Ринкова-продуктова стратегія підприємства-монополіста
Монополіст зобов'язаний рахуватися з попитом на свій товар.
Завжди існує таке співвідношення між P і Q , при якому монополіст одержить максимальну виручку на основі поняття граничної виручки MR=sTP/sQ
Збільшується або обсяг за рахунок зниження ціни(збільшення ціни припускає зменшення обсягу).
Логіка прийняття монополістом рішення про обсяг і ціну та ж,що й в умовах досконалої конкуренції: MR=MС (на графіку точка А.).
Відмінність монопольної конкуренції від ринкової :на ринку досконалої конкуренції А завжди менше Q оптимального (максимальна виручка).
А дає менший сукупний прибуток ,але прибуток більше .
Pо - визначена монополістом ціна для одержання макс. прибутку .
Для ринку досконалої конкуренції MC=P (т.У) -оптимальна ціна й обсяг (Р2) монополіста .
Його надприбуток показаний трапецією , обмеженою МС . При монопольному ж положенні прибуток варто вирізняти від обсягу А при ціні Ро.
Реально ж рівняння кривой пропозиції невідомо,а при умовному її зображенні враховуються елементи ризику (в умовах монополії ризик менше реальний) отже ,спостерігається поведінка в умовах невизначеності. У умовах обмеженості інформації і практичної неможливості застосувати вищевказаний підхід монополісти приймають універсальне правило,виведене з рівності MR=MC,: MR=sTR/sQ=sPQ/sQ
Граничний розмір MR більш динамичний ,чим Р,отже , MR(від кожної додаткової одиниці продукції ) може бути визначена як MR= P+Q(sP/sQ)
Спадний характер кривой попиту призводить до того , що виробництво і продаж додаткової одиниці ведуть до зниження в ціні ,що зменшує прибуток від усієї проданої продукції,отже, MR-ціна ,скоригована на зменшення прибутку від одиниці (виручка від одиниці).
Монополіст тому змушений забезпечити крутизну у погоні за прибутком.
MR=P+P(Q*sP/P*sQ); MR=P+P/Ed Ed - коефіцієнт еластичності, але для максимизации прибутку MC=MR, тоді MC=P+P/Ed, отже P=MC/(1+1/Ed).
Оптимальна ціна (вигідна ) визначається шляхом прослідковування MC і з урахуванням еластичності попиту на ділянці ,відзначеній на графіку*.
Т.ч. монополіст на призначає найвищу ціну ,. який він може одержати; максимальний сукупний прибуток ,до якого прагне монополіст ,рідко збігається з максимальними прибутками на одиницю продукції ; високі витрати і слабкий попит можуть заважати монополісту одержати який -небудь прибуток узагалі;монополіст буде прагнути уникати неэластичного відрізка кривой попиту;при тих самих витратах монополіст рахує вигідним обмежити обсяг виробництва і призначити більш високу ціну ,чим зробив би конкурентний продавець. Це обмеження обсягу виробництва викликає нераціональне використання ресурсів(ціна перевищує граничні витрати). Також монополіст може збільшити свого прибутку,займаючись ціновою дискримінацією.
12. Цінова еластичність По: суть, методика обчислення, чинники.
Еластичність – це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну.
Еластичність По відносно ціни показує наскільки змінюється обсяг По залежно від зміни ціни. При визначенні рівня еластичності По практичне значення мають не абсолютні величини, а відносні. Тому:
де ЕDP – цінова еластичність попиту;
дельта Q – зміна обсягу попиту;
дельта P – зміна ціни.
Попит еластичний, коли ЕDP>1.
Попит нееластичний, коли ЕDP<1.
Попит одинично-еластичний, коли ЕDP=1.
ЕDP>1 ЕDP=1 ЕDP<1
Якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту (тобто ЕDP=0), тоді маємо досконало нееластичний попит—крива вертикальна. Якщо нескінчено мала зміна ціни викликає нескінченне розширення попиту (тобто ЕDP=¥), тоді ми маємо досконало еластичний попит—крива горизонтальна.
Існує точкова і дугова еластичність. Точкова Е характеризує відносну зміну попиту при нескінченно малій зміні ціни (див формулу вгорі).
Дугова Е вживається для виміру Е між двома точками і визначається як середня Е за формулою центральної точки:
Фактори цінової Е попиту:
1. Важливість товару для споживання (попит на предмети розкошу еластичний, на предмети першої необхідності нееластичний).
2. Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим більша Е).
3. Питому вага товара в доході споживача (чим вона більша, тим більша Е)
4. Фактор часу (Е більша в довгостроковому періоді).
10. Зміст поняття "попит". Індивідуальний та ринковий попит. Закон попиту і обгрунтування його дії.
Попит-це потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами. Попит завжди розглядається як платоспроможній, оскільки показує, скільки товару чи послуги хоче і може придбати (купити) на ринку споживач (покупець). Попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів.
До нецінових факторів (детермінанти), що характеризують серидовиче, в якому формується пипит, відносяться:1)ціни товарів замінників 2)ціни доповнюючих товарів 3)дохід споживачів 4)уподобання споживачів 5)очікування споживачів щодо змін на ринку 6)природні умови споживання. Внаслідок їх впливу змінюється Попит у цілому (або умови Попиту).
Обсяг попиту-це кількість товару, що споживачі бажають і можуть купити на ринку в певний проміжок часу за деякою ціною (з діапазону можливих цін) за інш. рівних умов. Індивідуальний попит-це попит окремого споживача на окремий товар чи послугу. Ринковий попит-це сукупність всіх індивідуальних попитів споживачів на товар при кожному значенні ціни.
Закон попиту ( характеризує залежність Попиту(D) від Ціни(Р) товару при інш. незмінних умовах ): чим вища ціна(Р) на товар, тим менший на нього попит(D) при інших незмінних умовах і навпаки; тобто на ринку існує обратна залежність між ціною товару і обсягом попиту на цей товар і навпаки.
Якщо змінюється нецінові фактори, то крива попиту зміщується сама (D1® D2); якщо змінюється тільки ціна, то йде переміщення по кривій попиту (p1q1® p2q2). Крива попиту має від‘ємний нахил, це означає, що чим нижча ціна товару , тим більша його кількість може бути куплена покупцями, і навпаки.
Крива попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в данний час.
pD1 D2
P1
P2
Q1 Q2 Q2* Q
11. Аналіз змін у попиті й у розмірі (обсязі) попиту. Чиники попиту.
Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в цілому). До зміни величини (обсягу) попиту на товар (кількості товару, що покупці хочуть і можуть придбати) призводить зміна цінового фактора (ціни товару-Рx). Це спостерігається в процесі переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною. ( Qx=f(Px) )
До зміни попиту в цілому призводить зміна всіх факторів (цінових та нецінових), що впливають на попит: а)доходи споживачів б)ціна товару в)ціни і доступність товарів замінників г)ціни доповнюючих товарів д)смаки уподоблення споживачів е)очікування споживачів до зміни цін на ринку. є)об‘єктивні умови споживання. При зміні попиту в цілому попит на певний товар змінюється при кожному значенні ціни.Геометрично зміна попиту в цілому відображається переміщенням кривої попиту вправо (D2–попит ) чи вліво (D1 – попит ¯).
Поняття “зміна попиту” (переміщення кривої попиту вправо чи вліво) не слід змішувати з поняттям “зміна обсягу попиту”, тобто з переміщенням по кривій попиту вниз чи вгору. В останньому випадку при такому переміщенні сам попит не змінюється,а збільшується чи зменшується Q-кількість товару, на яку змінюється обсяг попиту за тією чи іншою ціною.
P D P D D2
D1
Рис А
Р1 D1
P2
Q Q
38. Механізм установлення рівноваги п-ства в довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції (МК).
МК—тип ринку, на якому діє велика кількість невеликих постачальників, що конкурують між собою за продаж диференційованого товару.
У довгостроковому періоді крива попиту на товар будь-якого п-ства в галузі є дотичною до кривої АТС у довгостроковому періоді. Вільний вступ до ринку веде до того, що кожне п-ство одержує тільки нормальний (нульовий економічний) прибуток, оскільки за наявності прибутку до галузі приходять нові п-ства і зменшують попит та граничний виторг, поки прибуток не стане нормальним (Р=АС).
Це є причиною того, що ринковий механізм МК з точки зору виористання ресурсів не є ефективним, бо виробництво здійснюється не з мінімальними витратами (див. малюнок). Обсяг виробництва не досягає тієї величини, при якій середні загальні витрати АТС п-ства мінімальні.
Однак стосовно задоволення потреб споживачів МК є ефективною, оскільки на ринку дуже багато різноманітної продукції, нехай за вищою ціною, ніж при досконалій конкуренції.