Ринок цінних паперів: основні суб’єкти та об’єкти, операції, які здійснюються на ньому. Значення ринку цінних паперів у розвитку економіки та її функціонуванні.

Фондовий ринок є системою економічних та правових відносин між покупцями, продавцями та державою, пов'язаних із випуском та обігом таких фінансових активів, як цінні папери (боргові, титули прав власності, похідні). Особливість фондового ринку полягає у тому, що він одночасно має справу як з позичковим капіталом, так і з власним капіталом, оскільки об’єднує в собі ринок інструментів позики як елемент кредитного ринку та ринок інструментів власності.

Фондовий ринок може бути первинним та вторинним; біржовим та позабіржовим.

Суб’єктамифондового ринку є:

1. Професійні учасники:

Фінансові інститути: комерційні, інвестиційні, ощадні банки, інвестиційні та страхові компанії, пенсійні фонди.

Інститути інфраструктури ринку: організатори торгівлі (біржі, позабіржові торговельні системи), клірингові палати, депозитарії, реєстратори, інформаційні та рейтингові агентства, саморегульовані організації тощо.

2. Господарюючі суб’єкти.

3. Населення.

4. Іноземні учасники ринку.

5. Органи державної влади.

Об’єктом фондового ринку є власний та позиковий капітал, який формується на коротко-, середньо- або довгостроковій основі шляхом купівлі-продажу суб’єктами фінансового ринку різних видів цінних паперів.

Інструментами фондового ринку відповідно до чинного законодавства в Україні є такі види цінних паперів:

1. Основні (боргові та права власності): акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов’язання; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі.

2. Похідні цінні папери (деривативи): форвардні, ф'ючерсні контракти; опціони; свопи; варанти; депозитарні розписки (свідоцтва).

Основними фінансовими послугами (операціями) на фондовому ринку є:

1. випуск (емісія), розміщення, конвертація (обмін) та купівля-продаж цінних паперів;

2. нарахування і виплата дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями;

3. зберігання та довірче управління цінними паперами;

4. реєстрація випущених цінних паперів;

5. розрахунково-клірингові операції з цінними паперами;

6. визначення ринкової вартості цінних паперів на основі співвідношення попиту і пропозиції на них;

7. посередництво – сприяння встановленню контактів та укладанню угод між покупцями і продавцями на ринку цінних паперів (дилери, брокери, андеррайтери, комерційні банки, інститути спільного інвестування), у т.ч. формування і управління портфелями цінних паперів;

8. акумулювання грошових нагромаджень, перелив капіталу в різні галузі економіки;

9. інформаційно-консалтингові послуги.

До основних функційринку цінних паперів відносять: 1) облікову; 2) контролюючу; 3) збалансування попиту і пропозиції; 4) стимулюючу; 5) перерозподільчу; 6) регулюючу.

Облікова функція проявляється в обов'язковому обліку в спеці­альних списках (реєстрах) усіх видів цінних паперів, які пере­бувають в обігу на ринку, реєстрації учасників ринку цінних паперів, а також фіксації фондових операцій, які оформлені відповідними договорами.

Контролююча функція передбачає проведення контролю за дотриманням учасниками ринку норм законодавства.

Функція збалансування попиту і пропозиції означає забезпе­чення рівноваги попиту і пропозиції на фондовому ринку шляхом проведення операцій з цінними паперами.

Стимулююча функція полягає в мотивації юридичних та фізич­них осіб стати учасниками ринку цінних паперів. Наприклад, шляхом надання права на участь в керівництві підприємством, права на отримання доходу, можливості накопичення капіталу чи права стати власником майна.

Перерозподільча функція полягає в перерозподілі (за допомо­гою обігу цінних паперів) капіталу між підприємства­ми, державою і населенням, галузями та регіонами. Так, при фінан­суванні дефіциту державного та місцевих бюджетів за рахунок випуску й реалізації державних і муніципальних цінних паперів здійснюється перерозподіл вільних фінансових ресурсів підпри­ємств і населення на користь держави.

Регулююча функція означає регулювання різноманітних суспіль­них процесів. Наприклад, шляхом проведення операцій з цінними паперами регулюється обсяг грошової маси в обігу. Продаж державних цінних паперів на ринку скорочує обсяг грошової маси, а купівля їх державою, навпаки, збільшує цей обсяг.

Ринок цінних паперів як інструмент ринкового регулювання відіграє важливу роль. До допоміжних функцій цього ринку можна віднести використання цінних паперів у приватизації, антикризовому управлінні, реструктуризації економіки, стабілізації грошового обігу, антиінфляційній політиці.