Облік амортизації основних засобів

Беручи участь у виробничому процесі, основні засоби поступово переносять по частинах свою вартість на готовий продукт. Завдання бухгалтерського обліку полягає в тому, щоб визначити суму цієї вартості.

Основним джерелом відтворення основних засобів є амортизаційній відрахування. Відсутність наукового підходу до розробки механізму відтворення основних засобів спричинила значне погіршення стану активів

Основою амортизації являється зношення основних засобів. Поняття зношення і зносу не є ідентичними. Знос –це втрата засобами праці своїх властивостей чи характеристик внаслідок певних обставин (експлуатації, впливу науково-технічного прогресу і т.п.), тобто це об'єктивно існуюче явище. Зносу підлягають всі засоби праці як діючі, так і не діючі, незалежно від їх участі в процесі виробництва (виробничі і невиробничі). Зношення –це економічний процес, відображення зносу в економічній дійсності. Зношення представляє собою процес втрати засобами праці своєї вартості. Норми зносу і амортизації встановлені обліковуються за діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку на одному рахунку No13 "Знос (амортизація) основних засобів".

Великий внесок у розробку підходів до вирішення цих питань зробили провідні вітчизняні вчені-обліковці: Ф.Ф.Бутинець, В.М.Жук, В.Б. Моссаковський, М.Ф.Огійчук, П.Т. Саблук, Л.К. Сук та інші вчені. Проте глибокі структурні зміни в економічному механізмі вимагають постійного вдосконалення методології й методики обліку відтворення основних засобів.

Процес інтеграції України у світове співтовариство зумовив впровадження національних стандартів бухгалтерського обліку, які визначають нові підходи до методики й організації бухгалтерського обліку як взагалі, так і у частині нарахування й відображення амортизації основних засобів, а саме П(С)БО N7 “Основні засоби”, який відповідає МСФЗ, що дало змогу підприємствам України право самостійно обирати методи нарахування амортизації. Що стосується бухгалтерського обліку основних засобів, то методологічні основи формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається П(С)БО N 7 “Основні засоби”.

Проблеми обліку і нарахування амортизації основних засобів є предметом особливої уваги економічної науки, оскільки амортизація як економічна категорія, одночасно виступає як витрати виробництва та як джерело відтворення і, як наслідок, впливає на широке коло економічних показників –собівартість, ціну, прибуток, податки, кількісні та якісні оцінки виробничого потенціалу.

В умовах застосування прискореної амортизації на підприємствах повинні визначати свої дійсні витрати, що пов’язані з відновленням засобів праці, та уточнювати таким чином витрати виробництва; практично повністю відмовилися від використання не прискореної амортизації без потрібних основаній. Були введені 2 джерела фінансування витрат на ремонти –за рахунок собівартості та амортизаційних відрахувань, що ускладнюють облік та знижують інвестиційні можливості підприємств; не був введений механізм об’єктивної та своєчасної переоцінки основних фондів.

Тому, наявність великої кількості невирішених проблем, недостатній ступінь дослідження проблеми стосовно сучасних змін в економіці, наявність багатьох невирішених і дискусійних питань, а також велике їх практичне значення свідчать про необхідність подальшого дослідження питань нарахування і обліку амортизації та роблять цю тему актуальною на наш час.

УДК: 657

Штірц К.С., cт. гр. ОАз-41

Науковий керівник: Нужна О.А., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет