Механізми менеджменту: методи та засоби впливу
На думку О.М. Скібіцького, механізм управління кризовими ситуаціями є системою дій на об’єкт з метою досягнення бажаного результату. Система включає сукупність елементів, внутрішня взаємодія яких приводить цей механізм в рух. Він вбудований в загальногосподарську систему і є його складовою. Діалектична суперечність полягає в тому, щоб визначити необхідність застосування і місце даного механізму в господарській системі.
За абстрактними визначеннями, механізм управління кризою слід розглядати як систему організації господарського процесу. Вона представлена комплексом взаємодоповнюваних і взаємозалеж них чинників, кожному з яких властиві власні форми управлінської дії.
Узагальнення думок вітчизняних та закордонних вчених з приводу визначення категорії механізм управління дозволило нам надати наступне його тлумачення. Механізм управління — це використання певних засобів за допомогою обраних методів для досягнення цілей організації.
При формуванні механізму управління, на думку фахівців, доцільно застосовувати наступні принципи:
• принцип відповідності механізму управління цілям та завданням фірми;
• принцип чутливості засобів впливу до групової динаміки;
• принцип врахування умов діяльності, які мають мотиваційну цінність;
• принцип орієнтації на певні методи управління;
• принцип врахування стилю управління;
• принцип повноти та збалансованості засобів впливу;
• принцип моральності.
Вміле застосування зазначених принципів є запорукою ефективного формування та функціонування механізму управління будь-якої соціально-економічної системи.
Цікаве, на нашу думку, тлумачення «механізму управління» пропонує науковець В.А. Власенко, який узагальнивши визначення, які наводяться багатьма науковцями, і враховуючи основні елементи структури дає наступне його трактування. Механізм управління — це сукупність функцій, методів, принципів і засобів управління, основних завдань і цілей, форм, структур, технологій для ефективного використання ресурсів системи; це система чинників, що мають бути спрямовані на координацію функціональних аспектів діяльності соціально-економічної системи з метою збереження її цілісності, підтримання стабільного стану параметрів входу і виходу, оптимального протікання процесів в межах підсистем і своєчасної реакції на запити оточуючого середовища.
З позицій підприємства механізм управління завжди є конкретним, оскільки він є спрямованим на досягнення чітко визначених цілей шляхом впливу на відповідні чинники, що забезпечують таке досягнення. Цей вплив здійснюється за допомогою використання матеріальних ресурсів або потенціалу системи управління підприємства [8].
Водночас слід зазначити, що правильно обрані методи теж сприяють досягненню цілей організації з мінімальними витратами. Під методом управління розуміють способи цілеспрямованого впливу на співробітників та виробничі колективи з метою забезпечення координації їх діяльності під час досягнення поставленої мети.
Разом з тим, доцільно розглянути запропоновану російськими вченими інтегральну класифікацію методів, які поділено на чотири класи і покладено в основу ситуаційного управління.
1. Група загальнонаукових методів:
а) моделювання;
б)експериментування;
в) економіко-математичні методи;
г) методи аналізу та синтезу;
д) методи дедукції та індукції;
з) соціологічні виміри.
2. Методи управління функціональними підсистемами організації.
3. Методи прийняття управлінських рішень:
а)методи постановки проблеми;
б) методи розв’язання проблеми;
в) методи вибору рішення;
г) методи організації виконання прийнятого рішення.
4. Методи виконання функцій управління:
1) для здійснення планування:
а) метод екстраполяції;
б)метод регресійного аналізу;
в)метод побудови сценаріїв;
г) метод факторного аналізу;
д) метод формування дерева проблем.
2) для здійснення мотивації:
а) методи преміювання (оплати праці);
б) підвищення у посаді;
в) навчання;
г)участь у прибутках.
3) для здійснення контролю:
а) методи бухгалтерського обліку;
б) методи статистичного обліку;
в) методи оперативно — виробничого контролю.
4) для здійснення організації:
а) організаційно — адміністративні методи — це методи, які ґрунтуються на волі та авторитеті керівника і безпосередньо впливають на об’єкт управління;
б) економічні методи управління — це методи за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективів і окремих їх членів;
в) соціально — психологічні методи управління — вивчають і використовують закони психологічної діяльності людей для оптимізації соціальних явищ та процесів у інтересах суспільства і особистості.
Таким чином, знання теоретичних основ формування механізму управління та правильний вибір методів і засобів на кожному етапі життєвого циклу підприємства дозволить йому попереджувати та ефективно усувати кризові ситуації на шляху свого розвитку.