Еволюція класичної політичної економії. альтернативні напрями і школи
124. Книга „Дослід про закон народонаселення” була написана священиком і опублікована анонімно. Вона викликала бурхливу, переважно негативну реакцію. Її автором був:
а) Дж. Мак-Куллох; б) Т. Мальтус; в) Н. Сеніор; г) П. Прудон.
125. Закон спадної родючості землі обґрунтував:
а) Ж.Б.Сей; б) Ф.Бастіа; в) Н.Сеніор; г) Т. Мальтус.
126. Вихідна посилка теорії народонаселення Т. Мальтуса полягала у:
а) невідповідності біологічної здатності людей до продовження роду та обмеженої здатності економіки забезпечити продовольчі ресурси;
б) невідповідності приватного і суспільного економічних інтересів;
в) невідповідності людських бажань та ресурсів для їх задоволення;
г) всі відповіді правильні.
127. Яке з наступних тверджень не відноситься до теорії народонаселення Т. Мальтуса:
а) причина зубожіння населення пов’язана з приватною власністю та нерівномірним розподілом багатства;
б) населення Землі зростає у геометричній прогресії;
в) в основі відставання виробництва засобів існування від росту населення лежить закон спадної родючості землі;
г) виробництво засобів існування зростає в арифметичній прогресії.
128. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажить, у якій із згаданих праць викладено теорії криз і недоспоживання, здійснено критику капіталізму як несправедливого ладу:
а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);
б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);
в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);
г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);
д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).
129. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорії народонаселення, заробітної плати, вартості як витрат виробництва, закону спадної віддачі ресурсів та вперше спрогнозовано причини криз та можливості їхнього подолання.
а) Ж.Б. Сей «Трактат полдітичної економії» (1803);
б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);
в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);
г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);
д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).
130. Курс політичної економії як самостійної дисципліни вперше був прочитаний:
а) у 1770 р. А. Смітом у Глазговському університеті;
б) у 1801 р. Дж. Стюартом в Единбурзькому університеті;
в) у 1844 р. К. Марксом у Берлінському університеті;
г) у 1890 р. А. Маршаллом у Кембриджському університеті.
131. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорію трьох факторів виробництва і теорію ринків:
а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);
б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);
в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);
г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);
д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).
132. Засновником теорії факторів виробництва, який виділив три основних фактори – працю, землю і капітал – і тим самим заклав основи факторного аналізу і методу виробничої функції, був:
а) Т.Мальтус; б) А. Сміт; в) Д. Рікардо; г) Ж. Б. Сей.
133. „Закон ринків” – теорія, згідно якої пропозиція створює свій власний попит, була обґрунтована французьким економістом:
а) Т. Мальтусом; б) С. Сісмонді; в) Ж. Б. Сеєм; г) Н. Сеніором.
134. Ж.Б.Сей вважав, що:
а) праця, земля і капітал рівноправно беруть участь у процесі виробництва;
б) кожен фактор виробництва має власну продуктивність і створює відповідну частку продукту;
в) кожен власник фактора виробництва отримує відповідну до продуктивності фактора частку доход
г) всі відповіді правильні.
135. Ж.Б.Сей вважав, що за умов дотримання суспільством принципів економічного лібералізму:
а) виробництво забезпечує адекватне споживання;
б) виробництво породжує доходи, на які вироблені товари і послуги вільно реалізуються;
в) кризи надвиробництва неможливі;
г) всі відповіді правильні.
136. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорії «утримання», «останньої години», ренти, яка є скрізь, де існує монополія:
а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);
б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);
в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);
г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);
д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).
137. Автором теорії утримання, яка започаткувала розгляд витрат як альтернативних, був:
а) Т. Мальтус; б) Ф.Бастіа; в) Ж. Б. Сей; г) Н. Сеніор.
138. Н. Сеніор доводив, що величина вартості визначається:
а) витратами живої праці;
б) характером відносин між підприємцем та робітником;
в) витратами утримання;
г) витратами праці та землі.
139. У теорії утримання Н.Сеніор стверджував, що:
а) складовими витрат виробництва є пожертви робітника і підприємця – втрачений час і спокій, відмова від споживання, які дають право на винагороду у вигляді заробітної плати та прибутку;
б) ціна товару складається на рівні суми винагород підприємця і робітника, достатньої для того, щоб вони продовжували свою діяльність;
в) сума заробітних плат і прибутку залежить від цін, що визначаються попитом та пропонуванням;
г) всі відповіді правильні.
140. Історичними передумовами формування критичного напряму в політичній економії були:
а) бурхливий розвиток капіталізму;
б) занепад дрібного товарного виробництва;
в) нагромадження капіталу та посилення експлуатації найманої праці;
г) всі відповіді правильні.
141. Формування критичного напряму в політичній економії було обумовлене:
а) зростанням ролі торгового капіталу в економіці;
б) бурхливим розвитком капіталістичного та занепадом дрібнотоварного виробництва;
в) активним втручанням держави в економіку;
г) тривалими та глибокими економічними кризами.
142. В історії економічної думки С. Сісмонді відомий як:
а) палкий критик капіталізму;
б) співець економічного романтизму;
в) критик економічного лібералізму;
г) всі відповіді правильні.
143. Які з наведених положень відповідають економічним поглядам С.Сісмонді:
а) безкомпромісна критика капіталізму;
б) вимоги державного втручання в економіку;
в) причиною криз є звуження ринків внаслідок зменшення доходів населення;
г) всі відповіді правильні.
144. С. Сісмонді вважав, що держава:
а) повинна забезпечувати свободу торгівлі;
б) не повинна втручатися у гру вільних ринкових сил.
в) повинна активно втручатися в економіку з метою перерозподілу доходу на користь дрібних виробників;
г) повинна активно втручатися в економіку з метою перерозподілу доходу на користь крупних виробників.
145. Особливість економічних вчень європейського утопічного соціалізму полягала у тому, що його представники:
а) створили моделі ідеального суспільного устрою;
б) виступили проти жорсткої експлуатації найманої праці капіталом;
в) виступили з критикою капіталізму;
г) всі відповіді правильні.
146. Автором першого твору нового часу про ідеальне суспільство загальної рівності, добробуту і щастя, суспільство без приватної власності, грошей та експлуатації під назвою „Утопія” був:
а) Т. Кампанелла; б) Т. Мор; в) А. Сен-Сімон; г) Р. Оуен.
147. Економічні параметри суспільства майбутнього, визначені Т.Мором та Т.Кампанеллою – передбачали:
а) скасування приватної власності, ринку, товарно-грошових відносин;
б) всезагальну трудову повинність та зрівняльний розподіл благ;
в) жорстку державну регламентацію суспільного і навіть приватного життя;
г) всі відповіді правильні.
148. Перша спроба практичної побудови нового суспільства на принципах зрівняльного комунізму у громаді „Нова гармонія” була здійснена соціалістом-утопістом:
а) А. Сен-Сімоном; б) Ш. Фур’є; в) Т. Мором; г) Р. Оуеном.
149. Батьківщиною історичної школи стала:
а) Англія; б) Франція; в) Німеччина; г) Швейцарія.
150. Представники історичної школи політичної економії:
а) вважали, що політична економія повинна бути „наукою про закони економічного розвитку націй”;
б) заперечували об’єктивність економічних законів та універсальність теоретичних принципів;
в) надавали важливого значення державі як гаранту забезпечення соціальної рівноваги та економічного розвитку й іншим інституціям (праву, моралі, освіті, ідеології);
г) всі відповіді правильні.
151. Представники історичної школи:
а) заперечували існування загальних економічних закономірностей і загальних правил для економічної політики;
б) вважали, що економічні теорії повинні ґрунтуватися на історичному матеріалі;
в) заклали основи „національної політичної економії” та історичного методу економічного аналізу;
г) всі відповіді правильні.
152. Предметом дослідження політичної економії історичної школи є:
а) сфера виробництва;
б) сфера обігу;
в) економічні і позаекономічні фактори;
г) історія народного господарства нації.
153. Яке з представлених положень не було в арсеналі історичної школи:
а) політика протекціонізму;
б) "індустріальне виховання нації";
в) історичний метод дослідження;
г) „невидима рука ринку”.
154. До представників старої історичної школи в Німеччині належать:
а) В.Рошер, Б.Гільденбранд, К.Кніс;
б) М.Вебер, Л.Брентано, В.Рошер;
в) Ф.Ліст, Л.Брентано, К.Бюхер;
г) К.Кніс, К.Бюхер, Г.Шмоллер.
155. Засновником нової (молодої) історичної школи став:
а) Г. Шмоллер; б) Л. Брентано; в) К. Бюхер; г) К.Менгер.
156. До представників нової історичної школи в Німеччині належать:
а) В.Рошер, Б.Гільденбранд, К.Кніс;
б) М.Вебер, Л.Брентано, В.Рошер;
в) Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер;
г) К.Кніс, К.Бюхер, Ф.Ліст.