Теоретичне положення Д.Рікардо

Рікардо(1772-1823).Основна праця– “Начала політичної економії і

оподаткування”(1817).

Теорія вартості. Р. розрізняє споживчу і мінову цінність. Корисність –

не є мірилом мінової цінності. Мінова цінність - категорія відносна,

яка знаходить свій прояв у певній кількості іншого товару. Р. розрізняє

природню і ринкову ціну. Під природньою він розуміє цінність під

ринковою – ціну.

Гроші. Аналіз грошей і грошовий обіг. Гроші він розглядає, як товар що

має цінність. Основа грошової системи – золото. Проте Р. відійшов від

цієї правильної концепції і виступив як прихильник кількісної теорії

грошей.

Теорія розподілу. Основу його системи становить теорія заробітної

плати, прибутку і ренти. Ці категорії він розглядає з точки зору їх

очки зору їх

величини і співвідношення.

Земельна рента. Виникнення ренти Р. пов’язує з утвердженням приватної

власності на землю. Основна теза – рента виплачується за користування

землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість не

однакова. Рента за Р. – це надлишок цінності над середнім прбутком.

Проблема відтворення і кризи. Аналізуючи процес нагромадження капіталу

Р. помилково зводив його до перетворення доходу лише у змінний капітал,

в заробітну плату. Він твердив, що попит обмежується лише виробництвом.

Велика заслуга Р. полягає у розробці теорії порівняльних витрат як

основи

спеціалізації країн у зовнішній торгівлі.

Теорія вартості та теорія ренти Д.Рікардо.

Видатний представник класичної політичної економії.

Рікардо(1772-1823).Основна праця– “Начала політичної економії і

оподаткування”(1817). Теорія вартості. Р. розрізняє споживчу і мінову

цінність. Корисність – не є мірилом мінової цінності, хоча вона

абсолютно необхідна для неї. Оскільки мінова цінність - категорія

відносна, яка знаходить свій прояв у певній кількості іншого товару, Р.

виявляє і абсолютну цінність, субстанцією якої становить праця. Р.

розрізняє природню і ринкову ціну. Під природньою він розуміє цінність

під ринковою – ціну.

Земельна рента. Виникнення ренти Р. пов’язує з утвердженням приватної

власності на землю. Основна теза – рента виплачується за користування

землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість не

однакова. На кращих землях виникає рента, а її величина залежить від

різниці якості різних ділянок. Під впливом конкуренції фермери

задовільняються середнім прибутком, а додатковий доход привласнюється

власниками землі як рента. Рента за Р. – це надлишок цінності над

середнім прбутком. Р. вважав,що основою всякого економічного розвитку,

матеріального достатку і навіть росту промисловості є додатковий продукт

землі. Динаміку ренти він правильно пов’язував з нагромадженням

капіталу, розвитку продуктивних сил, зростанням міського населення.

Промислова буржуазія використала теорію Р. для обгрунтування вимоги для

скасування хлібних законів.

43 Т.Мальтрус .

Історія передумови еволююції класичної політичної економії в1-й

пол.19ст:

1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму.

2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х

протиріч кап-зма. 3)Вихід на істор. арену робітн-го класу. 4)Завоюв.

буржуазії політ-ю владою.

Ек-ні т. напрями: 1)розв. класич-ї політек-ї; 2)виникн-я клас-го

напрямку політек-ї; 3)виникнення пролітарної політек-ї; 4)виникн-я

істор-ї школи в Германії.

Томас Роберт Мальтус (1766-1834). Основні праці: «Дослід-ня про закони

народонаселення у зв'язку з майбутнім удосконаленням суспільства»(1798),

“Поняття політичної економії”(1827).

Основне місце в теорії М. займає– теорія народонаселення, теорія рент та

ін. М. Спробував відкрити вічний закон народонаселення. Базуючись на

концепції спадної концепції грунту, згідно з якою засоби існув-ня людей

дної концепції грунту, згідно з якою засоби існув-ня людей

не можуть зростати швидше, ніж в арифм-й прогресії. Він стверджував, що

аналогічно до приросту рослин та тварин, насел-я здатне безмежно

розмножув. в геометр-й прогресії. У невідповідності темпів існув-ня

населення і темпів засобів існування бачив краще і який діє постійно,

неминуче, прерікаючи надлишок насел-я на нестатки, голод і смерть.