Тема 9. Міжнародна статистика фінансів

Мета теми: вивчити процес аналізу національного багатства і капітальних вкладень країн світу за структурою у порівнянні розвинутих країн і країн з трансформаційною економікою.

Завдання теми: розкрити зміст і основні засади міжнародної фінансової статистики. З’ясувати методи розрахунку валютних курсів

Основні терміни і поняття теми: методологічні засади міжнародної фінансової статистики. Міжнародні фінансові організації, їх статистичні функції. Статистичне вивчення державного бюджету. Платіжний баланс, його структура. Статистика світового ринку валют і цінних паперів. Статистичні показники грошових систем. Методи розрахунку валютних курсів.

ПЛАН

1. Основні засади міжнародної фінансової статистики.

2. Статистика платіжного балансу.

3. Показники світового ринку валют і цінних паперів.

4. Методи розрахунку валютних курсів.

5. Статистичний аналіз інфляції у світовій економіці.

6. Джерела статистичної інформації міжнародних фінансових організацій.

1. Міжнародна статистика фінансів охоплює всі фінансові запаси і потоки між усіма секторами економіки, а також між цими секторами й іншим світом. Складається на основі СНР 1993 року.

Основою для фінансової статистики є баланси активів, пасивів і рахунки нагромадження, до яких входять:

· початковий баланс – баланс фінансових і нефінансових активів і пасивів на початок звітного періоду;

· рахунок операцій з капіталом;

· фінансовий рахунок, що відображає всі операції між активами і пасивами;

· рахунок переоцінки – відображається прибуток у результаті зміни ринкових цін;

· рахунок інших змін в обсязі активів;

· заключний баланс;

· баланси активів і пасивів, що включають:

- нефінансові активи – об’єкти, на які інституціональні одиниці встановлюють права власності;

- фінансові активи– об’єкти, на які інституціональні одиниці встановлюють права власності й економічні вигоди від яких можуть бути отримані у формі прибутку чи доходу від власності;

- фінансові пасиви – фінансові зобов’язання інституціональних одиниць, що кореспондуються з фінансовими активами інших одиниць;

- чиста вартість капіталу – балансуюча стаття балансу, яка дорівнює вартості всіх активів мінус вартість всіх пасивів;

· рахунок операцій з капіталом: заощадження, сальдо за поточними зовнішніми операціями, валове нагромадження основного капіталу (ОК), тобто придбання мінус вибуття нового ОК, споживання ОК, капітальні трансферти.

2. У платіжному балансі відображається сукупність міжнародних торгових і фінансових операцій між резидентами країни та резидентами всіх зарубіжних країн. Платіжний баланс являє собою співвідношення всіх надходжень валютних коштів у цю країну та платежів за кордон за певний проміжок часу.

Національний платіжний баланс включає кілька категорій надходжень і платежів зовнішньої торгівлі, міжнародному туризмі, перерахування прибутків від вкладень капіталу чи коштів за кордоном. Відображає грошові виплати за кордон за імпорт товарів і дорогоцінних металів, а також за послуги, інвестиції за одержані кредити.

Скорочена схема стандартних компонентів платіжного балансу, що рекомендована МВФ, така:

1. Рахунок поточних операцій (товари і послуги, доходи, поточні трансферти).

2. Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами (рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами).

3. Валютна система – державна форма грошової системи, яка характеризується типом валюти (золоті, срібні, паперові чи кредитні гроші) і визначенням грошової одиниці. В основу валютної системи покладено 5 грошових функцій:

1. Міра вартості та масштаб цін.

2. Засоби обертання.

3. Засоби утворення скарбів.

4. Засоби платежу.

5. Світові гроші. Гроші однієї країни виражаються у грошах іншої.

Основними показниками валютної системи є цінні папери, в тому числі акції і облігації.

Для розрахунків курсу акцій та облігацій використовують такі формули:

К_ак.=Д/Н_П, де Д – річний дохід, який приносять акції; Н_П – норма позикового процента;

К_обл.=(В_н+nД_о)/nН_п, де В_н – номінальна вартість облігації; n – кількість років, що залишилися до погашення облігації; Д_о – сума річного доходу за облігацією.

4. Валютний курс – ціна грошової одиниці певної національної валюти, виражена у грошових одиницях валюти іншої країни. Серед основних факторів, які впливають на курс валют, можна виділити: стан платіжного балансу, рівень інфляції, міжгалузева міграція короткострокових капіталів.

Котирування – спосіб подання відомостей про стан співвідношення між валютами на момент продажу або в інший момент. Котирування двох валют при якому їх співвідношення визначається щодо долара: K_ij=1/R_ij, де K_ij – співвідношення і-тої валюти до j-тої валюти; R_ij – також співвідношення і-тої валюти до j-тої валюти.

Для узагальнення динаміки курсів валют і співвідношення її з рядом валют-вимірників визначають індекс ефективного валютного курсу: І_і=К_і1/К_і0, де

К_і1=∑K_ij1*q_ij0/∑q_ij0– середній валютний курс у звітному періоді;

К_і0=∑K_ij0*q_ij0/∑q_ij0– середній валютний курс у базисному періоді;

q_ij0 – абсолютний розмір т/о і-ї країни з j-ю країною у базисному періоді.

Однак цей індекс не враховує змін купівельної спроможності валют, тому додатково розраховується індекс реального ефективного курсу валюти за формулами:

І_Rj=I_p*I_i; I_p=I_pi/I_pj, де І_Rj– індекс реального ефективного курсу; I_p– індекс цін; I_pi, I_pj– індекси цін у валюті і-ї та j-ї країн.

5. Інфляція – процес знецінення грошей в результаті переповнення грошового обігу, що виражається в невпинному зростанні цін.

Процес інфляції виникає через цілий ряд причин:

1. Розширення діяльності держави у галузі економіки.

2. Високі військові витрати.

3. Діяльність монополій, які, користуючись своїм становищем, нестримно роздувають ціни для одержання високих прибутків.

4. Циклічний розвиток економіки.

Індекс інфляції розраховується за допомогою формули: І_інф.=загальна потужність інфляційного поштовху/сума доходів населення певного року. Головним інструментом вимірювання інфляції є індекси цін.

6. Вихідна інформація міжнародних фінансових організацій публікується в статистичних щорічниках, довідниках, квартальних та щомісячних бюлетенях, щотижневих та неперіодичних виданнях і матеріалах одноразових обстежень.

Основними джерелами інформації фінансової статистики є:

· Довідник МВФ, у якому визначено місце країн-членів, їхньої квоти, доходи і витрати, стан грошових резервів, операції фонду, субсидії фонду;

· Щорічник статистики національних рахунків;

· Рекомендації зі статистики державних фінансів, де подано податково-бюджетну статистику, облік за методом нарахування, розробляються баланси активів і пасивів, передбачається повне охоплення державної економічної та фінансової діяльності, наводиться опис спеціалізованої системи макроекономічної статистики, наведено застосовувані класифікації і види потоків чи запасів, що включаються в кожну класифікаційну категорію.

Контрольні запитання:

1. Назвіть основні засади міжнародної фінансової статистики.

2. Охарактеризуйте статистичне дослідження платіжного балансу.

3. Які основні показники світового ринку валют і цінних паперів?

4. Охарактеризуйте основні методи розрахунку валютних курсів.

5. Як проводиться статистичний аналіз інфляції у світовій економіці?

Самостійна робота:

Робота над проблемними питаннями 3 год.

Проблемні питання:

1.Які основні проблеми міжнародної фінансової статистики?

2. Відрізніть переваги і недоліки методів розрахунку валютних курсів.

3. В чому відмінність статистичного аналізу інфляції у світовій економіці?