Тема 9. особисті немайнові права фізичної особи

Практичне заняття №1 – 2 год.

План:

1. Зміст і здійснення особистих немайнових прав.

2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи: поняття і види.

3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи: поняття і види.

4. Право на повагу честі, гідності, право на недоторканність ділової репутації.

Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: орієнтуватися в чинному цивільному законодавстві щодо регулювання цивільних правовідносин; аналізувати юридичні факти, які є підставами зміни та припинення цивільних правовідносин; правильно застосовувати норми цивільного права до конкретних життєвих ситуацій.

Практичні завдання

Задача № 1. В одній з місцевих газет була опублікована стаття, в якій містилась інформація про низьку якість продукції ТОВ «Маслозавод» і про його відмову постачати цю продукції на території району, де він розташований. Директор ТОВ «Маслозавод» звернувся до редакції газети з вимогою опублікувати спростування поширеної інформації, оскільки невисока якість продукції пояснюється не провиною працівників заводу, а тим, що на заводі застосовується застаріле обладнання, яке постійно виходить з ладу і не забезпечує належної якості продукції. А для того, щоб забезпечити потреби району в маслі і сирі в повному обсязі, завод повинен збільшити обсяг виробництва, що для нього є неможливим у даний час через технічні причини.

Питання:

1) Дайте характеристику підстави для пред’явлення вимоги про спростування недостовірної інформації? Чи є вона в даному випадку?

3) Який спосіб захисту є належним у даному випадку?

Задача № 2. У військовому журналі була опублікована стаття про період репресій у 30-ті роки, в якій вказувалося, що член Верховного Суду Гречихін брав участь у фабрикації незаконних вироків.

У редакцію цього журналу звернулася донька Гречихіна з вимогою опублікувати спростування вказаних відомостей, оскільки, на її думку, Гречихин був не катом, а жертвою: у 1939 р. він був арештований, звинувачений в приналежності до масонської організації і участі в підготовці вибуху Московського Кремля, а потім розстріляний. Проте, в 1988 р. Військовою колегією Верховного Суду СРСР Гречихін був повністю реабілітований.

Редакція відмовилася опублікувати спростування за двома підставами. По-перше, Гречихін вже помер, а донька не має права пред'являти таких вимог. По-друге, донька не представила доказів неправдивості цієї інформації (хоча відомо, що автор статті мав переконливі докази достовірності інформації).

Питання:

1) Назвіть осіб, які мають право вимагати спростування недостовірної інформації про особу.

2) Чи відноситься донька Гречихіна до осіб, що мають право вимагати спростування інформації в даному випадку?

3) Які факти повинна довести донька Гречихіна, а які редакція журналу?

4) Чи правомірною є вимога доньки Гречихіна і чи підлягає вона задоволенню?

Задача № 3. Один з відомих українських вчених Вишневський протягом тривалого часу листувався зі своїм шкільним другом Максаковим, що проживає в Львові. Після смерті Вишневського Максаков, бажаючи увічнити його пам'ять, вирішив видати їх листування і уклав відповідний договір з видавництвом. Коли листи були опубліковані, діти Вишневського звернулися до Максакова з вимогою вилучити всі листи батька з книги. Проте він відмовився виконати дану вимогу, вважаючи, що листи є його власністю, і лише він має право вирішувати їх долю, в тому числі шляхом опублікування.

Питання:

1) Про яке особисте немайнове право йде мова в даній ситуації?

2) Які вимоги встановлені для використання листів у разі смерті фізичної особи, яка їх направила?

3) Чи правомірні вимоги дітей Вишневського до Максакова? Який спосіб захисту є належним у даній ситуації?

Задача № 4. Колосов і Єфремова подали до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію шлюбу. За декілька днів до реєстрації шлюбу на роботу до Єфремової з'явилася мати Колосова і публічно заявила про те, що вона не дозволить своєму сину одружитися. Вона пояснила, що від подруги Єфремової дізналася, що остання раніше вела аморальний спосіб життя і зловживала наркотиками. В результаті, реєстрація шлюбу не відбулася.

Через декілька років, все ще знаходячись під враженням несправедливих звинувачень подруги і невдачі в особистому житті, Єфремова звернулася до суду з позовом про спростування недостовірної інформації, що поширена матір'ю Колосова, і яка порушує честь і гідність Єфремової, а також про компенсацію моральної шкоди. Адвокат відповідачки – матері Колосова заявив в суді, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки з моменту вказаних подій пройшло два роки .

Питання:

1) Чи є підстави для пред’явлення вимоги щодо спростування недостовірної інформації про Єфремову?

2) Чи підлягають задоволенню вимоги Єфремової про спростування недостовірної інформації та про відшкодування моральної шкоди?

Рекомендована література до Теми 9:

Нормативно-правові акти

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141.

2. Конвенція Ради Європи про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р.: ратифікована (із застереженнями) Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №40. – Ст. 263 (із змінами, внесеними Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №22-23. – Ст. 197).

3. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. №3477- IV // Урядовий кур'єр. – 2006 – № 60.

4. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 р. № 2782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1 (з подальш. змін. та доп.).

5. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23 вересня 1997 р. № 540/97-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 50. – Ст. 302 (з подальш. змін. та доп.).

6. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650 (з подальш. змін. та доп.).

7. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43 (з подальш. змін. та доп.).

8. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303 (з подальш. змін. та доп.).

9. Про органи реєстрації актів цивільного стану: Закон України від 24 грудня 1993 р. № 3807-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – Ст. 78 (з подальш. змін. та доп.).

10.Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 р. №776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20. - Ст. 99.

Судова практика

1. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хендісайд проти Сполученого Королівства» (Handyside v. the United Kingdom) від 07.12.1976 р., серія A, N 24, стор. 23.

2. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria) від 08.07.1986 р., серія A, № 103, стор. 26.

3. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Обершлік проти Австрії» (Oberschlick v. Austria) (N 1) від 23.05.1991 р., серія A, N 204, стор. 25.

4. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Де Хайес Гийзелс проти Бельгії» (De Haes Gijsels v. Belgium) від 24.02.1997 р. // Reports of Judgements and Decisions, 1997-I, стор. 233 – 234.

5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Сердюка Валерія Анатолійовича про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) від 10 квітня 2003 року №8-рп/2003.

6. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. №1 // Вісник Верховного Суду України. – 2009. - №3.

7. О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда: Постановление Пленума Верховного Суда Украины № 4 от 31 марта 1995 г. // Юридичний вісник України. – 2001. – № 9.

8. Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 р. № 01-8/184 // Офіційний веб-сайт Вищого господарського суду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/680/

Література

1. Коваль И.Ф. Защита деловой репутации субъектов хозяйствования антимонопольними органами Украины: монографія / И.Ф. Коваль. – Донецк: Норд-Пресс, ДонНУ, 2006. – 190 с.

2. Красавчикова Л.О. Понятие и система личных неимущественных прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации / Л.О. Красавчикова. – Екатеринбург, 1994. – 226 с.

3. Красицька Л.В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав громадян: монографія / Л.В. Красицька. – Донецьк ДІВС МВС України, 2002. – 164с.

4. Пунда О.О. Поняття та проблеми здійснення особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини: монографія / О.О. Пунда. – Хмельницький-Київ, 2005. – 436с.

5. Рабінович П. Гідність людини як фундамент її природного права на компенсацію моральної шкоди / П. Рабінович, О. Грищук / Вісник Академії правових наук України. – 2002. - №2(29). – С. 14.

6. Стефанчук Р.О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві / Р.О. Стефанчук. – К.: Наук. світ, 2001. – 306 с.

7. Стефанчук Р.О. Загальнотеоретичні проблеми поняття та системи особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві України: монографія / Р.О. Стефанчук // Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва, Подільська лабораторія з проблем адаптації цивільного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. – Хмельницький: Видавництво Хмельницького ун-ту управління та права, 2006. – 170 с.

8. Стефанчук Р.О. Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві (поняття, зміст, система особливості здійснення та захисту): монографія / Національна академія наук України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – Хмельницький: Видавництво Хмельницького ун-ту управління та права, 2007. – 626 с.

9. Мікуліна М. Особисті немайнові права фізичних осіб: поліфонія ознак // Право України. – 2011. – № 4. – С. 164-168.

10. Кочина О. Особливості відшкодування моральної шкоди юридичним особам за цивільним законодавством України // Підприємництво, господарство і право. – 2013. – №12. – С. 11-13.

Наши рекомендации