Оцінка ризику і страхування
Тема 13 ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
13.1 Функції і задачі планування
13.2 Система планів підприємства
13.3 Бізнес-планування
13.1 Функції і задачі планування
Планування – це спосіб складання послідовних і збалансованих операцій для досягнення певної мети.
Для забезпечення конкурентноздатності кожне підприємство, незалежно від виду діяльності, обсягів робіт і форм власності, повинне планувати перспективу розвитку власного виробництва відповідно до потреб ринку, як у поточному, так і перспективному періодах. Будучи однією з основних функцій управління, планування дозволяє обґрунтувати, передбачити і конкретизувати діяльність підприємства і його підрозділів для досягнення поставлених цілей на основі розрахунків. Планування і керування діяльністю об'єднані єдиним поняттям — «менеджмент».
Підприємству необхідно передбачати детально усі види робіт, починаючи з вибору виду продукції, що випускається, конструкційного проекту виробу і технології його випуску, організації виробництва, її збуту, скорочення випуску застарілої й освоєння нової продукції. Уся діяльність підприємства повинна бути взаємозв'язана як з економікою підприємства, так і з економічною ситуацією за його межами (кон'юнктурою ринку, намірами конкурентів, податковою і фінансовою системами і т.п.). Отже, основними задачами планування є:
· проектування перспективи діяльності по датах виконання;
· організація виконання;
· контроль виконання.
Документ, що визначає цілі діяльності підприємства і рух відповідних ресурсів для досягнення цих цілей, називається планом. Як правило, цей документ має силу наказу для приведених у ньому підрозділів і їхніх керівників.
План діяльності будь-якого підприємства або його підрозділів повинен містити:
· ціль діяльності підприємства (чи його структурної одиниці) на конкретний період;
· систему показників із указівкою визначених видів випуску продукції і характеру робіт;
· етапи і терміни виконання робіт;
· виконавців плану по термінах і видам робіт;
· систему контролю виконання плану.
Планування діяльності підприємства виконує наступні важливі функції:
1) дозволяє визначити життєздатність підприємства в умовах конкуренції;
2) містить орієнтири, відповідно до яких керівництво діє на етапі становлення і розвитку підприємства;
3) прогнозує процеси розвитку виробництва;
4) конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод;
5) служить важливим інструментом виробничої діяльності підприємства, що забезпечує його гнучкість;
6) стимулює інтерес потенційних інвесторів для вкладення коштів у розвиток виробництва.
Чим більш детально і конкретно розроблений план, тим легше його виконувати: витрачається менше ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, природних), і вище якість робіт. Велика втрата коштів і часу виникає при незбалансованості планів по різних напрямках діяльності підприємства, наявності неточних розрахунків і недисциплінованості його виконавців.
Складання і реалізація плану — безупинний процес, що може бути представлений на схемі (рис. 13.1) (Пелих, 1998).
Рис. 13.1 Схема розробки і реалізації плану
13.2 Система планів підприємства
Розробка і реалізація різних планів підприємства і його підрозділів вимагає їх координації, що дозволяє реалізувати основну мету діяльності підприємства.
Відповідно до цільової орієнтації визначаються пріоритети для підприємства і його структурних підрозділів.
Пріоритети, як правило, виражені конкретними кількісними і якісними показниками, досягнення яких є головним завданням підприємства і його підрозділів. Основними є показники, пов'язані з виконанням фінансового плану і програми випуску продукції.
По термінах виконання розробляються наступні види планів:
· оперативно-календарні;
· поточні;
· середньострокові;
· стратегічні.
По рівнях управління підприємством розрізняють такі види планів:
· загальнофірмові;
· цехові;
· функціональних підрозділів (відділів, ділянок, бригад);
· індивідуальні (для окремих виконавців).
Розмаїття видів діяльності підприємства передбачає розробку різних по призначенню планів:
· план виробництва і реалізації продукції;
· план матеріально-технічного забезпечення;
· план по кадрам і заробітній платі;
· фінансовий план;
· бізнес-план;
· інші.
Система планів служить формою матеріалізації діяльності підприємства, але не головним її результатом. На рис. 13.2 представлена система планів, що розробляються на сучасному підприємстві в умовах ринкової економіки.
Як правило, розробляються чотири групи взаємозалежних планів:
1. Основні напрямки діяльності, головним змістом яких є стратегія на доступне для огляду майбутнє (10–15 років).
2. Плани розвитку підприємства на термін від 1 року до 5 років. З позицій стратегічного планування найважливішим їх змістом є перспективи удосконалювання виробництва, перехід до випуску нового покоління продукції і використання нових технологій.
3. Тактичні плани, що регламентують поточну діяльність підприємства.
4. Програми і проекти, що носять цільовий характер: розробки конкретної продукції і технології, економії енергоресурсів, проникнення на нові ринки.
Рис. 13.2 Система планів підприємства
Пріоритетним напрямком планування є розробка планів по випуску нових видів продукції, тому що він визначає всі інші напрямки діяльності підприємства (Плоткин та ін., 1996).
Наведена вище система планів характерна для середніх і великих підприємств, що випускають технічно складну продукцію. На малих підприємствах, найчастіше, розробляються поточні плани.
Результатом функціонування системи планування є сукупність взаємозалежних планових документів, у яких відображені прийняті стратегічні рішення і розподіл ресурсів.
13.3 Бізнес-планування
Одним з найбільш важливих інструментів стратегічного управління є бізнес-планування.
Бізнес-план – документ, що містить обґрунтування дій, які необхідно здійснити для реалізації будь-якого комерційного проекту, спрямованого на розвиток існуючих виробництв або створення нового підприємства.
Проекти, для яких складаються бізнес-плани, модифікуються залежно від об'єктів бізнесу, для яких вони складаються (рис. 13.3).
Мета розроблення бізнес-плану – визначити ключові показники діяльності фірми на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостей одержання необхідних ресурсів.
Рис. 13.3. Типологія бізнес-планів щодо об’єктів бізнесу (Любанова и др., 1999)
Серед основних завдань, які допомагає вирішувати бізнес-план, виділяють такі (Буров и др., 1995; Экономика, 2000):
• визначення конкретних напрямків діяльності фірми, цільових ринків і місця фірми на цих ринках;
• формування довгострокових і короткострокових цілей фірми, стратегії і тактики їх досягнення; визначення осіб, відповідальних за реалізацію кожної стратегії;
• вибір номенклатури товарів і послуг, а також їх основних характеристик;
• оцінка відповідності кадрів фірми й умов для мотивації їх праці вимогам досягнення поставлених цілей.
• планування складу маркетингових заходів фірми щодо вивчення ринку, реклами, стимулювання продажів, ціноутворення, каналів збуту тощо;
• оцінка відповідності фінансових і матеріальних ресурсів фірми досягненню поставлених цілей; пошук необхідних джерел додаткових ресурсів;
• прогнозування труднощів і факторів ризику, що можуть перешкодити виконанню плану.
У структурі бізнес-плану звичайно виділяють такі розділи (Буров и др.; Лобанова и др., 1995; Идрисов и др., 1998; Экономическая, 1999; Экономика, 2000):
1. Оглядовий розділ (резюме).
2. Коротка інформація про підприємство.
3. Характеристика продукту або виду послуг, що проектуються.
4. Оцінка ринків збуту.
5. Оцінка конкурентного середовища.
6. План маркетингу.
7. План виробництва.
8. Організаційний план.
9. Юридичний план.
10. Оцінка ризику і страхування.
11. Фінансовий план.
12. Стратегія фінансування.
Наведена структура не є якоюсь “застиглою” і обов'язковою. Вона може змінюватися залежно від конкретних цілей, задач і об'єкта бізнесу. Не є стандартним і зміст розділів. У кожному конкретному випадку він може доповнюватися або уточнюватися залежно від умов функціонування фірми.
Подробиці
На підставі вищенаведених джерел орієнтовний зміст розділів може бути конкретизовано таким чином:
1. Оглядовий розділ (резюме). Даний розділ зустрічається також і під іншими назвами, наприклад: «Концепція бізнесу (резюме)», просто «Резюме» та ін.
У даному розділі зазначається призначення бізнес-плану:
а) для потенційного інвестора або кредитора;
б) можливих партнерів по бізнесу або акціонерів, співзасновників;
в) самого підприємця (як засіб самоорганізації);
г) органів державної та/чи місцевої адміністрації (для організації підтримки).
Даний розділ має бути рекламою пропонованого бізнесу. Обсяг даного розділу не повинен перевищувати кількох сторінок. На початку даються відповіді на запитання, який саме буде вироблятися продукт. Характеризуються його відмітні риси у порівнянні із продукцією конкурентів, зазначається, чим для споживача краще саме цей продукт. На останній сторінці необхідно охарактеризувати очікувані основні фінансові результати від запропонованого проекту. Тут доцільно навести такі дані: 1) прогнозовані обсяги продажів на найближчі роки; 2) виручка від продажів; 3) витрати на виробництво; 4) валовий прибуток і рівень прибутковості вкладень; 5) терміни повернення позикових коштів.
Робота над даним розділом надзвичайно важлива, тому що він повинен створити сприятливе враження на інвесторів або кредиторів. Якщо цього не відбудеться, то далі вони просто не будуть читати бізнес-план. Текст розділу має відповідати зазначеним цілям: простота, лаконічність викладу, мінімум спеціальних термінів.
В цілому резюме повинно дати зацікавленим особам відповіді на два найбільш хвилюючі запитання: «Що можна одержати при успішній реалізації проекту?» і «Який ризик неуспіху проекту?».
Розділ повинен розроблятися в самому кінці підготовки бізнес-плану, коли досягнута повна ясність за всіма іншими розділами.
2. Коротка інформація про підприємство. Альтернативні назви розділу: «Можливості фірми», «Конфіденційний меморандум (опис фірми)» та ін. Іноді даний розділ поєднується з попереднім.
У даному розділі в пріоритетному порядку визначаються всі напрямки діяльності підприємства, цільові ринки фірми з кожного напрямку і місце фірми на цих ринках. З кожного напрямку встановлюються цілі і пропоновані стратегії їх досягнення з відповідними заходами. Характеризуються сильні і слабкі сторони підприємства (але без зайвого акцентування на недоліках).
У розділі можуть фігурувати такі конкретні дані: 1) історія підприємства, відомості про розвиток за минулий період; 2) перелік основних власників фірми, роль кожного з них у заснуванні і діяльності підприємства; 3) основні досягнення підприємства; 4) основні цілі фірми (досягнення певного обсягу продажів, одержання певної частки фірми на ринках); 5) основні стратегії; 6) склад заходів у межах кожної стратегії; 7) діяльність фірми в планований період; 8) джерела фінансування підприємства; 9) основні ринки (і частка підприємства на них); 10) потенційні споживачі (клієнти) фірми; 11) основні конкуренти; 12) рівень технології; 13) основні переваги підприємства (секрети успіху); 14) основні проблеми фірми; 15) характерні умови роботи фірми; 16) дані про створення і реєстрацію фірми; 17) реквізити фірми.
3. Характеристика продукту або виду послуг, що проектується. Альтернативні назви: «Характеристика об'єкта бізнесу», «Види товарів (послуг)».
Основні дані з розділу: 1) назва товару і його функціональне призначення; 2) властивості товару(принцип дії, технологічність, універсальність, відповідність стандартам, екологічні і ергономічні характеристики, зображення / фото / схема зовнішнього вигляду та / чи окремих вузлів); 3) відмітні властивості продукції (які роблять її унікальною в своєму роді); 4) економічні характеристики (витрати виробництва і експлуатації); 5) стадії розвитку продукту (ідея, ескізний проект, робочий проект, прототип, дослідна партія); 6) вимоги до обслуговування (враховуючи гарантійне); 7) аналіз продукції конкурентів; 8) наукова сторона розробки (патентно-ліцензійний захист, опис планових НДДКР, технологічні ризики, перспективи подальшого розвитку продукту наступних поколінь); 9) умови постачань сировини та / чи комплектуючих; 10) фінансові питання (концепція ціноутворення, оптимальні обсяги замовлень, форми оплати); 11) особливості зовнішнього вигляду (дизайн, упакування, фірмова марка, колір; 12) необхідність адаптації для зарубіжних ринків (перехід на інший вимір, конструктивні зміни, колірна гама, мова інструкцій).
4. Оцінка ринків збуту. Альтернативні назви: «Опис ринку», «Ринки збуту товарів», «Дослідження / аналіз ринку».
Використовується інформація: 1) характеристика потенційних споживачів (тип споживачів, географічне розміщення, враження про продукцію, звички і традиції); 2) характеристики ринку (сегменти, розміри ринку, тенденції розвитку, ринкова частка підприємства); 3) передбачувані зміни потреб і попиту в кожному із сегментів ринку; 4) передбачувані методи вивчення попиту; 5) стратегії збуту, просування продукції на ринок (обґрунтування ціноутворення, реклама, стимулювання збуту, сервісне обслуговування); 6) можливість розширення присутності на ринку (порівняльний аналіз потенційних місткості ринку й обсягу продажів).
5. Оцінка конкурентного середовища. Альтернативні назви: «Конкуренція на ринках збуту», «Конкуренція», «Конкурентоспроможність».
Використовується інформація: 1) інноваційний потенціал пропонованого виробу (наскільки він випереджає аналогічні пропозиції конкурентів); 2) перелік і параметри підприємств-конкурентів (кількість конкурентів, їх сильні і слабкі сторони, рівень технології); 3) стратегії маркетингу, що застосовуються конкурентами; 4) чому кожне з розглянутих підприємств слід вважати конкурентом (їх питома вага в обороті ринку, подібність до вашого підприємства); 5) організаційні структури, що використовуються конкурентами; 6) фінансовий стан конкурентів; 7) методи рекламування продукції конкурентів та рекламні фірми, що використовуються ними; 8) основні техніко-економічні показники (рівень якості, дизайн, упакування, ін.) продукції конкурентів; 9) рівень цін і політики ціноутворення конкурентів; 10) предмети найбільш жорсткої конкуренції (ціна, якість, післяпродажне обслуговування, імідж фірми тощо); 11) пропозиції щодо зміни асортименту товарів, виходячи з аналізу конкуренції; 12) пропозиції щодо просування на ринок (зняття з ринку) продукції (види ринків і сегменти).
6. План маркетингу. Альтернативною назвою є «Стратегії маркетингу».
Використовується інформація: 1) стратегія впливу (орієнтації) на споживача (знання запитів; унікальність і адресність продукції; високоякісний сервіс; доступна ціна; своєчасність постачань; надійність; стабільність, ін.); 2) стратегія розвитку підприємства (інтенсивне зростання; вертикальна інтеграція, горизонтальна інтеграція); 3) товарна політика («піонерний» товар; модифікація продукції); 4) цінова політика (гнучкі ціни, взаємозв'язок ціни і якості; орієнтація на світові ціни, ін.); 5) збутова стратегія (рекламна політика, комерційна мережа; участь у ярмарках і виставках; кредитна політика; презентаційна політика); 6) методи стимулювання збуту; 7) схема поширення товарів (види транспорту, схеми складування і торгівлі); 8) організація післяпродажного обслуговування; 9) формування громадської думки про фірму і товар.
7. План виробництва. Альтернативна назва – «Виробнича діяльність».
Використовується інформація : 1) умови виробництва (існуючі потужності або створення нового виробництва); 2) виробнича потужність; 3) умови придбання технологічного й іншого устаткування; 4) розміщення виробництва (потреба в землі); 5) схеми постачання (сировиною, комплектуючими, енергією); 6) підготовка виробництва; 7) контроль якості продукції; 8) очікувана виробнича кооперація; 9) планування виробництва; 10) вимоги до персоналу (умови праці, вимоги до кваліфікації, умови оплати); 11) система охорони навколишнього середовища та утилізації відходів; 12) витрати виробництва і динаміка їх зміни.
8. Організаційний план.
Використовується інформація: 1) організаційна структура фірми (схема управління фірмою, склад підрозділів та їх функцій, координація і взаємодія служб і підрозділів); 2) потреба в кадрах (профіль фахівця, необхідна освіта, досвід роботи); 3) зарплата, необхідна для ведення справи; 4) умови прийняття на роботу; 5) додаткові матеріальні пільги для співробітників фірми (страхування за рахунок фірми; доплати за використання власного автотранспорту; дотації на харчування тощо); 6) режим праці на фірмі; 7) дані про управлінський персонал (вік, освіта, досвід роботи; права і повноваження; рекомендації із самовдосконалення; стимулювання праці); 8) принципи добору і наймання співробітників; 9) система підготовки і перепідготовки кадрів.
9. Юридичний план. Альтернативна назва «Правове забезпечення діяльності фірми»
Використовується інформація: 1) дані про реєстрацію підприємства (дата й орган реєстрації, установчі документи, зареєстрований офіс); 2) форми власності; 3) для акціонерного товариства – його основна інформація (кількість зареєстрованих акцій, кількість випущених акцій, вартість однієї акції); 4) форми державного контролю; 5) копії необхідних документів (ліцензії, договори, патенти, контракти, торговельні марки і знаки, ін.); 6) можливі зміни в законодавстві, що можуть вплинути на діяльність фірми; 7) при діяльності фірми за кордоном характеризуються: а) можливості державного захисту зарубіжних підприємців; б) наявність у країні організацій, що контролюють (державних, приватних, суспільних) і предмети їх контролю (стандарти якості, габаритів, екологічних показників, ін.); в) особливості правової системи (податки, екологічні закони, патентний захист, правила техніки безпеки, правила реклами, права споживачів, заборони на матеріали тощо).
Оцінка ризику і страхування.
Використовується інформація: 1) аналіз можливих ризиків із зазначенням імовірності їх виникнення й очікуваних збитків за факторами ризику (виробничі ризики, комерційні ризики, фінансові ризики, ризики форс-мажорних обставин); 2) організаційні заходи для профілактики і нейтралізації ризиків; 3) програма страхування від ризиків.
11. Фінансовий план
Використовується інформація: 1) звіт про прибуток і збитки; 2) баланс грошових витрат і надходжень; 3) прогнозний баланс активів і пасивів; 4) аналіз беззбитковості (точка беззбитковості, запас фінансової міцності); 5) аналіз чутливості доходів до змін показників: ціни, витрат, обсягу продажів; 6) очікуваний рух фінансових потоків (готівка, кредити); 7) фінансові вимоги (на що підуть гроші); 8) результат для інвестора (очікувані прибутки).
Стратегія фінансування
Використовується інформація: 1) оцінка необхідного обсягу коштів для реалізації пропонованого проекту; 2) аналіз можливих джерел одержання коштів; 3) умови платежів; 4) схеми залучення інвестицій; 5) оцінка в часі перспектив повернення вкладених коштів; 6) оцінка розміру одержуваних доходів і прибутку.
Розглянуті в даному розділі питання не вичерпують повністю таку складну тему, як планування діяльності підприємства. Однак матеріал, поданий тут, озброює майбутніх фахівців основами знань у зазначеній сфері. Це дозволяє їм опановувати і використовувати у своїй практиці сучасні методи управління і стратегічного планування.
ВИСНОВКИ
Для забезпечення конкурентоспроможності кожне підприємство, незалежно від виду діяльності, обсягів робіт і форм власності, повинне планувати перспективу розвитку власного виробництва відповідно до потреб ринку, як у поточному, так і перспективному періодах. Будучи однією з основних функцій управління, планування дозволяє обґрунтувати, передбачити і конкретизувати діяльність підприємства і його підрозділів для досягнення поставлених цілей на основі розрахунків.
Розробка і реалізація різних планів підприємства і його підрозділів вимагає їх координації, що дозволяє реалізувати основну мету діяльності підприємства. Відповідно до цільової орієнтації визначаються пріоритети для підприємства і його структурних підрозділів. Пріоритети, як правило, виражені конкретними кількісними і якісними показниками, досягнення яких є головним завданням підприємства і його підрозділів. Основними є показники, пов'язані з виконанням фінансового плану і програми випуску продукції. Система планів служить формою матеріалізації діяльності підприємства.
Бізнес-план – документ, що містить обґрунтування дій, які необхідно здійснити для реалізації будь-якого комерційного проекту, спрямованого на розвиток існуючих виробництв або створення нового підприємства. Мета розроблення бізнес-плану – визначити ключові показники діяльності фірми на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостей одержання необхідних ресурсів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бизнес: Толковый словарь: Англо-русский. – М.: ИНФРА-М, Изд-во «Весь мир», 1998. –760 с.
2. Буров В.П., Морошкин О.К., Новиков О.К. Бизнес-план. Методика составления. Реальный пример. – М.: Изд-во ЦИПКК АП, 1995. – 88 с.
3. Идрисов А.Б., Картышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. – М.: Информационно-издательский дом «ФилиНЪ», 1998. – 272 с.
4. Любанова Т.П., Мясоедова Л.Б., Грамотенко Т.А. и др. Бизнес-план: Учебно-практическое пособие. — М.: Изд-во «ПРИОР», 1999. – 96 с.
5. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. видання. — Львів: Світ, 1996. — 352 с.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. У чому полягають головні функції і завдання планування діяльності підприємства?
2. Які плани розробляються за видами діяльності підприємства?
3. У чому полягає значення бізнес-планування для підприємства?
4. Які цілі може вирішувати бізнес-план?
5. Охарактеризуйте основні розділи бізнес-плану.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ
Планування
План
Функції планування
Оперативно-календарні плани
Поточні плани
Середньострокові плани
Стратегічні плани
Бізнес-план
Розділи бізнес-плану