Інституціональна система керування організаціями

Найбільший інтерес для розгляду об'єктів власності представляє власність фізичних і юридичних осіб.

Власність фізичних осіб (громадян) може бути представлена у вигляді особистої власності, власності індивідуального підприємництва й індивідуальних фермерських (селянських) господарств. Дві останні форми власності ставляться до підприємницької діяльності громадян [29], які можуть здійснювати діяльність без утворення юридичної особи, але з обов'язковою державною реєстрацією.

Особиста власність громадян як об'єкт цивільних прав [29] може являти собою речі, роботи й послуги, інформацію, результати інтелектуальної діяльності й нематеріальні блага. Структуру об'єктів особистої власності (власності фізичних осіб) можна представити у вигляді декомпозиції трьох складових (мал. 9.4): власність у вигляді майна, результати інтелектуальної діяльності й власність у вигляді дій (тобто у вигляді сукупності речей, ідей і вчинків).

Подібне агрегування виправдане тим, що інформація є результатом інтелектуальної діяльності, а роботи (послуги) і нематеріальні блага (достоїнство особистості, честь і добре ім'я й т.д.) завжди пов'язані з діями й учинками. Таким чином, стає ясна й суть декомпозиції другого рівня (див. мал. 9.4).

Інституціональна система керування організаціями - student2.ru

Рис. 9.4. Структура об'єктів власності фізичних осіб

Відносно власності юридичних осіб (структура об'єктів власності юридичних осіб представлена на мал. 9.5) можна сказати лише те, що вона в початковий момент складається із внесків засновників, і це може бути всім чим завгодно, аби тільки внесок (внесок) засновника міг бути оцінений у грошовому вираженні й погоджений з іншими засновниками (тобто всі ті ж речі, ідеї й учинки). Характеристика організаційно-правових форм юридичних осіб представлена в табл. 9.1.

Інституціональна система керування організаціями - student2.ru

Рис. 9.5. Структура об'єктів власності юридичних осіб

По своєму правовому положенню комерційні організації розділяються на господарські товариства й суспільства, виробничі кооперативи, державні й муніципальні унітарні підприємства.

Господарські товариства й суспільства - це комерційні організації зі статутним капіталом, розділеним на частки (внески) його учасників. Господарські товариства можуть бути організовані у формі повного товариства або товариства на вірі; господарчі товариства - у формі акціонерного товариства (АТ); суспільства з обмеженою або додатковою відповідальністю (ТОВ або ОДО).

Повне товариство - об'єднання двох осіб і більше, які на підставі ув'язненого між ними договори займаються підприємницькою діяльністю від імені товариства й несуть відповідальність по його зобов'язаннях всім приналежної їм (а не тільки товариству) майном. Форма повного товариства найчастіше застосовується для дрібних і середніх підприємств.

Товариство на вірі (командитне товариство) – об'єднання двох і більше осіб для здійснення підприємницької діяльності, у якому одні учасники (повні товариші) несуть відповідальність по справах товариства як своїм внеском, так і всім своїм майном, а інші (командитисти, або вкладники) – тільки своїм внеском. Представляти товариство й укладати угоди від його ім'я можуть тільки повні товариші, але не вкладники.

Таблиця 9.1

Характеристика організаційно-правових форм юридичних осіб [7]

/ Інституціональна система керування організаціями - student2.ru

Товариство з обмеженою відповідальністю - форма об'єднання капіталів одного або декількох осіб. Статутний капітал суспільства відповідно до установчих документів розділений на частки певних розмірів: учасники такого суспільства не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю суспільства, у межах вартості внесених ними внесків. Товариство з обмеженою відповідальністю не зобов'язано надавати публічний звіт, а також публікувати свій устав, дані про баланс, зміни розміру капіталу.

Товариство з додатковою відповідальністю засновується однією особою або більше. Його учасники несуть солідарну відповідальність за збитки, пов'язані з діяльністю суспільства. Товариство з додатковою відповідальністю створюється й діє на підставі установчого договору й уставу; якщо воно створено однією особою, те тільки на підставі уставу.

Господарче товариство вважається дочірнім, якщо інше (основне) господарче товариство або товариство має можливість визначати його рішення. На основне господарче товариство або товариство покладає повна або субсидіарна відповідальність за результати діяльності дочірнього господарчого товариства.

Господарче товариство вважається (зізнається) залежним, якщо інше ( щобере участь у його справах) суспільство має більше 20 % голосуючих акцій або 20 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю. суспільство, Що Бере участь, повинне в обов'язковому порядку опублікувати відомості про залежні господарчі товариства.

Акціонерне товариство - господарче товариство, статутний капітал якого розділений на певне число акцій; учасники акціонерного товариства (акціонери) не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю суспільства, у межах вартості приналежних їм акцій:

відкрите АТ – суспільство, учасники якого можуть відчужувати приналежні їм акції без згоди інших акціонерів;

закрите АТ – суспільство, акції якого розподіляються тільки серед засновників або іншого, заздалегідь певного кола осіб.

Керівництво діяльністю суспільства й виступ від його ім'я при висновку угод поручається, як правило, одному з керуючих або правлінню суспільства. Акціонерне товариство зобов'язане публікувати річні звіти про свою діяльність після закінчення кожного фінансового року.

Виробничий кооператив (артіль) - добровільне об'єднання громадян (не менш п'яти) і їх майнових пайових внесків. Частина їх може бути оголошена неподільної. Незалежно від величини паю кожний член кооперативу має один голос.

Виробничий кооператив не вправі випускати акції. Установчим документом є устав кооперативу. Виробничий кооператив може бути перетворений у господарське товариство або суспільство.

Унітарної є комерційна організація, не наділена правом власності на закріплене за нею власником майно. У формі унітарних підприємств можуть бути створені тільки державні або муніципальні підприємства. Майно унітарного підприємства є неподільним, воно може належати підприємству на праві або господарському веденні, або оперативного керування (казенні підприємства). Унітарне підприємство відповідає за своїми обов'язками всім приналежної йому майном.

Не комерційні організації становлять основну структуру цивільного суспільства. Не комерційна організація як організація, не витягає прибуток як основна мета діяльності й не розподіляє отриманий прибуток між учасниками.

Відповідно до зазначеного Закону не комерційні організації можуть створюватися для досягнення соціальних, благодійних, освітніх, наукових і управлінських цілей, для охорони здоров'я громадян, розвитку фізичної культури й спорту, задоволення духовних і інших нематеріальних потреб громадян, захисту прав, законних інтересів громадян і організацій, дозволу споровши й конфліктів, надання юридичної допомоги, а також в інших цілях, спрямованих на досягнення суспільних благ.

Згідно ГК не комерційні організації можуть створюватися у формі:

споживчого кооперативу;

громадських організацій (об'єднань);

релігійних організацій (об'єднань);

фінансованих власником установ;

благодійних і інших фондів;

об'єднання юридичних осіб (союзів і асоціацій);

автономної некомерційної організації й некомерційного партнерства;

товариства власників житла;

торгово-промислової палати;

колегії адвокатів і ін.

Споживчим кооперативом зізнається добровільне об'єднання громадян і юридичних осіб на основі членства з метою задоволення матеріальних і інших потреб учасників, здійснюване шляхом об'єднання його членами майнових пайових внесків. Члени споживчого кооперативу солідарно несуть відповідальність по його зобов'язаннях.

Суспільні об'єднання (організації) можуть створюватися в одній з наступних організаційно-правових форм: громадська організація, суспільний рух, суспільний фонд, суспільна установа.

Громадські організації - це добровільні об'єднання громадян, створені на основі спільності їхніх інтересів для задоволення духовних або інших нематеріальних потреб. Такі організації вправі здійснювати підприємницьку діяльність лише для досягнення цілей, заради яких вони створені. Учасники не мають прав на майно організації, у тому числі й на свої внески, вони не відповідають по зобов'язаннях організації і її учасників. Наприклад, профспілка визначається як добровільне суспільне об'єднання громадян, зв'язаних загальними виробничими, професійними інтересами по роду їхньої діяльності, створюване з метою представництва й захисту їхніх соціально-трудових прав і інтересів.

Суспільним рухом є состоящее з учасників і не суспільне об'єднання, що має членства масове, пренаступне соціальні, політичні й інші суспільно корисні цілі, підтримувані учасниками суспільного руху.

Суспільний фонд - це організація, заснована громадянами й (або) юридичними особами на основі добровільних майнових внесків, що переслідує соціальні, благодійні, культурні й інші суспільно корисні цілі. Фонд не має членства. Для реалізації своїх статутних завдань фонд може займатися підприємницькою діяльністю, створюючи для цього господарчі товариства або беручи участь у них. Майно, передане фонду його засновниками, є власністю фонду. Засновники не відповідають по зобов'язаннях створеного ними фонду, а фонд не відповідає по зобов'язаннях своїх засновників.

Установа - це організація, створена власником для здійснення управлінських, соціально-культурних або інших функцій некомерційного характеру й фінансована їм повністю або частково. Установа відповідає за своїми обов'язками грошовими коштами, що перебувають у його розпорядженні. При їхній недостатності субсидіарну відповідальність по його зобов'язаннях несе власник відповідного майна. Ця організаційна форма може стати основою для холдингу, фінансово-промислової групи й будь-якого іншого об'єднання організацій.

Об'єднання юридичних осіб (асоціації й союзи) – це некомерційні організації, засновані групою або комерційних, або некомерційних організацій для координації й захисту своїх майнових і інших інтересів. Члени об'єднань зберігають свою самостійність і право юридичної особи, несуть субсидіарну відповідальність по її зобов'язаннях. У Росії створюються й діють загальноросійські, міжрегіональні, регіональні й місцеві суспільні об'єднання.

Сполучення різнорідних описів підсистем у системі некомерційних організацій вимагає деяких пояснень.

По-перше, ступінь присутності власника в цих організаціях різна. Наприклад, власник, внесший членський внесок у споживчий кооператив, може розраховувати на одержання певної власності. Можуть розраховувати на одержання власності у вигляді інформації, послуг і т.д. члени асоціацій і союзів. Інші ж організаційно-правові форми некомерційних організацій, як правило, не приносять юридичній або фізичній особі прямого збільшення власності.

По-друге, приватна власність при внеску її до фонду, релігійне або суспільне об'єднання безоплатно «іде» від власника.

Тому доцільно було б вивести розглянуту систему не комерційних організацій з розряду приватної власності й розглядати її як власність необмеженого кола осіб - суспільну власність (принаймні до такій можна віднести власність фондів, суспільних і релігійних об'єднань), оскільки повноваження власника в цьому випадку не реалізуються.

Контрольні питання

1. Яка структура власності як об'єкта керування?

2. До якої форми власності ставиться власність громадських організацій?

3. Які особливості керування муніципальною власністю?

4. Яка модель структури керування муніципальною власністю?

5. Як змінилася роль держави в керуванні економікою?

6. Чи зростає роль грошово-вартісних функцій держави?

7. Назвіть систему методів, за допомогою яких держава може управляти економікою.

8. Опишіть систему керування часток державного майна в організаціях.

9. Перелічите основні функції державної системи керування економікою.

10. Як система держави заповнює недоліки ринку?

11. Як держава здійснює перерозподіл доходів громадян?