Соціальна організація скіфів.

Суспільний лад скіфів визначався соціальною організацією, тобто розмежуванням. Верхівку становили скіфські царі, вожді племен і старійшини родів. Соціальну верхівку становила мо­гутня у військовому відношенні скіфська знать, що зосеред­жувала у своїх руках значні багатства. Певну роль відігравало рабство. Хоч племена, залежні від царських скіфів, вважалися рабами, насправді вони були вільними, але платили їм данину і брали участь у війнах на їхньому боці. Правління великою Скіфською державою здійснювалося за допомогою касти військової знаті.

Скіфія зазнала розквіту в IV ст. до н. е. В цей період вона була рабовласницькою державою з визначеною територією і добре розвинутими землеробством, скотарством та ремеслами.

В часи свого розквіту скіфське суспільство поділялося на кілька груп племен: скіфи-орачі, що жили між Дністром і Дніпром; скіфи-кочівники і царські скіфи, які володіли степовими просторами Лівобережжя і Правобережжя Дніпра. На схід від Дніпра в Лісостепу мешкали скіфи-землероби, яких оточували підкорені ними численні народи, що платили їм велику данину.

61.­ ­Економіка степової Скіфії.
До основних галузей економіки степових скіфів відносять: скотарство, землеробство; види виробництва (обробка продуктів скотарства, дерево обробка, обробка каменю, прядіння та ткацтво і т.п.) і промисли (полювання, рибальства та ін.).

Основною галуззю економіки Степовий Скіфії було скотарство, яке існувало в двох формах - у вигляді кочового (весь період розвитку Степовий Скіфії) і напівкочове (з кінця V до III ст. до н.е.).

В цілому галузь економіки Степовий Скіфії як скотарство могла забезпечувати необхідним тільки своє населення.

Кочове скотарство Степових Скіфів ґрунтувалося на розведенні і цілорічному утримання під відкритим небом стадних копитних тварин (коней, овець, великої рогатої худоби).

Велике значення в продуктивності господарства визначалося станом і якістю пасовищних і водних ресурсів.

На рубежі V-VI ст. до н.е. в економіці Степової Скіфії відбуваються значні зміни. Погіршуються родючі пасовища Північного Причорномор'я під впливом непомірного випасу. Витоптування пасовищ відбувається в першу чергу на вододілах. Також закономірності і пошуки людиною кращих умов існування і спроби змінити господарство, пристосувавшись до нових умов. Так на рубежі V і IV ст. до н.е. виникає напівкочове скотарство.

У скіфів починає переважати велика рогата худоба, менше стає коней та овець. За зовнішніми ознаками вони мало чим відрізнялися від худоби кочових скіфів.

Виділяють також ще такі основні галузі економіки Степовий Скіфії як землеробство, промисли, ремесло, домашнє заняття.

В V ст. до н. е. було зорієнтовано на виробництво твердих кормів, а саме ячменя та проса, тобто на потреби степового скотарства.

Всі види домашнього виробництва степових скіфів - деревообробка, обробка каменю, виготовлення посуду, обробка скотарського сировини, прядіння та ткацтво були повністю забезпечені власною сировиною. Залежність від природних ресурсів зумовила концентрацію основних видів домашнього виробництва степових скіфів в Подніпров'ї. Використовувалася деревина дуба, ясена, бука, граба, клена, берези, тополі, вільхи, липи, верби. Деревообробка у степових скіфів досягала значного рівня розвитку і перебувала на стадії перетворення в ремесло.

Обробка скотарської сировини також здійснювалася в рамках домашнього виробництва.

На рубежі V-VI ст. до н.е. тут формується нова галузь економіки Степовій Скіфії - землеробство. Землеробство степових скіфів не пов'язане зі способами обробки землі, застосовувалися в Подніпров'ї в період пізньої бронзи. Землеробство скіфів виникло з потреб скіфського кочового господарства і було орієнтоване на виробництво твердих кормів, таких необхідних для підгодівлі худоби в зимовий час. Таким чином, землеробство степових скіфів в IV ст. до н.е. грало допоміжну роль в господарстві степових скіфів і було підпорядковане скотарству.

Скотарство могло забезпечити кочівника майже всім необхідним для існування - їжею, одягом, взуттям, кінським спорядженням, багатьма знаряддями праці. Надлишки виробництва скотарства, якщо вони з'являлися, йшли на обмін.

Сфера обробки скотарської сировини становила значну частину економіки Степовий Скіфії.

Вивчення нехарчової сфери економіки полягало в розвиток у вигляді домашніх промислів, орієнтованих на потреби лише скіфського суспільства. Вони робили посуд, що ділився на групи за матеріалами - ліпна, дерев'яна, кам'яна, металева.