Значення та розвиток зовннішьоекономічних зв'язків України.

Більшість країн світу, маючи обмежену ресурсну базу і вузький внутрішній ринок, не в змозі виробляти з достатньою ефективністю товари, які необхідні для внутрішніх потреб. Для таких країн зовнішньоекономічні зв'язки є способом отримання необхідних товарів. Країни з великим сировинним потенціалом базують свої економічні системи на основі реалізації експортного потенціалу.

Отже,необхідність існування зовнішньоекономічних зв'язків обумовлюється тим, що різні країни мають різні виробничі умови.Виходячи з цього,країни спеціалізуються на виробництві такої про­дукції, яка значною мірою дешевша від зарубіжних аналогів, що в кінцевому підсумку приносить прибуток кожній країні-учасниці, задовольняє потреби споживачів у продукції кращої якості.

Зовнішньоекономічні зв'язки можна класифікувати за двома ознаками:

- за напрямком товарного потоку;

- за структурною ознакою.

В умовах науково-технічної революції важливі зміни відбуваються в структурі З.т. промислово розвинутих країн. Підсилюється міжнародна спеціалі­зація і кооперування, особливо в галузях машинобудування, хіміч­ної промисловості. У результаті, в експорті цих країн підвищується частка продукції обробної промисловості, передусім продукції ма­шинобудування. Вона складає в розвинутих країнах більше 40%. Росте в експорті також частка і хімічної промисловості. Показни­ком росту міжнародної спеціалізації і кооперування є збільшення частки продукції машинобудування, а також хімії в імпорті розви­нутих країн. Нині країни — найбільші експортери машинобудівної продукції (США, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія), є також її найбільшими імпортерами. Через високі темпи росту імпо­рту продукції машинобудування і хімії, істотного збільшення віт­чизняного виробництва продовольства, а також більш ощадливого використання сировини в імпорті основних розвинутих країн від­носно зменшилася частка сировини і продовольства. В умовах по­глиблення міжнародного поділу праці З.т. більшості країн у після­воєнні роки зростала порівняно високими темпами. Істотно зросла залежність економіки промислово розвинутих країн від З.т. Частка експорту у ВНП за 1960—1995 рр. зросла у США з 4 до 10,8%, у Великій Британії — з 17,5 до 28,2%, у Німеччині — з 14,8 до 25,3%, в Італії — з 14,7 до 24,3%. Ще більшу величину складає во­на в малих країнах Західної Європи — Нідерландах і Бельгії. В умовах підвищення ролі зовнішніх ринків збільшується боротьба між країнами, в яких у сучасних умовах використовуються не тіль­ки форми цінової конкуренції, зокрема демпінг, а й нові форми не-цінової конкуренції. До них відносяться конкуренція якості, органі­зація технічного обслуговування, розширення кредитування покупців і здачі устаткування в оренду й ін. У своїй діяльності з розширення збуту на зовнішніх ринках компанії орієнтуються на концепцію маркетингу, що припускає організацію всього виробни­цтва і збуту товарів на основі попереднього вивчення ринку. Для розвитку З.т. кожної країни істотне значення має зовнішньо­торговельна політика держави, що здійснюється функціонуванням митно-тарифної системи, кількісних обмежень та інших нетариф-них бар'єрів. Держава відіграє важливу роль у форсуванні експорту товарів, використовуючи для цього субсидування і кредитування експорту, виділяючи кошти на вивчення ринків, допомогу приват­ним компаніям у закордонних виставках, ярмарках і т.д. Істотну роль у регулюванні З.т. відіграють міжнародні договори і міжуря­дові торгові угоди, що укладаються як на двосторонній, так і на ба­гатобічній основі. До найбільш важливих із них відноситься Гене­ральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ), перетворена з 1 січня 1995 р. у Світову організацію торгівлі (СОТ).

Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність як складова економіки підприємства.

Тема 2. Система регулювання ЗЕД підприємств в Україні.

Тема 3. Маркетинг у ЗЕД підприємства.

Тема 4. Зовнішньоторгівельні операції підприємств.

Тема 5. Зовнішня інвестиційна діяльність національних підприємств.

Тема 6. Митне регулювання ЗЕД підприємств.

Тема 7. Транспортне забезпечення та страхування ЗЕД підприємств.

Тема 8. Валютне регулювання ЗЕД підприємств.

Тема 9. ЗЕД підприємств у спеціальних економічних зонах України.

Тема 10. Контракти міжнародної купівлі-продажу.