Методичні рекомендації до ситуаційного завдання №3

Обсяг роботи наукової установи характеризується системою показників, якими є: загальний обсяг наукових робіт, вико­наних у звітному періоді, у тому числі виконаних власними силами та сторонніми організаціями; обсяг закінчених робіт; номенклатура робіт і незавершене наукове виробництво. Ці показники відображаються в кошторисі в грошовому виразі за домовленими із замовником цінами і в натуральному вимірі за кількістю тем. У процесі аналізу обсягу науково-дослідних робіт (НДР) визначають відхилення та рівень зміни показників.

Необхідно звернути увагу на співвідношення рівнів виконання плану за загальним обсягом робіт і за обсягом закінчених робіт. Порушення планового співвідношення призводить до зміни стану незавершеного наукового виробництва. На зміну обсягів робіт, виконаних власними силами наукової установи, впливає такий фактор, як фондооснащеність. Проте че­рез переважання в наслідках роботи результатів творчої праці головними факторами виступають зміна чисельності працівників і зміна рівня продуктивності їхньої праці.

Аналіз роботи наукової установи за обсягом здійснюється за окремими класифікаційними ознаками. Так, за видами роботи розрізняють пошукові (теоретичні або фундаментальні) та прикладні дослідження, роботи зі створення технічної документації, виготовлення дослідних зразків виробів, роботи з надання допомоги виробництву. За джерелами фінансування вирізняють роботи, здійснювані за рахунок державного бюджету, та за господарськими угодами. Результати аналізу роботи за різними класифікаційними ознаками використовують для якісної характеристики роботи наукової установи. Наявність таких даних дає можливість виділити пріоритетні напрями досліджень з позицій перспективності розвитку науки і виробництва, повноти задоволення поточ­них потреб галузей народного господарства, суспільства в цілому. Крім того, ці дані важливі для організації роботи з формування наукового заділу, плану впровадження наукових робіт, роз­поділу кадрів.

У процесі аналізу окремо вивчаються обсяги робіт, виконаних у звітному періоді, закінчених і перехідних. При цьому враховується, що між ними існує тісний зв'язок.

Заключним етапом оцінювання роботи наукової установи є вивчення стану незавершеного виробництва, яке характеризується його обсягом у кошторисній вартості на початок і на кінець року. Необхідність його вивчення зумовлена тим, що стан незавершеного наукового виробництва впливає на виконання плану за обсягом закінчених робіт, а виконання плану за обсягом вико­наних і закінчених робіт — на зміну незавершеного виробництва.

Методичні рекомендації до ситуаційного завдання №4

Аналіз контингенту ПТУ починають, як правило, з оцінювання показників виконання плану з прийому учнів і випуску спеціалістів. Для аналізу виконання плану з підготовки кваліфікованих працівників за окремими професіями та спеціальностями використовують дані статистичної звітності. Особливої уваги потребують показники відсіву учнів, оскільки вони можуть бути наслідком погіршання як виховної, так і навчальної роботи. Втрата контин­генту призводить до нераціональних витрат навчального закладу.

У разі недокомплектування закладу контингентом підвищується вартість навчання одного учня, що спричиняє перевитрати бюджетних коштів. Якщо аналіз показав неперспективність подальшого розвитку певного навчального закладу, то приймається рішення про неможливість підготовки в ньому кваліфікованих працівників, а отже, може йтися або про закриття закладу, або про об'єднання його з іншим закладом чи перетворення на філію.

У процесі аналізу через зіставлення перевіряється правильність запису планових показників із розвитку мережі, щодо штатів і контингенту учнів ПТУ. Фактична чисельність учнів на початок року має відповідати чисельності учнів на кінець попереднього звітного року. Проводиться порівняння показників звіту з відповідними даними статистичної звітності. У разі виявлення розбіжностей встановлюють їх причини, а за потреби здійснюють відповідні коригування.

Аналізуючи обсяг роботи ПТУ, значну увагу приділяють показникам середньорічного виміру, які визначаються за розрахунком . При цьому нерідко припускаються помилок, що позначається на інших розрахункових показниках, які використовуються у плануванні витрат і фінансуванні навчальних закладів. До таких показників належать:

¾ чисельність учнів, що припадає на одного майстра виробничого навчання,

¾ середня кількість годин на групу теоретичного навчання;

¾ вартість однієї теоретичної години;

¾ середній розмір заробітної плати майстрів виробничого навчання та адміністративно-господарського персоналу;

¾ кількість днів харчування одного учня.

У процесі аналізу кількісного контингенту ПТУ використовується інформація звіту про виконання плану за даним показником. Аналіз контингенту ПТУ починають, як правило, з оцінюван­ня показників виконання плану з прийому учнів і випуску спеціалістів.

Для аналізу виконання плану з підготовки кваліфікованих працівників за окремими професіями та спеціальностями використовують дані статистичної звітності. Особливої уваги потребують показники відсіву учнів, оскільки вони можуть бути наслідком погіршання як виховної, так і навчальної роботи. Втрата контин­генту призводить до нераціональних витрат навчального закладу.