Компенсація за роботу з секретними документами.
У зв'язку з обмеженням деяких прав, при допуску до роботи з таємними матеріалами, які особа бере на себе за власною згодою, державою передбачається грошова компенсація за роботу з таємними матеріалами у відповідності до наказу від 1996 року №50 у наступному розмірі:
- при роботі з таємними документами - 10% від посадового окладу ;
- при роботі з цілком таємними документами - 15% від посадового
окладу;
- при роботі з особливої важливості документами - 20% від посадового
окладу;
При виконанні науково-дослідницької та дослідно-конструкторської роботи, яка с державним замовленням, грошова компенсація відповідно 30-70% до посадового складу в залежності від обсягу виконаної роботи.
4. Форми допусків до роботи з таємною інформацією:
до таємних матеріалів – ІІІ форма ;
до цілком таємних - II форма;
до особливої важливості - І форма;
Форма допуску присвоюється органами СБУ після відповідної перевірки. Командир військової частини має право знизити форму (з 1 на II або III). Підвищити форму можливо тільки через СБУ навіть якщо ця форма у виконавця була раніше.
Виходячи із загальнодержавних вимог, в Міністерстві Оборони розроблені і введені в дію необхідні нормативні документи, які суворо регламентують організацію режиму секретності у всіх сферах життя й діяльності військ, штабів і установ.
Основними керівними документами, що використовуються командирами, штабами, і посадовими особами є:
1. Інструкція по забезпеченню режиму секретності в режимних частинах
(від 1990 року). Інструкцією визначаються основні правила і положення з організації
забезпечення таємності робіт, що проводяться в режимних частинах і установах пов'язаних із проведенням науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, розробкою, виготовленням, експлуатацією, ремонтом, зберіганням і бойовим застосуванням спеціального озброєння.
2. Настанова по захисту державних секретів НЗДС - 90 (Затверджено та введено в дію наказом МО України №010 -1990 року):
- Організація режимно-секретних органів, їх задачі, права та обов'язки;
- Порядок допуску до особливої важливості, цілком таємним роботам і
документам;
- Обов'язки осіб, допущених до секретних робіт, документів, виробів; організація і
умови, встановлені для їх робіт;
- Установлення ступенів важливості відомостей, визначення ступеню секретності
відомостей, що містяться в роботах, документах, виробах. Призначення та зміна
грифу таємності робіт, документів та виробів;
- Організація перепускного режиму;
Відповідальність за розголошення відомостей (втрату документів чи виробів), що складають державну та військову таємницю.
7.2 Дотримання режиму таємності у військах.
Захист державних таємниць припускає планування і організацію виконання комплексу заходів по виявленню і закрито каналів витоку інформації, Витік інформації можливий через різні носії, тобто матеріальні об'єкти, Ідо містять секретні відомості та людей, які з ними працюють.
Зв'язок цих носіїв (джерел) інформації з навколишнім середовищем і здійснюється через канали витоку інформації. Досвід показує, що найбільш ймовірними каналами витоку секретних відомостей є:
- Порушення правил ведення службового та особистого листування;
- Канали оперативного зв’язку;
- Побічні випромінювання (радіо, електромагнітні, звуків, світові);
- Оптичні (візуальні);
- Ведення розмов на службові теми поза службою;
- Порушення правил ведення переговорів по відкритих та закритих каналах зв'
язку;
-7-
- Ведення записів секретного характеру в зошитах, блокнотах записних книжках,
не поставлених на облік;
Порушення правил збереження і роботи з секретними документами і виробами;
- Порушення правил фото, кіноробіт і проведення магнітофонних записів
Основу рішення задач збереження державної таємниці складають своєчасний
прогноз, виявлення і закриття каналів витоку інформації.
Система збереження державної таємниці - це сукупність організаційних заходів та технічних засобів направлених на виявлення та знищення каналів витоку інформації.
Спеціальний порядок доступу громадян до державної таємниці. Падання доступу громадян України до державної таємниці передбачає:
- наявність відповідної форми допуску в залежності від ступеню секретності інформації;
- наявність прийнятого рішення керівниками державних органів, підприємств,
установ і організацій про надання допуску до конкретної інформації;
- необхідність спеціальних приміщень для забезпечення робіт з таємною
інформацією;
- наявність техніки, що пройшла перевірку (обчислювальна, військова та інша).
Надання допуску відповідної формипередбачає:
- необхідність роботи з таємною інформацією за умовами службової та наукової
діяльності
дієздатний громадянин України віком з 18 років;
- прийняття громадянином на себе обов'язків по збереженню державної таємниці;
- отримання письмової згоди на передбаченні законом обмеження прав у зв'язку з
допуском;
- відсутність карних покарань затяжкі злочини;
- відсутність участі громадянина в організаціях, що ведуть протизаконну
діяльність;
- наявність перевірки органами служби безпеки України, яка прийняла
рішення про надання допуску.
Форми допуску („особливої важливості", „цілком таємно", „таємно")
встановлюються в залежності від ступеню секретності.Форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності „особливої важності", „цілком таємно", „таємно";
Форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності „цілком таємно", „таємно";
Форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності „таємно".
Терміни дії допусків: для форми 1 - 1-5 років для форми 2 - 2-5 років для форми 3 - 3-15 років.
Рішення про допуск громадянина до державної таємниці приймається не пізніше п'яти днів після закінчення перевірки особи в зв'язку з допуском до державної таємниці. Допуск до державної таємниці не надається у випадку:
- відсутності у громадянина обгрунтування необхідності роботи з інформацією,
що представляє державну таємницю;
- відмова громадянина взяти на себе обов’язок по збереженню державної таємниці, яка
йому буде довірена, або відсутність його згоди на передбачені законодавством
обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці;
- наявність у громадянина карного покарання за тяжкі злочини, не погашеного
або не знятого у встановленому порядку;
- наявність в особі психічних захворювань, які можуть причинити шкоду охороні державної таємниці, відповідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України і Державним Комітетом України з питань державних таємниць, В наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у випадку: - наявності у громадянина особистих зв'язків з особами, причетними до противоправної діяльності іноземних держав та іноземних організацій, якщо громадянин не припинить ці зв'язки після офіційного попередження органів Служби Безпеки України;
- повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей
про себе;
- постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним
документів на виїзд за постійним місцем проживання за кордон.
Законом України "Про державну таємницю" передбачається обмеження прав у зв'язку з допуском до державної" таємниці. Громадяни можуть бути обмежені в праві виїзду на постійне проживання в іноземну державу до розсекречення відповідної інформації, але не більше ніж на 5 років під часу відміни допуску до державної таємниці.
Не обмежувані виїзд па постійне проживання І? держави, в яких Україна має погодження про взаємну охорону державних таємниць або інші міжнародні згоди, що передбачають такий виїзд.
На громадянина також розповсюджуються обмеження свободи інформаційної діяльності.