ТА АНАЛІЗ ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ
5.6.1. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ПРОВЕДЕННІ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ «ВИТРАТИ — ОБСЯГ — ПРИБУТОК»
З метою більш якісного прогнозування діяльності фірми на незначну та тривалу перспективу, що характерно для оператив- ного і стратегічного контролінгу певну роль відіграє облікова ін-
формація. Слід зазначити, що першочергового значення набуває інформація, що стосується витрат з метою виявлення певних тен- денцій, а можливо й закономірностей.
Аналізу піддаються затрати підприємств і організацій як такі, без яких неможливо випустити продукцію чи надати послуги і піддаються змінам залежно від обсягу випуску продукції (по- слуг), тобто це як змінні затрати, так і затрати, які носять постій- ний характер і практично не змінюються при зміні обсягу випус- ку продукції чи наданні послуг, тобто це постійні затрати. Поряд
з цим доцільно мати уяву про повні затрати, тобто загальну суму затрат, оскільки система обліку повних затрат є обов’язковою для складання фінансової звітності, оцінки складських запасів і для вирахування реальної собівартості видів продукції. Система об- ліку за змінними витратами використовується для прийняття оперативних управлінських рішень (виробляти чи купувати, де
продавати, за якою ціною і т. п.).
На витрати впливає багато факторів, а саме: зміна обсягу, кі-
лькість використаних компонентів, кількість замовлень тощо. На
дохід або прибуток має вплив зміна обсягу, зміна ціни реалізації
та ін. З метою спрощення скористаємося лише одним фактором
витрат і фактором доходу — обсягом виробництва. Аналіз взає-
мозв’язку «витрати — обсяг — прибуток» («В — О — П») у за-
гальному випадку називають стратегічним аналізом витрат. Слід
зауважити, що менеджерам слід бути обережними при викорис-
танні спрощених моделей для передбачення кінцевих результа-
тів. Такий аналіз взаємозв’язку проводиться для одно- і багато-
продуктового виробництв.
Аналіз взаємозв’язку («В — О — П») в основному приваблює
більшість людей, що вивчають менеджмент. Менеджерам постій-
но потрібно приймати рішення про ціну реалізації, змінні і постій-
ні витрати, про придбання та використання ресурсів. У зв’язку з
тим, що все це впливає на прибутковість діяльності фірм, компа-
ній, то це одночасно і буде об’єктом (сферою впливу) контролінгу.
Якщо контролери не можуть дати точного і достовірного прогнозу
про рівень доходів (виторгу) і затрат, їх рішення можуть завдати
шкоди або навіть мати руйнівні наслідки. Як правило, ці рішення
носять короткотерміновий характер: скільки одиниць продукції
виготовляти; скільки робітників найняти; змінювати ціну чи ні; чи
затратити більше коштів на рекламу; скільки продукції реалізувати
із знижкою. Проте деякі такі довгострокові рішення, як будівницт-
во цеху або придбання обладнання, також приймаються на основі
аналізу співвідношення витрат, обсягу і прибутку.
Кожний контролер (менеджер) бажає знати можливі наслідки своїх рішень. Для цього необхідно провести спільний аналіз вза- ємозв’язку витрат, обсягу діяльності і прибутку. Це метод систе- много дослідження з метою визначення обсягу реалізації продук- ції, що забезпечує потрібний прибуток, визначення величини прибутку при певному обсязі реалізації, визначення впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток, визна- чення оптимальної структури витрат.
Спільний аналіз вказаних показників (cost-volume-profit analysis /CVP analysis/), будучи головним моментом при прийн-
ятті багатьох управлінських рішень служить, для досвідченого
менеджера засобом розкриття потенційного прибутку, якого мо-
же досягнути його фірма або компанія.
Методика спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибу-
тку базується на обліку характеру поведінки витрат і направлена
на вивчення впливу на прибуток таких чинників, як продажна ці-
на продукції (ціна реалізації), обсяг її виробництва і реалізації,
змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції, постійні ви-
трати і асортимент продажу. Для його проведення, як правило,
використовуються дані сегментованих звітів про результати гос-
подарської діяльності, складених на основі застосування концеп-
цій маржинального підходу.