Трудовий договір про суміщення професій і посад
Від сумісництва потрібно відрізняти суміщення професій і посад, під яким розуміється форма організації праці, за якої працівник, за його згодою, протягом робочого дня або робочої зміни поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, виконує додаткову роботу за іншою професією або на іншій посаді на тому ж підприємстві, в установі, організації, за що отримує відповідну оплату. До суміщення прирівнюється виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (відпустка, тимчасова непрацездатність, службове відрядження) без звільнення від своєї основної роботи.
Суміщення відрізняється від сумісництва тим, що робота, яка суміщається, виконується в рамках одного трудового договору, в межах робочого часу, відведеного для цього, і на тому самому підприємстві, в установі, організації. Є відмінності й в оплаті. Згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП розмір доплат за поєднання професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.
Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових
окладів працівників об'єднань, підприємств, організацій, що мають міжгалузевий характер, встановлюється Генеральною угодою. Такий порядок встановлення доплат і надбавок має загальний порядок і поширюється на всі підприємства, установи та організації, які використовують найману працю. Так, за Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2002—2003 роки доплати одному працівнику за суміщення професій (посад) максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками та окладами суміщуваних посад працівників. За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умови нормативної чисельності працівників. За виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника передбачена доплата до 100 % тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника.
Разом з тим, слід взяти до уваги, що в установах бюджетної сфери ці питання завжди були врегульовані спеціальною постановою. З 1 січня 2003 р. в Україні планується розпочати реформу оплати праці у бюджетній сфері. Постановою Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2002 р. затверджено Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, а також низку інших нормативних документів. Серед іншого постановою передбачено встановлення доплати працівникам у розмірі до 50 % посадового окладу відсутнього працівника або за вакантною посадою за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільпіення обсягу виконуваних робіт (Урядовий кур'єр. — 2002. — 11 вересня).