Поняття амортизації, методи нарахування амортизації об'єкта основних засобів
Процес амортизації означає перенесення частинами вартості основних фондів протягом терміну їх корисної служби на вироблену продукцію і наступне використання цієї вартості для відшкодування спожитих основних фондів.
Амортизаційні відрахування – це грошова сума перенесеної вартості основного виробничого фонду на вироблену продукцію.
Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні його на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Під строком корисного використання (експлуатації) слід розуміти очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:
- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
- передбачений фізичний та моральний знос;
- правові або інші обмеження щодо строків використання (експлуатації) об'єкта та інші фактори.
Нарахування амортизації здійснюється щомісяця. Ступінь, з яким повинна бути відновлена вартість основних фондів називається нормою амортизації (А) і визначається за формулою (2):
Норма амортизації складається з двох частин: норми на реновацию (повне відновлення) і норми на капітальний ремонт. Ці частини взаємопов'язані і взаємозалежні. Так, чим коротший строк служби засобів праці, тим за інших рівних умов менша потреба у ремонті, а отже, і нижча частка амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт. У загальному вигляді формула річної норми амортизації така:
(2)
де А - річна норма амортизації, визначена у відсотках;
Фосн, - балансова вартість засобів праці;
Фл.в. - ліквідаційна вартість засобів праці;
Т - тривалість (кількість років) функціонування основного капіталу (амортизаційний період з урахуванням морального зношування).
Норма амортизації впливає на собівартість продукції, а відповідно й на величину чистого доходу. Тому норми амортизації зношуванням бути науково обґрунтованими. Це дає змогу точніше обчислити собівартість і ціни на продукцію.
Ухвалення рішення про вибір методу нарахування амортизації основних засобів належить засновникам, інвесторам, акціонерам тощо, тобто залежить від облікової політики держави.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання (п.29 П(С)БО 7).
Амортизація нараховується щомісячно протягом всього терміну корисного використання об'єкту (п.23 П(С)Б0 7). Разом з тим, нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об'єкта (п.23 П(С)БО 7) або припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів (п.29 П(С)БО 7).
Найчастіше використовують метод рівномірного (прямолінійного списання) нарахування амортизації. При його використанні вартість об’єкта списується протягом усього періоду експлуатації рівними сумами:
Даний метод дуже простий, але він не забезпечує можливість врахування реального зносу та продуктивності конкретного об’єкту.