Та державне регулювання підприємництва в Україні

Додаток 2. Розділ 2. Правові основи, чинники розвитку

Хмельницький 2010

Тема 2. Правові основи, чинники розвитку та державне регулювання підприємництва в Україні

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи № 3/2

Тема : Тема: Основні форми бізнесу та їх класифікація.

  1. Підприємство як організаційна структура підприємництва.
  2. Види підприємств та об”єднань підприємств у підприємництві.
  3. Переваги та недоліки підприємств різних форм власності.

Ключові терміни і поняття : підприємство, асоціація, корпорація, консорціум, концерн, холдингова компанія, промислово-фінансова група, фірма, компанія, індивідуальне підпри­ємництво; партнерство; корпорація, об»єднання підприємств

Питання 1. Підприємство як організаційна структура підприємництва.

Основною ланкою національної економіки України і типом господарювання є підприємство.

У ст. 42 Господарського кодексу України визначено суть підприємства: „Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами".

Підприємство є юридичною особою, яка має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку з найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

У разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає продукцію цих підприємств суспільне необхідною, може надавати їм дотацію, інші пільги.

Дотримуючись цих вимог законодавства, підприємець повинен на основі конкретних дій організувати підприємницьку діяльність і забезпечити ефективне функціонування підприємства.

Питання 2 . Види підприємств та об”єднань підприємств у підприємництві.

Починаючи орагнізацію своєї справи, потрібно мати уявлення про організаційні форми бізнесу з тим, щоб обрати найбільш привабливий вид підприємництва. Міжнародна класифікація організаційних форм бізнесу розрізняє підприємства за ознаками ось за такою класифікацією:

· за метою діяльності – комерційні та некомерційні;

· за правовим станом – одноосібне володіння, товариство, об”єднання підприємтсв;

· за формами власності – приватні, державні, кооперативні;

· за видом та характером господарської діяльності – промислові, торговельні, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, фінансово-кредитні, страхові, туристські, готельні, консалтингові, інші види;

· за належністю капіталу і контролю – національні, іноземні, багатонаціональні;

· за сферою діяльності –міжнародні, транснаціональні, офшорні;

· за технологічною (територіальною) цілісністю і ступінню підпорядкування – головні (материнські), дочірні, філії;

· за розміром підприємства – малі, середні, великі.

Товариство (партнерство)як форма організації бізнесу часто є логічним продовженням розвитку малого бізнесу. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності передбачає об”єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності; спільного контролю результатів бізнесу; активної участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.

Партнерство виступає в ріхних формає, основними з яких (що одержали закріплення у Законі України “Про господарські товариства”) є товариство з обмеженоє відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство.

- 2 -

Повним ( з повною відповідальністю) вважається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність ха його зобов”язання всім своїм майном.

Командитним визнається товаристова, яке поряд з учасниками, що несуть відповідальність за його зобов”язання всім своїм майном, включає принаймні осного учасника, відповідальність котрого обмежується внеском у сайно такого організованого утворення. Воно включає дійсних членів і членів –вкладників (командиторів). Члени товариства несуть повну відповідальність, а командитори – у межах своїх вкладів у капітал товариства.

Товариство з додатковою відповідальністю – це товариство, статутний фонд якого поділений на частини, розміри яких визначені засновницькими документами. Учасникитакого товариства відповідають за його борги своїми внесками в статутний фонд, а вразі недостатності цих сум – додатковим майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю – учасники несуть відповідальність за господарську діяльність у межах їхніх внесків у вигляді майна, грошей, продуктів інтелектуальної власності тощо.

Розглянуті товариства є формою функціонування підприємницьких структур (фірм), заснованих на колективній власності та партнерських відносинах. Загальним для них є способи, методи організації, наявність вищого органу (зборів), виконавчого (дирекції), контрольного (ревізійна комісія) органів. Усі товариства є юридичними особами. Відмінності – у відповідальності за наслідки господарсько-фінансової діяльності, у наявності документів, що регламентують їх роботу.

Корпоративне підприємництво є зараз домінуючою формою підприємницької діяльності. Корпоративне підприємництво в основному пов”язане з акціонерними товариствами, які визначаються Законом України „Про господарські товариства” як товариства , що мають статутний фонд, розділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несуть відповідальність за зобов”язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов”язаннями товариства тільки в межах акцій, що їм належать. Класичне акціонерне товариство – це корпорація, тобто об”єднання вкладників-акціонерів на найдемократичнішій основі. Корпоративне підприємництво – це форма середнього та великого бізнесу, яка поширена у країнах Європи та США.

Корпоративні підприємства поділяють :

Закрите акціонерне товариство – це підприємство (фірма), акції якого розподіляються між учасниками і не можуть розповсюджуватися через вільний продаж, але це товариство може бути

реорганізоване у відкрите, відповідно до чинного законодавства, внесенням змін у статут товариства і таким чином воно здобуває право на вільний продаж акцій.

Відкрите акціонерне товариство – це підприємство, акції якого розповсюджуються ( а не розподіляються) за відкритою підпискою, а також купівлею-продажем на біржі. Купити акцію та стати акціонером (і тим самим співвласником підприємства) може бути будь-яка людина.

Різноманітні підприємницькі утворення (структури) мають право на засадах добровільності об”єднувати свою інноваційну, маркетингову, виробничу, постачальницько-збутову, фінансову і соціальну діяльність. Нагромаджений світовий та вітчизняний досвід господарювання свідчить, що підприємницькі структури можуть створювати різні за цілями і принципами добровільні об”єднання. В Україні найбільш поширеними і ефективно діючими можна вважати слідуючі об”єднання підприємств:

· асоціації – договірні об”єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з її учасників;

· корпорації – договірні об”єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

· концерни – статутні об”єднання підприємств промисловості, транспорту, банків, торгівлі, наукових організацій на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців;

· консорціуми – тимчасові, статутні об”єднання промислового та банківського капіталу для досягнення загальної мети;

· виробничі об”єднання – єдиний виробничо-господарський комплекс, до складу якого входять підприємства, конструкторські бюро, технологічні організації та ін;

· науково-виробничі об”єднання (НВО) – об”єднання різних господарських одиниць, але

- 3 -

основою є сильна, науково-дослідна, проектно-конструкторська або технологічна організація.

· НВО покликане забезпечити органічну єдність елементів циклу „наука – створення експериментального зразка – впровадження у виробництво”;

· холдинг – специфічна організаційна форма об”єднання інвестиційних ресурсів, державницьке утворення, що безпосередньо не займається виробничо-господарською діяльністю, а спрямовує свої фінансові кошти на придбання контрольного пакета акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об”єднання.

Становлення та активний розвиток вищезазначених інтегрованих підприємницьких структур сприятимуть зростанню ефективності всієї сучасної системи господарювання.

Питання 3. Переваги та недоліки підприємств різних форм власності.

Відповідно до форм власності, встановлених Законом України „Про власність”, і організаційної структури розрізняють підприємства :

· індивідуальне – на особистій власності фізичної особи та виключно його праці;

· сімейне – на власності та праці громадян – членів однієї сім”ї, що проживають разом і ведуть спільно своє господарство;

· приватне – на власності окремого громадянина, з правом найму робочої сили;

· колективне – на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, суспільної та релігійної організації;

· державне комунальне – на власності адміністративно-територіальних одиниць;

· державне – на загальнодержавній (республіканській) власності;

· спільне – на базі об”єднання майна різних власників (мішана форма власності);

· орендне – на орендних відносинах, що передбачають передачу в оренду і повне господарське володіння колективу засобів виробництва та іншого майна, що залишається власністю орендодавця.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення суті підприємства.

2. Види та організаційні форми підприємницької діяльності, які можуть діяти в Україні, згідно з Господарським кодексом України.

3. За якими ознаками можна класифікувати організаційно-правові форми підприємництва?

4. Які спільні риси господарських товариств?

5. У чому відмінність між концерном і корпорацією ?

6. Вкажіть переваги та недоліки різних форм власності.

7. Які фактори впливають на вибір організаційно-правової форми підприємництва ?

Наши рекомендации