Поняття методології та методики наукових досліджень

Тема 4

Основи методології науково-дослідної діяльності

1. Поняття методології та методики наукових досліджень.

2. Методологія теоретичних досліджень.

3. Основи методології досліджень емпіричного рівня.

4. Пізнавальні прийоми і форми наукових досліджень.

Поняття методології та методики наукових досліджень

Процес пізнання, як основа будь-якого наукового дослід­ження, є складним і вимагає концептуального підходу на основі певної методології.

Методологія походить від грецького слова methoges—пізнан­ня і logos—вчення. Отже, це вчення про методи дослідження, про правила мислення при створенні теорії науки. Поняття методо­логії є складним і в різних літературних джерелах пояснюється по-різному. У багатьох зарубіжних літературних джерелах поняття методології і методів дослідження не розмежовуються. Вітчиз­няні науковці методологію розглядають як вчення про наукові методи пізнання і як систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження та проводиться вибір пізнавальних засобів, методів і прийомів дослідження. Найбільш доцільним є визна­чення методології як теорії методів дослідження, створення нау­кових концепцій, як системи знань про теорію науки або системи методів дослідження. За визначенням авторів підручника «Орга­нізація та методика науково-дослідницької діяльності» В.Щейко та Н.Кушнаренко, методологія—це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання макси­мально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про про­цеси та явища.

Отже, в цьому визначенні точно сформульовані основні функції методології, які зводяться до наступного:

· визначення способів отримання наукових знань, які відоб­ражають динамічні процеси та явища;

· визначення певного шляху, на якому досягається науко­во-дослідна мета;

· забезпечення всебічності отримання інформаціїщодо про­цесу чи явшца, що вивчається;

· введення нової інформації до фонду теорії науки;

· уточнення, збагачення, систематизація термінів і понять у науці;

· створення системи наукової інформації, яка базується на об'єктивних фактах, і логіко-аналітичного інструменту науково­го пізнання.

Методологія—це наука про структуру, логічну організацію, засоби і методи діяльності взагалі. Зазвичай під методологією ро­зуміють перш за все методологію наукового пізнання, яка являє собою сукупність теоретичних положень про принципи побудо­ви, форми і способи науково-пізнавальної діяльності.

Методологію можна розглядати і як певну систему осново­положних ідей.

Сукупність методів, які застосовуються при проведенні нау­кових досліджень у межах тієї чи іншої науки, складають її мето­дологію* Це поняття має два значення; по-перше, методологія— це сукупність засобів, методів, прийомів, які застосовують у певній науці, по-друге, це галузь знань, яка вивчає засоби, прин­ципи організації пізнавальної і практично-перетворюючої діяльності людини.

Отже, методологія—філософське вчення про методи пізнан­ня і перетворення дійсності, використання принципів світогляду в процесі пізнання й практики.

Розвиток методології одна зі сторін розвитку науки в ціло­му. Будь-яке наукове відкриття має не тільки предметний, а й методологічний зміст, оскільки це пов'язано із критичним пере­осмисленням існуючого апарату понять, передумов і підходів до інтерпретації об'єкта, явища, що вивчається.

Методологія—це сукупність правил визначення понять, ви­ведення одних знань з інших, методів, прийомів, операцій науко­вого дослідження у всіх галузях науки і на всіх етапах досліджен­ня.

Нині методологія виступає як окрема наукова дисципліна, яка вивчає технологію проведення наукових досліджень; опис і аналіз етапів досліджень і низку інших проблем.

Методологія—це вчення про систему наукових принципів і способів дослідницької діяльності. Вона включає фундамен­тальні, загальнонаукові принципи, що є її основою, конкретно наукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дис­ципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Головна мета методології науки—вивчення і аналіз методів, засобів, прийомів, за допомогою яких отримують нові знання в науці як на емпіричному, так і теоретичному рівнях пізнання. Методологія — це схема, план вирішення поставлених завдань наукового дослідження.

Методологія наукового дослідження розглядає найбільш суттєві особливості і ознаки методів дослідження, розкриває їх за спільністю і глибиною аналізу. Наприклад, вивчаючи конкретні способи проведення експерименту, спостережень, вимірювання, методологія науки виділяє ті ознаки, які властиві будь-якому експерименту.

Найбільш важливим для методології науки є визначення проблеми, побудова предмета дослідження і наукової теорії, пе­ревірки істинності результатів.

Осмисленням методів наукового пізнання, розробкою його методології займались видатні вчені як минулого, такі теперіш­нього часу: Арістотель, Ф. Бекон, Г. Галілей, І. Ньютон, Г. Лейбніц, М.Ломоносов, Ч. Дарзін, Д. Менделєєв, І. Павлов, А. Ейнштейн, Н. Бор, Ю. Дрогобич та інші.

У період античної культури з'явились перші паростки мето­дології отримання нових знань. Так, стародавні греки найбільш доцільним способом відкриття нових істин визнавали дискусії, в результаті яких виявлялись протиріччя про предмет обговорен­ня, суперечливість трактувань, які дозволяли відстоювати не­надійні і малоймовірні здогадки.

Формування основних ідей методології науки почалося в епоху Відродження, в чому значною мірою сприяли успіхи в при­родознавстві і початок розмежування філософії та спеціальних наук—як фундаментальних та прикладних. У зв'язку з цим особ­ливого значення набули методи дослідження, які є складовою ча­стиною пізнавального процесу і відіграють важливу роль у науці.

У структурі науки всі наукові дисципліни, які утворюють систему наук, поділяються на три основні групи: природничі, гу­манітарні і технічні науки.

Різні наукові дисципліни відрізняються одна від одної не тільки характером і змістом об'єкта вивчення, а й специфічними, так званими конкретними науковими методами. У науці від кате­горії, методів дослідження і узагальнення часто залежать кінцеві результати дослідження в цілому.

Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми вимагає певної методики дослід­ження. Методика—це вчення про особливості застосування ок­ремого методу чи системи методів. Методика є системною сукуп­ністю прийомів дослідження, це система правил використання методів, прийомів і техніки дослідження. Якщо ця сукупність строго послідовна від початку дослідження ідо отримання резуль­татів, то це називається алгоритмом. Вибір конкретних методів дослідження диктується характером матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи—це впорядкована система, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу до­слідження, використання технічних прийомів і проведення опе­рацій з теоретичним і практичним матеріалом у визначеній по­слідовності.

Створення наукової методології та методики досліджень є великою перемогою людського розуму.