Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень

Дефіцит бюджету – перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету)

Джерелами фінансування бюджету є:

1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх
запозичень;

2) кошти від приватизації державного майна (включаючи інші
надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) -
щодо державного бюджету;

3) повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження
внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів;

4) вільний залишок бюджетних коштів з дотриманням умов,
визначених цим Кодексом.

2. Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні
кошти Національного банку України.

3. Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету
України в частині фінансування є:

1) кредити (позики), що залучаються державою від іноземних
держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації
інвестиційних програм (проектів);

2) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет
України.

У разі зменшення обсягу джерел фінансування державного
бюджету певного типу порівняно з обсягом, визначеним законом про
Державний бюджет України, допускається за рішенням Кабінету
Міністрів України, погодженим із Комітетом Верховної Ради України
з питань бюджету, збільшення обсягу джерел фінансування державного
бюджету іншого типу з дотриманням граничного обсягу річного
дефіциту державного бюджету.

Державні запозичення здійснюються в межах, визначених
законом про Державний бюджет України (крім випадків, передбачених
частиною четвертою статті 15 цього Кодексу та абзацом першим
частини сьомої цієї статті), з дотриманням граничного обсягу
державного боргу на кінець бюджетного періоду (крім випадку,
передбаченого частиною четвертою статті 15 цього Кодексу).

Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх
запозичень належить державі в особі Міністра фінансів України або
особі, яка виконує його обов'язки (далі - Міністр фінансів
України), за дорученням Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення державних
запозичень, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку
державного запозичення.

У разі зменшення обсягу коштів від державних внутрішніх
(зовнішніх) запозичень порівняно з обсягом, визначеним законом про
Державний бюджет України, у зв'язку з погіршенням умов таких
запозичень та/або кон'юнктури фінансового ринку допускається
збільшення обсягу коштів від державних зовнішніх (внутрішніх)
запозичень з дотриманням граничного обсягу державного боргу.

У разі зменшення (збільшення) обсягу платежів з погашення
державного боргу у зв'язку з поліпшенням (погіршенням) умов на
фінансовому ринку порівняно з обсягом, визначеним законом про
Державний бюджет України, допускається зменшення (збільшення)
обсягу державних запозичень з дотриманням визначеного законом про
Державний бюджет України обсягу фінансування державного бюджету за
борговими операціями.

2. Кредити (позики) від іноземних держав, банків і
міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних
програм (проектів) залучаються державою на підставі міжнародних
договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень.
Кошти для реалізації таких інвестиційних програм (проектів), а
також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів
(позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України
протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні
міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не
встановлено законом.

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради
мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення (за винятком
випадків, передбачених статтею 73 цього Кодексу).

Місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські
ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів за
офіційними даними органів державної статистики на час ухвалення
рішення про здійснення місцевих запозичень. При цьому місцеві
зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від
міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські
ради.

Право на здійснення місцевих запозичень у межах, визначених
рішенням про місцевий бюджет, з урахуванням статті 74 цього
Кодексу належить Автономній Республіці Крим, територіальній
громаді міста в особі керівника місцевого фінансового органу за
дорученням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міської
ради.

4. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у
будь-якій формі (крім випадків, передбачених цим Кодексом) або
надавати юридичним чи фізичним особам кредити з бюджету (якщо не
встановлено відповідні бюджетні призначення на надання кредитів з
бюджету).

5. При здійсненні державних запозичень та наданні державних
гарантій Міністр фінансів України за рішенням Кабінету Міністрів
України має право брати зобов'язання від імені України, пов'язані
із здійсненням таких запозичень, у тому числі щодо відмови від
суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних з
поверненням кредитів (позик), протягом часу дії зобов'язання з
повернення запозичених коштів.

6. Витрати на обслуговування та погашення державного
(місцевого) боргу здійснюються Міністерством фінансів України
(місцевим фінансовим органом) відповідно до кредитних договорів, а
також нормативно-правових актів, за якими виникають державні
боргові зобов'язання (боргові зобов'язання Автономної Республіки
Крим чи територіальних громад), незалежно від обсягу коштів,
визначеного на таку мету законом про Державний бюджет України
(рішенням про місцевий бюджет).

Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування та погашення
державного боргу перевищить обсяг коштів, визначений законом про
Державний бюджет України на таку мету, Міністерство фінансів
України невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про очікуване
перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у
двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про
Державний бюджет України.

Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування та погашення
місцевого боргу перевищить обсяг коштів, визначений рішенням про
місцевий бюджет на таку мету, Верховна Рада Автономної Республіки
Крим, міська рада вносять відповідні зміни до рішення про місцевий
бюджет.

7. З метою ефективного управління державним (місцевим) боргом
та/або ліквідністю єдиного казначейського рахунку Міністерство
фінансів України (Верховна Рада Автономної Республіки Крим, міська
рада або за їх рішенням місцевий фінансовий орган) має право
здійснювати правочини з державним (місцевим) боргом, включаючи
обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових
зобов'язань (боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим,
територіальної громади міста), за умови дотримання граничного
обсягу державного (місцевого) боргу на кінець бюджетного періоду.

Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган)
може залучати суб'єктів господарювання для надання агентських,
консультаційних, рейтингових та інших послуг, необхідних для
управління державним (місцевим) боргом, за рахунок коштів
державного (місцевого) бюджету в межах бюджетних призначень на
обслуговування державного (місцевого) боргу. { Частину сьому
статті 16 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3614-VI
( 3614-17 ) від 07.07.2011

8. Міністр фінансів України за погодженням з Національним
банком України має право в межах поточного бюджетного періоду
здійснювати на конкурсних засадах та/або шляхом проведення
аукціонів розміщення тимчасово вільних коштів єдиного
казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного
бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів
з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного
періоду.

Керівник місцевого фінансового органу має право за рішенням
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої
ради в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на
конкурсних засадах розміщення тимчасово вільних коштів місцевих
бюджетів на депозитах або шляхом придбання державних цінних
паперів, цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим,
відповідною міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до
кінця поточного бюджетного періоду.

Порядок ( 6-2011-п, 65-2011-п ) здійснення операцій,
передбачених цією частиною статті, визначається Кабінетом
Міністрів України з дотриманням таких вимог:

встановлення мінімальної ставки дохідності придбання цінних
паперів, укладання договорів придбання цінних паперів - при
придбанні цінних паперів;

укладання договору банківського вкладу (депозиту) з установою
банку - при розміщенні на депозитах.

Договір про придбання державних цінних паперів, цінних
паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною
міською радою, згідно з цією частиною статті має містити положення
про виконання особами, що уклали цей договір, зобов'язання щодо
зворотного продажу/купівлі таких цінних паперів до кінця поточного
бюджетного періоду.

9. Умови випуску та обігу державних цінних паперів і цінних
паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною
міською радою, визначаються з урахуванням Закону України "Про
цінні папери та фондовий ринок"

Міністерство фінансів України оприлюднює графік проведення
аукціонів з розміщення державних боргових цінних паперів на
внутрішньому ринку. Такий графік може уточнюватися у зв'язку із
зміною умов державних запозичень та/або кон'юнктури фінансового
ринку.