Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом.
Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом. Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:
1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
2 черга:рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
3 черга:рідні дядько та тітка спадкодавця.
4 черга:особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриттяспадщини.
5 черга:інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Важливо!
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю необхідно здійснити наступні дії.
Крок 1
Подати державному або приватному нотаріусу заву про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання померлого. Якщо таке місце проживання невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.
Увага!
Цивільний кодекс України встановлює шестимісячний строк для прийняття заяви про прийняття спадщини. Такий строк обраховується з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона оголошується померлою.
На практиці часто трапляються випадки, коли спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк. У таких випадках цей строк може бути поновлений судом. У позовній заяві необхідно навести причини пропущення строку.
Зразок позовної заяви можна завантажити на сайті zem.ua
Крок 2
Дізнайтесь, чи внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, чи є у наявності документи, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці кадастровий номер.
Не зайвим буде переглянути відомості про земельну ділянку на публічній кадастровій карті за адресоюhttp://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta.
Отримати офіційну інформацію можна шляхом звернення до відповідного територіального органу Держгеокадастру України.
Часто трапляється, що державний акт на ім’я померлого виданий, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний. На жаль, трапляється і таке, що кадастровий номер в наявності є, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні. Якщо все у порядку, дії, передбачені Кроками 3 – 7 цієї схеми, слід пропустити. Якщо ж ні, необхідно:
Крок 3
Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Щоб знайти таку організацію можна: звернутися до сусідів чи знайомих, які вже оформили документи на землю, та запитати їх, яка організація це робила; звернутися до місцевої ради – як правило, на території сільської чи міської ради працюють декілька землевпорядних організацій; звернутися до районного (міського) відділу (управління) Держгеокадастру України та дізнатися, які організації працюють на території Вашого району або населеного пункту; здійснити пошук в мережі Інтернет.
Увага!
Виконавцем робіт у вибраній Вами землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру за адресою: www.land.gov.ua(«Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»). Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде.
Важливо знати!
Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Це необхідно для того, щоб внести відомості про Вашу земельну ділянку до Державного земельного кадастру. У подальшому це дозволить державним органам, при потребі, відновлювати межі Вашої ділянки і краще захистити Ваше право на землю. Технічна документація буде виконана у паперовій формі та у формі електронного файлу.
Крок 4
Домовтесь з землевпорядною організацією про вартість, строки виконання робіт та укладіть відповідний договір. Будьте уважні при укладенні договору! Обов’язково повністю прочитайте проект договору, а якщо якісь із його умов Вам незрозумілі – зверніться по допомогу до юристів (або родичів, сусідів, знайомих). Зразковий договір Ви зможете знайти на Земельному порталі України zem.ua
Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт згідно законодавства не може перевищувати 6 місяців.
Крок 5
Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.
Увага!
Вимагайте від землевпорядної організації надання Вам примірника виготовленої землевпорядної документації у паперовій формі. У разі виникнення спору щодо меж земельної ділянки у суді, вона буде слугувати доказом.
Важливо знати!
Земельний кодекс України встановлює обов’язковість погодження меж земельної ділянки із власниками та користувачами суміжних ділянок при проведенні кадастрових зйомок. Проте це не означає, що сусід може безпідставно відмовити у такому погодженні, вимагаючи перенесення межі на свою користь. Всі свої вимоги він має аргументувати і підтвердити документально. Доказами знаходження межі земельної ділянки у певному місці можуть слугувати державний акт на право власності на земельну ділянку сусіда, матеріали інвентаризації земель, дані БТІ тощо. А не підкріплену доказами відмову можна оскаржити у судовому порядку.
Крок 6
Вам слід ініціювати процедуру державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та у результаті – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до територіального органу Держгеокадастру в районі (місті). Покрокові схеми державної реєстрації земельної ділянки та зразки необхідних документів можна знайти на сайтіzem.ua
Крок 7
Після спливу 6 місячного строку з дня смерті спадкодавця, Вам необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати Ваше право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту Ви є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.
Зверніть увагу!
Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливо лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами, - є документ, який підтверджує зазначене право власності.
Часто трапляється, що рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято, але спадкодавець оформити відповідний державний акт або свідоцтво про право власності не встиг. У такому випадку спадкоємцеві необхідно звернутись до суду із позовом про визнання право власності на земельну ділянку у порядку спадкування. Зразок позовної заяви можна завантажити на сайті zem.ua
Важливо!
Часто буває так, що земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб. В такому випадку зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором (покрокову схему із поділу земельної ділянки приватної власності та зразки необхідних документів можна завантажити на сайті zem.ua). Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку.
Крім того, до видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них. Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:
˗ спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом,
˗ спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги,
˗ має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.
Починаючи з 1 січня 2013 року в Україні істотно змінилися правила державної реєстрації прав на нерухоме майно і, в тому числі, земельні ділянки. Автоматично відомості із Державного земельного кадастру до новоствореного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не переносяться, а тому для власників земельних ділянок може виникнути потреба у перереєстрації свого права.
Ця покрокова схема описує процедуру реєстрації права власності на зареєстровані земельні ділянки. Вам слід користуватися цією схемою, якщо Вашій земельній ділянці вже присвоєно кадастровий номер.
Зверніть увагу!
Раніше права на землю реєструвалися державними органами земельних ресурсів із присвоєнням ділянці кадастрового номеру та видачою державного акту на право приватної власності на землю. Починаючи з 2013 року цей порядок реєстрації вже не застосовується. Відтепер реєстрацією прав опікується Державна реєстраційна служба, а на підтвердження державної реєстрації права видається не державний акт, а витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Важливо!
Якщо Ви не плануєте найближчим часом здійснювати які-небудь цивільно-правові операції із земельною ділянкою (продавати, дарувати, передавати у оренду тощо), то нагальної потреби у перереєстрації прав на земельну ділянку немає. Ви зможете здійснити її у майбутньому, коли така потреба виникне – у цьому разі реєстрацію права власності, що виникло до 1 січня 2013 року, перед вчиненням певної нотаріальної дії зможе здійснити нотаріус.
КРОК 1
Ретельно підготуйте документи, які знадобляться Вам для реєстрації права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
заяву встановленої форми;
копію документа, що посвідчує особу заявника (паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє);
копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний код) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав (квитанція);
документ про сплату державного мита (квитанція) (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);
документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку, договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду).
Зверніть увагу!
05 квітня 2015 року набрав чинності Закон України № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)«,який вносить зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, плата за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру прав та надання інформації з Державного реєстру прав справляється у таких розмірах:
1. За державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:
1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно:
для фізичних осіб:
щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 100 квадратних метрів - 0,07 мінімальної заробітної плати;
щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 200 квадратних метрів - 0,1 мінімальної заробітної плати;
щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею більше 200 квадратних метрів - 0,2 мінімальної заробітної плати;
щодо земельних ділянок - 0,1 мінімальної заробітної плати;
для юридичних осіб:
щодо об’єктів нерухомого майна площею до 500 квадратних метрів - 0,3 мінімальної заробітної плати;
щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 500 квадратних метрів - 0,6 мінімальної заробітної плати;
щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 5000 квадратних метрів - 1,4 мінімальної заробітної плати;
2) за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, крім права оренди землі, - 25 відсотків розміру адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;
3) за державну реєстрацію обтяження права на нерухоме майно - 0,07 мінімальної заробітної плати;
4) за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки - 0,06 мінімальної заробітної плати;
5) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, - 0,04 мінімальної заробітної плати.
Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав.
Органи державної реєстрації прав та органи місцевого самоврядування звільняються від сплати адміністративного збору.
Важливо! При проведенні державної реєстрації прав заявник, окрім адміністративного збору, сплачує за отримання витягу з Державного реєстру прав.
КРОК 2
Зверніться до підрозділу Державної реєстраційної служби у вашому районі Адресу можна взнати на сайті Державної реєстраційної служби.
Державна реєстрація прав проводитиметься державними реєстраторами прав на нерухоме майно відповідних реєстраційних служб. Державний реєстратор має особисто перевірити подані Вами документи та, при потребі, надати рекомендації щодо їх правильного оформлення.
Важливо!
Державний реєстратор має видати Вам картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
КРОК 3
Загальний строк проведення державної реєстрації права власності має складати 14 робочих днів. Орган державної реєстрації прав у день прийняття рішення про державну реєстрацію видасть Вам або надішле рекомендованим листом з описом вкладення витяг з Державного реєстру прав разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав, одним із способів, який Ви зазначили у заяві про державну реєстрацію.
Держава набуває права власності на землю у разі:
а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
в) прийняття спадщини;
г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;
ґ) конфіскації земельної ділянки;
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
а) передачі їм земель державної власності;
б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
в) прийняття спадщини;
г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;