Формаційний та цивілізаційний аналіз суспільних процесів

Суспільство є однією з найскладніших форм об’єктивної реальності. Суспільні процеси, на відміну від процесів, що властиві неживій природі, відбуваються у свідомо створеному людьми середовищі та пронизані цілеспрямованою діяльністю людей.

Нині в суспільствознавстві до аналізу суспільних процесів використовуються переважно формаційний, цивілізаційний та технологічний підходи.

У вітчизняній політичній економії тривалий час використовувався формаційний підхід, який розроблено і обгрунтовано у працях К. Маркса.

Характеристики суспільства на засадах формаційного підходу[1, c.104-105].

- загальнонаукові принципи, що використовуються в аналізі суспільних процесів: принцип класичної загальнонаукової парадигми Р. Декарта-І.Ньютона;

- місце і роль людини в суспільних процесах: реалізується гносеологічний підхід, а людина є суб’єктом пізнання об’єктивних процесів;

- основна суперечність розвитку суспільства і форма її розв’язання: суперечність між продуктивними силами і виробничими відносинами; революційна зміна виробничих відносин і політико-юридичної надбудови;

- місце і роль держави в розвитку суспільства: держава є надбудовою над економічним базисом, має класову природу і виступає знаряддям панівного класу;

- структура суспільства на певному історичному етапі розвитку: суспільство (суспільно-економічна формація) складається з базису і надбудови; базис - це сукупність домінуючих виробничих відносин, що вирішальним чином впливають на структури політико-юридичної та ідеологічної надбудови;

- механізм розвитку суспільства: розв’язання антагоністичної суперечності між новими продуктивними силами і застарілими виробничими відносинами, між базисом і надбудовою шляхом соціальної революції;

- історичний розвиток суспільства: проходження кожним суспільством і сторичних суспільно-економічних формацій.

Характеристики суспільства на засадах цивілізаційного підходу:

- загальнонаукові принципи, що використовуються в аналізі суспільних процесів: принципи системно-синергетичного аналізу;

- місце і роль людини в суспільних процесах: реалізується онтологічний підхід, де людина є суб’єктом пізнання і предметно-перетворювальної діяльності;

- основна суперечність розвитку суспільства і форма її розв’язання: суперечність між відносно самостійними індивідами і суспільством; зміна форм суспільної залежності людей, наростання свободи як сенс історії;

- місце і роль держави в розвитку суспільства: держава є організаційним центром суспільства, що в легітимний спосіб забезпечує досягнення суспільних цілей усіх членів суспільства;

- структура суспільства на певному історичному етапі розвитку: суспільство є органічною цілісністю, яку утворюють політична, духовно-культурна, соціальна й економічна підсистеми;

- механізм розвитку суспільства: процес диференціації всіх сфер суспільного життя з метою найефективнішого досягнення суспільних цілей і наступною інтеграцією їх у нову цілісність;

- історичний розвиток суспільства: індивідуальний шлях розвитку кожного суспільства, що належить до певної цивілізації, яка проходить етапи становлення, розквіту і занепаду [1, с. 103-104].

У науковій, навчально-методичній літературі знаходимо численні визначення цивілізації.

Список рекомендованої літератури

1. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

2. Гальчинський А. С., Єщенко П. С. Економічна теорія: Підручник. – К.: Вища шк., 2007. – [Тема 6. Рушійні сили розвитку економіки: 6.1. Економічні потреби як матеріальна основа інтересів. Потреби та їхня структура. Економічні потреби. Закон зростання потреб. Формування потреб; 6.2. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія. Суб’єкти економічних відносин. Їхні економічні інтереси. Види економічних інтересів, взаємодія їх].

3. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посіб. - К.: КНЕУ, 2005.– [Тема 2. Економічні потреби та інтереси – рушійна сила економічної діяльності].

4. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. – [Глава 2. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси].

5. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

6. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2004. – [1.1. Предмет і метод політичної економії: Економічні потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільного виробництва].

7. Політична економія: Підручник / Заред. Ю. В. Ніколенка Ю. В. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – [Глава 3. Потреби, ресурси та виробничі можливості суспільства].

8. Солтис В.В., Лелюк Ю. М., Іванюта В.Ф. Політична економія (модульний варіант): Навчальний посібник / Заред проф.І. В. Аранчій. – К.: Зовнішня торгівля, 2007.- [Тема 2. Економічні потреби й виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

9. Федоренко В. Г., Діденко О. М. , Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За заг. ред. доктора економ. наук, проф. В. Г. Федоренка. – К.: Алерта, 2008. – [Глава 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

10. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник / Щетинін А. І. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 480 с. [Розділ ІІІ. Економічні потреби та інтереси].

Наши рекомендации