Загальна оцінка структури активів підприємства та джерел їх формування
ТЕМА 2 АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ДАНИМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ
Значення бухгалтерського балансу при оцінюванні фінансового стану підприємства
Загальна оцінка структури активів підприємства та джерел їх формування
Аналіз ліквідності бухгалтерського балансу та оцінка платоспроможності підприємства
Аналіз ймовірності банкрутства підприємства
Значення бухгалтерського балансу при оцінюванні майнового стану підприємства
Бухгалтерський баланс є найважливішою формою фінансової звітності. Даними балансу користуються:
- власники – для контролю за ефективністю вкладеного капталу;
- керівники різних ланок управління – для аналізу, планування, прийняття управлінських рішень;
- кредитори (банки, постачальники тощо) – для оцінювання рівня фінансової стійкості підприємства.
Бухгалтерський баланс у грошовій формі відображає фінансовий стан підприємства на певну дату у розрізі майна та джерел його формування, тобто маємо основне рівняння балансу:
Актив = Власний капітал + Зобов’язання
Для здійснення аналізу балансу більш інформативним буде рівняння у інший формі:
Актив - Зобов’язання = Власний капітал
Такий вираз дає нам інформацію про чисті активи підприємства, тобто активи за вирахуванням зобов’язань, які належать власникам підприємства.
Форма балансу (звіту про фінансовий стан) затверджена НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», схематично її можна зобразити так:
| АКТИВ | ПАСИВ | ||
| Необо-ротні активи | І Необоротні активи | Власні джерела | І Власний капітал |
| Оборотні активи | II Оборотні активи | Залучені джерела (зобов’язання) | II Довгострокові зобов’язання і забезпечення |
| III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття | IІІ Поточні зобов’язання і забезпечення | ||
| ІV Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття |
Рисунок 2.1 – Схематична будова балансу згідно із НП(С)БО 1
Як бачимо, актив балансу структурований у міру зростання ліквідності активів, а пасив побудований за принципом від власних коштів до тих, які підлягають поверненню найближчим часом.
Вміння «читати» баланс – запорука прийняття обґрунтованих рішень.
Здійснення аналізу динаміки валюти балансу, складу та структури активів, пасивів дозволяє відповісти на ряд важливих питань, необхідних для прийняття ефективних управлінських рішень на перспективу, зокрема:
- виділити основні тенденції у фінансовому стані підприємства;
- визначити платоспроможність підприємства та фактори, які на неї впливають;
- проаналізувати стан дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства;
- виявити можливі причини фінансової нестабільності тощо;
Загальна оцінка структури активів підприємства та джерел їх формування
Здійснення аналізу безпосередньо за затвердженою НП(С)БО 1 формою – трудомістка процедура, оскільки такий звіт містить велику кількість різноманітних статей, що заважає виділити головні тенденції змін фінансового стану підприємства.
Тому для полегшення процедури аналізу балансу складають аналітичний баланс.
Аналітичний баланс отримують шляхом укрупнення окремих однорідних за змістом статей та доповнюють його показниками структури та динаміки. Тобто, тут включаються показники як вертикального, так і горизонтального аналізу балансу.
Користь такого балансу полягає у тому, що він зводить воєдино та систематизує усі показники, які обчислює аналітик при «читанні» балансу.
Окрім укрупнених статей балансу, до аналітичного балансу доцільно включити і додаткові показники.
Укрупнені статті балансу:
1 загальна вартість активів підприємства, яка дорівнює сумі трьох розділів активу (ряд. 1300 ф1);
2 вартість іммобілізованих (тобто виведених з обігу) засобів, яка дорівнює вартості необоротних активів, це перший розділ активу балансу (ряд. 1095 ф1);
3 вартість мобільних (обігових) засобів, яка дорівнює вартості оборотних активів у розділах 2 та 3 активу балансу (ряд. 1195 та 1200 ф1);
4 вартість матеріальних обігових засобів (ряд. 1100, 1110, 1200);
5 величина власного капіталу підприємства, яка дорівнює підсумку розділу 1 пасиву балансу (ряд. 1495 ф.1);
6 величина позиченого капіталу, яка дорівнює сумі довгострокових та короткострокових зобов’язань (ряд. 1595 + ряд. 1695 + ряд. 1700 ф1);
Додаткові показники:
1 величина власних обігових коштів, яка дорівнює різниці між власним капіталом та необоротними активами (ряд. 1495 – ряд. 1095 ф 1), а також їх частка у оборотних засобах;
2 робочий капітал, який обчислюється як різниця між оборотними активами та поточними зобов’язаннями (ряд. 1195 – (ряд. 1695 + ряд. 1700 ф.1));
3 коефіцієнт зносу основних засобів, який дорівнює співвідношенню зносу та первісної вартості основних засобів (ряд. 1012 / ряд. 1011 ф. 1);
4 коефіцієнт придатності основних засобів – співвідношення залишкової вартості до первісної ((ряд. 1011 – ряд. 1012)/ряд. 1011 ф.1)
У загальному вигляді аналітичний баланс може виглядати таким чином (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Форма аналітичного балансу
| Статті | Абсолютні показники | Відносні показники | Зміни | |||||
| на початок періоду | на кінець періоду | на початок періоду | на кінець періоду | у абсолютних величинах | у структурі | у % до величи-ни на початок року | у % до зміни всього балансу | |
| 6=3-2 | 7=5-4 | 8=6/2*100 | ||||||
| Актив: ……. ……… ……… | ||||||||
| Баланс | ||||||||
| Пасив: ……… ……… …….. | ||||||||
| Баланс |
Як бачимо з табл. 2.1, аналіз балансу передбачає наявність як мінімум двох періодів для виявлення тенденцій. Окрім того, дані балансу знаходяться у тісному взаємозв’язку, тому цей звіт треба сприймати як єдине ціле, а не аналізувати окремі статті.
Отже, показники балансу досліджують вертикальним та горизонтальним методом – вивчається як динаміка показників (горизонтальний аналіз), так і структура (вертикальний аналіз).
Ознаками «хорошого» балансу можуть бути:
- збільшення валюти балансу;
- тенденція до зростання вартості матеріальних статей активу балансу (основні засоби, нематеріальні активи, запаси);
- нарощення величини власного капіталу;
- перевищення темпів приросту оборотних активів вищі, ніж необоротних;
- перевищення власного капіталу над позиковим, темпи росту власного капіталу перевищують темпи росту позикового;
- відсутність статті «непокритий збиток»;
- доля власних обігових коштів у оборотних активах має бути не меншою 10%;
- приблизно однакові темпи росту дебіторської та кредиторської заборгованості;
- стабільність рівня зношеності основних засобів;
Ознаки, які мають викликати осторогу:
- пришвидшене зростання дебіторської заборгованості у порівнянні із матеріальною складовою активів;
- збільшення статей кредиторської заборгованості без змін масштабів діяльності, пришвидшений темп її зростання у порівнянні із власним капіталом, поточними активами;
- наявність статті «непокритий збиток».