Розрахунок інтегрального показника боржника юридичної особи
| Фінансовий коефіцієнт | Формула розрахунку | Алгоритм розрахунку для великого або середнього підприємства | Значення коефіцієнта | |
| Попередній період | Звітний період | |||
| 3 | 4 | 5 | ||
| 1. К1 – коефіцієнт покриття (ліквідність третього ступеня) | Оборотні активи Поточні зобов’язання | ф. 1 р. 1195 гр.4ф. 1 р. 1695 гр. 4 | ||
| 2. K2 – проміжний коефіцієнт покриття | Монетарні оборотні активи юПоточні зобов’язання | ф. 1 р.1125+р. 1160+р. 1165 гр. 4 -ф. 1 р. 1695 гр. 4 | ||
| 3. K3 – коефіцієнт фінансової незалежності | А Власний капітал а Валюта балансу (пасив) | ф. 1 р. 1495 гр. 4ф. 1 р. 1900 гр. 4 | ||
| 4. K4 – коефіцієнт покриття необоротних активів власним капіталом | А Власний капітал а Необоротні активи | ф. 1 р. 1495 гр. 4 ф. 1 р. 1095 гр. 4 | ||
| 5. K5 – коефіцієнт рентабельності власного капіталу | Чистий прибуток/збиток Інвестований власний капітал | А ф. 2 р. 2350 (р.2355) гр. 3 пф. 1 [(р. 1400+р. 1405+р. 1410+р. 1420–р. 1425–р.1430 гр. 3)+( р. 1400+р. 1405+р. 1410+р. 1420–р. 1425–р.1430 гр. 4)]:2 | ||
| 6. K6 – коефіцієнт рентабельності продажу за фінансовими результатами від операційної діяльності (EBIT) |  Фінансові результати від операційної діяльності (EBIT) п Чиста виручка від реалізації | ф. 2 р. 2190 (р.2195) гр. 3ф. 2 р.2000 гр. 3 | ||
| 7. K7 – коефіцієнт рентабельності продажу за фінансовими результатами від звичайної діяльності (EBITDA) | Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування фінансових витрат та нарахування амортизації (EBITDA) а Чиста виручка від реалізації + інші операційні доходи | ф. 2 р. 2350 (р. 2355)+р.2515+р. 2300+р. 2250 гр. 3ф. 2 р. 2000+р. 2120 гр. 3 | ||
| 8. K8 – коефіцієнт рентабельності активів за чистим прибутком | Чистий прибуток (збиток) Валюта балансу (актив) | ф. 2 р. 2350 (р. 2355) гр. 3ф. 1 р. 1300 (гр. 3+гр. 4):2 | ||
| 9. K9 – коефіцієнт оборотності оборотних активів | Чиста виручка від реалізації п Оборотні активи | А ф. 2 р. 2000 гр. 3 тф. 1 р. 1195 (гр. 3+гр. 4):2 | ||
| 10. K10 – коефіцієнт оборотності позичкового капіталу за фінансовими результатами від звичайної діяльності (EBITDA) | Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування фінансових витрат та нарахування амортизаціїд (EBITDA) д Довгострокові та поточні зобов’язання | ф. 2 р. 2350 (р. 2355)+р.2515+ р. 2300+р. 2250 гр. 3 іф. 1 р. 1595+р. 1695 гр. 4 |
| № з/п | Групи видів економічної діяльності | Моделі | Значення показника | |
| Попередній період | Звітний період | |||
| Сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибальство, рибництво | Z=1,3×K3+0,03×K4+0,001×K5+0,61×K6+ +0,75×K7+2,5×K8+0,04×K9–0,2 | |||
| Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів | Z=0,035×K1+0,04×K2+2,7×K3+0,1×K6+ +1,1×K7+1,2×K8+0,05×K9–0,8 | |||
| Переробна промисловість | Z=0,95×K3+0,03×K4+1,1×K6+1,4×K7+ +3,1×K8+0,04×K9+0,03×K10–0,45 | |||
| Переробна промисловість та добувна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | Z=0,025×K1+1,9×K3+0,45×K6+1,5×K8+ +0,03×K9–0,5 | |||
| Будівництво | Z=0,02×K1+1,7×K3+0,01×K4+0,3×K6+ +0,4×K7+2,9×K8–0,1 | |||
| Оптова та роздрібна торгівля, діяльність готелів та ресторанів | Z=1,03×K3+0,001×K4+0,16×K6+0,6×K7+ +2,9×K8+0,08×K9–0,14 | |||
| Транспорт та зв’язок | Z=0,07×K2+1,27×K3+0,32×K6+1,98×K8+ +0,04×K9+0,04×K10–0,15 | |||
| Фінансові послуги | Z=0,025×K1+2,7×K3+0,005×K4+0,13× ×K7+2,4×K8–0,93 | |||
| Інші послуги та операції (крім фінансових) | Z=0,03×K1+0,9×K3+0,01×K4+0,002×K5+ +0,15×K6+0,5×K7+2,9×K8–0,05 |
Залежно від значення інтегрального показника визначається клас боржника – юридичної особи (табл. 9.6).
Таблиця 9.6
Визначення класу боржника – юридичної особи для великого або середнього підприємства
| № з/п | Клас 1 | Клас 2 | Клас 3 | Клас 4 | Клас 5 | Клас 6 | Клас 7 | Клас 8 | Клас 9 |
| > +1,25 | Від +1,25 до +0,81 | Від +0,80 до +0,60 | Від +0,59 до +0,35 | Від +0,34 до +0,05 | Від +0,04 до –0,25 | Від –0,26 до –0,70 | Від –0,71 до –3,20 | < –3,20 | |
| > +1,35 | Від +1,35 до +0,71 | Від +0,70 до +0,35 | Від +0,34 до 0,00 | Від –0,01 до –0,36 | Від –0,37 до –0,70 | Від –0,71 до –1,20 | Від –1,21 до –3,50 | < –3,50 | |
| > +1,35 | Від +1,35 до +0,81 | Від +0,80 до +0,51 | Від +0,50 до +0,17 | Від +0,16 до –0,20 | Від –0,21 до –0,50 | Від –0,51 до –1,04 | Від –1,05 до –3,70 | < –3,70 | |
| > +1,35 | Від +1,35 до +0,80 | Від +0,79 до +0,51 | Від +0,50 до +0,04 | Від +0,03 до –0,40 | Від –0,41 до –0,75 | Від –0,76 до –1,34 | Від –1,35 до –4,70 | < –4,70 | |
| > +0,60 | Від +0,60 до +0,07 | Від +0,06 до –0,15 | Від –0,16 до –0,40 | Від –0,41 до –0,67 | Від –0,68 до –0,90 | Від –0,91 до –1,30 | Від –1,31 до –3,80 | < –3,80 | |
| > +1,50 | Від +1,50 до +0,91 | Від +0,90 до +0,62 | Від +0,61 до +0,16 | Від +0,15 до –0,27 | Від –0,28 до –0,60 | Від –0,61 до –1,20 | Від –1,21 до –4,70 | < –4,70 | |
| >+1,55 | Від +0,75 до +0,35 | Від +1,00 до +0,76 | Від +0,75 до 0,35 | Від +0,34 до –0,05 | Від –0,06 до –0,37 | Від –0,38 до –0,95 | Від –0,96 до –3,50 | < –3,50 | |
| > +2,00 | Від +2,00 до +1,20 | Від +1,19 до +0,95 | Від +0,94 до +0,52 | Від +0,51 до +0,10 | Від +0,09 до –0,25 | Від –0,26 до –0,83 | Від –0,84 до –4,20 | < –4,20 | |
| > +1,15 | Від +1,15 до +0,70 | Від +0,69 до +0,45 | Від +0,44 до +0,09 | Від +0,08 до –0,26 | Від –0,27 до –0,55 | Від –0,56 до –1,10 | Від –1,11 до –3,30 | < –3,30 |
Характеристика класу боржника подана в табл. 9.7.
Таблиця 9.7.
Характеристика класів підприємств-боржників
| № з/п | Рейтингова шкала НБУ | Оцінка |
| Клас 1 | Найвищий рівень спроможності виконувати зобов’язання та найменша ймовірність дефолту | |
| Клас 2 | Вище середнього рівень спроможності виконувати зобов’язання, однак існують окремі недоліки в економічному розвитку | |
| Клас 3 | Спекулятивні вкладення. Помірна здатність до виконання зобов’язань. Високий рівень залежності від актуальних тенденцій економічного розвитку. | |
| Клас 4 | ||
| Клас 5 | Спекулятивні вкладення з недостатнім рівнем спроможності щодо виконання зобов’язань у довгостроковому періоді. | |
| Клас 6 | Високий спекулятивний рівень. Небезпека припинення виконання зобов’язань та дефолту. | |
| Клас 7 | Високий спекулятивний рівень. Висока ймовірність дефолту. | |
| Клас 8 | Дуже високий спекулятивний рівень. | |
| Клас 9 | Максимально високий спекулятивний рівень. Дефолт. |
За даними табл. 9.6 – 9.7 визначити до якого класу належить підприємство відповідно до видів економічної діяльності на початок і кінець періоду, результати звести в табл. 9.8 та зробити висновки.
Таблиця 9.8
Результати оцінки фінансового стану підприємства-боржника
| № з/п | Групи видів економічної діяльності | Клас | ||
| Попередній період | Звітний період | Зміна | ||
| Сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибальство, рибництво | ||||
| Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів | ||||
| Переробна промисловість | ||||
| Переробна промисловість та добувна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | ||||
| Будівництво | ||||
| Оптова та роздрібна торгівля, діяльність готелів та ресторанів | ||||
| Транспорт та зв’язок | ||||
| Фінансові послуги | ||||
| Інші послуги та операції (крім фінансових) |
Лабораторна робота №10
Тема: “Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності”
Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо проведення факторного аналізу прибутку від операційної діяльності.
Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних здійснити факторний аналіз впливу на прибуток підприємства зміни: ціни, обсягів, структури та собівартості реалізованої продукції та скласти звіт про виконання лабораторної роботи в електронному та письмовому вигляді.
Зміст лабораторної роботи
1. Розрахунок прибутку від операційної діяльності у попередньому та звітному періодах та його зміни.
2. Розрахунок впливу на прибуток зміни обсягів реалізації продукції.
3. Розрахунок впливу на прибуток зміни структури реалізованої продукції.
4. Розрахунок впливу на прибуток зміни собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції.
5. Розрахунок впливу на прибуток зміни собівартості реалізованої продукції.
6. Розрахунок впливу на прибуток зміни ціни на продукцію.
7. Розрахунок загального впливу чинників на прибуток від реалізації продукції.
8. Перевірка рівності загальної зміни прибутку від операційної діяльності та сукупного впливу факторів на його зміну.
Послідовність виконання лабораторної роботи
Вихідні дані для виконання лабораторної роботи №10 знаходяться в Додатку Ж. Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи №10 необхідно створити власний файл на диску ____________ _________ \ Lab10.xls.
До чинників, що впливають на операційний прибуток, належать зміни:
- ціни на реалізовану продукцію;
- обсягів реалізації продукції;
- структури реалізованої продукції;
- собівартості одиниці продукції;
Операційний прибуток розраховується як різниця між виручкою та собівартістю:
, (10.1)
де Vр – виручка від реалізації:
, (10.2)
де рі – ціна і-го виду продукції, qi – обсяг випуску і-го виду продукції.
Собівартість реалізованої продукції:
, (10.3)
де si – собівартість і-го виду продукції.
Загальна зміна операційного прибутку:
, (10.4)
де 1 - значення відповідних величин у звітному періоді, 0 - значення відповідних величин у попередньому періоді.
Розрахувати, які саме чинники і якою мірою впливають на зміну операційного прибутку.
Суть методики розрахунку впливу на операційний прибуток наведених чинників полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші чинники у цей час на прибуток не впливають.
Вплив на прибуток змін обсягів реалiзацiї продукції:
, (10.5)
де S1,0 – фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді, що розрахована у цінах і тарифах попереднього періоду:
, (10.6)
де S0 – фактична собівартість реалізованої продукції в попередньому періоді.
, (10.7)
Тобто, для кожного виду продукції встановлюється – скільки додатково було одержано прибутку тільки завдяки збільшення обсягу виробництва окремого виду продукції. Для зручності порівняння, обсяги виражені через собівартість (з метою уникнення впливу цінового чинника). Потім одержані значення додаються.
Вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції:
, (10.8)
де обсяг реалізації продукції у звітному періоді за цінами попереднього періоду:
, (10.9)
обсяг реалізації продукції у попередньому періоді:
(10.10)
Вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції:
(10.11)
Вплив на прибуток змін собівартості реалізованої продукції:
(10.12)
Вплив на прибуток змiн цiни на реалiзовану продукцію:
(10.13)
Тобто, для кожного виду продукції встановлюється – скільки можна одержати прибутку, додатково, завдяки реалізації обсягів виробництва у звітному періоді за цінами, що відрізняються від цін попереднього періоду. Потім одержані значення додаються, для визначення на скільки змінився прибуток за рахунок зміни цін при незмінному обсягу реалізації.
Сукупний вплив чинників на зміну операційного прибутку:
(10.14)
Перевірка:
Сукупний вплив чинників на зміну прибутку від реалізації продукції повинен дорівнювати загальній його зміні, тобто:
(10.15)
За результатами проведених розрахунків необхідно заповнити табл. 10.1 і табл. 10.2 та зробити відповідні висновки.
Таблиця 10.1
Виручка та собівартість реалізованої продукції (тис.грн.)
| Вироби | Vр0 | Vр1 | S0 | S1 | P0 | P1 | Vр1,0 | S1,0 |
| А | ||||||||
| Б | ||||||||
| В | ||||||||
| Г | ||||||||
| Д | ||||||||
| Є | ||||||||
| Ж | ||||||||
| Разом |
Таблиця 10.2
Вплив факторів на зміну операційного прибутку (тис. грн.)
| Показники | Умовні позначення | Значення, тис. грн. |
| Вплив на прибуток змін обсягів реалiзацiї продукції | ΔPq | |
| Вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції | ΔPP,q | |
| Вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції | ΔPS,q | |
| Вплив на прибуток змін собівартості реалізованої продукції | ΔPS | |
| Вплив на прибуток змiн цiни на реалiзовану продукцію | ΔPP | |
| Сукупний вплив чинників на зміну операційного прибутку | ΔPT | |
| Загальна зміна операційного прибутку | ΔP |
Лабораторна робота № 11
Тема: “Розрахунок ефекту фінансового важеля”
Мета роботи: На основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо оцінки ефекту фінансового важеля за допомогою електронних таблиць EXCEL.
Завдання роботи: На основі пасиву балансу та звіту про фінансові результати (Додатку З) розрахувати ефект фінансового важеля, здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.
Зміст лабораторної роботи:
1. Розрахунок показників фінансової звітності.
2. Розрахунок ефекту фінансового важеля та його складових з врахуванням кредиторської заборгованості.
3. Розрахунок ефекту фінансового важеля та його складових без врахування кредиторської заборгованості.
Послідовність виконання лабораторної роботи
Вхідні дані для виконання лабораторної роботи знаходяться в Додатку З. Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску ___ _____ \ Lab 11.xls.
Ефект фінансового важеля показує на скільки збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикового капіталу в порівнянні з тим випадком, коли підприємство не залучало позиковий капітал. Тобто, якщо підприємство отримує високий прибуток, воно може позичити кошти, вкласти їх у виробництво отримати ще більший прибуток, повернути проценти за позику, і йому залишиться більше прибутку, в порівнянні з варіантом без залучення кредиту.
Ефект фінансового важеля розраховується за формулою:
ЕФВ = (1 – Копод) × (Рва – СП) × ПК / ВК , (11.1)
де Копод – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом; Рва – валова рентабельність активів підприємства (розраховують як відношення операційного прибутку до суми активів); СП - середня ставка відсотка за позиковий капітал (рівень фінансових витрат), ПК – позиковий капітал; ВК – власний капітал.
У формулі для розрахунку ефекту фінансового важеля виділяють три основні складові:
1) коефіцієнт оподаткування (податковий коректор) (1 – Копод), який показує як проявляється ефект фінансового важеля при різному рівні оподаткування прибутку;
2) диференціал фінансового важеля (Рва – СП), який характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів та середньою величиною відсотка за кредит;
3) плече фінансового важеля ПК/ВК, який характеризує суму позикового капіталу в розрахунку на одиницю власного капіталу.
Диференціал фінансового важеля є основною умовою формування додатного ефекту фінансового важеля. Позитивний ефект фінансового важеля проявляється тоді, коли витрати на виплату відсотків є меншими, ніж додатковий прибуток, отриманий за рахунок залученого капіталу (тобто на позиковому капіталі підприємство заробляє більше, ніж треба заплатити за його використання).
Коефіцієнт (плече) фінансового важеля – це важіль, який мультиплікує (посилює) додатний чи від’ємний ефект, отримуваний за рахунок диференціалу фінансового важеля.
Збільшення коефіцієнта фінансового важеля зумовлює ще більший приріст ефекту фінансового важеля (додатного або від’ємного), а зниження цього коефіцієнта ще більше знижує цей ефект.
Рентабельність активів підприємства розраховують за формулою:
Рва = По / ПБ , (11.2)
де По –прибуток від операційної діяльності; ПБ – підсумок балансу.
Середню ставка відсотка за позиковий капітал (рівень фінансових витрат) за даними фінансової звітності можна розрахувати наступним чином:
СП = ФВ / ПК , (11.3)
де ФВ – фінансові витрати; ПК – позиковий капітал.
В лабораторній роботі потрібно розрахувати ефект фінансового важеля, заповнивши табл. 11.1 та табл. 11.2 (див. Додаток. З). При цьому спочатку потрібно розрахувати ЕФВ з врахуванням кредиторської заборгованості, а потім без її врахування (адже за користування кредиторською заборгованістю підприємство не сплачує відсотків), тобто кредиторську заборгованість потрібно вирахувати з:
1) позикового капіталу:
ПК’ = ПК – КтЗ , (11.4)
де КтЗ – кредиторська заборгованість та інші зобов’язання, за які підприємство не сплачує відсотки;
2) з підсумку балансу:
ПБ’ = ПБ – КтЗ , (11.5)
Відповідно зміняться середня ставка відсотка за позиковий капітал, рентабельність активів та коефіцієнт фінансового важеля.
Після цього потрібно розрахувати коефіцієнт фінансової автономії для кожного підприємства (також з та без врахування кредиторської заборгованості). За результатами проведених розрахунків слід заповнити табл. 11.3 (Додаток З), і зробити висновки щодо рівня ефекту фінансового важеля та доцільності залучення додаткових кредитів кожним з підприємств.
Лабораторна робота №12
Тема: “Аналіз точки беззбитковості підприємства”
Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо класифікації умовно-постійних та умовно-змінних витрат з метою оцінки точки беззбитковості підприємства.
Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних (зведеної таблиці сукупних місячних витрат підприємства Додаток К) здійснити класифікацію витрат на умовно-постійні (УПВ) та умовно-змінні (УЗВ), розрахувати точку беззбитковості підприємства, а також необхідні обсяги виробництва і продажу продукції для досягнення планових показників прибутковості та обсяги максимально можливого прибутку при 100% завантаженості виробничих потужностей підприємства. На основі отриманих даних розрахувати запас фінансової стійкості (запас фінансової міцності). Відобразити графічно точку беззбитковості, точку планового операційного прибутку та запас фінансової стійкості підприємства.
Зміст лабораторної роботи:
1. Проведення класифікації витрат на умовно-постійні й умовно-змінні та визначення їх значення.
2. Розрахунок величини валового операційного прибутку.
3. Розрахунок точки беззбитковості підприємства.
4. Розрахунок обсягів виробництва та збуту для досягнення планових показників прибутковості підприємства.
5. Розрахунок обсягів прибутковості підприємства при досягненні ним максимального (100%) обсягу виробництва та обсягів збуту;
6. Розрахунок запасу фінансової міцності підприємства при виконанні планових показників прибутковості;
7.Побудова графіка точки беззбитковості підприємства при виконанні планових показників прибутковості.
Під порогом рентабельності (точкою беззбитковості) підприємства слід розуміти такий мінімальний (місячний) обсяг виробництва і збуту продукції, при якому отриманий чистий операційний дохід повністю покриває всі умовно-постійні й умовні-змінні виробничо-збутові витрати підприємства. Розрахунок точки беззбитковості (Qmin, шт.[1]) здійснюють за формулою:
(12.1)
де Ціна – ціна реалізації продукції без ПДВ.
При даному аналізі особливо важливим є ретельний поділ (класифікація) всіх адміністративних та виробничо-збутових витрат на умовно-постійні (УПВ) та умовно-змінні витрати (УЗВ). Даний поділ здійснюється за ознакою залежності від зв'язку з обсягом виробництва.
Постійні витрати - це такі витрати, абсолютна величина яких у даний період при зміні обсягу виробництва в певних межах не змінюється. При істотних змінах обсягів виробництва, наслідком яких є зміни виробничої та організаційної структури підприємства, величина постійних витрат змінюється стрибкоподібно, після чого вона знову залишається постійною. Це витрати на утримання й експлуатацію будівель, споруд, управління цехом, орендна плата, заробітна плата управлінського штату та неосновних працівників, не задіяних безпосередньо у виробничому процесі (охоронці, вахтери, прибиральниці тощо). До постійних витрат відносять також витрати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягів виробництва, тому їх називають умовно-постійними. Величина цих витрат є умовно-постійною ще й тому, що підприємство змушено їх нести не залежно чи працює підприємство чи змушене простоювати.
Змінні витрати - це такі витрати, величина яких у даний період безпосередньо залежить від обсягу виробництва. У свою чергу, змінні витрати поділяють на пропорційні, прогресивні і регресивні.
Пропорційні змінні витрати змінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва (коефіцієнт пропорційності дорівнює одиниці). Це витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну заробітну плату.
Прогресивні змінні витрати зростають у відносно більшій пропорції, ніж обсяг виробництва (коефіцієнт пропорційності більший за одиницю). До них можна віднести витрати на відрядно-прогресивну оплату праці.
Регресивні змінні витрати змінюються у відносно меншій пропорції, ніж виробництво (коефіцієнт пропорційності менший за одиницю). До цих витрат належать витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт тощо.
Поділ витрат на постійні та змінні дає змогу визначити кількісну залежність різних витрат від змін в умовах виробництва та реалізації при здійсненні планування, виборі варіантів рішень.
Графічно, точку беззбитковості в короткостроковому періоді (за місяць) можна зобразити таким чином див. (рис. 12.1):
З наведеного на рис. 12.1 графіку видно, що для досягнення "точки беззбитковості" (ТБ) своєї операційної діяльності підприємство повинно забезпечити такий обсяг реалізації продукції (Qmin), при якому сума чистого операційного прибутку порівнюється із сумою витрат – як постійних, так і змінних. Визначення обсягу реалізації продукції, що забезпечує беззбиткову операційну діяльність у тривалому періоді має такі відмінності:
а) із ростом обсягу реалізації продукції періодично зростають постійні операційні витрати. Це пов’язано зі збільшенням парку використовуваних машин і устаткування, що призводить до росту амортизаційних відрахувань; збільшенням чисельності працівників апарату управління, що призводить до росту витрат на його утримання тощо;
б) із насиченням ринку в результаті росту обсягу реалізації продукції підприємство змушене знижувати рівень цін, що призводить до певного зменшення темпів росту чистого операційного прибутку;
в) за рахунок більш економічного використання сировини й матеріалів, росту продуктивності праці операційного персоналу, укрупнення партій сировини і продукції, що закуповується, поступово знижується рівень змінних операційних витрат на одиницю продукції (так званий ефект економії на масштабах).
Крім того, даний методичний підхід аналізу «точки беззбитковості» дозволяє розв’язувати й дві обернені задачі:
1) визначення необхідних обсягів виробництва і збуту продукції для досягнення планового рівня (місячного) прибутку (Прпл.):
(12.2)
2) визначення очікуваного рівня (місячного) прибутку (Прпл., грн.) при планових (місячних) масштабах виробництва і збуту продукції (Qпл ):
(12.3)
Доповнюють експрес-аналіз точки беззбитковості також і показники межі фінансової стійкості (запас міцності) та коефіцієнт фінансової стійкості. Вони характеризують допустиму величину зниження виконання планових виробничо-збутових показників (доходності) по відношенню до крайньої межі рентабельності ( в точці беззбитковості).
Запас фінансової стійкості (запас міцності) визначає можливі границі маневру підприємства як в ціновій політиці, так і в зниженні натурального обсягу виробництва і реалізації продукції в процесі здійснення операційної діяльності в несприятливих ринкових умовах.
Кількісно запас фінансової стійкості (запас міцності) визначається як різниця між обсягами виробництва і реалізації при планових показниках і в критичній точці нульового порогу рентабельності:
, (12.4)
У вартісному вимірі "запас стійкості" визначається за такою формулою:
, (12.5)
Якщо показник запас фінансової міцності характеризуєзапас міцності підприємства в абсолютних величинах, то відносним показником є коефіцієнт фінансової стійкості, який характеризує цю допустиму межу зниження обсягів виробництва і збуту продукції до крайньої критичної межі у процентах:
, (12.6)
де ЗФМ – запас фінансової стійкості та Qmin – однаково вимірні показники (в шт. або грн.).
Послідовність виконання лабораторної роботи
Вихідні дані для виконання даної лабораторної роботи представлені в табл. 12.1 і знаходяться в електронному вигляді в Додатку И (див. зведену Exel-таблицю місячних витрат підприємства).
Таблиця 12.1
| Витрати малого підприємства на місяць | ||||
| № | Назва статті витрат | Кількість | Ціна за одиницю, грн. | Загальна сума витрат, грн. |
| Оренда офісного приміщення, | 10×N | |||
| Оплата праці основних працівників | 12+ N | |||
| Комунальні послуги офісу (опалення, електроенергія, вода) | ||||
| Витрати на воду на виробничі потреби | 10×N | 2,5 | ||
| Витрати на телефон/факс | ||||
| Витрати на електроенергію на виробничі потреби | N/2 | |||
| Витрати на послуги мобільного зв'язку | ||||
| Витрати на газ виробничого призначення | 0,5 | 1,5 | 0,75 | |
| Витрати на послуги інтернет-зв'язку | ||||
| Витрати на паливо-мастильні матеріали | N | 6,5 | ||
| Оренда складського приміщення | 10×N | |||
| Оплата праці управлінського штату підприємства | ||||
| Витрати на обслуговування та ремонт обладнання | N/2 | |||
| Витрати на утримання складу | ||||
| Витрати на придбання витратних матеріалів виробництва | N/3 | |||
| Витрати на охорону підприємства | ||||
| Витрати на комплектуючі і вузли | N | |||
| Оренда виробничого приміщення, | 15×N | |||
| Витрати на збиральне виробництво | N/3 | |||
| Витрати на настройку і регулювання продукції | N/3 | |||
| Витрати на маркетинг | N | |||
| Витрати на перевірку (ВТК) і упаковку продукції | N/4 | 112,5 | ||
| Витрати на касове обслуговування банківського рахунку | ||||
| Витрати за використання системи "клієнт-банк" | ||||
| Витрати на придбання канцтоварів | ||||
| Витрати на придбання витратних матеріалів офісу | ||||
| Витрати на відрядження | N |
Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску D “Прізвище студента -назва групи- Lab 12.xls».
Згідно представлених в Додатку А даних з Листа 1 EXEL-таблиці необхідно внести в червоне поле (D1) номер свого варіанту (згідно спискового номеру студента в журналі викладача) і провести перерахунок даних місячних витрат. Подальше виконання лабораторної роботи здійснювати на Листі 2 (ТБ) Додатку А (Exel-таблиці) в такій послідовності:
1) проведення класифікації витрат на умовно-постійні й умовно-змінні та визначеня їх значення;
2) розрахунок величини чистого доходу, валового та чистого прибутку. Ціна реалізації продукції (без ПДВ) розраховується за формулою: Цреал. = УЗВ/шт. +Nx20;
3) кількісний розрахунок точки беззбитковості Qmin підприємства;
4) побудова графіка точки беззбитковості та межі рентабельності підприємства. Дискретність відображення шкали обсягу виробництва 400 шт/міс, діапазон шкали (Q) 1-15 одиниць (до 4000 шт/міс).
5) розрахунок обсягів виробництва та збуту (Qпл.) для досягнення планових показників прибутковості підприємства (Прпл. = N×20 000);
6) розрахунок можливих обсягів прибутковості підприємства (Прmax) при досягненні ним максимальної (100%) виробничої потужності та обсягів збуту (Qmax = Qmin + 1 500 шт);
7) Розрахунок запасу фінансової стійкості (запасу міцності) та коефіцієнта фінансової міцності при виконанні планових показників прибутковості.