Оцінка впливу державного боргу на макроекономічні параметри розвитку

Дранник Тетяна

Група ЕДУ-602

Доповідь

Оцінка впливу державного боргу на макроекономічні параметри розвитку

Державний борг є методом мобілізації ресурсів до державного бюджету, інструментом регулювання грошово-кредитної сфери та платіжного балансу країни. Однак великі розміри державного боргу України, а також, відповідно, зростання витрат на його обслуговування стають основним тягарем для державного бюджету та одним із чинників економічної і фінансової нестабільності. Тому визначення впливу державного боргу на економічний розвиток України набуває особливої актуальності.

Проблема економічного відставання країн, що розвиваються, особливо проявляється в кризі заборгованості. Глобальна заборгованість – одна з характерних особливостей сучасної світової економіки. Сьогодні у світі неможливо знайти державу, яка спроможна була б обходитися без боргів: внутрішніх чи зовнішніх. До перших, як правило, вдаються індустріально розвинуті країни, до других – країни, що розвиваються.

Державний борг – це сума фінансових зобов’язань сектора загального державного управління, які мають форму договірних, стосовно внутрішніх і зовнішніх кредиторів, щодо відшкодування залучених коштів (одержаних товарів, виконаних робіт, наданих послуг) та виплати відсотків (чи без такої виплати)

Порядок формування державного боргу України здійснюється шляхом здійснення зовнішніх і внутрішніх запозичень та обслуговування вже існуючого боргу. Відповідно за типом кредитора державний борг поділяється на: внутрішній – заборгованість перед кредиторами всередині держави: Національним банком України (за позиками, одержаними для фінансування дефіциту бюджету, за компенсаційними виплатами населенню в Ощадбанку, сільськогосподарських підприємств, за показниками, віднесеними на державний борг); перед іншими банками; перед юридичними особами; перед іншими органами управління; інша заборгованість; зовнішній – заборгованість перед кредиторами за межами держави: за позиками· міжнародних організацій; за позиками, наданими іноземними державами під гарантії уряду; за позиками, наданими іноземними банками; за позиками, наданими іноземними юридичними особами; інша заборгованість. Розмір державного боргу України наведено в табл. 1 та на рис. 1. Отже, як видно з рис. 1, Україна активно нарощує розмір державного боргу. Велетенська державна заборгованість важким тягарем лягає на економіку країни. Щоб розрахуватися з кредиторами, вона вимушена все більше ресурсів відволікати від потреб соціально-економічного розвитку. Це, у свою чергу, веде до скорочення витрат державного бюджету, згортання капіталовкладень і, як підсумок, до уповільнення процесів відтворення.

Таблиця 1

Державний і гарантований державою борг України

 
Державний зовнішній борг, млн.грн.
Державний внутрішній борг, млн.грн.
Гарантований державою зовнішній борг, млн.грн.
Гарантований державою внутрішній борг, млн.грн.
Всього, млн.грн.

Оцінка впливу державного боргу на макроекономічні параметри розвитку - student2.ru

Рис. 1. Державний і гарантований державою борг України

Згідно з міжнародними стандартами (Маастрихтською угодою), критичними вважаються боргові зобов’язання держави, які перевищують 60% від ВВП. Відношення державного боргу до ВВП України подано в табл. 2. та на рис. 2.

Таблиця 2

Відношення державного боргу до ВВП України

 
ВВП, млн.грн.
Державний борг, млн.грн.
% у ВВП 29,88 27,44 28,29 32,99 60,45 67,41

Оцінка впливу державного боргу на макроекономічні параметри розвитку - student2.ru

Рис. 2. Відношення державного боргу до ВВП України

Як бачимо з таблиці 2 та на рисунку 2 з 2006 по 2008 роки відношення Державного боргу до ВВП було на середньому рівні і не перевищувало 15%. У період з 2009 по 2013 роки значення даного показника значно зросло (до 30%), але водночас воно не є критичним. Але починаючи з 2014 року відношення державного боргу до ВВП перевищило 60% і має тенденцію до зростання.

Тягар державного боргу визначається не стільки абсолютним обсягом боргу, скільки сумою платежів з його погашення, його відношенням до валового національного продукту. Якщо державний борг зростає швидше, ніж зростає валовий внутрішній продукт, то обслуговування державного боргу може здійснюватися й за рахунок накопичення і споживання, тобто за рахунок зниження життєвого рівня населення. Коли державний борг зростає в умовах припинення зростання ВВП або його падіння, то наслідки для країни-боржника можуть бути більш негативними. Накопичення боргів з року в рік може призвести до поступового сповзання країни в боргову кабалу й навіть поставити на порядок денний питання про майбутню економічну незалежність та втрату політичних позицій у світовому співробітництві.

Для України наявність значного державного боргу й темпи його зростання, висока вартість державних запозичень становлять одну з найбільш гострих і невирішених проблем.

Оцінка впливу державного боргу на макроекономічні параметри розвитку - student2.ru

Рис. 3. Темпи зростання державного боргу та ВВП України

З рисунку 3 бачимо, що за більшість років досліджуваного періоду темпи зростання державного боргу значно перевищують темпи зростання ВВП. Особливо за періоди 2008-2010 та 2013-2015 роки.

Якщо держава продовжить залучати позики такими ж темпами, то вже через кілька років настане момент, коли Україна буде не в змозі виплачувати відсотки й повертати кредити, які не зможе пролонгувати.

Основними чинниками, що активізували зростання державного боргу в Україні, є: незбалансованість державних фінансів з початку незалежності й хронічний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу; нестабільність грошової одиниці; відсутність ефективної енергозберігаючої політики та надмірна імпортна енергетична залежність; суттєва потреба в інвестиціях на фоні тотального зниження інвестиційної активності; неможливість залучення коштів населення в банківський сектор; значний відтік капіталу за межі України й, відповідно, брак коштів для реалізації соціально-економічних перетворень.

Тому органи державної влади терміново повинні вжити заходів щодо недопущення безконтрольного зростання державного боргу. Зовнішні фінансові джерела потрібно розглядати з точки зору їх обсягу й з позицій ефективності використання. Питання подальшого залучення зовнішніх фінансових ресурсів потрібно вирішувати, насамперед, з позицій ефективного їхнього використання для економічного розвитку країни.

Три умови виходу з боргової ями за Т. Кресцензі[1]:

1. Нації доведеться розділити тягар боргу між чотирма групами учасників - громадянами країни, торговими партнерами, монетарними партнерами і власниками облігацій. Громадяни країни неминуче повинні зіткнутися зі скороченням пенсій і медичних виплат. Автор ратує за такі заходи, як підвищення пенсійного віку і введення податків на гріхи (н.п. куріння) але при цьому вимагає не завдати шкоди сфері освіти, яка життєво важлива для майбутнього країни. Так само слід допустити знецінення національної валюти, щоб привернути в країну капітал і покупців національної продукції.

2. Слід перейти до довгострокового стимулювання економіки і перенести акцент з споживання на інвестиції. Пріоритет інвестицій над споживанням повинен привести до підвищення продуктивності в економіці і разом з ним - до зростання життєвих стандартів.

3. Необхідно не тільки скоротити урядові витрати, але і змінити їх напрямок. Причому перегляд і переробка витрат повинні бути в напрямку контролю над можливими витоками. До них відносяться ефект витіснення державними видатками приватних інвестицій та витрачання споживчих коштів на імпортні блага.

[1] Т. Кресцензи За пределами конечной точки кейнсианства: как оживить задавленную кредитом и обманутую долгом глобальную экономику

Наши рекомендации