Інформаційна база стратегічного аналізу. Інформаційна база стратегічного аналізу – це постійно діюча система взаємозв’язків фахівців, обладнання і концептуальних моделей

Інформаційна база стратегічного аналізу – це постійно діюча система взаємозв’язків фахівців, обладнання і концептуальних моделей, призначених для збору, класифікації, аналізу та оцінки інформації, необхідної для стратегічного управління підприємством. Джерелом такої інформації є середовище. За ступенем зв’язків елементів середовища зі стратегічним управлінням підприємства розрізняють такі його складові:

- макрооточення;

- безпосереднє оточення;

- внутрішнє середовище.

Стратегічний аналіз макросередовища включає вивчення впливу економі-

ки держави, правового регулювання політичних процесів, природних умов і ресурсів, соціальних аспектів на стратегію розвитку підприємства. Ці елементи макрооточення не мають прямого зв’язку з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу.

Безпосереднє оточення аналізується за такими основними компонентами: покупці, постачальники, конкуренти, ринок робочої сили та інші. Воно охоплює тих учасників ринку, з якими підприємство має прямі стосунки або які безпосередньо впливають на його діяльність.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища виявляє можливості і потенціал, на який може розраховувати підприємство у конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей. Внутрішнє середовище включає такі елементи підприємства: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру.

Макрооточення і безпосереднє оточення разом складають зовнішнє середовище.

Таким чином, об’єкти стратегічного аналізу розміщуються у трьох частинах середовища: макрооточенні, безпосередньому оточенні і всередині підприємства. Вони мають різний вплив на стратегію діяльності підприємства.

Ефективність стратегічного аналізу залежить від кількості і якості елементів, які складають його інформаційну базу. Це означає, що фіхівці-аналітики до початку аналізу стратегії підприємства повинні визначити межі аналізу середовища.

На визначення цих обмежень для цілей стратегічного аналізу впливають такі основні чинники:

- кількість і характер найважливіших елементів середовища;

- обмеження аналізу середовища рамками часу.

У короткостроковому періоді підприємство в багатьох випадках може зосередитися тільки на тих елементах, які в основному впливають на його поточне функціонування. У довгостроковому періоді у підприємства з’являють-

ся можливості досліджувати загальний характер зовнішнього середовища.

Коли визначені найбільш значущі фактори середовища підприємства, необхідно одержати щодо них усю можливу інформацію.

Формування інформаційної бази стратегічного аналізу починається зі збирання інформації щодо критичних елементів середовища такими способами:

- сканування середовища, тобто пошук уже сформованої інформації, яка існує у ретроспективі;

- моніторинг середовища, тобто відстеження поточної і нової інформації;

- прогнозування – спроба окреслити інформацію про майбутній стан середовища.

Для аналізу інформації на підприємстві створюється спеціальна система оцінки зовнішнього середовища, яка передбачає проведення спеціальних спостережень, пов’язаних з особливими подіями, і регулярних спостережень за станом важливих для підприємства зовнішніх чинників. Проведення спостережень може здійснюватися у різний спосіб. Найбільш поширеними серед них є:

- аналіз матеріалів, опублікованих у періодичній пресі, монографіях, інших інформаційних виданнях;

- участь у професійних конференціях;

- вивчення думок співробітників підприємства;

- проведення нарад з проблемних питань на підприємстві;

- аналіз досвіду діяльності підприємства.

Вивчення компонентів макрооточення не повинно закінчуватися тільки констатацією того, у якому стані вони знаходилися раніше або знаходяться нині. Потрібно виявити тенденції, характерні для зміни стану окремих важливих факторів і спробувати передбачити тренди розвитку цих факторів, щоб визначити, що загрожує підприємству і які можливості можуть відкритися перед ним у майбутньому.

Система стратегічного аналізу дає необхідний ефект, якщо вона підтримується керівництвом підприємства і забезпечує його інформацією, тісно

пов’язаною із системою планування на підприємстві.

Усі ключові стратегічні показники діяльності підприємства разом із показниками, що характеризують виробничий процес, мають кількісно оцінюватится і відображатися у звітах підприємства та його підрозділів. При складанні звітів, що дають змогу контролювати стратегічний процес, слід дотримуватися таких загальноприйнятих правил:

- інформація і система звітності повинні містити дані не більше, ніж це необхідно для з’ясування надійної картини теперішнього часу. Серед зібраних

даних виділяють стратегічно важливі змінні і чинники, які мають істотне значення для розвитку підприємства;

- інформація повинна бути необхідною і достатньою для прийняття своєчасних управлінських рішень;

- статистичні звіти повинні відображати відхилення від планових показників, щоб привернути увагу менеджерів і керівництва до з’ясування причин відхилень від поставлених завдань розвитку підприємства;

- звіти і статистичні дані мають бути своєчасними і надавати можливість оперативно коригувати діяльність підприємства.

Звітна та інша інформація дає виконавцям стратегії можливість оцінити показники і забезпечити умови для впровадження нових розробок та дій, які сприятимуть поліпшенню виконання або конкретизації стратегії.

Таким чином, інформаційна база стратегічного аналізу має бути достовірною і своєчасною.

Питання для самоконтролю знань

1. Які загальнонаукові методичні прийоми застосовуються у стратегічному аналізі?

2. Що таке узагальнювальна і каузальна індукція?

3. Що таке нуклеарна і консеквенціальна дедукція?

4. Які прикладні методичні прийоми стратегічного аналізу Ви знаєте?

5. Перелічіть і дайте характеристику якісним методам прогнозування?

6. Які кількісні методи прогнозування Ви можете назвати?

7. Як потрібно проводити аналіз часових рядів?

Тести для перевірки знань

1.При проведенні кластерного аналізу ступінь подіб­ності при виборі змінних не може визначатися за допомогою:

а) евклідової відстані;

б) коефіцієнта кореляції;

в) коефіцієнта асоціативності;

г) методу відстані від еталону.

2.Який з наведених методів є найкращим для оцінки ре­зультатів кластерного аналізу і перевірки обґрунтованості рішень:

а) тести значимості для ознак, необхідних при складанні кластерів;

б) повторна вибірка;

в) тести значимості для зовнішніх ознак;

г) процедури Монте-Карло.

3.Який з наведених методів прогнозування є якісним:

а) метод рухомого середнього;

б) метод інтерв'ю;

в) побудова трендів;

г) методи екстраполяції.

4.Які з наведених нижче методів прогнозування є кількісними:

а) матричне моделювання;

б) метод написання сценарію;

в) метод експертних оцінок;

г) метод Дельфі.

5. Сукупність усіх можливих значень випадкових змінних описується:

а) вибіркою;

б) генеральною сукупністю;

в) стратифікованою сукупністю;

г) вірної відповіді немає.

6. Регресійний аналіз застосовується при прогнозу­ванні:

а)на короткострокову перспективу;

б)на короткострокову і середньострокову перспективу;

в)середньострокову і довгострокову перспективу;

г)довгострокову перспективу.

7. Який з наведених методів не використовується для прогнозу на короткострокову перспективу:

а) регресійний аналіз;

б) метод рухомого середнього;

в) метод експоненціального згладжування;

г) методи математичного моделювання.

8.Відповідно до якого значення Z- рахунку Альтмана у підприємства виникає висока загроза банкрутства:

а)до 1,8;

б)від 1,8 до 2,7;

в)від 2,8 до 2,9;

г)понад 3,0.

9.Метод Z-рахунку Альтмана належить до:

а) експертних оцінок;

б) графічних методів діагностики загрози банкрутства;

в) багатомірних статистичних моделей;

г) рейтингових систем оцінки.