Структура та зміст курсової роботи

Після вибору теми та погодження її з науковим керівником студент повинен розробити й викласти в письмовій формі її план. План теми слід розробляти після ознайомлення з літературними джерелами, які висвітлюють ті чи інші питання і проблеми теми дослідження. Це дасть змогу студенту детальніше уявити собі структуру роботи, послідовно викласти її зміст, повніше висвітлити коло питань, які мають бути вирішені.

Добре продуманий план є запорукою успішного виконання роботи. Структура і зміст плану курсової роботи, співвідношення її розділів визначаються обраною темою.

Розрахунково-пояснювальна записка курсової роботи має таку структуру: титульний лист, завдання, реферат, зміст, перелік умовних позначень (за необхідністю), вступ, основна частина, висновки та рекомендації, список використаних джерел, додатки (за необхідністю).

Титульний лист є першою сторінкою розрахунково-пояснювальної записки, яка містить загальні відомості про місце виконання роботи, її автора, тему. На цьому листі вказуються: назва міністерства, вищого учбового закладу, факультету та кафедри, прізвище й ініціали студента, шифр його залікової книжки, індекс учбової групи, прізвище й ініціали керівника, його вчений ступінь і вчене звання. На титульному листі також містяться слова "Курсова робота", назва теми роботи, слова "Донецьк-2004" та відводиться місце для підпису керівника або консультанта курсової роботи. Приклад оформлення титульного листа наведено у додатку А.

Завданняна курсову роботу є другим листом розрахунково-пояснювальної записки. Лист "Завдання" містить найменування вищого учбового закладу, факультету й кафедри, назву спеціальності студента, слова "Завдання на курсову роботу студента", прізвище, ім’я та по-батькові студента, назву теми роботи, термін здачі студентом закінченої роботи, вихідні данні до роботи, зміст розрахунково-пояснювальної записки. Лист "Завдання" підписує студент і керівник роботи. Приклад оформлення листа "Завдання" наведено у додатку Б.

Реферат є третім листом (четвертою сторінкою) розрахунково-пояснювальної записки, який призначається для короткого ознайомлення зі змістом курсової роботи. Реферат містить відомості, які дозволяють користувачеві прийняти рішення про доцільність читання усієї розрахунково-пояснювальної записки. Реферат оформлюється на окремій сторінці, що містить слова "Реферат" та "Розрахунково-пояснювальна записка". Далі, після двокрапок, наводиться інформація про обсяг розрахунково-пояснювальної записки, кількість частин записки, таблиць, ілюстрацій, додатків та джерел згідно з переліком посилань. Після цього наводиться текст реферату, який виконується обсягом до 200 слів. Текст реферату містить інформацію про об’єкт та предмет дипломної роботи, її мету, методи дослідження, отримані результати, ступінь їхньої новизни й впровадження, галузь застосування та реальний або очікуваний економічний ефект. Після тексту реферату розміщуються ключові слова розрахунково-пояснювальної записки (від 5 до 10 слів або словосполучень), які наводяться великими літерами в називному відмінку, через коми.

Зміст розрахунково-пояснювальної записки визначається її структурою і містить назви та номера усіх розділів (підрозділів і пунктів, якщо вони мають заголовок), список використаних джерел, додатків і таке інше з указівкою сторінки їхнього розташування.

Перелік умовних позначень (символів, одиниць, скорочень й термінів) наводиться за необхідністю, якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, може бути поданий окремим списком, який розміщують перед вступом. Як правило, перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, умовні позначення, справа – їхню детальну розшифровку. Незалежно від цього, за першою появою цих елементів у тексті також наводиться їхня розшифровка. Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи й позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їхню розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ містить обгрунтування актуальності теми, мету курсової роботи, об’єкта дослідження (підприємства, організації), визначення кола завдань курсової роботи.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (за необхідністю), які розкривають її суть. Усі вказані елементи повинні мати власну назву (заголовок). Кожен розділ починають із нової сторінки. Як правило, основна частина курсової роботи містить три розділи.

Перший розділ – виклад теоретичних та методологічних питань, що стосуються теми курсової роботи та їх практична значимість. В цьому розділі викладають сутність витрат, видатків, собівартості, класифікацію витрат, функції та методи управління витратами, особливості управління витратами в деяких галузях суспільного виробництва.

Другий розділ – це економічний аналіз становища обраного об’єкта дослідження. В цьому розділі аналізують проблеми прогнозування, планування, організацію, координацію, регулювання, облік і аналіз витрат на конкретному підприємстві. Обов’язково необхідно навести в курсовій роботі зразки документів, які використовує підприємство.

Третій розділ присвячено розробці рекомендацій по удосконаленню проблем управління витратами на аналізуємому підприємстві. В цьому розділі доцільно навести розрахунки щодо підвищення ефективності роботи підприємства після запровадження пропозицій автора, тобто вказати показники, які покращаться .

Заключна частина - це висновки і рекомендації – виклад основних результатів дослідження та основних заходів щодо ефективного вирішення питань, які розглядались у роботі.

Список використаних джерел становить собою поданий у відповідному вигляді та послідовності перелік літератури, яка була використана при написанні роботи.

Додатки(наводяться у разі потреби) вміщують матеріал, який є необхідним для досягнення повноти сприйняття роботи, або матеріал, що не є її результатом. До них можна включити: довідкові таблиці й ілюстрації, матеріали, які мають великий обсяг, оригінали або копії звітних документів, методики виводу формул і рівнянь. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.