Відомості про автора роботи.

6. Місце і рік написання.

Зразок титульної сторінки реферату:

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

НЕДОЛІКИ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Реферат

студентки І курсу

економічного факультету

групи ЕКЕ–12

Гапчин Наталії Богданівни

Львів 2005

Наукова стаття– це твір невеликого обсягу в збірнику, журналі, газеті. Вона є результатом розумової діяльності людини, в якому поєднуються аналіз, опис, критичне осмислення стану дослідження проблеми.

Наукова стаття має такі неодмінні елементи:

· постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями;

· аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання конкретної проблеми і на які спирається автор, виділення тих частин загальної проблеми, яким присвячено статтю;

· формулювання мети та завдань статті;

· виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням одержаних наукових результатів;

· висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі[134].

Оформлення статті залежить переважно від вимог друкованого органу, куди її подано. Наприклад, подані для друку у фаховому виданні „Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія філологічна” наукові статті мають відповідати таким вимогам:

Текст [обсяг до 10 сторінок] подавати особисто на дискеті разом із одним надрукованим примірником у такому оформленні:

1. Текстовий редактор Microsoft Word 6.0 або 7.0.

2. На аркушах формату А4 шрифт Times New Roman, розмір – 10 кеглів, інтервал 1, поле верхнє, нижнє – 4,6 см, ліве, праве – 4 см від краю колонтитула, верхнього, нижнього – 4,6 см.

3. У лівому верхньому кутку – УДК статті (напр.: УДК 800 55). Через інтервал великими літерами назва статті (по центру). Ім’я та прізвище автора посередині рядка, виділені жирним шрифтом. Через інтервал анотацію, ключові слова українською мовою. Текст подавати з абзацу (1,5 см).

4. Посилання подавати в тексті у квадратних дужках із зазначенням прізвища автора (авторів), року видання та сторінки цитованого джерела, напр.: [Пономарів: 1981: 145].

5. Бібліографію, складену за алфавітом, подати після тексту за зразком:Городенська К.Г., Кравченко M.B. Словотвірна структура слова (відіменні деривати). – К., 1981.

6. Після бібліографії подати ім’я та прізвище автора, назву статті, коротку анотацію та ключові слова англійською мовою.

Зразок фрагмента наукової статті:

УДК 811.161.2’3737

Концептуальні основи формування господарсько-фінансових відносин „держава – підприємництво”

Сергій Марченко

На основі аналізу напрямів розвитку економічних відносин, що сформувались у світовій економіці другої половини ХХ ст. оцінено процеси реформування української економіки на етапі переходу до ринку. Основну увагу зосереджено на висвітленні механізмів взаємоузгодження інтересів держави і підприємництва та побудові на цій основі господарсько-фінансових відносин між ними.

Ключові слова: господарсько-фінансові відносини, реформування, підприємництво, приватизація, державний бюджет.

(Далі подають текст статті)

Курсова (дипломна, магістерська) робота – одна з важливих форм фахової підготовки майбутніх фахівців (бакалаврів, спеціалістів та магістрів). Вона має продемонструвати глибокі спеціальні теоретичні знання та вміння практично їх використовувати для розв’язання прикладних проблем економічної науки. Курсова (дипломна, магістерська) робота пов’язана з формуванням умінь опрацьовувати і творчо використовувати наукову літературу, самостійно добирати фактичний матеріал, систематизувати та по-науковому описувати його, робити висновки та узагальнення.

Курсова (дипломна, магістерська) робота – це результат наукового пошуку, який проводять студенти під керівництвом викладача. Формулювання тематики курсових (дипломних, магістерських) робіт пов’язане з урахуванням змісту спеціальних дисциплін та спецкурсів, які слухають студенти впродовж навчання. Тематику цих робіт обговорюють і схвалюють на засіданні відповідних кафедр факультету. Тему для дослідження студент вибирає самостійно із низки тем, які пропонує викладач. Дипломна (магістерська) робота може бути своєрідним продовженням розпочатої на попередніх курсах праці. Унаслідок розширення аспектів опису, залучення нового фактичного матеріалу студент вивчає проблему на вищому науковому рівні, робить ґрунтовніші висновки та узагальнення.

Захист наукових робіт відбувається в кінці навчального року. Під час захисту курсової роботи студент коротко доповідає про результати дослідження, відповідає на запитання. На основі захисту та попередньої оцінки керівника, висловленої в рецензії, виставляють остаточну оцінку.

Дипломну (магістерську) роботу подають на відповідну кафедру за десять днів до початку роботи державної екзаменаційної комісії. Дипломну (магістерську) роботу оцінює рецензент. Керівник пише відгук, в якому висловлює думку щодо рекомендації дипломної (магістерської) роботи до захисту. Остаточну оцінку виставляють члени державної екзаменаційної комісії на підставі рецензії та публічного захисту дипломної (магістерської) роботи.

Мінімальний обсяг курсової роботи – 25 сторінок, дипломної – 65 рукописних або 45 друкованих сторінок; магістерської – 60 друкованих сторінок. До загальної кількості сторінок наукової роботи не входять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які за обсягом займають сторінку, хоча їх теж нумерують.

Курсову(дипломну, магістерську)оформляють на папері формату А4 (297 мм × 210 мм). Текст друкують через півтора міжрядкових інтервалу, кегль шрифту – 14. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору, середньої насиченості, щільність тексту однакова.

Нумерація сторінок курсової (дипломної, магістерської) роботи починається з четвертої сторінки. Титульну сторінку, зміст, першу сторінку вступу враховують, але не нумерують. Номери проставляють посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм. Слово „сторінка” не пишуть, а біля цифр не ставлять ніяких позначок.

Рубрикація тексту курсової (дипломної, магістерської) роботи передбачає членування на частини та їх називання: вступ, розділ, висновки. Заголовки мають бути короткі та однозначні. Основні частини роботи починають писати з нової сторінки.

Встановлено вимоги до змісту, структури та обсягу, яких слід дотримуватися у процесі написання та оформлення наукових робіт[135].

Курсова (дипломна, магістерська) робота складається з таких змістових компонентів: вступ, основна частина, висновки.

Вступ – це початкова змістова частина наукового дослідження. Обсяг вступу не має перевищувати 10% загального обсягу роботи. Цей компонент наукової роботи не потребує поширених цитувань, абстрактних роздумів.

У вступі мотивують актуальність теми, з’ясовують зміст основних термінів (понять), ступінь вивчення зазначеної теми (огляд літератури, історія питання), предмет та об’єктдослідження, формулюють мету, визначають завдання, обґрунтовують застосування відповідних методів та прийомів, з’ясовують теоретичне та практичне значення роботи, вказують її джерельну базу, зазначають структуру роботи.

Основні вимоги до написання структурних елементів вступу курсової (дипломної, магістерської) роботи:

Актуальність – пов’язана з формулювання суті проблеми, яка завжди виникає тоді, коли попередні дослідження не спроможні пояснити функціонування певного явища чи теорія не може пояснити щойно виявлені факти.

Зміст основних термінів, понять – дослідник обґрунтовує вживання ключових термінів, подає їхнє тлумачення за допомогою посилань на конкретні лексикографічні джерела чи наукові праці (це можуть інколи з’ясовувати в першому розділі).

Ступінь вивчення теми – передбачає огляд літератури, критичний її аналіз, виділення суттєвого, оцінювання того, що зробили раніше інші дослідники, що привернуло увагу науковців, але не стало об’єктом їхнього докладного аналізу.

Предметдослідження – це явище, обране для вивчення, яке зумовлює проблемну ситуацію.

Об’єктдослідження – це матеріал, який безпосередньо аналізують, систематизують, опрацьовують у роботі і на основі опису якого роблять відповідні висновки.

Мета – це запланований кінцевий результат, якого прагне досягти дослідник у процесі виконання дослідження.

Завдання – це проміжний результат, якого планує досягти дослідник на конкретних етапах виконання роботи. Вони визначають спрямованість і хід дослідження, структуру роботи (кожному із завдань може відповідати певна змістова частина – розділ, параграф).

Методи дослідження – це основні шляхи, прийоми розв’язання проблеми.

Теоретичне та практичне значення роботи визначає спроба осмислити, систематизувати певні явища, дослідити закономірності і тенденції їх функціонування, можливості використати здобуті результати в практичній діяльності.

Джерельна база – це носії фактичного матеріалу, який послужив базою для дослідження.

Наприкінці вступу доцільно вказати на структуру роботи, тобто подати перелік її основних змістових частини, зазначити наявність додатків.

Основна частина – це найбільший за обсягом компонент курсової (дипломної, магістерської) роботи, що засвідчує вміння студента самостійно описувати, аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки та узагальнення. Теоретичну основу наукового опису становлять опрацьовані наукові праці (статті, монографії, підручники).

Основну частину подають у вигляді розділів, у межах яких виділяють підрозділи, пункти, підпункти. Виділення розділів, їх кількість та назву узгоджують з різними аспектами опису та напрямами дослідження. Для виділення підрозділів (пунктів, підпунктів) можна використати критерії систематизації матеріалу. Розділи нумерують римськими цифрами і паралельно з нумерацією подають слово Розділ, а підрозділи – арабськими, вживаючи знак параграфа (§), якщо використовують традиційну систему рубрикації. Назва має бути коротка (переважно просте називне речення), відповідати змісту виділеної частини, не допускати двозначності в трактуванні слів та заголовка в цілому. Наприклад, назву одного з розділів (і параграф) до теми „Моделі багатофакторного статистичного аналізу” можна сформулювати так:

Розділ І