Тема 1. страхові послуги та особливості їх реалізації

1. Причинами виникнення та надання страхових послуг є:

а) збільшення обсягів виробництва;

б) надання безповоротної допомоги юридичним і фізичним особам;

в) потреба у здійсненні запобіжних заходів, спрямованих на змен­шення страхового ризику;

г) прагнення обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов'язані з діяльністю юридичних осіб та життям і діяльністю фі­зичних осіб.

2. Потребу у здійсненні страхування розглядають в таких аспектах:

а) економічному, кримінальному, космічному, навчальному, експериментальному;

б) природному, соціальному, ціноутворення, методичному;

в) фізичному, економічному, соціальному, юридичному, екологічному;

г) природному, економічному, соціальному, юридичному, міжнародному.

3. Категорій «страхового захисту» характеризують такі ознаки:

а) випадковий, ймовірний характер настання страхової події;

б) настання страхової події, пов'язане із свідомою діяльністю людини;

в) неможливість розподілу збитку від настання страхової події як у просторі, так і в часі;

г) вираження та відшкодування збитку за будь-яких обставин.

4. Принцип суброгації означає, що:

а) договори довгострокового страхування мають накопичувальний характер;

б) договір передбачає відшкодування конкретних збитків конкретної особи;

в) здійснюється перехід до страховика, який сплатив страхове від­шкодування, права вимоги щодо винної у збитках особи;

г) страхування можливе лише за умов високого довір'я між страхо­виком і страхувальником.

5. Принцип контрибуції означає, що:

а) дії страховиків, що приймають ризик, значною мірою залежать від їх фінансової спроможності і надійності по виконанню страхових зобов'язань;

б) здійснюється поширення активності страховика за межі одного ризику;

в) страховиком відшкодовується фактичні збитки за мінусом безумов­ної франшизи, що сприяє поєднанню самострахування зі страху­ванням;

г) страховик має право звертатись до інших страховиків, які за про­даними полісами несуть відповідальність перед одним і тим же страхувальником, з пропозицією розділити витрати на відшкоду­вання збитків.

6. Форми страхових зобов'язань:

а) майнова, особиста відповідальності;

б) обов'язкова і добровільна;

в) юридична, економічна, історична;

г) визначена договором та чинним законодавством.

7. Ринок страхових послуг- це:

а) сфера обігу цінних паперів;

б) вид цивільно-правових відносин щодо захисту фізичних та юридичних осіб від несприятливих подій в їх житті та діяльності;

в) частина фондового ринку, на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;

г) особлива сфера грошових економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар - страхова послуга.

8. За характером роботи страхові компанії поділяють на:

а) державні і приватні;

б) керовані, некеровані і ті, що піддаються регулюванню;

в) страхові компанії, що надають послуги зі страхування життя, загальних видів страхування та перестрахування;

г) іноземні та вітчизняні юридичні особи.

9. Державне регулювання страхової діяльності в Україні здійснюється у таких формах:

а) розробка правил страхування державними органами, залучення банків до страхування;

б) ліцензування страхової діяльності і реєстрація страховиків;

в) роздержавлення і приватизація майна публічних страховиків;

г) розробка правил по всіх видах страхування державними органа­ми.

10. Уповноваженим органом, що видає ліцензії на право на­дання страхових послуг,є:

а) Міністерство фінансів України;

б) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;

в) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Украї­ни;

г) Національний банк України.

11. Використання інформаційних технологій у страховій діяльності дозволить здійснювати:

а) обмін інформацією між абонентами локальної мережі; проводи­ти Інтернет конференції, отримати необмежений доступ до баз даних;

б) виявляти, обробляти і використовувати будь-яку інформацію за допомогою персонального комп'ютера;

в) спеціалісту страхової справи отримування, представлення, дослі­дження та зберігання інформації, необхідної для успішного вико­нання покладених на нього обов'язків;

г) реалізувати голосовий зв'язок між користувачами; інтерактивно передавати аудіо-та відеоінформацію; збільшити кількість корис­тувачів і кількість вузлів мережі Інтернет в Україні.

12. Мережа Інтернет в страховій діяльності:

а) взагалі не потрібна, бо персонал відволікається від основної роботи по укладанню і веденню договорів;

б) є витратомісткою і малоефективною в страховій практиці;

в) є пріоритетною в отриманні необхідної інформації у глобальних комп'ютерних мереж;

г) правильна відповідь а) і б).

13. Страховий продукт - це:

а) боргове зобов'язання страховика;

б) страховий поліс;

в) процес укладання договору страхування;

г) комплекс зобов'язань страховика.

14. До якісних показників страхового продукту відносять:

а) обсяг страхового покриття;

б) кількість основних та додаткових наданих послуг;

в) сума страхової премії та перелік обмежень у ризиках;

г) можливість установлення партнерських взаємовідносин з клієн­том;

15. Аквізиція страховика- це:

а) формування споживчого попиту на страхові продукти;

б) страхове поле страховика;

в) продаж страхових продуктів через страхових посередників;

г) дослідження ринку страхових послуг.

16. Аквізитор- це:

а) фахівець, який обчислює страхові тарифи;

б) фахівець, який оцінює збитки у морській аварії;

в) уповноважена страховиком особа, що укладає або поновлює договори страхування.

г) рекламний агент.

17. Страхові агенти можуть виконувати такі види робіт:

а) розрахунок страхових тарифів;

б) пошук страховиків;

в) пошук страхувальників і укладення договорів страхування;

г) розробка правил страхування.

18. До юридичних страхових агентів відносять:

а) банки, агентства нерухомості, туристичні фірми;

б) громадян-власників;

в) страхові компанії;

г) виробничі підприємства.

19. Продаж страхового продукту за допомогою посередників відбувається:

а) через брокерів;

б) через банки, туристичні агенції тощо;

в) за адресами у довідниках;

г) через агентів

20. Реклама страхо­вої компанії має виконувати такі завдання:

а) створювати широку популярність і образ продуктів компанії та самої компанії, що запам'ятовується;

б) бути спрямована на надання більшої значущості запропонованим нововведенням;

в) підтримувати популярність компанії, поширювати образ продук­тів і компанії, брати участь в оновленні образу продуктів ком­панії;

г) бути позиціонуючою у «відповідь на сподівання спожива­чів», масово впливати, а також бути ненав'язливо всюди­сущою.

21. Учасниками договірних відносин в процесі купівлі-продажу страхової послуги є:

а) страховик;

б) страхувальник,

в) застрахований

г) отримувач.

22. Відповідно до Закону України «Про страхування» страховики - фінансові установи, створені в формі:

а) акціонерних;

б) повних;

в) командитних товариств;

г) товариств з додатковою відповідальністю;

д) товариств з обмеженою відповідальністю.

23. Отримувач страхового відшкодування (бенефіціар)– це:

а) стра­хувальник, застрахований (в особистому страхуванні);

б) потерпілий (при страхуванні відповідальності);

в) інша третя особа, визначена договором страхування.

24. Застрахований– це:

а) фізична особа, на користь якої страхуваль­ник уклав із страховиком договір з особистого страхування;

б) юридична особа;

в) фізична особа, на користь якої страхуваль­ник уклав із страховиком договір з майнового страхування;

25. Надання страхових послуг базується на принципах:

а) принцип вільного вибору страховика і виду страхування;

б) страховий інтерес і наявність страхового ризику;

в) принцип найвищої довіри;

г) відшкодування в межах реально завданих збитків;

д) суброгації.

26. Страхові послуги здебільшого реалізуються у такий спосіб:

а) стихійно

б) прямий продаж;

в) продаж за допомогою посередників.

27. Прямий продаж страхової послуги здійснюється:

а) в офісі страхової компанії;

б) через агентів;

в) спеціально найманими працівниками - аквізиторами;

г) по мережі Інтернет.

28. Продаж страхового продукту за допомогою посередників відбувається:

а) через брокерів;

б) через банки, туристичні агенції тощо;

в) за адресами у довідниках;

г) через агентів.