Поняття невизначеності та ситуації ризику
Тема 1. Ризик та його вплив на діяльність підприємства
1.1. Поняття невизначеності та ситуації ризику
1.2. Сутність та природа інноваційного ризику
Поняття невизначеності та ситуації ризику
Найхарактернішою причиною існування ризику в управлінській діяльності є невизначеність. Невизначеність – це неповне або неточне уявлення про значення різних параметрів у майбутньому, які породжені різноманітними причинами, і, насамперед, неповнотою або неточністю інформації про умови реалізації рішення, зокрема пов’язаних з ними витратах і результатах.
Ризик та невизначеність – це елементи і господарської діяльності, і процесів управління. Сьогодні економістами встановлено відмінності між ризиком і невизначеністю.
Щоб повніше охарактеризувати ризик, доцільно визначити поняття «ситуація ризику», оскільки за змістом воно безпосередньо пов’язане з поняттям «ризик».
Зазвичай під поняттям «ситуація» розуміють поєднання різних обставин і умов, що створюють певну обстановку для того чи іншого виду діяльності. Обстановка може сприяти або перешкоджати здійсненню тієї чи іншої дії.
Ситуація ризику виникне у тому разі, якщо можна кількісно і якісно визначити ймовірність того або іншого варіанту ситуації.
Ймовірність визначається як ступінь можливості здійснення певного варіанта і змінюється від 0 до 1. Сума ймовірностей усіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці.
Найбажаніший спосіб визначення ймовірності - об'єктивний. Ймовірність об'єктивна, коли її можна визначити математичними методами або за допомогою статистичного аналізу накопиченого досвіду. Однак часто підприємство не має достатньої інформації для об'єктивної оцінки ймовірності, проте досвід керівництва підказує, що саме може трапитися, з високою достовірністю. У такій ситуації керівник може використати міркування про можливості здійснення альтернатив з тією чи іншою суб'єктивною ймовірністю.
Зауважимо, що ситуація ризику якісно відрізняється від ситуації невизначеності. Рішення приймається в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів. Часто така ситуація складається у разі використання інноваційних ідей та нових технологій, що завжди пов'язане з ризиком, а спроби уникнути інновацій здатні зупинити прогрес розвитку суспільства. Невизначеність також характерна для деяких рішень, які доводиться приймати в обставинах, які швидко змінюються. З погляду філософії невизначеність в соціально-економічній системі викликана не тільки суб'єктивною обмеженістю наших знань про об'єкт дослідження у певний момент часу, а й об'єктивною неможливістю детального описання його адекватною мовою.
Стикаючись з невизначеністю, керівник може використати дві основні можливості. По-перше, спробувати одержати додаткову релевантну інформацію і ще раз проаналізувати проблему. Цим часто вдається зменшити новизну і складність проблеми. Керівник поєднує цю додаткову інформацію й аналіз з набутим досвідом, здатністю до суджень або інтуїцією, та визначає суб'єктивну ймовірність кожного з передбачуваних результатів.
Друга можливість - діяти суворо відповідно до набутого досвіду, суджень або інтуїції і зробити припущення про ймовірність подій. Це необхідно, коли недостатньо часу на збирання додаткової інформації або витрати на неї занадто високі, оскільки часові та інформаційні обмеження мають важливе значення для прийняття управлінських рішень.
Економіка ринкового типу передбачає існування найрізноманітніших видів невизначеності для всіх суб’єктів господарювання.
Ця класифікація дає можливість розрізнити повну невизначеність, повну визначеність та часткову невизначеність.
Повна невизначеність – це такий вид невизначеності, який характеризується близькою до нуля прогнозованістю того, що подія наступить.
Повна визначеність — імовірність настання події наближена до 1, що свідчить про майже точний прогноз результатів здійснення власної стратегії, тенденцій розвитку ринку тощо.
Часткова невизначеність — імовірність настання події (прогнозованість) перебуває в межах від 0 до 1. На відміну від повних невизначеності і визначеності, які мають переважно теоретичний характер, цей вид має конкретний практичний аспект і найбільше досліджується.
Крім того, виділяють наступні класи невизначеності:
- часова невизначеність пов'язана з прогнозуванням майбутніх наслідків подій (виходів) або відсутністю інформації про минулі стани;
- метрична невизначеність пов'язана з неточністю оцінки або вимірів змінних, що включаються у математичні моделі;
- структурна невизначеність породжується складністю досліджуваної системи і необхідністю побудови і верифікації моделей;
- комунікаційна невизначеність виникає в результаті необхідності комунікацій під час оцінювання невизначених параметрів або роз'яснення можливих наслідків рішень.