ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. 2.1. Нехай задана граматика: Г = á{a, b, c}, {A,B,C,D}, A, {A® BCA, BCB® D, BC® bc, DC® a, cA® c
2.1. Нехай задана граматика: Г = á{a, b, c}, {A,B,C,D}, A, {A® BCA, BCB® D, BC® bc, DC® a, cA® c, aA® a}ñ. Наведіть декілька прикладів повного виводу в Г.
2.2. Нехай задана граматика: Gm =áVA = {S}; VT = {a, b, c}; {S® aSa, S® bSb, S® c}ñ. Наведіть приклад повного виводу в Gm, що не є найкоротшим.
2.3. Наведіть приклад алгоритму. Порівняйте „роботу” алгоритму і формальної граматики. У чому різниця.?
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
3.1. Що таке формальна граматика?
3.2. Що таке формальна мова?
3.3. Що називається повним виводом у деякій граматиці?
3.4. Що є контекстом певного ланцюжка у граматиці?
3.5. Де знаходять застосування формальні граматики й мови?
3.6. Чим відрізняються формальні мови від мови природної?
3.7. Чим формальні граматики відрізняються від алгоритмів?
ЛІТЕРАТУРА
4.1. Гросс М., Лантен А. Теория формальных грамматик. Пер. с французского. – М.: Мир, 1971. – 256 с.
4.2. Гладкий А.Ф. Формальные грамматики и языки. – М.: Наука, 1973. – 512 с.
4.3. Алгебра, языки, программирование. / Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. - К.: Наукова думка, 1974. - 328 с.
4.4.Автоматизированные информационные системы. Криницкий Н.А., Миронов Г. А., Флоров Г. Д./ Под ред. А.А.Дородницына. – М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1982.-384 с.
4.5. Словарь по кибернетике: Св. 2000 ст. /Под ред.. В.С.Михалевича. – 2-е изд. – К.: Гл. Ред. УСЭ им. М.П.Бажана, 1989. – 751 с.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАННЯТТЯ 11
ТЕМА:Вивчення елементів теорії алгоритмів, побудови машини Тьюринга.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:Засвоєння поняття, визначення машини Тьюринга як найпростішої гіпотетичної машини, що реалізує формальні процедури. Засвоєння правил побудови команд, принципу дії машини Тьюринга. Розглядання прикладів дії машини Тьюринга.
ПИТАННЯ ДО САМОПІДГОТОВКИ
1.1. Загальне поняття про машину Тьюринга.
1.2. Склад машини Тьюринга.
1.3. Принцип „функціонування” машини Тьюринга
1.4. Для чого була винайдена машина Тьюринга?
ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
2.1. Розберіть на прикладі роботу машини Тьюринга.
2.2. Сконструюйте машину Тьюринга, яка вираз 00111000 перетворить у вираз 00111100.
2.3. Сконструюйте машину Тьюринга, яка вираз 00111+1100 перетворить у вираз 0001111100.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
3.1. З яких складових частин „побудована” машини Тьюринга?
3.2. Що таке внутрішній алфавіт машини Тьюринга?
3.3. Що таке зовнішній алфавіт машини?
3.4. Який зв’язок існує між машиною Тьюринга та сучасними ЕОМ?
3.5. Поясніть принцип роботи машини Тьюринга.
3.6. Чому роботу машини Тьюринга можна назвати формальною?
3.7. Який зв’язок існує між машиною Тьюринга та поняттям алгоритму?
3.8. Чим робота машини Тьюринга відрізняється від виводу у формальних граматиках? Адже в останніх вивід здійснюється за певними правилами!
ЛІТЕРАТУРА
4.1. Алферова З.В. Теория алгоритмов. - М.: Статистика, 1973. - 164 с.
4.2. Словарь по кибернетике: Св. 2000 ст. /Под ред.. В.С.Михалевича. – 2-е изд. – К.: Гл. Ред. УСЭ им. М.П.Бажана, 1989. – 751 с.
4.3. Управление, информация, интеллект. Под ред.. А.И.Берга и др.. М.: Мысль, 1976. – 384 с.
4.4. Криницкий Н.А. Алгоритмы вокруг нас. - М.: Наука, 1977. - 224 с .
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАННЯТТЯ 12
ТЕМА:Вивчення елементів теорії нечітких множин.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:Вивчення поняття та визначення нечітких множин. Вивчення понять Ступеню та функції приналежності. Правила виконання операцій додавання та перетинання нечітких множин, їх застосування у кібернетичних системах. Поняття лінгвістичної перемінної, її практичне значення.
ПИТАННЯ ДО САМОПІДГОТОВКИ
1.1. Визначення нечітких множин
1.2. Ступінь та функція приналежності нечітких множин. Визначення та випадки застосування.
1.3. Операції з нечіткими множинами.
1.4. Поняття про лінгвістичну змінну та області її застосування
ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
2.1. Наведіть приклади нечітких множин, прокоментуйте, у чому саме полягає нечіткість
2.2. Наведіть приклади об’єднання нечітких множин
2.3. Наведіть приклади перетинання нечітких множин
2.4. Наведіть приклади, коли нечітку множину можна задати функцією приналежності і коли – лише ступенем приналежності.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
3.1. Що таке нечітка множина?
3.2. Що таке ступінь приналежності?
3.3. Що таке функція приналежності?
3.4.Яким чином можна перетворити чітку множину у нечітку? Приклад?
3.5. Чим відрізняється нечіткість від ймовірності? Наведіть приклад застосування нечіткості та ймовірності у моделюванні, характеристиці певної ситуації.
3.6. Як моделюється засобами теорії нечітких множин взаємодія нечіткої мети і нечітких обмежень? Як у цьому випадку приймаються рішення?
3.7. Наведіть кілька значень лінгвістичних змінних: „зріст людини”, „вік людини”, „погода”, „вдалість, успішність виступу”.
3.8. Як есплікується у теорії нечітких множин повна приналежність якогось об’єкта до певної нечіткої множини?
3.9. Як есплікується у теорії нечітких множин повна неприналежність якогось об’єкта до певної нечіткої множини?
3.10. Як ви розумієте поняття „нечіткий алгоритм”, „нечітка логіка”, „нечіткі розмірковування”?
ЛІТЕРАТУРА
4.1. Беллман Р., Заде Л. Принятие решений в расплывчатых условиях // Вопросы анализа и процедуры принятия решений. - М.: Мир, 1976. - С. 132-215.
4.2. Кандель А., Байатт У.Дж. Нечеткие множества, нечеткая алгебра, нечеткая статистика //ТИИЭР: Пер с англ.., 1978. – Т.66. - № 12. – С.37-61.
4.3. Бирюков Б.В., Геллер Е.С. Кибернетика в гуманитарных науках. - М.: Наука, 1973.- 383 с.(С. 152-156)
4.4. Реброва М.П. Размытые множества в теории классификации // НТИ. Сер 2. – 1976. - № 10. – С. 15-21.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАННЯТТЯ 13
ТЕМА:Вивчення поняття інформаційної потреби, способів її формалізації Засвоєння понять інформаційного середовища, простору.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:Вивчення поняття інформаційної потреби, способів формалізації інф. потреб, специфіки інформаційних потреб фахівців. Засвоєння понять інформаційного середовища, простору, інформаційно-правового простору професійної діяльності фахівця.
ПИТАННЯ ДО САМОПІДГОТОВКИ
1.1. Поняття інформаційної потреби.
1.2. Специфіка інформаційних потреб вчених, інженерів, керівників
1.3. Суб’єктивні та об’єктивні аспекти інформаційних потреб.
1.4. Способи вивчення інформаційних потреб.