Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

У Німеччині діє принцип подвійного зовнішньогалузевого контролю за кредитною діяльністю - з боку спеціального державного органу і з боку центрального банку. Згідно із Законом «Про кредитну справу» виконання однієї з найважливіших функцій з управління кредитними установами - функції нагляду — є прерогативою спеціально створеного для цього в 1961 році в Берліні Федерального управлінням фінансового нагляду Німеччини.

З метою посилення банківського нагляду та гарантування належного виконання функцій контролю в Німеччині у 2002 р. Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини (ФУФНН) одержало статус самостійної державної установи. Але свої дії управління повинно координувати з іншими державними органами та міжнародними організаціями у межах чинного законодавства. Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини співпрацює з Дойче Бундесбанком, Асоціацією німецьких банків, Асоціацією іпотечних банків і Асоціацією банків для суднобудування. Окрім цього, певні контрольні функції здійснює Німецька асоціація ощадних кас, Асоціація німецьких народних банків і кас взаємного сільськогосподарського кредиту, а також Асоціація банків державного сектора. Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини підпорядковується федеральному міністру фінансів.

Президент даного органу призначається Президентом Німеччини за представленням Федерального уряду, який погоджує цю кандидатуру з представником Дойче Бундесбанку. За погодженням із центральним банком ФУФНН встановлює низку обов'язкових нормативів, зокрема:

o суму ризикових активів банку, котра не повинна перевищувати суму акціонерного капіталу більше, ніж у 18 разів;

o наприкінці кожного операційного дня непокрита позиція в іноземній валютіне повинна перевищувати акціонерний капітал банку більше, ніж на 30%;

o відкриту позицію щодо фінансових ф'ючерсів та опціонів не повинна перевищувати суму акціонерного капіталу щоденно більше ніж на 20%;

o про великі кредити одному позичальнику (на суму, що перевищує 15% капіталу банку) банки повинні негайно інформувати Центральний банк, а загальна сума великих кредитів не повинна перевищувати капітал банку більше ніж у 8 разів.

Ці нормативи мають рекомендаційний характер і необов'язкові для виконання. Але якщо Федеральне управління фінансового нагляду фіксує у банку низьку ліквідність та відсутність достатнього капіталу, що є наслідком невиконання зазначених нормативів, воно може застосувати до банку досить радикальні санкції, як наприклад, припинення проведення операцій та тимчасове закриття.

До функцій Федерального управління фінансового нагляду Німеччини належить розробка стандартних балансових показників звітності, контроль за їх дотриманням, аудиторська перевірка правильності бухгалтерської звітності.

ФУФНН переслідує три основні цілі: 1) гарант дієздатності фінансового сектора Німеччини; 2) забезпечення надійності і платоспроможності банків, фінансових і страхових компаній, інших кредитних установ; 3) захист інтересів споживачів послуг і інвесторів.

ФУФНН здійснює нагляд за кредитними установами відповідно до Закону «Про кредитну справу» і зобов'язане діяти тільки в суспільних інтересах. Воно повинне протидіяти небажаним явищам у банківській діяльності, які можуть піддавати небезпеці майно, довірене кредитним установам, мати несприятливі наслідки для кредитного бізнесу або створювати серйозні проблеми для народного господарства. Поставлене перед відомством завдання «боротьби з порушеннями в кредитній справі» здійснюється за рахунок того, що згідно із законом кредитні установи зобов'язані надавати контролюючому органу через певні проміжки часу повну інформацію щодо їх діяльності. В обов'язки Управління не входить вирішення спірних питань з операцій між окремими кредитними установами або їх клієнтами. ФУФНН уповноважене видавати ліцензії на банківську діяльність.

ФУФНН допомагають центральні банки земель, які здійснюють постійний нагляд за кредитними інститутами регіону, аналізують інформацію та обов'язкову звітність (місячні та річні звіти, завірені ревізором), а також іншу документацію банків і зі своїми висновками відправляють ФУФНН, оскільки тільки воно має право застосовувати за потреби відповідні санкції проти порушників. Отже, якщо ФУФНН має намір ухвалити загальне рішення відносно всіх кредитних установ, воно не може зробити це самостійно: в одному випадку потрібна згода Федерального банку, а в іншому - достатньо тільки поінформувати його.

Аналізуючи банківське законодавство і практику кредитної справи в Німеччині, не можна провести чіткого розподілу функцій контролю між Дойче Бундесбанком і ФУФНН. Лише зрозуміло, що цей контроль є надзвичайно жорстким.

Таким чином, економічна ефективність Німеччини заснована головним чином на стабільній фінансовій системі, ліберальному законодавстві і рівновазі соціальних інтересів, а органи контролю нині займають надзвичайно сильну позицію в загальній структурі німецької грошово-кредитної системи.