Страхові накопичувальні послуги: різноманіття видів і процедур

Згідно з Директивою ЄС, страхування життя включає [1, с. 71]:

страхування на дожиття;

страхування на випадок смерті;

змішане страхування життя;

страхування життя з поверненням платежів;

весільне страхування;

страхування на випадок народження дитини;

страхування ренти (пенсійне страхування);

довгострокове медичне страхування.

Світовий ринок страхових накопичувальних послуг на сучасному етапі характеризується такими основними тенденціями:

Протягом 1995—2004 p. p. питома вага надходжень страхових премій за договорами страхування життя становила 57—62 % від загальних обсягів страхування [5, с. 112]. Найбільшими ринками страхування життя вважаються ринки СІЛА, Японії, Великої Британії, Франції, Німеччини.

Частка ринку страхування життя у ВВП більшості розвинутих країн світу становить 4—6 %. У 2004 р. лідерами були такі країни, як: Південно-Африканська республіка — 11,43 %, Тайвань — 11,06 %, Велика Британія — 8,92 %, Японія — 8,26 % [5, с, 116].

У 2002 р. витрати на страхування життя на душу населення становили 1450 тис. дол. Цей показник найбільшим був у Швейцарії — 3100 тис. дол., Японії — 2784 тис. дол., Великій Британії — 2679 тис. дол. [7, с. 60]. У 2004 р. країнами, що лідирували за цим показником, були Швейцарія, Велика Британія, Японія, Ірландія, Фінляндія.

Посилюється роль держави у розвитку ринку страхових накопичувальних послуг, що зумовлено, передусім, світовою демографічною ситуацією, яка в найближчі роки характеризуватиметься погіршенням співвідношення між громадянами, що працюють, та пенсіонерами. У зв'язку з цим уряди багатьох країн активізують участь life-компаній у недержавному пенсійному забезпеченні.

Для європейського ринку страхування життя характерні різні темпи розвитку. У 1997 р. для європейського ринку страхування життя характерні були високі темпи збільшення. Однією з причин була експансія транснаціональних страхових груп із країн ЄС ("Allianz", "АХАН, "Generali", "Grawe", "SEB", "ING") на національні ринки Чехії, Угорщини, Словаччини, Хорватії, Румунії тощо. Також у 1998 р. у всіх країнах ЄС спостерігалося збільшення обсягів страхових накопичувальних послуг, що зумовлювалось реалізацією пенсійних реформ. Рекордно високе збільшення обсягів страхових платежів відбулося у 1999 р. Така тенденція зберігалася й у 2000 р.

Значне зменшення темпів розвитку ринку страхування життя відбулося у 2001 р. і протягом двох наступних років ситуація щодо розвитку цього страхування на світовому ринку мала невтішні тенденції. Досить вдалим для life-компаній був 2004 р. Провідними європейськими транснаціональними корпораціями страхування життя є: "Allianz", "AVIVA", "АХА", "Generali", "Legal&General", "Prudential".

У кожній країні ринок страхових накопичувальних послуг має свої особливості. У Німеччині страхування життя вже тривалий час є популярним інструментом пенсійного забезпечення поряд із державною системою соціального забезпечення. Питома вага послуг страхових компаній становить 28 % від загальної суми виплат, проведених державними пенсійними установами. При укладанні договору страхування життя німецький громадянин повинен одержати інформацію про умови договору страхування життя, перш ніж буде його укладено. Зокрема, страхові компанії мають надати інформацію клієнту про загальні положення договору, методику розрахунку інвестиційного доходу, викупну суму. Найбільш популярним є змішане страхування життя, яке укладається на строк від 25 до З0 років.

Більшість американських компаній зі страхування життя є взаємними і є власністю власників страхових полісів. Компаніями — лідерами на американському ринку страхування життя були (станом на 2003 p.): "Metropolitan Life & Affiliated", "АКТ, "Hartford Life", "ING, Prudential of America", "Aegon", "Equitable", "New York Life", "MassMutuai Financial", "Manulife Financial".

У США інвестиційна діяльність компаній зі страхування життя регулюється законодавством штатів. Наприклад, за законодавством штату Нью-Йорк, орган страхового нагляду може відмовити у видачі або поновленні ліцензії страховика, якщо він вважає, що його інвестиції не відповідають інвестиційним вимогам і обмеженням.

У Японії посилюється конкурентна боротьба з боку іноземних страхових компаній, які поглинають збанкрутілі японські компанії. Значна кількість страхових компаній збанкрутувала у 1999—2000 p. p. ("Toho Mutual Life Insurance" — червень 1999 p., "Daihyaku Mutual Life Insurance" — травень 2000 p., "Taisho Life Insurance" — серпень 2000 p., "Chiyoda Mutual Life Insurance" — жовтень 2000 p., "Kyoei Life Insurance" — жовтень 2000 p., "Токіо Mutual Life Insurance" — березень 2001 p.). Ця обставина вплинула й на відношення японців до страхових компаній. Нині вони набагато вимогливіше ставляться до страховика, вивчаючи рейтинги, фінансові показники, аналізуючи різні довідники щодо розвитку страхового бізнесу. Лідерами на ринку страхових накопичувальних послуг є такі компанії: "Nippon", "Daiichi", "Meiji Yasuda", "Sumitomo", "Alico Japan", "Daido".

В Італії розрізняють такі види полісів зі страхування життя:

страхові поліси, метою яких є формування додаткового пенсійного забезпечення;

страхові поліси, які забезпечують покриття одного чи більше ризиків: смерть, тимчасова недієздатність;

поліси з довічного страхування життя як додаткове пенсійне забезпечення;

інші поліси зі страхування життя.

Поліси зі страхування життя найбільше продаються через банківські установи. Провідними life-компаніями Італії є "Generali", "INA", "Allianz-RAS", "Fondiaria", "Mediolanum".

Високі темпи розвитку ринку страхування життя характерні для країн Центральної та Східної Європи. Населення цих країн має такі пріоритети фінансових нагромаджень: на особисті заощадження припадає в середньому 10—15 %, на банківські вклади — 30—65 %, на страхування життя — 5—10 % [5, с. 127]. Зокрема, високі показники зростання ринку страхування життя характерні для Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Словенії.

У Польщі частка страхування життя становить 45 % ринку. Відповідно до законодавства цієї країни, страхування життя ділиться на страхування життя, фондове забезпечення життя, пенсійне страхування, страхування приданого та дітей, страхування від нещасних випадків і у зв'язку з хворобою. Лідерами ринку є "PZU Zycie", "Commercial Union Polska Tun", "Amplico Life Polska", "ING Nationale-Nederlanden Polska", "Prumerica" на які припадає понад 80 % страхових надходжень [5, с. 130].

Серед країн Балтії найбільші темпи зростання спостерігаються на ринках Естонії та Литви. У 2005 р. обсяги страхових премій у Литві становили 99,4 млн. дол., середній показник на душу населення становив 27,61 дол., у Естонії обсяги страхових премій — 91,5 млн. дол., середній показник на душу населення становив 65,36 дол. [5, с. 131—132].

Таким чином, для подальшого розвитку ринку страхових накопичувальних послуг, зокрема в Україні, необхідно створити умови, що сприятимуть зростанню обсягів платоспроможного попиту, зменшать обсяги тіньових фінансових схем, підвищать вимоги до фінансової надійності life-компаній та стимулюватимуть їх капіталізацію.