Загальна характеристика рахунків
Рахунок є засобом фіксації або видів використання і ресурсів, або зміни активів і пасивів, або запасу активів і пасивів на певний час. Рахунки можуть бути побудовані для інституційних одиниць та секторів, операцій, інших країн світу, активів і пасивів, закладів та галузей, продуктів, економіки країни в цілому.
Для економічного аналізу діяльності кожної групи одиниць і макроекономічного аналізу на національному рівні економічні операції подають у вигляді рахунків, які поділяють на три класи:
1-й — призначені для характеристики економіки в цілому, пропорцій між найважливішими макроекономічними величинами і категоріями;
2-й — такі, що деталізують рахунки 1-го класу відносно показників виробництва, споживання і нагромадження національного продукту; складають для окремих галузей, товарів або груп товарів;
3-й — подають деталізацію рахунків 1-го класу відносно показників доходів і видатків, фінансування видатків капітального характеру; складаються для окремих секторів економіки. Враховуючи реальну на цей період інформаційну базу, доцільно виконувати розрахунки окремих показників, наприклад ВВП, виходячи з макрорівня, тобто на основі зведених рахунків, система яких наводиться далі, а не з нижчих рівнів — рівня секторів та галузей.
СНР включає такі рахунки:
• внутрішньої економіки: продуктів та послуг, утворення, використання доходів, капітальних витрат, фінансовий рахунок;
• «зовнішньоекономічних зв'язків»: поточних операцій, капітальних витрат, фінансовий рахунок.
Сукупність рахунків утворює зведені рахунки і відбиває відношення між національною економікою та економікою інших країн, а також відношення між різними показниками системи.
Для кожного сектора внутрішньої економіки передбачено складання набору рахунків — від рахунка виробництва до фінансового; для різних галузей — складання рахунків продуктів та послуг, виробництва й утворення доходів.
Рахунки групуються за трьома категоріями: поточні рахунки, рахунки нагромадження, баланси.
• Поточні рахунки: виробництво, розподіл доходу, використання доходу.
• Рахунки нагромадження: зміни в активах і зобов'язаннях та власному капіталі.
• Баланси: запаси активів і зобов'язань та власний капітал. Ці рахунки складаються для кожного сектора економіки.
Рахунок товарів і послуг характеризує загальні ресурси продуктів та послуг щодо економіки в цілому, а також напрямки використання цих ресурсів.
Валовий випуск товарів і послуг переноситься в цей рахунок із рахунка виробництва; податки на продукти — з рахунка виробництва; імпорт товарів і послуг — із рахунка поточних операцій за зовнішньоекономічними зв'язками; чисті податки на імпорт — із рахунка виробництва; проміжне споживання — із рахунка виробництва; кінцеве споживання — із рахунка використання доходів; валове нагромадження основних фондів — із рахунка капіталу; зміна запасів матеріальних оборотних коштів — із рахунка капіталу; експорт товарів і послуг — із рахунка поточних операцій за зовнішньоекономічними зв'язками. Схема рахунка товарів і послуг України показана у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Рахунок товарів і послуг України(у фактичних цінах)
| Операційні та балансуючі статті | |||
| Ресурси | |||
| Р.1 Випуск в основних цінах | |||
| Р.7. Імпорт товарів і послуг | 63669 | ||
| D.21. Податки на продукти | |||
| D.31. Субсидії на продукти | -2092 | -1530 | -1360 |
| Всього | |||
| Р.2. Проміжне споживання | |||
| Р.3. Кінцеві спожиті витрати | |||
| В тому числі: | |||
| Р.31. індивідуальні | |||
| Р.32. колективні | |||
| Р.51. Валове нагромадження основного капіталу | |||
| Р.52. Зміна запасів матеріальних оборотних коштів | -2519 | -42 | |
| Р.53. Придбання за виключенням вибуття цінностей | |||
| Р.6. Експорт товарів і послуг | |||
| Всього |
Показники рахунка товарів і послуг забезпечують інформаційну основу для аналізу виробництва продукції та послуг, обсягу їх ресурсів з урахуванням зовнішньоторговельного сальдо, а також обсягу і напрямку їх використання.
Рахунок виробництва відбиває операції, що стосуються процесу виробництва. Тут подається вартісна оцінка товарів і послуг для цілей проміжного та кінцевого споживання, що дає змогу дістати одну з головних балансових статей СНР — додану вартість, яка використовується при обчисленні ВВП виробничим методом.
Його складають для економіки в цілому, інституційних секторів і галузей.
Схема рахунку виробництва зображена в табл. 2.2
Таблиця 2. 2
Рахунок виробництва (у фактичних цінах)
| Операції та балансуючи статті | |||
| Ресурси | |||
| Р.1. Випуск в основних цінах | |||
| D.21. - D.31. Податки за виключенням субсидій на продукти | |||
| Всього | |||
| Використання | |||
| Р.2. Проміжне споживання | |||
| В.Ig*g. Валовий внутрішній продукт(у ринкових цінах) | |||
| Всього | |||
| К.1. Споживання основного капіталу | -23230 | -30223 | -34303 |
| B.In*n. Чистий внутрішній продукт |
Ресурсна частина містить такі елементи: валовий випуск продуктів та послуг, що є результатом діяльності виробничих одиниць-резидентів протягом даного періоду (за винятком умовно розрахованої продукції банків); випуск продуктів, ринкових і позаринкових послуг, умовно розрахованої продукції банків.
Чисті податки на продукти визначають як різницю між податками на продукти і субсидіями на продукти.
Проміжне споживання виробників-резидентів на економічній території країни являє собою вартість усіх продуктів (за винятком основних фондів) та ринкових послуг, що їх споживають протягом певного періоду з метою виробництва інших продуктів та послуг.
Валовий внутрішній продукт — це кінцевий результат виробничої діяльності резидентних одиниць-виробників. Його одержують як суму валового випуску продуктів та послуг у цілому по території, податків на продукцію, чистих податків на імпорт мінус проміжне споживання.
Відніманням від валового внутрішнього продукту споживання основного капіталу дістають чистий внутрішній продукт.
Рахунок виробництва призначено для виокремлення доданої вартості як однієї з головних балансових статей СНР. У ресурсах рахунка виробництва як надходження відображується випуск, а як використання — проміжне споживання та додана вартість. Вихідні потоки рахунка такі: проміжне споживання, що подане вхідним потоком рахунка товарів і послуг; додана вартість, подана вхідним потоком рахунка утворення доходів (додана вартість, що є балансовою статтею рахунка, подана в ньому і як валова додана вартість, і як чиста додана вартість).
Показники рахунка виробництва визначаються на підприємствах усіх форм власності, включаючи підприємницьку діяльність без залучення найманої праці і без утворення юридичної особи.
Розрахунки випуску і проміжного споживання державних і недержавних підприємств (крім кооперативів і малих підприємств) проводяться на основі даних відповідних галузевих форм статистичної звітності.
Основним джерелом інформації для оцінки проміжного споживання на базі існуючої звітності комерційних підприємств є форма № 1-підприємство«Обстеження діяльності підприємства (організації)за___ рік ».
Розрахунок випуску й проміжного споживання бюджетних установ проводиться на підставі звіту про виконання відповідного бюджету. Звіт про виконання Державного бюджету є також основним джерелом даних про податки і субсидії на продукти.
Дані про витрати на купівлю товарів і послуг у приватних осіб, надходження з підсобних господарств, про доходи від індивідуальної трудової діяльності отримують із результатів вибіркового обстеження бюджетів сімей.
Розрахунок випуску й проміжного споживання щодо індивідуальної підприємницької діяльності без утворення юридичної особи за галузями здійснюється на основі даних податкової служби. Ці розрахунки мають бути доповнені оцінками «тіньової» діяльності населення на підставі здогадок.
Після завершення процесу виробництва починається процес первинного та вторинного розподілу доходу, а також його перерозподілу.
Рахунок утворення доходу належить до рахунків потоків і складається для економіки в цілому, окремих секторів та за галузями.
Ресурсна частина рахунка складається з валового внутрішнього продукту в ринкових цінах і субсидії з виробництва та імпорту, а використання включає елементи первинного розподілу валового внутрішнього продукту на оплату праці робітників, податки на виробництво та імпорт, споживання основного капіталу та прибуток. Схема рахунка утворення доходу для економіки в цілому зображена в табл. 2.3.
Валовий внутрішній продукт переноситься в цей рахунок з рахунка виробництва. Субсидії — це поточні трансферти, які держава надає господарським одиницям-резидентам, що виробляють або імпортують продукти та ринкові послуги, для здійснення впливу на їх Ціни або доходи і створення умов провадження певної економічної або соціальної політики.
Таблиця 2.3
Рахунок утворення доходу України(у фактичних цінах)
| Операції та балансуючі статті | |||
| Ресурси | |||
| B/Ig*g. Валовий внутрішній продукт(у ринкових цінах) | |||
| Всього | |||
| Використання | |||
| D.1. Оплата праці найманих працівників | |||
| D.2 Податки на виробництво та імпорт | |||
| D.3. Субсидії на виробництво та імпорт | -4555 | -3184 | -3456 |
| В.2g.В.3g. Валовий прибуток, змішаний доход | |||
| Всього | |||
| К.1. Споживання основного капіталу | -23230 | -30223 | -34303 |
| Чистий прибуток. Змішаний доход |
Субсидії поділяються на дві групи: виробництво та імпорт.
Оплата праці робітників включає всі виплати грошима і натурою особам, які працюють за наймом, у вигляді нагороди за працю, виконану за даний період.
Оплата праці в рахунку утворення доходів охоплює плату цих робітників на економічній території країни — як резидентів, так і нерезидентів. Валовий прибуток економіки є балансуючою статтею рахунка утворення доходів. її дістають після відрахування з валового внутрішнього продукту в ринкових цінах оплати праці, а також чистих податків на виробництво та імпорт (податки на виробництво та імпорт з відрахуванням субсидії на виробництво та імпорт).
Відрахуванням споживання основного капіталу з валового прибутку дістають чистий прибуток економіки.
Рахунок розподілу первинного доходу відбиває розподіл і перерозподіл доходів країни на рівні економіки в цілому з урахуванням відносин з іншими країнами (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Рахунок розподілу первинного доходу(у фактичних цінах)
| Операції та балансуючі статті | |||
| Ресурси | |||
| В.2g.В.3g. Валовий прибуток, змішаний доход | |||
| D.1. Оплата праці найманих працівників | |||
| D.2 Податки на виробництво та імпорт | |||
| у тому числі: | |||
| D.21. Податки на продукти | |||
| D.29. інші, пов’язані з виробництвом | |||
| D.3. Субсидії на виробництво та імпорт | -4555 | -3184 | -3456 |
| у тому числі: | |||
| D.31. на продукти | -2092 | -1530 | -1360 |
| D.39. інші, пов’язані з виробництвом | -2463 | -1654 | -2096 |
| D.4. Доход від власності, одержаних від інших країн | |||
| Всього | |||
| Використання | |||
| D.4. Доход від власності, сплачених іншим країнам | |||
| B.5*g. Валовий національний доход | |||
| Всього | |||
| К.1. Споживання основного капіталу | -23230 | -30223 | -34303 |
| B.5*п. Чистий національний доход |
У ресурсах показують валовий прибуток або змішаний доход підприємств, оплату праці найманих робітників у домашніх господарствах, податки на виробництво та імпорт без урахування субсидій.
Доходи від власності, одержані з інших країн включають: відсотки; розподілений доход корпорацій; дивіденди; вилучення з доходу квазікорпорацій; доходи від прямого іноземного інвестування, що реінвестуються; ренту; доход від власності, що належить власникам страхових полісів. Тобто, доходами від власності є первинні доходи, які отримують від надання в користування фінансових або нефінансових, нестворених активів (природних ресурсів, включаючи землю).
У рахунку розподілу первинних доходів у частині використання записують тільки доходи від власності, що сплачені Іншим країнам (на рівні економіки) або інституцїйними одиницями чи секторами кредиторам, акціонерам, землевласникам тощо.
Валовий національний доход у розпорядженні суспільства є балансуючою статтею рахунка розподілу первинного доходу. Його визначають як різницю між усіма одержаними доходами (разом ресурсів) і переданими доходами, показаними у використанні (субсидії, доходи від власності і поточні трансфертні передачі). Якщо з валового національного доходу вилучити споживання основного капіталу, отримаємо чистий національний доход.
Після утворення первинних доходів починається процес вторинного розподілу доходів.
Рахунок вторинного розподілу доходів. Рахунок вторинного розподілу доходів (табл. 2.5) охоплює перерозподіл доходів через поточні трансфертні операції (у грошовому та натуральному вираженнях) як усередині країни, так і з іншими країнами світу. Поточні трансфертні операції — це однобічні перерозподільні потоки доходів, які не викликають потоків доходів у зворотному напрямі (сплата податків до бюджету, надходження субсидій), а тому вони не пов'язані з утворенням первинних доходів (факторних доходів і доходів від власності).
Таблиця 2.5
Рахунок розподілу первинного доходу(у фактичних цінах)
| Операції та балансуючі статті | |||
| Ресурси | |||
| B.5*g. Валовий національний доход | |||
| D.5. Поточні податки на доходи, майно тощо, одержані від інших країн | |||
| D.61. Інші поточні трансфери, одержані від інших країн | |||
| Всього | |||
| Використання | |||
| D.5. соціальні допомоги, крім допомог у натурі, сплачені іншим країнам | ... | ||
| D.7.Інші поточні трансфери, передані іншим країнам | |||
| B.6*g. Валовий наявний доход | |||
| Всього | |||
| К.1. Споживання основного капіталу | -23230 | -30223 | -34303 |
| B.6*п. Чистий наявний доход |
Результатом вторинного розподілу доходів за допомогою поточних трансфертних операцій у грошовому вираженні є наявний доход, який безпосередньо може або використовуватися на споживання, або спрямовуватися на заощадження. Рахунок вторинного розподілу доходів охоплює перерозподіл доходів за допомогою грошових трансфертів і дає змогу одержати величину валового наявного доходу що є балансуючою статтею даного рахунка.
У ресурсній частині відображаються поточні податки на доходи та майно, внески та спеціальне страхування, спеціальну допомогу, а також інші трансферти, крім натуральних, одержаних країною на рівні центральних органів та інституційними секторами,
У використанні цього рахунка відображуються ті самі трансферти, але такі: що передаються урядовим і неприбутковим установам.
Рахунки використання доходу: рахунок використання наявного доходу і рахунок скоригованого наявного доходу.
Рахунок скоригованого наявного доходу застосовується тоді коли ведеться рахунок перерозподілу доходів у натуральній формі.
Рахунок використання наявного доходу див. у табл. 2.6
Таблиця 2.6
Рахунок використання наявного доходу(у фактичних цінах)
| Операції та балансуючі статті | ||||
| Ресурси | ||||
| B.6*g. Валовий наявний доход | ||||
| D.8. Коригування на зміни чистої вартості активів домашніх господарств у пенсійних фондах | - | - | - | |
| Всього | ||||
| Використання | ||||
| Р.3. Кінцеві спожиті витрати | ||||
| у тому числі: | ||||
| Р.31. індивідуальні | ||||
| Р.32. колективні | ||||
| D.8. Коригування на зміни чистої вартості активів домашніх господарств у пенсійних фондах | - | - | - | |
| В.8. Валове заощадження | ||||
| Всього | ||||
| К.1. Споживання основного капіталу | -23230 | -30223 | -34303 | |
| B.8п. Чисте заощадження |
Рахунки використання доходів показують, як валовий національний дохід у розпорядженні суспільства використовують на кінцеве споживання і валове національне заощадження.
У ресурсах рахунка відображується валовий національний дохід У розпорядженні суспільства, у використанні — витрати на кінцеве споживання домашніх господарств, державних установ і громадських організацій, що обслуговують домашні господарства, і валове національне заощадження.
Валовий національний доход у розпорядженні суспільства переноситься з рахунків розподілу доходів.
Кінцеве національне споживання — це вартість продуктів та послуг, які використовують безпосередньо для задоволення потреб людей — як індивідуальних, так і колективних. Воно охоплює споживчі витрати різних груп споживачів, які залежно від того, хто фактично їх фінансує, групуються так: витрати на кінцеве споживання домашніх господарств, державних установ і громадських організацій, що обслуговують домашні господарства.
Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств відображують витрати домашніх господарств-резидентів, які містяться на економічній території країни, а також за кордоном. Кінцеве споживання домашніх господарств включає витрати на придбання споживчих товарів і послуг за рахунок особистого бюджету, а також надходження продуктів і послуг у нетоварній формі, які відіграють роль особистих доходів,
Витрати на кінцеве споживання державних установ і громадських організацій, що обслуговують домашні господарства, охоплюють вартість безкоштовних послуг, які надаються цими установами та організаціями окремим особам у галузі охорони здоров'я, соціального забезпечення, освіти, культури та мистецтва і суспільству в цілому в галузі науки, загального управління, оборони.
Усі перелічені щойно рахунки можуть бути кваліфіковані як поточні, оскільки все, що в них записується, стосується операцій, які завершуються в поточному періоді.
Ці рахунки показують розподіл наявного і скоригованого наявного доходу на кінцеве споживання і заощадження. Перший рахунок відбиває наявне кінцеве споживання і заощадження, другий — фактичне кінцеве споживання і заощадження.
Згідно з правилами СНР кінцеве споживання можуть мати лише домашні господарства, державні установи і некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства. На рівні економіки країни наявний та скоригований наявний дохід однакові, так само як і витрати на кінцеве та фактичне кінцеве споживання. Вони відрізняються лише при розгляді окремих секторів економіки.
Рахунки нагромадження. У національних рахунках України рахунком нагромадження є рахунок капіталу. Він призначений для характеристики процесу реального нагромадження основних та оборотних фондів, нематеріальних і фінансових активів, а також джерел його фінансування.
Рахунок капіталу (див. табл. 2.7) слугує для відображення фінансового нагромадження основного капіталу і зміни запасів матеріальних оборотних коштів, включаючи перерозподіл капітальних активів між секторами економіки та іншими країнами світу у вигляді капітальних трансфертів. Балансова стаття для цього рахунка — чисте кредитування або чисте запозичення.
У ресурсну частину рахунка включають:
• валове національне заощадження (переноситься з рахунка використання доходів);
• капітальні трансферти, одержані від інших країн.
У використання входять різноманітні типи вкладень в активи:
• валове нагромадження основного капіталу;
• зміна запасів матеріальних оборотних коштів;
• чиста купівля землі і нематеріальні активи (сальдо купівлі і продажу землі та нематеріальних активів — патентів, торгових знаків, авторських прав);
• капітальні трансферти, передані іншим країнам (наприклад, субсидії на будівництво об'єктів у інших країнах, передача без відшкодувань основних фондів тощо);
• чисті кредити « + » або чисті борги « — » нації.
Таблиця 2.7
Рахунок капіталу(у фактичних цінах)
| Операції та балансуючі статті | ||||
| Зміни в зобов’язанні і чистому багатстві | ||||
| B.8п. Чисте заощадження | ||||
| D.9.Капітальні трансфери, одержані іншими країнами | ... | ... | ... | |
| D.9.Капітальні трансфери, передані іншим країнам | ... | ... | ... | |
| В. 10. 1. Всього (зміни чистого багатства за рахунок заощадження та капітальних трансфертів | ||||
| Зміни в активах | ||||
| Р.51. Валове нагромадження основного капіталу | ||||
| К.1. Споживання основного капіталу | -23230 | -30223 | -34303 | |
| Р.52. Зміна запасів матеріальних оборотних коштів | -2519 | -42 | ||
| Р.53. Придбання за виключенням вибуття цінностей | ||||
| В.9. Чисте кредитування(+), чисте запозичення(-) | ||||
| Всього | ||||
Це балансуюча позиція рахунка капіталу. її визначають як різницю між валовими заощадженнями, з одного боку, і валовими нагромадженнями і чистою купівлею землі та нематеріальних активів — з іншого, плюс сальдо капітальних трансфертів інших країн. На рівні народного господарства чисті кредити « + » або чисті борги « — » показують чисту кількість ресурсів, яку держава надає в розпорядження інших країн або яку інші країни надають державі.
Заощадження в цьому рахунку є одним із чинників, який впливає на зміну чистої вартості.
Крім зміни чистої вартості за рахунок заощаджень і чистих капітальних трансфертів, рахунок капіталу дає змогу виявити чисті позички, що є результатом перевищення зміни у чистій вартості над підсумком зміни всіх активів. Чисті позички дають уявлення про ту величину, яка залишається після трансформації заощаджень в інвестиції (у вигляді основного капіталу, збільшення запасів, придбання нестворених активів) і, отже, може бути запропонована як джерело фінансування іншим країнам. На противагу чистим позичкам величина чистих позик характеризує величину нестачі коштів у країні, яка утворилася в результаті того, що обсяг інвестицій перевищує внутрішні можливості країни за рахунок заощаджень і чистих капітальних трансфертів. Ця нестача може бути покрита тільки за рахунок інших країн. Щодо окремих економічних секторів, величина чистих позичок являє собою здатність того чи іншого сектора до фінансування інших економічних секторів.
2.4 Аналітичні можливості системи національних рахунків
Система національних рахунків 1993 р. (СНР'93) являє собою систему показників, які охоплюють в узагальненому вигляді всі господарюючі суб'єкти (інституційні одиниці), всі види економічних операцій, у яких вони задіяні, всі види фінансових і нефінансових активів, утримувачами яких є інституційні одиниці. Подання цієї інформації в національних рахунках на підставі ряду концепцій, постулатів і визначень дає можливість забезпечити взаємоузгоджений опис основних фаз економічного процесу, проводити аналіз та оцінювати ефективність функціонування економіки. Рекомендації СНР'93 (п. п. 1.31-1.39) визначають ряд головних конкретних сфер застосування національних рахунків, а саме: спостереження за змінами стану економіки, макроекономічний аналіз, вироблення економічної політики й прийняття відповідних рішень, міжнародні порівняння.
Таким чином, перед системою СНР стоять такі завдання: дати цифрове відображення стану економіки; встановити зв'язок між макроекономічною теорією та реальною економічною дійсністю; бути інструментом моніторингу економіки, прогнозувати її розвиток, перевіряти правильність теорії, виробляти правильну економічну політику.
На основі СНР можна:
• виявити кількісні взаємозв'язки і пропорції, структури формування й використання ресурсів, матеріальних благ та послуг;
• охарактеризувати процеси утворення, розподілу, перерозподілу використання доходів за секторами й галузями економіки, розподілу на кінцеве споживання й заощадження;
• дати аналіз джерел і напрямків капіталовитрат, оцінку фінансових активів і пасивів;
• охарактеризувати рух потоків капіталу в розрізах: регіональному, галузевому, формах підпорядкування власності;
• кількісно оцінити взаємовідносини держави, окремих регіонів і підприємств з іншими країнами;
• здійснити порівняльний аналіз кількісних характеристик, темпів і пропорцій економіки країни з іншими державами світу відповідно до вимог міжнародних стандартів ООН.
У ході аналізу зв'язків у економіці на основі системи національних рахунків враховують зміст окремих рахунків та взаємозв'язків між ними. У рахунку виробництва як сальдо розрахунків визначають валовий внутрішній продукт.
Рахунок виробництва дає можливість проаналізувати:
• структуру валового випуску, проміжного споживання, валової доданої вартості;
• питому вагу проміжного споживання та валової доданої вартості у валовому випуску.
Проведемо короткий аналіз показників за даними національних рахунків України за 2002 рік (див. таблицю 2.8).
Найбільша питома вага у валовому випуску належить промисловості — 46,9 %, сільському господарству — 14,5 %, будівництву —>>9 %. Аналогічно можемо проаналізувати структуру проміжного споживання та валової доданої вартості.
Таблиця 2.8.
Виробництво та розподіл валового внутрішнього продукту, сформованого за галузями економіки(у відсотках до валового випуску)
| Випуск | Проміжне споживання | Валова додана вартість | У тому числі | |||
| Оплата праці найманих працівників | Інші податки за виключенням субсидій, пов’язані з виробництвом | Валовим прибутком, змішаний доход | ||||
| Галузі, які виробляють товари у тому числі: - промислові - сільське господарство - будівництво | 66,6 46,9 14,5 3,9 | 46,0 12,1 6,2 1,7 | 20,6 12,1 6,2 1,7 | 9,1 6,5 1,1 1,0 | 0,2 0,2 0,1 0,1 | 11,3 5,4 5,0 0,6 |
| Галузі, які надають послуги | 33,4 | 15,0 | 18,4 | 10,1 | 0,5 | 7,8 |
| Оплата послуг фінансових посередників | Х | 0,5 | -0,5 | Х | Х | -0,5 |
| Всього( в основних цінах) | 100,0 | 61,4 | 38,6 | 19,3 | 0,7 | 18,6 |
| Податки за виключенням субсидій на продукти | 6,9 | Х | 6,9 | Х | 6,9 | Х |
| Валовий внутрішній продукт (у ринкових цінах) | Х | Х | 45,5 | 19,3 | 7,6 | 18,6 |
У 2002 році частка проміжного споживання становила 61,40 %, а валової доданої вартості — 38,6 %. У структурі валової доданої вартості частка оплати праці становила 19,3 %, що більше, ніж валовий прибуток/змішаний доход, податки за виключенням субсидій, пов'язані з виробництвом — 0,2 %, Податки дають можливість визначити податкове навантаження на кожну результативну одиницю.
Відношення проміжного споживання до валового випуску свідчить про матеріаломісткість виробництва продуктів і послуг окремих секторів і галузей економіки.
Використання даних інших рахунків дає можливість для аналізу процесів інтенсифікації та ефективності виробництва.
Продуктивність живої праці — це співвідношення валової доданої вартості галузей і секторів або ВВП та оплати праці.
Макроекономічна продуктивність праці — це співвідношення валового внутрішнього продукту та кількості зайнятих у галузях та секторах економіки.
Рівень ефективності витрат — це співвідношення між ВВП (або ВДВ — галузей і секторів) та показниками проміжного споживання, амортизації і оплати праці (з рахунка утворення доходів).
Використовуючи дані про середньорічний обсяг основного капіталу та ВВП (валової доданої вартості), можемо визначати показники капіталовіддачі та капіталомісткості.
Дані про кількість населення країни дають можливість визначити такий показник, як валовий внутрішній продукт на душу населення.
Валовий внутрішній продукт є джерелом ресурсів рахунка утворення доходів. У цьому рахунку обчислюють валовий результат виробничої діяльності, тобто величину, що залишається у підприємств після платежів, пов'язаних з оплатою так званих факторів виробництва.
Сальдо цього рахунка — валовий прибуток економіки — переноситься на рахунок розподілу доходів. Мета цього рахунка та рахунка використання доходів — показати, як використовують доходи, що залишаються в результаті виробничої діяльності та які у процесі перерозподілу надійшли від інших одиниць. Насамперед, виокремлюють споживання, а також виплати, пов'язані з перерозподілом доходів.
Сальдо рахунка використання доходів — валове національне заощадження — переноситься на наступний рахунок капітальних витрат. Він дає інформацію для порівняння власних ресурсів фінансування капіталовкладень та їх обсягу. Якщо власних ресурсів не вистачає, постає потреба фінансування за рахунок позики. Аналіз показує, як досягають економічної рівноваги за рахунок коштів системи, а також за рахунок зовнішніх зв'язків. У разі нестачі частина потреб фінансується закордонними ресурсами. В іншому разі (надлишок коштів) частина ресурсів країни може спрямовуватися за кордон. Сальдо цих операцій відбивають на рахунках зовнішньоекономічних зв'язків.
Взаємозв'язок між рахунками можна використати і для аналізу інших аспектів економіки. Так, рахунки виробництва можна розглядати по окремих секторах, що дає змогу висвітлити їх роль у формуванні валового національного продукту.
Якщо проміжні витрати вивчають за окремими видами продукції, то дістають інформацію для аналізу системи «витрати — випуск» і вивчення процесу ціноутворення.
Рахунки розподілу доходів, що охоплюють як первинний, так і вторинний розподіл, дають інформацію для вивчення податкової політики та аналізу податкової системи за секторами та видами податків. Ці рахунки показують також чистий ефект трансфертів і прибутків від власності, одержаний у результаті перерозподілу. Рахунки утворення і розподілу доходів висвітлюють процеси формування споживання.
Велике значення має складання квартальних національних рахунків, зокрема, їх використовують для аналізу поточного стану економіки, а також для прогнозування. Завдяки наявності квартальних даних можна вивчити варіацію найважливіших показників розвитку економіки і зробити висновок про те, чи є поточні зміни кон'юнктури сезонними, чи вони характеризують поворотні пункти динаміки розвитку економіки. Наявність квартальних рахунків дає можливості для перевірки ефективності окремих заходів і коригування прийнятих програм. Ці дані дозволяють поліпшити систему організації поточної Інформації на основі зведення прибутків та витрат. Наявність балансових зв'язків дає змогу використати національні рахунки для оцінки точності та контролю за якістю інформації, яку одержують із різних джерел і різними засобами. Квартальні дані полегшують та прискорюють обробку річних даних.
Міжнародні порівняння, як правило, здійснюються на основі річних даних. При цьому порівнюють структурні співвідношення, наприклад, частку доходу на споживання, частку вітчизняних заощаджень у валових інвестиціях, частку урядового споживання в загальному споживанні нації, частку різних секторів у валовому внутрішньому продукті, показники відносного значення зовнішньої торгівлі для економіки країни, перерозподіл між приватним та державним секторами в тій чи іншій країні тощо.
Міжнародні статистичні порівняння дають змогу визначити рівні розвитку країни у світовому співтоваристві, з'ясувати реальні паритетні співвідношення купівельної спроможності валют, виявити й порівняти ефективність національних економік, а також реальні фінансові можливості країн, зокрема, щодо формування бюджетів міжнародних організацій, провести аналіз кон'юнктури ринків та визначити рівень міжнародної економічної інтеграції.
Таблиця витрати-випуск
Особливе місце в аналізі економічних зв'язків посідають міжгалузеві баланси, які побудовані за схемою системи національних рахунків (МГБ СНР). Це зумовлюється широкими можливостями, які вони надають для аналізу структури економіки, основних вартісних і натурально-речових пропорцій, а також Для визначення напрямів і кількісних характеристик тенденцій розвитку, проведення міжнародних порівнянь, оцінювання ефективності управління.
Згідно із завданнями, що стоять перед економікою, аналіз може бути розширений за рахунок більшої деталізації як по горизонталі, так і по вертикалі. Так, по горизонталі може бути розширено коло операцій за рахунок введення додаткових балансових статей. По вертикалі це досягається введенням підсекторів, наприклад, поділом урядів на центральний і місцеві, виділенням групи домашніх господарств, підприємств з різними формами власності.
У разі здійснення аналізу важливо забезпечити вивчення взаємодії окремих елементів системи при різних напрямках аналізу. Система «витрати-випуск» є комбінацією рахунків виробництва і доходів окремих виробників, яка узгоджена зі співвідношенням попиту і пропозиції, де випуск та імпорт, що становлять загальний обсяг пропозиції, узгоджуються з проміжним споживанням домашніх господарств, урядових інститутів, нагромадження.
Елементи та підсумки національних рахунків входять до системи показників, на основі яких оцінюють перспективи розвитку. При цьому вирішують три проблеми: по-перше, оцінювання можливостей досягнення поставлених перед державою цілей на базі наявних ресурсів; по-друге, поєднання завдань і засобів для їх вирішення в часі; по-третє, досягнення поставлених завдань найраціональнішим способом. Вирішення цих проблем потребує вивчення динаміки під впливом основних факторів на основі моделей економічного зростання, забезпечення економічної рівноваги в усіх ланках економіки, оптимізації розвитку за певними критеріями. Як динамічні моделі, так і схеми оптимізації будуються на основі економічних показників, які визначаються національними рахунками, і відповідних параметрів (технологічних, функціональних та фінансових). Ці параметри відображають закономірності, які властиві тим чи іншим зв'язкам, що визначаються на основі національних рахунків або проведенням спеціальних досліджень. Прикладом технологічних параметрів можуть бути коефіцієнти прямих та повних витрат, які визначаються на підставі міжгалузевого балансу, коефіцієнти капіталом та трудомісткості продукції, коефіцієнти імпорту. До функціональних параметрів належать, наприклад, коефіцієнти еластичності попиту від доходів; до фінансових параметрів — ставки оподаткування, коефіцієнти самофінансування інвестицій підприємствами, ставки облікового відсотка.
Дані міжгалузевого балансу уможливлюють аналіз взаємозв'язків між галузями економіки, виявлення макроекономічних пропорцій та структурних зрушень в економіці, характеристику процесу ціноутворення.
Починаючи з 1966 року, його складали кожні п'ять років. З 1979 р. міжгалузевий баланс почали розробляти за скороченою програмою щорічно. З 1993 р. Міністерство статистики України розпочало щорічну розробку міжгалузевого балансу за методологією СНР (МГБ СНР) і наявною статистичною звітністю. Зміст основних показників МГБ СНР відповідає принципу уніфікації, який використано в СНР '93.
В останні роки замість міжгалузевого балансу вживається термін таблиця «витрати-випуск» як і в СНР'93.
Таблиця витрати-випуск у цінах споживачів складається відповідно до СНР. Вона дає розгорнуту характеристику процесів відтворення та взаємовідносин між видами економічної діяльності. Таблиця витрати-випуск використовує ідентичні з системою національних рахунків показники та методологію їх обчислення. У таблиці розкриті виробничі зв'язки видів економічної діяльності, вартісний склад валового внутрішнього продукту та його використання на кінцеве споживання та валове нагромадження.
Зміст основних показників таблиці витрати-випуск відповідає принципу уніфікації, який використано в СНР'93. У таблиці показано» як продукт, вироблений у галузях економіки, використовується Для проміжного, кінцевого споживання, нагромадження та вивезення. Окрім того, вона відображає структуру матеріальних витрат і витрат нематеріальних послуг, основні компоненти валового внутрішнього продукту щодо кожної галузі (див. табл. 2.9).
У таблиці витрати-випуск поєднуються дві таблиці. Одна характеризує взаємозв'язки галузей у споживанні продукції та послуг (проміжне споживання), структуру кінцевого використання валового внутрішнього продукту. Ці дані заповнюють І та II квадранти таблиці. Інша таблиця містить вартісну структуру валового внутрішнього продукту та імпорту і займає III квадрант таблиці витрати-випуск. Оскільки між секторами кінцевого попиту і первинних витрат не існує прямих виробничих зв'язків як у проміжному споживанні, IV квадрант таблиці не заповнюється.
Питання та завдання для самоперевірки
1.Які є класифікації та групування в системі національних рахунків?
2.У чому відмінність між резидентами і нерезидентами?
3.У чому відмінність між інституційними одиницями й інституційними секторами?
4.Які ви знаєте сектори інституційних одиниць?
5.Які ви знаєте економічні операції?
6.У чому сутність активів і зобов'язань?
7.Що розуміють під економічною теорією?
8.У чому сутність подвійного запису?
9.Яким чином проводиться оцінювання операцій?
10.Дайте загальну характеристику національних рахунків.
11.Наведіть повну послідовність національних рахунків
12.Дайте характеристику рахунка товарів та послуг.
13.Що відображує рахунок виробництва?
14.Що є балансовою статтею рахунка утворення доходів?
15.Що включають поточні трансферти?
16.Поясніть, що ви розумієте під рахунком вторинного розподілу доходів?
17.Які ви знаєте рахунки нагромадження?
18.Яким чином можна використати систему національних рахунків для аналізу зв'язків у економіці?
Таблиця 2.9.
Витрати-випуск за 2001 р. у цінах споживачів
| Проміжне споживання Витрати на кінцеве споживання | |||||||||||||||||||
| Сільське господарство, мисливство та лісове госпо-дарство. Рибне господарство | Добувна промисловість | Обробна промисловість | Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | Будівництво | Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту. Готелі та ресторани | Транспорт та зв’язок | Інші види діяльності | Оплата послуг фінансових посередників | Всього спожито | Домашніх господарств | Некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства | Сектору загального державного управління | Валове нагромадження основного капіталу | Зміна запасів матеріальних оборотних коштів | Чисте придбання цінностей | Експорт | Імпорт | Всього використано | |
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство. Рибне господарство | -1354 | ||||||||||||||||||
| Добувна промисловість | -33751 | ||||||||||||||||||
| Обробна промисловість | -61252 | ||||||||||||||||||
| Виробництво та розподілення електро-енергії, газу та води | -16 | ||||||||||||||||||
| Будівництво | -45 | -2497 | |||||||||||||||||
| Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту. Готелі та ресторани | -1599 | ||||||||||||||||||
| Транспорт та зв’язок | -2738 | ||||||||||||||||||
| Інші види діяльності | -6717 | ||||||||||||||||||
| Проміжне споживання | -109924 | ||||||||||||||||||
| Оплата праці найманих працівників | |||||||||||||||||||
| Податки на виробництво та імпорт | |||||||||||||||||||
| Субсидії на виробництво та імпорт | -556 | -1025 | -159 | -958 | -43 | -250 | -465 | -3456 | |||||||||||
| Валовий прибуток, змішаний доход | -2806 | ||||||||||||||||||
| Валовий внутрішній продукт | -2806 | ||||||||||||||||||
| Випуск продукції |
Задача
За наведеними нижче даними обчисліть:
• проміжне споживання;
• валовий внутрішній продукт;
• валовий прибуток, змішаний доход;
• чистий прибуток, змішаний доход.
Побудуйте:
• рахунок товарів і послуг;
• рахунок утворення доходу.
Таблиця 2.10
Показники національних рахунків(дані умови)
| Показник | Сума, млн. грн. |
| Випуск ( в основних цінах) | |
| Експорт товарів і послуг | |
| Імпорт товарів і послуг | |
| Податки на продукти | |
| Субсидії на продукти | -2092 |
| Кінцеві споживчі витрати | |
| у тому числі | |
| - індивідуальні споживчі витрати | |
| - колективні споживчі витрати | |
| Валове нагромадження основного капіталу | |
| Зміна запасів матеріальних оборотних коштів | -2519 |
| Придбання за виключенням вибуття цінностей | |
| Споживання основного капіталу | -23230 |
| Оплата прці найманих робітників | |
| Податки на виробництво та імпорт | |
| Субсидії на виробництво та імпорт | -4555 |
Відповідь: проміжне споживання — 167781 млн. грн.; валовий внутрішній продукт — 130442 млн. грн.; чистий внутрішній продукт — 107212 млн. грн.; валовий прибуток, змішаний доход — 49629 млн. гри.; чистий прибуток, змішаний доход — 26399 млн. грн.
Тема З