Грошові потоки, їх характеристика та особливості їх балансування через внцтрішній і зовнішній ринок

Грошовий потік — сукупність платежів, які обслу­говують окремий етап (чи його частину) процесу розширеного відтворення.

У наведеній схемі сукупного грошового обороту виділено такі окремі грошові потоки:

1) сукупність витрат фірм на придбання необхідних виробничих ресурсів (робоча сила, земля, споруди тощо);

2) оплата урядовими органами праці державних службовців;

3) трансфертні платежі — всі виплати, які здійснює держава домашнім господарствам;

4) доходи домашніх господарств від реалізації їхніх ресурсів (зарплата, проценти, дивіденди тощо), які становлять національний дохід.

Далі національний дохід поділяється на три частини, кожна з яких породжує окремий грошовий потік. Переважна його частина витрачається домашніми господарствами на споживання, у зв'язку з чим оплачуються купівля продуктів на внутрішньому ринку продуктів(потік 5) і на світовому ринку(потік 13). Певну частину доходу домашні господарства сплачують уряду у вигляді податків, що створює потік 6.

Не витрачена на споживання та сплату податків частина доходу — це заощадження домашніх господарств, які надходять на фінансовий ринок і створюють потік 7.

Заощадження населення в цій моделі виступають єдиним джерелом надходження коштів на фінансовий ринок, а тому є єдиним джерелом інвестування розширення виробництва в секторі «фірми». У зв'язку з цим формується грошовийпотік 8, в якому враховані кредити, одержані фірмами у фінансових посередників, та доходи від емісії цінних паперів.

Мобілізовані на фінансовому ринку кошти фірми інвестують на розширення виробництва, внаслідок чого формується новий грошовийпотік 9.

До послуг фінансового ринку, крім фірм, звертається також уряд, коли йому недостатньо податкових надходжень для покриття своїх витрат. Мобілізація урядом коштів на фінансовому ринку спричиняє появу грошовогопотоку 10, а витрачання цих коштів для державних закупівель —потоку 11.

Якби домашні господарства всі купівлі здійснювали на внутрішньому ринку продуктів, то грошових коштів, що надійдуть на цей ринок за вказаними трьома потоками (5,9, 11), було б достатньо, щоб реалізувати весь обсяг національного продукту, запропонованого фірмами на цьому ринку. Одержаний фірмами виторг сформував би останній грошовийпотік 12, який «замкнув» би кругообіг грошових коштів. Обсяг цього потоку визначається обсягом реалізованого ВНП і дорівнює обсягу НД, відображеногов потоці 4.

Балансуванняпотоків 12 і 4 має вирішальне значення для нормального функціонування грошового обороту й усієї економічної системи, для забезпечення сталості грошей і кон'юнктури ринку.

Оскільки економіка України відкрита і її зв'язки зі світовим ринком інтенсивно розвиваються, у схемі показані потоки, які зв'язують внутрішній оборот зі світовим ринком:

13 — оплата продуктів, що надходять у країну за імпортом;

14 — надходження в країну грошей зі світового ринку за оплату експорту;

15 — чистий відлив капіталу з внутрішнього ринку на світовий;

16 — чистий приплив капіталу зі світового ринку на внутрішній.

Якщо імпорт перевищує експорт, то черезпотік 13 відпливе на світовий ринок грошей більше, ніж надійде черезпотік 14.

Потік 12 (національний продукт) виявиться меншимпотоку 4 (національного доходу) на величину чистого імпорту (перевищення обсягу імпорту над експортом за певний період). Виникнуть ускладнення з реалізацією створеного в країн національного продукту.

Збалансування потоків, що обслуговують ринок продуктів, за умов чистого імпорту забезпечується через залучення грошових коштів у внутрішній оборот зі світового грошового ринку шляхом одержання позичок у зарубіжних банках чи продажу на іноземних ринках національних фінансових активів (акцій, облігацій, векселів тощо)

Збалансування грошових потоків за умов чистого експорту здійснюється шляхом розміщення одержаних коштів на іноземних ринках через механізм фінансових операцій. Тоді посилюється відлив капіталу з внутрішнього фінансового ринку відновлюється його збалансованість.

Отже, через механізм урівноваження чистого імпорту припливом капіталу чистого експорту відпливом капіталу досягається збалансованість грошових потоків які пов'язують національну економіку з іноземними ринками, та збалансованість усього грошового обороту країни.

Загальна збалансованість грошового обороту вимагає вирівнювання перш за всі національного доходу і національного продукту. Для цього повинні балансуватися всі взаємопов'язані грошові потоки. За напрямами руху грошей щодо національного доходу ці потоки розділяють на дві групи:

• потоки втрат (чисті податки, заощадження, оплата чистого імпорту);

• потоки ін'єкцій (інвестиції, державні закупівлі, надходження від чистого

експорту).

На суму втрат зменшується, а на суму ін'єкцій збільшується внутрішній грошовий оборот і можливості реалізації національного продукту.

Для збалансування національного доходу і національного продукту потоки втрат

і потоки ін’єкцій повинні вирівнюватися.