Мета, завдання та джерела інформації аудиту кредиторської заборгованості за товари роботи, послуги
Одним з найбільш вагомих моментів, який характеризує фінансове становище підприємства є стан розрахунків з Д і К. Розрахунки між контрагентами здійснюються через установи банків шляхом безготівкових розрахунків, погашення боргових зобов’язань, бартеру. Основним завданням аудиту розрахунків є: 1) встановлення реальності Д і К заборгованості; 2) перевірка наявності простроченої ДЗ і КЗ; 3) встановлення ДЗ і КЗ з якої минув строк позивної давності; 4) правильність списання заборгованості, строк позивної давності з якої минув; 5) перевірка правильності обліку ДЗ і КЗ в залежності від прийнятого методу визначення та видів реалізації; 6) перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості.
Джерела інформації аудиту розрахунків: 1) регістри синтетичного обліку і звітність (баланс, головна книга); 2) регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків (ЖО 6, 11, 8, 7, відомості 16, 15); 3) первинні документи (накладні, рахунки-фактури, ін). Нормативна база: 1) Положення №250, 2) Інструкція “Про інвентаризацію ОЗ, НМА, ТМЦ, ГК, документів та розрахунків” затверджена наказом МФУ №69 від 11.08.94, 3) Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, 4) Положення “Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) МЦ затверджене постановою КМУ від 22.01.96. Етапи аудиту розрахунків: 1) необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою. Це встановлюється співставленням термінів розрахунків, вказаних в договорах, рахунках-фактурах. Реальна картина наявності простроченої ДЗ і КЗ дає можливість більш чітко розрахувати ек. показники щодо визначення фінансового стану підприємства. 2) розглядається ДЗ і КЗ по яким минув термін позову. Термін позову – 3 роки, тому спочатку треба встановити наявність ДЗ, за якою минув термін позову. Це встановлюється шляхом співставлення дат розрахункових документів, договорів на відвантаження товарів, продукції з документами їх оплати. Після цього перевіряється правильність списання підприємством ДЗ по якій минув термін позову. Згідно ст. 9, 8, 7 з-ну України “Про оподаткування прибутку” ця заборгованість повинна відноситись на збитки. Далі аудитор перевіряє дії обліковців щодо подальшого відображення в обліку списаної на збитки заборгованості. Не дивлячись, що ДЗ зникає з активу балансу, але її необхідно обліковувати на позабалансовому рахунку 5р.
3) встановлення наявності КЗ з простроченим терміном позову та перевіряється правильність списання. особливу увагу аудитор повинен приділити розгляду питання, пов’язаного зі списанням, ним визначаються причини списання і розглядається їх обґрунтованість (наприклад: визнання дебітора банкротом ще не є підставою для списання ДЗ, вона списується тільки при рішенні арбітражного суду).
4) розглядається порядок обліку розрахунків, визначається реальна заборгованість, відображена в балансі. Для перевірки реальності заборгованості застосовують процедури: запити у дебіторів і кредиторів щодо підтвердження заборгованості, отримання інформації від зовнішніх і внутрішніх не залежних від бухгалтерії джерел, вимагання проведення звірки заборгованості з контрагентами.
Метою і завданням розрахунків з підзвітними особами є: 1) правильність видачі та повернення сум; 2) цільове призначення, законність, доцільність витрачання підзвітних сум; 3) доцільність видачі сум в підзвіт; 4) перевірка правильності відображення підзвітних сум в обліку. Найбільш важливе місце при проведенні аудиту розрахунків з підзвітними особами належить перевірці цільового призначення та правомірності витрачання ними коштів. Це здійснюється за наступними етапами: 1) перевірка фактичного часу перебування у відрядженні. Він встановлюється за відмітками в посвідченнях на відрядження про день прибуття і вибуття з місця відрядження; 2) перевірка витрат на проїзд до місця відрядження та в зворотному напрямку та за помешкання; 3) перевірка достовірності записів, пов’язаних з обліком підзвітних сум.