Тема 2. Страхові правовідносини.

Навчальний матеріал

Семінарські заняття

Змістовий модуль 1. Загальні засади страхового права

Тема 1. Поняття, предмет та метод страхового права

Мета:

-розкрити тенденції розвитку страхового права;

- усвідомити та вміти виокремити предмет страхового права;

-аналізувати і давати оцінку страховому законодавству на сучасному етапі його розвитку;

- знати методи страхового права та особливості їх застосування.

Література:

1. Біленчук Д., Павлюк О. Убезпечуватися чи страхуватися? Новітній погляд на стару проблему/ Д. Біленчук // Страхова справа. - 2003. - № 4. - С. 4-5.

2. Більше довіри українському страховому ринку // Україна Business. - 2006. - № 39. - С. 3.

3. Весенко В. К. Механізм страхування у вільній економічній зоні / В.К. Весенко // Фінанси України. - 2005. - № 10. - С. 136-141.

4. Воблый К. Г. Основы экономии страхования / К.Г. Воблый. - М.: Анкил, 1995. - 228 с.

5. Вовчак О. Д. Страхування: Навч. посіб./ О.Д. Вовчак. - JL: Новий Світ-2000, 2004. - 480 с.

6. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 144

7. Про страхування: Закон України від від 07.03.1996 № 85/96 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 18. – Ст. 78

8. Залетов О. М. Убезпечення життя: Монографія / О.М. Залетов. - К.: Міжнародна агенція “BeeZone”, 2006. - 688 с.

9. Манес А. Основы страхового дела / М. И. Ушакова. - СПб.: М. В. Кечедши-Шаповалов, 1909. - 173 с.

10. Піратовський Г. JI. Страховий бізнес: управління розвитком: Монографія / Г.Л. Піратовський. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 254 с.

11. Про затвердження Тимчасового положення про товариство взаємного страхування: Постанова КМУ від від 1 лютого 1997 р. № 132 // Офіційний вісник України. - 1997 р.- № 6. - Ст. 64

12. Про затвердження Кваліфікаційних вимог до осіб, які можуть займатися актуарными розрахунками: Розпорядження Держфінпослуг від 8 лютого 2005 р. № 3519. [Електронний ресур]. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE10545.html

13. Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 369-р // Офіційний вісник України. – 2005. - № 35. – Ст. 2127

14. Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування: Навч. посіб./ Т.А. Ротова. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 400 с.

15. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук, ред. С. С. Осадець. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

16. Фурман В. М. Розвиток нових технологій у страхуванні / В.М. Фурман // Фінанси України. - 2005. - № 2. - С. 135-145.

17. Фурман В. М. Страхування: теоретичні засади та стратегія розвитку: Монографія / В.М. Фурман. - К.: КНЕУ, 2005. - 296 с.

18. Хавтур О. В. Концептуальні засади страхування / О.В. Хавтур // Фінанси України. - 2004. - № 2. - С. 139-147.

19. Энциклопедический словарь. Том XXXI (статика-судоустройство) / Изд. Ф. А. Брокгаузь, И. А. Ефронь. - СПб.: Издательское Дъло, Брокгаузь-Ефронъ, 1901. - 958 с.

Питання заняття

1. Поняття страхування.

2. Поняття та предмет страхового права

3. Принципи страхового права.

4. Функції страхового права.

5. Метод страхового права.

6. Джерела страхового права

Тести до теми

1. Які причини виникнення та існування страхування:

а) захист майнових інтересів суб'єктів виробничих відносин і суспільства від несприятливих подій (ризиків);

б) створення сезонних запасів у харчовій промисловості;

в) збільшення обсягів виробництва;

г) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику.

2. Виділіть характерні ознаки страхування:

а) обов'язковий характер настання страхових випадків;

б)замкнута розкладка збитку, перерозподіл його в просторі та часі, відшкодування збитків, випадковий характер виникнення;

в) розподільчий характер відносин і формування фондів грошових коштів;

г) платіжність, поверненість і цільовий характер використання грошових коштів.

3. Розкриває суть ризикової функції страхування:

а) створення системи страхових резервів;

б) передача за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страхування або чинним законодавством;

в) зменшення наслідків страхових подій;

г) перерозподіл коштів між страхувальниками.

4. Страхування:

а) створює нову вартість;

б) не створює нової вартості;

в) не має правильної відповіді.

5. Функція страхування, яка полягає в передачі за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором – це:

а) функція створення і використання страхових резервів;

б) інвестиційна функція;

в) ризикова функція;

г) контрольна функція.

6. Страхування ґрунтується на таких принципах:

а) страховий інтерес, суброгація, франшиза, сумлінність сторін;

б) часткове покриття збитку;

в) непропорційна відповідальність;

г) обов'язковість настання страхової події.

7. Що розуміють під страховим ринком:

а) інструмент перерозподілу грошових коштів між суб'єктами господарювання;

б) сферу обігу цінних паперів;

в) особливу сферу грошових економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар — страхова послуга;

г) механізм забезпечення попиту та пропозиції на фінансові ресурси.

8. Через страхові послуги відбувається:

а) купівля-продаж страхового захисту;

б) експертиза товарів;

в) об'єднання тимчасово вільних капіталів;

г) задоволення потреби у фінансових ресурсах держави.

9. Страхування об’єктів за одним загальним договором страхування декількома страховиками називається:

а) суброгація;

б) співстрахування;

в) перестрахування;

г) франшиза.

10. Що з наведеного далі охоплюється поняттям «страховий захист»?

а) фінансування витрат на боротьбу зі страховою подією;

б) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення ризику;

в) відшкодування збитків, завданих негативними подіями;

г) все вірно.

11. Відправним критерієм у виділенні галузей страхування є:

а) відмінності в страхових ризиках;

б) відмінності в обсягах страхового забезпечення;

в) відмінності в об'єктах страхування;

г) все вірно.

12. Які функції виконує страхування:

а) формування і використання фінансових ресурсів;

б) відтворювальну та стимулюючу;

в) ризикову, превентивну, заощадження коштів і контрольну;

г) фіскальну й економічну.

Тема 2. Страхові правовідносини.

Мета:

- поглибити знання щодо об’єктів страхових правовідносин;

- знати види суб’єктів страхових правовідносин та систему вимог щодо їх правового статусу.

Література:

1. Від чого залежить вибір страхувальника?//Страхова справа. - 2004. - № 4. - С. 31.

2. Говорушко Т.А. Страхові послуги: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 400 с.

3. Гомелля В. Б., Туленты Д. С. Страховой маркетинг (Актуальные вопросы методологии, теории и практики). - 2-е изд. - М.: Анкил, 2000. - 128 с.

4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1. – Ст. 1

5. Матяшевич А. Хто заплатить українському брокеру? // Страхова справа. - 2004. - № 4. - С. 74-75.

6. Организация отдела продаж // Инвестгазета. - 2005. - № 17. - С. 33.

7. Про порядок провадження діяльності страховими посередниками: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 р. № 1523. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1523-96-%D0%BF/card6#Public

8. Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування: Навч. посіб. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 400 с.

9. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - Ст 461.

10. Вінник О. М. Господарське право: Навчальний посібник. - 2-ге вид., змін, та доп. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність".- 766 с.

11. Віхров О.П. Організаційно-господарські правовідносини. Монографія. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2008. - с.16. - 512 с.

12. Гатиятуллина И.И. Страховые правоотношения в сельском хозяйстве. Дис. канд. юрид. наук : 12.00.06. - М.:, 2003. - 155 с.

13. Пацурія Н.Б. Правове регулювання страхової справи в Україні (організаційно-правовий аспект). Автореф. дис...канд. юрид. наук :12.00.04. - Київ, 2000. - 16 с.

Питання заняття

1. Поняття та види страхових правовідносин

2. Суб’єкти страхових правовідносин

3. Об’єкти страхових правовідносин

Тести до теми

1. В яких формах підприємств можуть створюватись страховики в Україні:

а) юридичної особи у формі акціонерних, повних, командитних товариств і товар з додатковою відповідальністю;

б) юридичної особи у формі товариств з обмеженою відповідальністю і приватних підприємств;

в) фізичної особи, зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяльності;

г) іноземної юридичної особи.

2. Хто (що) є страховим посередником:

а) фондові біржі;

б) банки й інші фінансово-кредитні установи;

в)страхові агенти та страхові брокери;

г) інвестиційні фонди та компанії.

3. Що характеризує зміст діяльності філії страховика:

а) здійснення страхової діяльності за видами, на які страховик отримав ліцензію;

б) розробку правил страхування з окремих видів і подання їх на затвердження;

в) організацію рекламної кампанії щодо страхових послуг страховика;

г) прийняття рішень щодо перестрахування взятих на себе ризиків.

4. Кількість учасників (засновників) страховика, згідно з вимогами Закону України "Про страхування", має бути:

а) не менше двох;

б) не менше трьох;

в) не лімітується;

г) не менше п'яти.

5. Якими видами діяльності може займатися страхова компанія:

а) надавати кредити страхувальникам;

б) проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засобів, що постраж внаслідок страхового випадку;

в) укладати договори страхування і визначати розмір збитку страхувальників у зв' зі страховою подією;

г) займатись роздрібною торгівлею.

6. Залежно від способу залучення страхувальника до страхового процесу виділяють:

а) змішане та комбіноване страхування;

б) страхування життя та ризикові види страхування;

в) обов'язкове та добровільне страхування;

г) особове та майнове страхування.

7. Діяльність страховика полягає в:

а) укладанні договорів страхування;

б) виконанні зобов'язань по укладених договорах страхування;

в) управлінні грошовими та матеріальними активами;

г) все вірно.

8. Страховий пул будує свою діяльність на таких принципах:

а) створення на основі єдиних правил і тарифів страховиків — учасників пулу найбільш сприятливих умов страхування для клієнтів;

б) укладання договорів страхування від імені учасників пулу за єдиними умовами страхування та тарифами;

в) солідарної відповідальності учасників пулу з виконання зобов'язань за договорами страхування, які укладаються від імені учасників страхового пулу;

г) все вірно.

9. Правом на страховий захист на території України користаються:

а) іноземці;

б) особи без громадянства;

в) іноземні юридичні особи;

г) все вірно.

10. Чи відповідає держава за зобов'язаннями страховика:

а) так;

б) ні;

в) так, лише зі страхування життя;

г) так. лише з обов'язкових видів страхування.

11. Які форми підприємств можуть займатись в Україні страховою діяльністю:

а) приватні підприємства та фізичні особи;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) підприємства з 100 % іноземним капіталом;

г) акціонерні, командитні, повні товариства та товариства з додатковою відповідальністю

12. Які відокремлені підрозділи можуть створювати страховики:

а) фондові біржі;

б) банки та інші кредитні установи;

в) філіали, представництва й агентства;

г) виробничі цехи та торговельні підприємства.

13. Які з наведених видів робіт можуть виконувати страхові агенти:

а) удосконалення правил страхування;

б) пошук страхувальників й укладання договорів страхування;

в) розрахунок страхових тарифів;

г) пошук страховиків.

14. Які види майна зі зазначених нижче не приймають на страхування:

а) грошові кошти (готівка);

б) товарні запаси та готова продукція;

в) незавершені об'єкти будівництва;

г) транспортні засоби.

15. Чи можуть страхувальники брати участь у розподілі прибутку страховика:

а) так;

б) ні;

в) тільки якщо вони належать до засновників або акціонерів;

г) тільки якщо вони уклали договори страхування життя.

16. Прямі страховики — це:

а) юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі угоди зі страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник;

б) страхові компанії, які продають страхувальникам страхові послуги;

в) громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані зі здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань;

г) юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

17. Страхові правовідносини включають:

а) відносини між страхувальником (набувачем) і страховиком з приводу майнових зобов'язань, пов'язаних з договором страхування;

б) відносини між державою та страховими компаніями з приводу ліцензування;

в) відносини щодо фінансової стійкості та платоспроможності страховиків;

г) все вірно.

18. Чим пояснюється необхідність державного нагляду за діяльністю страхових компаній:

а) необхідністю ліквідації наслідків несприятливих подій;

б) акумуляцією інвестиційних ресурсів;

в) потребою захисту інтересів страхувальників;

г) все вірно;

ж) страховою діяльністю.

19. Реорганізація страховика передбачає:

а) проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, зокрема обов'язкової аудиторської перевірки;

б) встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Уповноваженого органу;

в) об'єднання кількох страховиків із визначенням порядку передачі страхових зобов'язань за умови погодження на це власників страховиків;

г) все вірно.

20. Представництво страхової компанії має право:

а) виплачувати страхові суми та страхові відшкодування;

б) виконувати репрезентативні функції;

в) брати участь у співстрахуванні;

г) розробляти правила страхування.

21. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:

а) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб'єкти підприємництва, пов'язана з посередництвом у сфері страхування;

б) як діяльність, що обслуговує "життєвий цикл" страхового поліса на різних його стадіях;

в) як професійна діяльність осіб, уповноважених діяти від імені та за дорученням однієї чи більше страхових компаній, з укладання договорів;

г)як фінансова діяльність у сфері страхування.

22. Фінансова надійність страховика забезпечується:

а) розміром статутного капіталу;

б) кількістю учасників страховика;

в) величиною страхових резервів;

г) збалансованим страховим портфелем.

23. До власних коштів страховика належать:

а) статутний капітал;

б) страхові та вільні резерви;

в) вільні резерви;

г) статутний капітал і вільні резерви.

24. Основними факторами, що обумовлюють виникнення страхових відносин, є:

а) об'єктивна можливість настання надзвичайних, несприятливих подій, які можуть спричинити шкоду майну, життю та здоров'ю;

б) усвідомлена фізичними, юридичними особами потреба у страховому захисті їх майнових інтересів;

в) економічна зацікавленість страхувальників і страховиків в укладанні договорів страхування;

г) все вірно.

25. Чи можуть об'єднання страховиків відповідно до чинного законодавства займатися страховою діяльністю:

а) так;

б) так, але окрім страхування життя;

в) ні;

г) так, відповідно до наданого їм дозволу.

26. Первинними доходами страховика є:

а) доходи від страхової діяльності;

б) доходи від інвестиційної та фінансової діяльності;

в) інші доходи (відмінні від а), б).

27. Фонди страхових гарантій створюються:

а) страховиками;

б) страхувальниками;

в) страховими посередниками;

г) страховими брокерами