Тема 9. Формування позикових інвестиційних ресурсів підприємства

План

1.Оцінка вартості окремих елементів позикового капіталу.

2.Управління залученням банківського і комерційного кредиту та облігаційною позикою.

3.Управління відносинами концесії, франчайзингу, лізингу.

4.Управління факторинговими операціями та операціями форфейтингу.

5. Інші сучасні форми залучення активів.

Студенти повинні знати:

– основні елементи позикового капіталу підприємства;

– етапи управління облігаційною позикою;

– основні етапи формування амортизаційної політики

– зміст факторингових і форфейтингових операцій;

– зміст понять «толінг», «секьюритизація», «аутстаффінг».

Студенти повинні вміти:

– визначити основні відмінності між банківським і комерційним кредитом;

– сформулювати принципи залучення внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства до інвестиційного процессу;

– розрахувати грошові потоки по лізинговим операціям;

– знайти точку беззбитковості концесії.

Ключові терміни та поняття: лізинг, фінансовий та оперативний потоку платежів, лізингові операції, франчайзинг, франшиза, концесійні угоди, концесія, факторингові операції, форфейтинг, толінг, синтетична секьюритизація, лізинг персоналу, аутстаффінг, вартість позикового капіталу, облігаційна позика, кредиторська заборгованість, облігаційна позика.

Питання та завдання для самоконтролю та перевірки знань

1.Побудуйте систему основних елементів позикового капіталу підприємства.

2.Охарактеризуйте етапи управління облігаційною позикою;

3. Розкрийте особливості формування основних елементів позикового капіталу підприємства, керуючись законодавчою базою України.

4.Охарактеризуйте структуру основних етапів формування амортизаційної політики.

5. Розкрийте сутність факторингових і форфейтингових операцій.

6.Охарактеризуйте особливості понять «толінг», «секьюритизація», «аутстаффінг».

Завдання для самостійного опрацювання

1. Побудуйте алгоритм дій при формуванні принципів залучення внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства до інвестиційного процессу;

2. Розгляньте основні відмінності між банківським і комерційним кредитом та охарактеризуйте вплив кожного з них на діяльність підприємства.

3. Розрахуйте грошові потоки по лізинговим операціям на прикладі вітчизняної або іноземної компанії за матеріалами наукових досліджень та періодичних видань.

4. На прикладі вітчизняної або іноземної компанії знайдіть точку беззбитковості концесії. Поясніть отримані результати.

5. Використовуючи дані комерційних банків, проаналізувати стан організації банківського інвестиційного кредитування та чинники, що впливають на розвиток різних форм кредитування інвестиційних проектів.

Тестові завдання

1. Інвестиційний кредит — це:

1) гроші для фінансування інвестиційних проектів;

2) економічні відносини між кредитором і позичальником з приводу фінансування інвестиційних заходів;

3) метод фінансування інвестиційних проектів;

4) капітальні вкладення інвестора.

2. Які суб’єкти господарювання є основними учасниками інвестиційного кредитування:

1) інвестиційний фонд;

2) лізингова компанія;

3) комерційний банк;

4) страхова компанія.

5) забудовник;

6) інвестор?

3. Які суб’єкти господарювання є потенційними учасниками інвестиційного кредитування:

1) інвестиційний фонд;

2) НБУ;

3) комерційний банк;

4) страхова компанія;

5) юридична фірма;

6) інвестор?

4. Юридична особа, яка забезпечує фінансування капітальних вкладень та їх освоєння підрядним або господарським способом, — це:

1) інвестор;

2) замовник;

3) комерційний банк;

4) забудовник.

5. Юридична особа, яка видає замовлення на виконання робіт (послуг) на будівництво об’єктів, укладає підрядний договір (кон­тракт), контролює вартість, терміни, якість виконаних робіт та здійснює їх оплату, — це:

1) інвестор;

2) забудовник;

3) комерційний банк;

4) замовник.

6. Велике угруповання підприємств, банків, торговельних домів, юридичних осіб — це:

1) інвестиційний фонд;

2) страхова компанія;

3) комерційний банк;

4) лізингова компанія;

5) промислово-фінансова група;

6) фірма-девелопер.

7. Фірма, в обов’язки якої входить: пошук найбільш вигідного об’єкта вкладання коштів інвестора, розробка проекту, його фінансування і введення в експлуатацію, — це:

1) інвестиційна компанія;

2) страхова компанія;

3) фірма-девелопер;

4) лізингова компанія;

5) довірче товариство.

8. Об’єктом інвестиційного кредитування є:

1) цінні папери;

2) підприємницькі інвестиційні проекти;

3) реконструкція підприємства;

4) черги будівництва.

9. Сукупність будівель та споруд (об’єктів), будівництво та реконструкція яких здійснюються, як правило, за єдиною проект­но-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, — це:

1) черга будівництва;

2) будова;

3) пусковий комплекс;

4) об’єкт будівництва.

10. Основними формами інвестиційного кредиту є:

1) лізинг;

2) факторинг;

3) державний кредит;

4) банківський кредит;

5) іноземний кредит.

12. Форма кредиту, яка дозволяє фірмі-боржнику запозичити кошти в межах визначеного ліміту, погашати всю суму запозичень або її частку та проводити у разі необхідності повторне запозичення в межах строку дії кредитної лінії, — це:

1) кредитування без регресу на позичальника;

2) кредитування з повним регресом на позичальника;

3) револьверне кредитування;

4) консорціумне кредитування.

13. Різновид консорціумного кредиту, в якому беруть участь два або більше банків, що самостійно ведуть переговори з позичальником, — це:

1) кредитування без регресу на позичальника;

2) кредитування з повним регресом на позичальника;

3) паралельний кредит;

4) консорціумне кредитування.

14. Форма кредиту, що зумовлює покладання всієї відповідальності за реалізацію проекту на фінансово-кредитну організацію, яка бере на себе всі інвестиційні ризики та відмовляється від будь-яких зворотних вимог (регресу) з приводу розподілу відповідальності, — це:

1) кредитування без регресу на позичальника;

2) кредитування з повним регресом на позичальника;

3) кредитування з частковим регресом на позичальника;

4) консорціумне кредитування.

15. Форма кредиту, яка зумовлює паритетний розподіл ризиків між учасниками проекту, які беруть на себе відповідальності за ризики, що виникають у результаті їх діяльності, — це:

1) кредитування без регресу на позичальника;

2) кредитування з повним регресом на позичальника;

3) кредитування з частковим регресом на позичальника;

4) консорціумне кредитування.

16. Схема кредитування, яка припускає згоду між учасниками проекту щодо утворення (будівництва) підприємства, його акціо­нування або корпоратизації та експлуатації власником на пайових умовах, — це:

1) кредитування без регресу на позичальника;

2) кредитування з повним регресом на позичальника;

3) кредитування з частковим регресом на позичальника;

4) консорціумне кредитування.

17. Форма кредитування капітальних вкладень, що запроваджується в комерційних банках, шляхом надання коштів клієнтам для реалізації ними довгострокових широкомасштабних проектів через повний викуп випуску промислових облігацій, які емітуються цими клієнтами, — це:

1) револьверна кредитна лінія;

2) андеррайтинг;

3) паралельний кредит;

4) консорціумне кредитування.

Література:

1. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр. – Т.2. – 2001. – 512 с.

2. Бланк И.А. Управление капиталом: Учебный курс.К.: Эльга,Ника-Центр, 2004. – 576 с.

3. Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навчальний посібник. 2-ге видання доповнене. – Львів: "Новий світ-2000", "Магнолія плюс". – 2003. –360 с.

4. Ендовицкий Д. А., Коробейникова Л. С., Сысоева Е. Ф. Практикум по инвестиционному анализу: Учеб. пособие / Под ред. Д. А. Ендовицкого. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 240 с

5. Москвин В. А. Кредитование инвестиционных проектов: Рекомендации для предприятий и коммерческих банков. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 240 с.

6. Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 271 с.

7.Четыркин Е.М. Финансовая математика: Учебник. – 4-е изд. – М.: Дело, 2004. – 400 с.

Наши рекомендации