Як визначити рентабельність продукції і рентабельність підприємства.

Рентабельність характеризує прибутковість, дохідність підприємства. Рентабельність продукції визначають за формулою

Рентабельність продукції = Прибуток / Собівартість 100.

Цей показник дає можливість визначити, яка продукція більш прибуткова, тобто вигідніша для виробництва. Однак слід ураховувати, що собівартість має відповідати витратам виробництва на основі рівноважних цін. В умовах адміністративно-командної економіки, коли ціни визначалися вольовим (суб'єктивним) шляхом, собівартість, як і ціпи, не відображала стан економіки, а отже, не можливо було визначити фактичну рентабельність продукції.

Рентабельність підприємства (виробництва)

Як випливає з формули, рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції (про що свідчить величина прибутку) та обернено пропорційний вартості використаних основних виробничих фондів й оборотних засобів. У зв'язку з цим рентабельність є інтегральним показником ефективності роботи підприємства. Зростання рентабельності виробництва відповідає інтересам як окремого підприємства, так і суспільства загалом.

Щоб підвищити рівень рентабельності підприємства, необхідно зменшити витрати на виробництво продукції і при цьому поліпшити її властивості. Наприклад, можна впровадити на виробництво нове, більш продуктивне обладнання. Рентабельність підвищиться, якщо дотримуватися режиму раціональної економії без шкоди для якості продукції, що випускається. Для підвищення рентабельності також використовуються такі заходи:

1. Підвищення обсягів виробництва і збуту продукції, що випускається.

2. Впровадження у виробництво нових наукових і технічних розробок, що підвищують його ефективність.

3. Поліпшення якості продукції.

4. Удосконалення системи ціноутворення.

5. Поліпшення системи управління процесами виробничої діяльності та інше. Варто відзначити, що всі заходи, спрямовані на підвищення рівня рентабельності підприємства, повинні узгоджуватися і аналізуватися фахівцями.

15. За якою схемую розподіляється і використовується прибуток на підприємстві

Схема розподілу прибутку підприємства

Згідно із статутом підприємства можуть використовувати прибуток, який залишився в їх розпорядженні, на поповнення статутного капіталу, утворення та поповнення резервного капіталу, а також спрямовувати його на виплату дивідендів та інші цілі. Відрахування на формування фондів підприємство здійснює лише в тому разі, якщо їх створення передбачене установчими документами. Частина прибутку може залишатися нерозподіленою.

Прибуток, спрямований на поповнення статутного капіталу, може використовуватися для збільшення майна підприємства за рахунок фінансування об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, обладнання та інших основних засобів, фінансування приросту оборотних активів тощо. За рахунок резервного капіталу покриваються невідшкодовані збитки від стихійного лиха, нестача власних оборотних активів, погашається безнадійна дебіторська заборгованість, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями у разі відсутності прибутку тощо.

При спрямуванні прибутку на розвиток виробництва за його рахунок фінансуються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій, здійснення природоохоронних заходів, нове будівництво виробничих потужностей, вдосконалення технологій і організації виробництва, поповнення власних оборотних активів, робляться внески на створення статутних капіталів інших підприємств і утримання союзів, концернів, асоціацій, до складу яких входить підприємство, погашаються довгострокові кредити, взяті на виробничий розвиток, і відсотки за ними тощо. При спрямуванні прибутку на соціальний розвиток фінансуються витрати на будівництво житла і об'єктів культурно-побутового обслуговування, утримання будівель і споруд, призначених для культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед працівників підприємства, утримання дитячих дошкільних установ, таборів відпочинку для дітей, які перебувають на балансі підприємства, подання допомоги школам, притулкам для старих і інвалідів, відшкодування збитків житлово-комунального господарства, яке перебуває на балансі підприємства, придбання путівок у будинки відпочинку і санаторії працівникам, проведення культурно-масових і оздоровчих заходів для працівників підприємства тощо.

За рахунок коштів, відраховуваних від прибутку на матеріальне заохочення, виплачується винагорода працівникам за підсумками роботи за рік, одноразове заохочення працівників за якісне і своєчасне виконання особливо важливих виробничих завдань (робіт), видається матеріальна допомога робітникам і службовцям, оплачуються додаткові відпустки, виплачується допомога працівникам, що виходять на пенсію, і надбавки до пенсій пенсіонерам, що працюють, дивіденди за акціями і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства, оплачується зменшення тривалості робочого дня для окремих категорій працівників тощо.

За рахунок прибутку, який спрямовується на інші цілі, покриваються суми штрафів і пені, які сплачуються підприємствами за порушення нормативних актів про охорону праці, навколишнього середовища, податкового законодавства за платежами до бюджету, позабюджетних і державних цільових фондів, проценти за прострочені кредити тощо.

В акціонерних товариствах розподіл чистого прибутку може мати певні особливості. Зокрема, частина прибутку може спрямовуватись у фонд дивідендів для розподілу між засновниками, акціонерами.

16 . Розкрийте напрямки використання резервного фонду , фонду розвитку підприємства , фонду соціального розвитку , фонду матеріального заохочення

Джерела утворення та використання резервного капіталу перевіряють за їх видами та напрямами використання, що відображаються в аналітичному обліку.

резервний капітал має виключно цільовий характер і може використовуватися для наступних цілей, зокрема: покриття збитків від господарської діяльності; виплата боргів при ліквідації підприємства; виплата дивідендів по корпоративних правах; інші цілі, визначені статутними документами та нормативно-правовими актами. \

Аналогічно за функціонально-організаційним навантаженням до резервного капіталу суб'єкт господарювання може створювати резервні фонди спеціального призначення у грошовій та матеріальній формі, наприклад, підприємства створюють резерви під дебіторську заборгованість для попередження негативного впливу у випадку непогашення контрагентом своїх грошових зобов'язань (грошовий резервний фонд) або формування резервного залишку сировини на складі для забезпечення безперервності виробничого процесу (матеріальний або натуральний резервний фонд). Дозволяється також формування спеціалізованих резервних фондів для забезпечення виконання фінансових зобов'язань перед третіми особами - Розділ 2 Балансу “Забезпечення наступних витрат та платежів”. Так підприємство може створювати, зокрема, такі спеціалізовані резервні фонди, зокрема: резервний фонд по гарантійним зобов'язанням; резервний фонд виплат персоналу; резервний фонд по додатковому пенсійному забезпеченні; резервний фонд на здійснення реструктуризації; резервний фонд по обтяжливими та крупними контрактами та інші.

Таким чином, формування резервного капіталу на підприємстві є важливою складовою його фінансової стійкості, якщо резервний капітал використовується правильно та підрахунки до нього проводяться у відповідності до законодавства України.

. . Кошти на соціальний розвиток та заохочення трудового колективу визначається рішенням загальних зборів. Такі фінансування дають змогу покращити умови праці та відпочинку працівників трудового колективу, заохотити та спонукати їх до ефективної та високопродуктивної роботи.

При цьому під фондом накопичення розуміються кошти, спрямовані на виробничий розвиток підприємства, технічне переозброєння, реконструкцію, розширення, освоєння виробництва нової продукції, на будівництво та оновлення основних виробничих фондів, освоєння нової техніки і технологій у діючих організаціях і інші аналогічні цілі, передбачені установчими документами підприємства (на створення нового майна підприємства).

За рахунок коштів фондів накопичення фінансуються головним чином капітальні вкладення на виробничий розвиток. При цьому здійснення капітальних вкладень за рахунок власного прибутку не зменшує величину фонду накопичення. Відбувається перетворення фінансових засобів у майнові цінності. Фонд накопичення зменшується тільки при використанні його коштів на погашення збитків звітного року, а також у результаті списання за рахунок накопичувальних фондів витрат, не включених до первісної вартості вводяться в експлуатацію об'єктів основних засобів.

Під фондами споживання розуміються кошти направляються на здійснення заходів з соціального розвитку (крім капітальних вкладень), матеріального заохочення колективу підприємства, придбання проїзних квитків, путівок в санаторії, одноразове преміювання та інших аналогічних заходів і робіт, що не приводять до утворення нового майна підприємства.

Фонд споживання складається з двох частин: фонд оплати праці та виплати з фонду соціального розвитку. Фонд оплати праці є джерелом оплати по праці, будь-яких видів винагороди та стимулювання працівників підприємства. Виплати з фонду соціального розвитку витрачаються на проведення оздоровчих заходів, часткове погашення кредитів за кооператив, індивідуальнежитлове будівництво, безпроцентні позики молодим сім'ям та інші цілі, передбачені заходами з соціального розвитку трудових колективів.

Резервний фонд призначений для забезпечення фінансової стійкості в період тимчасового погіршення виробничо - фінансових показників. Він також служить для компенсації низки грошових витрат, що виникають у процесі виробництва і споживання продукції.

Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку була досягнута оптимальність у сумі відрахувань.

Нормативи відрахувань від прибутку у фонди спеціального призначення встановлюється самим підприємством за погодженням із засновником. Відрахування від прибутку до спеціальних фондів виробляються щоквартально. На суму зроблених відрахувань від прибутку відбувається перерозподіл прибутку всередині підприємства: зменшується сума нерозподіленого прибутку і збільшуються утворені з неї фонди та резерви. Цей прибуток спрямовується на капітальні вкладення і приріст основного й оборотного капіталу; на покриття збитків минулих років, на відрахування в резервний капітал, на видатки соціального характеру, а також на виплату дивідендів і доходів.

Під фондами соціальної сфери розуміють кошти, що спрямовують на соціальні потреби, використовують переважно на такі витрати, які сприяють соціальному розвитку колективу підприємства:

- будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт житлових будинків і об'єктів соціально-культурної сфери;

- утримання закладів, об'єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів, і палаців культури тощо);

- проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування;

- інші подібні витрати (наприклад, здешевлення харчування робітників і службовців у заводських їдальнях, оснащення клубів, кімнат відпочинку, гуртожитків теле- і радіоапаратурою, іншим обладнанням, придбання подарунків для ветеранів тощо).