Тема 4. РИНОК ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА.

4.1 Ключові питання:

1.Ринок: суть і функції.

2.Конкуренція та її значення. Типи конкуренції.

1. Види ринків: ринок товарів, фінансовий ринок, ринок праці.

Навчальні цілі

З‘ясувати суть ринкових відносин, функції ринку, умови його існування та основні атрибути.

Короткий зміст теми та рекомендації до її опанування

РИНОК- в широкому розумінні це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів по цінах, що встановилися під дією попиту і пропозиції в результаті конкуренції.

РИНОК- це сукупність форм і методів господарювання в умовах конкуренції.

РИНОК-це форма зв язку виробників і споживачів продукції

Це форма узгодження дій економічних суб’єктів. Ринок значно досконаліший і потужніший механізм, ніж найновіша комп’ютерна техніка.

Схема взаємодії попиту і пропозиції передбачає добровільне взаємне передання прав власності. Цей процес пов’язаний з певними витратами на пошук інформації, ведення переговорів, визначення кількості та якості товарів, укладення угод, захист прав власності, тощо.

Аргументи на користь ринку:

- Ефективно розподіляє ресурси.

- Економічна свобода( наявність можливості вибору.)

- Використання виключно економічних стимулів до дій між суб’єктами господарювання.

Негативні сторони ринку:

- нестабільність розвитку( не може забезпечити повну зайнятість, стійкі ціни, стабільність розвитку.)

- Несправедливий розподіл доходів. ( не гарантує право на працю і доход.)

- Не сприяє відновленню природних ресурсів, захисту екологічного середовища

- Не здатний задовольнити потреби товарами і послугами об єкти суспільного користування (нац. оборона, боротьба зі стихією і т. д)

Умови існування ринку:

1. Наявність суб єктів ринкових відносин, а значить різноманітних форм власності.

2. Еквівалентний обмін товарами. Ринок пільг не визнає-конкуренція- вільне ціноутворення.

3. Реальна інформація про ринок у його суб єктів.

4. Платоспроможний попит (ємкість ринку.)

5. Розвинена кредитно-грошова система.

Функції ринку:

-регулююча (пропорції між галузями, виробництвом і споживанням).

-стимулююча( заохочує тих, хто більш раціонально використовує фактори виробництва.)

-розподільча (диференціація товаровиробників.)

-інтегруюча( “зшиває”економіку)

2 питання. Конкуренція та її значення. Типи конкуренції.

Конкуренція- це суперництво або боротьба економічних суб’єктів за забезпечення умов кращої пропозиції чи попиту товарів.

Вона є головною рушійною силою ринкової економіки, оскільки стимулює індивідуальний інтерес, розсереджує економічну владу, робить ціну дійсно вільною, яка в свою чергу спроможна виступати ефективним регулятором економічних відносин.

Позитивна роль конкуренції:

1.Створює зацікавленість у вдосконаленні виробництва, його НТ поновленні.

2.здійснює вибраковку неефективних виробництв. Вона встановлює своєрідні кваліфікаційні нормативи ефективності економічної діяльності

3.стимулює економію матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Разом з тим, сама по собі конкуренція не є ідеальною формою економічних відносин. Їй притаманні свої проблеми:

Негативні сторони конкуренції:

1.Витіснення дрібних товаровиробників великим капіталом.

2.розорення одних і збагачення інших.

3.загострення безробіття, інфляції, нестабільності розвитку.

4.посилення соціальної несправедливості і майнової диференціації.

Види конкуренції

(з точки зору впливу на ціну)

Вільна (досконала)

Недосконала (характеризується певним контролем виробників за ринковою ціною)

В залежності від сфер розрізняють:

-Внутрішньогалузеву- в результаті якої формується ринкова вартість продукції, тобто з ясовується певний норматив, відхилення від якого забезпечує або надприбутки або банкротство. Цей норматив- СНЗП

-Міжгалузева- за більш високу норму прибутку (Р!) В погоні за більш високою нормою прибутку відбувається масове переміщення капіталів. Т. Ч. Встановлюється середня норма прибутку на капітал незалежно від того, де він використовується.

2. питання: види ринків: ринок товарів, фінансовий ринок, ринок праці.

Існують різні класифікації видів ринку. Найпоширенішою є –за економічним призначенням його суб єктів.

Ринок товарів і послуг

На цьому ринку відбувається обмін товарами і послугами споживчого і виробничого призначення. Суб єктами його є юридичні та фізичні особи; покупці- домогосподарства, продавці-фірми.

Наслідком командної економіки є структурне спотворення економіки України. За влучним виразом одного з економістів, вона все ще залишається самоїдською, тобто виробництво відбувається заради виробництва. Частка засобів виробництва у сукупному продукті країни становить виробництво відбувається заради виробництва. Частка засобів виробництва у сукупному продукті країни становить 64, а предметів споживання – 36%. Розподільчий спосіб використання ресурсів штовхав підприємства до нагромадження запасів, які можна було обміняти на потрібні ресурси, або мати про всяк випадок.

Реальний ринок неможливий без розвиненої торгівлі матеріальними ресурсами. Саме торгівлі, а не розподілу. Лише вона сприяє достатній зацікавленості підприємств у ефективному використанні матеріально-технічних ресурсів, примушує вивчати та прогнозувати попит, динамічно перебудовувати виробництво з урахуванням замовлень споживачів, приймати оперативні самостійні рішення у разі зміни кон юктури.

Формування повноцінного ринку матеріальних ресурсів передбачає створення такого його інституту, як товарна біржа та мережа дестриб юторів, дилерів і брокерів.

Фінансовий ринок.

Спефічна сфера економічних відносин, де відбувається купля-продаж фінансових ресурсів. Створює гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних коштів.

Фінансовий ринок включає: ринок капіталів( інвестиційний ринок)

Ринок кредитів;

Ринок цінних паперів. Інвестиційний ринок здійснює вкладення капіталу у виробничу й невиробничу сфери економіки, забезпечуючи їх розвиток.

Ринок кредитів є системою зв язків між позикодавцями і позичальниками з приводу позики в товарній або в грошовій формі. Розрізняють: взаємний (комерційний кредит)

-банківський( грошовий)

-державний (позичальник-держав

- споживчий

Ринок цінних паперів- це ринок акцій, облігацій, зобов язань державної скарбниці, ощадних сертифікатів та векселів. Цінні папери-це інструменти фінансового ринку, які передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процента, а також можливість передачі грошових або інших прав, передбачених цими інструментами, особами, що є їхніми власниками.

Ринок цінних паперів складається з 2 частин- первинного і вторинного ринків. На першому відбувається емісія цінних паперів, другий ринок призначений для перепродажу. Це відбувається на фондовій біржі, через що ринок цінних паперів ще називають фондовим ринком. Саме він дає змогу забезпечити тісні зв язки між відтворенням реального капіталу і того,що функціонує у вигляді цінних паперів.

Ринок праці.

Створення повноцінного ринку праці є однією з найважливіших ланок у розвиненій ринковій системі і означає надання прав кожній людині на вільний продаж своєї робочої сили в залежності від попиту і пропозиції на цей ресурс.

Невід ємним атрибутом ринку праці є безробіття.В усіхкраїнах світу існує система компенсації доходів у зв язку з безробіттям. Допомога надається зі спеціальних страхових фондів у розмірі 50-75% середнього заробітку за останній час протягом установленого періоду.

Система працевлаштування і перекваліфікації здійснюється за допомогою бірж праці.

Історично склалися 2 “чистих” варіанти ринку робочої сили:

1. ринок робочої сили з обмеженим попитом ( класичний взірець відсталих країн)

2. ринок робочої сили з обмеженими ресурсами.

Термінологічний словник

Ринок

Конкуренція

Фінансовий ринок

Ринок праці

Ринок товарів і послуг

4.5 Контрольні запитання

5. Які визначення ринку ви знаєте?