Військовий тил, його склад і задачі. Військовий тил с кінцевою ланкою в загальній структурі Тилу Збройних Сил, що визначає його особливу роль в досягненні успіху в бою

Військовий тил с кінцевою ланкою в загальній структурі Тилу Збройних Сил, що визначає його особливу роль в досягненні успіху в бою. Ця роль визначається тим, що військовий тил забезпечує безпосередньо частини, підрозділи, кожного військовослужбовця, системи озброєння і техніки всім необхідним для бою і повсякденної діяльності Образно кажучи, військовий тил є потенціалом їх енергії і бойової могутності. Військовий тил - це запаси ракет і боєприпасів, і, як наслідок, потужний вогневий удар по противнику, тил - це пальне для бойових та інших машин, а значить рух, кидок, маневр; тил - це гаряча їжа для військовослужбовців, їх са санітарно-гігієнічне миття, організація побуту, створення умов длявідпочинку і обігріву в хвилини затишку, що зумовлює особливий емоційний настрій у особового складу, необхідній для перемоги в бою. Ось чому найменші порушення у виконанні військовим тилом своїх завдань можуть зразу ж відбитись на бойовій діяльності з'єднань, частин і підрозділів, оскільки і боєздатність військ нероздільні.

Підкреслюючи роль тилу у бою, маршал І. X. БАГРАМЯН у свій час сказав: "Тил - це половина перемоги, а може більше".

Підтвердженням ролі військового тилу в сучасному бою є також зміна обсягу заходів тилового забезпечення, які виконуються зараз, порівняно з періодом другої світової війни. Це особливо помітно при порівнянні деяких показників щодо матеріального забезпечення мотострілкових (механізованих) і танкових дивізій за період з 1941 по 90-ті роки - За цей час маса бойового комплекту дивізії зросла з 360 до 1450 т (в 4 рази), маса заправки пальним з 44 до 1480 т (в 32 рази), маса артилерійського залпу дивізії з 2,5 до 63 т (в 25 разів).

Відповідно до цього набагато виросла і маса витрати матеріальних засобів механізованою дивізією. Тепер вона в середньому за добу може досягати 1500-2000 т, а в дні напружених бойових дій - 2100-2800 т замість 200-250 т з досвіду минулої війни, таким чином вона зросла в 8-10 разів.

Для підвезення такої кількості матеріальних засобів на поповнення є витрати і утримання військових запасів потрібно біль ше транспортних засобів, вантажність яких тільки в дивізійній ланці збільшилась з 385 т в 1945р. середньому до 2400 т у цей час (в шість разів).

Забезпечення частин і підрозділів військовий тил здійснює з використанням автомобільних та інших комунікацій, а також виробничих підприємств і об'єктів місцевої військово-економічної бази.

Основні задачі військового тилу ЗС:

– Безпосереднє забезпечення з'єднань, частин і підрозділів ракетним паливом, пальним, харчами, речовим майном, різною технікою тилу та іншими матеріальними засобами.

– Утримання запасів цих засобів, заправка бойової та іншої техніки пальним.

– Забезпечення особового складу гарячою їжею.

– Лазнево-пральне забезпечення особового складу.

– Підвезення матеріального забезпечення (в тому числі і води).

– Евакуація несправного і непотрібного для бойових дій вітчизняного, а також професійного озброєння, техніки і майна.

– Забезпечення базування авіаційних частин і підрозділів.

– Розшук, збір, вивезення і евакуація поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги (долікарської, фельдшерської, лікарської і кваліфікованої медичної допомоги), проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних заходів і ветеринарно-санітарного нагляду.

– Проведення заходів тилу по захисту військ від ЗМУ.

Крім того на військовий тил покладаються задачі: поховання загиблих в ході бойових дій і померлих воїнів; забезпечення харчами і медичним обстеженням військово-полонених до передачи їх по призначенню.

Рішення всіх цих задач складає основний зміст тилового забезпечення в військовій ланці.

В сухопутних військах він поділяється на:

– дивізійний;

– бригадний;

– полковий;

– батальонів;

– тил дивізіонів.

Частини і підрозділи матеріального забезпечення складаються з:

– управління обмз (ормз);

– об'єднаних складів (складів відповідних матеріальних засобів);

– речові ремонтні майстерні;

– польові лазні з рухомими майстернями хімічної чистки обмундирування;