Етапи розробки методів мінімізації та попередження податкових ризиків
Після порівняння отриманих значень ризиків з максимально допустимими виробляється стратегія управління податковими ризиками і на цій основі – методи їх мінімізації. Останні включають такі етапи:
– оцінку допустимості отриманого рівня ризику;
– оцінку можливості мінімізації ризику;
– вибір методів мінімізації ризику;
– оцінку доцільності і вибір варіантів мінімізації ризику.
Після вибору відповідного комплексу заходів з мінімізації ризику слід прийняти рішення про ступінь достатності вибраних заходів. При цьому важливим є розрахунок такого показника, як значущість податкового ризику – суми коштів, яку повинен отримати бюджет в результаті виявлення ризику та його усунення.
Заключним елементом управління податковими ризиками є моніторинг заходів їх попередження і протидії. В основу розробки таких заходів повинні бути закладені результати всіх попередніх етапів роботи з ризиками. Крім того, необхідно враховувати, що на систему управління податковими ризиками впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Системний підхід
передбачає пошуки причин виникнення податкових ризиків, насамперед в зовнішньому середовищі. Так, зовнішніми факторами системи управління податковими ризиками є:
– макроекономічні фактори;
– специфіка формування податкової політики в державі;
– зарубіжний досвід управління податковими ризиками;
– нормативна база в сфері регулювання податкових ризиків.
Серед найбільш характерних оцінок зовнішнього середовища слід відмітити динамічність, розмаїтість та інтегрованість. Динамічність передбачає швидку змінність зовнішнього середовища. Тому основним завданням моніторингу податкових ризиків в цьому напрямку є створення адаптивної системи управління ризиками, яка не чинить опору змінам зовнішнього середовища, а змінюється разом з ними.
Розмаїтість зовнішнього середовища пов’язана з тим, що податкова служба в процесі моніторингу податкових ризиків взаємодіє з іншими контролюючими органами, банками, органами влади тощо, які пов’язані між собою великою кількістю зв’язків – економічних, інформаційних, політичних, адміністративних, і постійно впливають одне на одного, тобто зовнішнє середовище є інтегроване. Отже, зміни в процесі взаємодії з будь-яким з цих суб’єктів призводять до змін відносин з іншими.
Щодо внутрішніх факторів системи управління податковими ризиками, то вони включають:
– специфіку діяльності державної податкової служби, її стратегію і тактику;
– організаційну структуру управління податковими ризиками;
– кваліфікацію персоналу, який займається моніторингом податкових ризиків тощо.
Тобто причини виникнення податкових ризиків у внутрішньому середовищі пов’язані із недоліками в діяльності органів податкової служби та в організації моніторингу податкових ризиків зокрема. Тому усунення таких недоліків разом з усуненням причин виникнення податкових ризиків в зовнішньому середовищі є важливою умовою попередження і протидії податковим ризикам.
Таким чином, ефективне управління податковими ризиками дає змогу створити партнерські відносини та атмосферу повної довіри і поваги між податковою службою та платниками податків із застосуванням заходів, які б сприяли безкомпромісному витісненню тіньового сектору економіки та створенню необхідних стимулів для його легалізації.
Впровадження системи аналізу діяльності платників податків в процесі управління податковими ризиками дасть можливість на підставі економіко-математичних моделей здійснювати відбір суб’єктів господарської діяльності для податкового аудиту в автоматизованому режимі, що уможливлюють мінімізувати вплив людського фактора при призначенні перевірки. При цьому програма перевірки включатиме лише питання, попередньо визначені за допомогою автоматизованої інформаційної системи, в яких мають бути зазначені можливі порушення податкового законодавства, що значно зменшить терміни перевірки. Крім того, зменшиться кількість перевірок для сумлінних платників податків, у яких вірогідність податкових ризиків є мінімальною. Сумлінні платники податків перевірятимуться з більшим інтервалом, а увагу працівників державної податкової служби буде сконцентровано на тих суб’єктах підприємницької діяльності, які застосовують у господарській діяльності схеми мінімізації та ухилення від сплати податків.