Шкала оцінювання: національна та ects

Фінанси

Методичні рекомендації

до виконання курсових робіт

освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст»

галузь знань 0305 Економіка та підприємництво

напрям підготовки 030508 Фінанси і кредит

спеціальність 5.03050801 Фінанси і кредит

Хмельницкий 2011

Методичні рекомендації по виконанню курсових робіт здисципліни «Фінанси» для підготовки молодших спеціалістів напряму підготовки 030508 Фінанси і кредит за спеціальності 5.03050801 Фінанси і кредит.

Укладач :

викладач першої категорії , магістр фінансів Шмерко О .П.

Рецензент:

викладач вищої категорії , методист, Фролова Н.Л.

Схвалено

на засіданні циклової

комісії економіки і фінансів

Протокол № від .2011 р.

Голова циклової комісії

____________ Гребінська С.І.

Зміст

	Вступ
	Загальні вимоги до курсової роботи
	Структура та зміст курсової роботи
	Вимоги до оформлення курсової роботи
	Критерії оцінювання курсових робіт
	Захист курсової роботи
	Тематика курсових робіт
	Додатки

ВСТУП

Підготовка фахівців з фінансів у вищих навчальних закладах освіти України передбачає виконання студентами науково-практичних робіт, які дозволяють підвищити їх кваліфікаційний рівень за певними тематичними напрямами. Тому для студентів спеціальності "Фінанси і кредит" передбачено виконання курсової роботи з курсу "Фінанси".

Курсова робота є однією з найефективніших форм самостійної роботи студентів. Мета курсової роботи - допомогти студентові закріпити та поглибити теоретичні знання, здобуті у процесі вивчення дисципліни.

Завдання курсової роботи – підвищити рівень знань студентів в області економічного обґрунтування підприємницької поведінки, допомогти їм в формуванні економічного мислення, сформувати у студентів знання поведінки економічних суб’єктів, озброїти їх універсальним інструментарієм прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежень засобів і альтернативних можливостей.

Курсова робота як важлива форма навчального процесу покликана навчити майбутнього фахівця самостійному узагальненню й аналізу інфор­маційних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, публіка­цій періодичної преси тощо), статистичних і практичних матеріалів, що характеризують фінансові процеси на різних рівнях господарювання: у сфері фінансів суб'єктів господарської діяльності, державних фінансів, міжнарод­них фінансів, страхового й фінансового ринку.

Виконання роботи свідчить, наскільки знання, здобуті студентами в процесі вивчення курсу, є глибокими і фундаментальними; характеризує вміння студентів самостійно дослідити поставлені питання обраної теми та вирішити завдання розрахунково-аналітичного характеру.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

У курсовій роботі студент має показати:

- знання і правильне розуміння закономірностей, що складаються у фінансовій сфері;

- уміння працювати з інформаційними джерелами, користуватись законодавчим та інструктивним матеріалом, викладати свою точку зору з проблемних питань та робити обґрунтовані висновки щодо поліпшення фінансових відносин і вдосконалення фінансової системи;

- здатність використовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та узагальнення цифрового матеріалу, застосовувати сучасну методику дослідження з використанням таблиць, графіків, схем, діаграм та інших графічних рисунків.

У курсовій роботі студент повинен глибоко і всебічно розкрити зміст обраної теми, показати розуміння конкретних форм організації фінансів у різних сферах суспільної діяльності. Особливу увагу слід приділити дискусійним питанням теорії і практики фінансових відносин. Якщо в економічній літературі відсутня єдина точка зору з питань, які досліджуються, слід навести думки кількох авторів, дати їм критичну оцінку та висловити свої міркування з даного приводу. Це сприятиме більш глибокому засвоєнню матеріалу.

Обов'язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових практичних і статистичних даних. Джерелом їх можуть бути статистичні щорічники, наукові статті, монографії, а також аналітичні відомості офіційних сайтів суб'єктів фінансового ринку.

Послідовність виконання курсової роботи складається з декількох етапів, які схематично представлені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Етапи виконання курсової роботи

Етап	Назва етапу
І	Вибір теми
ІІ	Підбір та вивчення літератури, складання попереднього плану роботи
ІІІ	Затвердження плану(консультація з викладачем - науковим керівником)
ІV	Написання та оформлення
V	Передача завершеної роботи керівнику для перевірки та рецензування
VІ	Попереднє оцінювання
VІІ	Захист

Перший етап - це вибір теми. В підрозділі 6 наведено тематику курсових робіт, з якої студент самостійно обирає конкретну тему. При виборі теми враховується:

- актуальність теми дослідження;

- можливість ефективного використання економічної інформації про досліджуваний об'єкт;

- професійні інтереси студента;

- напрямок сформованої науково-дослідницької роботи студента.

Студент може самостійно запропонувати власний варіант теми, що відсутній в орієнтовному переліку, але чітко дотримуючись професійної спрямованості фахової підготовки. Обрана студентом тема повинна бути обов’язково затверджена викладачем —керівником.

Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, підібрати відповідну науково-методичну літературу та нормативно-інструктивні матеріали.

Другий етап. Літературні джерела студент підбирає самостійно. Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов'язаний з темою роботи. До них відносяться матеріали, які опубліковані в різних вітчизняних та зарубіжних виданнях, статистичні збірники, Закони і Постанови Верховної ради і Кабінету Міністрів України, а також фактичні статистичні, фінансові та бухгалтерські дані (за останні 3-5 років).

Роботу з літературними джерелами потрібно починати зі складання повного переліку підручників, навчальних посібників, монографій, періодичних видань, нормативних актів та офіційних сайтів.

Найбільша кількість публікацій з фінансових питань міститься в журналах "Фінанси України", "Економіка України", "Фінансова тема", "Економічний часопис", "Економіст", "Регіональна економіка", "Соціальний захист", "Соціальна політика", "Фінансовий контроль", "Вісник НБУ", "Фінансовий ринок України", "Страхова справа", "Санація і банкрутство", "Підприємництво, господарство і право", "Формування рин­кових відносин в Україні", а також у газетах "Голос України", "Урядовий кур'єр", "Бізнес", "Галицькі контракти" та ін. Законодавчі акти публікуються у "Відомостях Верховної Ради України" та інших періодичних виданнях. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Державного комітету статистики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України та ін., а також на офіційних сайтах відповідних міністерств та відомств.

Ознайомлення та дослідження літературних джерел є основою для складання студентом розгорнутого плану курсової роботи, який погоджується з науковим керівником курсової роботи.

Третій етап. План - це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. План повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв'язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного плану видно, наскільки студент розібрався в обраній темі, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

План складається з переліку вузлових питань, що пов'язані внутрішньою логікою дослідження з темою. При складанні плану базові питання необхідно розмістити в такій послідовності, яка б дозволяла знайти найбільш логічну і прийнятну для даного дослідження схему викладення матеріалу. Зміст обов'язково затверджується керівником. Зразок оформлення змісту для затвердження представлено в додатку Г.

Після узгодження та затвердження плану студент приступає до написання курсової роботи. Під час написання роботи план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджуються з науковим керівником.

2. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими частинами якої є вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел і додатки. Обсяг курсової роботи складає 30-40 сторінок комп'ютерного тексту.

Титульна сторінка є першою сторінкою курсової роботи і заповнюється за встановленою формою, яка представлена у додатку А. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться.

Рецензія на курсову роботу є другою сторінкою, що має встановлену форму (додаток Б), вкладається при здачі роботи і не входить до загального переліку сторінок. Завдання на курсову роботу є трєтя сторінка, що має встановлену форму (додаток B), вкладається при здачі роботи і не входить до загального переліку сторінок. Керівник після перевірки роботи виставляє оцінки.

Орієнтована структура курсової роботи наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Структура курсової роботи

Основні елементи	Рекомендований обсяг (а), примітки
Титульний аркуш	Додаток А
Рецензія	Додаток Б
Завдання на курсову роботу	Додаток В
Зміст	Додаток Г
Заява	Додаток Д
Вступ	2-3
Основна частина	Розділ 1	10-15
	Розділ 2	10-15
	Розділ 3	10-15
Висновки	2-3
Список використаної літератури	Не менше 20 джерел
Додатки	За необхідністю

Зміст роботи затверджується керівником протягом десяти днів з дати офіційної видачі тематики курсових робіт (для студентів заочної форми навчання - з дня проведення настановчої сесії згідно з графіком навчального процесу). Зміст курсової роботи не входить до загального переліку сторінок.

У змісті роботи послідовно записують найменування питань затвердженого плану (з можливими коригуваннями та уточненнями) та визначають номер сторінки, з якої починаються розділи та підрозділи (додаток Г).

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, значимість та ступінь її дослідження. Необхідно визначити мету і завдання курсової роботи, вказати методи дослідження, що використовувались під час написання роботи, визначити об'єкт та предмет дослідження, а також дати коротку характеристику структури роботи.

Основна частина курсової роботи складається з розділів та підрозділів, які розкривають її зміст згідно з обраною темою та поставленими завданнями.

Перший розділ - це теоретична частина роботи. Вона повинна містити теоретико-правові положення обраних для дослідження питань. Ця частина слугує теоретичною основою та передумовою дослідження економічних, прикладних аспектів теми, тому питання, що розглядаються в теоре­тичному розділі роботи, повинні стати своєрідною базою для прикладного дослідження, яке буде здійснюватися в другому розділі. Виконання цієї роботи дозволить студенту отримати цілісну, завершену наукову працю. Вивчаючи теоретичні основи певних проблем, студент повинен здійснити огляд економічної літератури. Присутність такого матеріалу в роботі має показати ґрунтовне знайомство студента із спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, аналізувати різні підходи, що існують в науковій думці, виділяти суттєве, робити власні аргументовані висновки.

Другий розділ має аналітичний характер. В ньому розкриваються організаційні, методичні, інформаційні та технологічні аспекти предмета дослідження. Обов'язковою складовою розділу є аналіз сучасного стану розвитку об'єкта дослідження як на вітчизняному ринку послуг, так і на світовому рівні за останні 3-5 років.

Третій розділ повинен містити рекомендації чи пропозиції щодо вдосконалення визначених в другому розділі проблемних аспектів предмета дослідження.

Висвітлення основної частини роботи має обов'язково включати цифрові дані, що можуть бути представлені у вигляді таблиць і рисунків (схем, діаграм, графіків). Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу - їх наочність. Таблиці й графічний матеріал мають мати окрему нумерацію. На кожну таблицю та рисунок потрібно давати посилання на джерело інформації, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками. Всі наведені в тексті цитати також потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела.

Висновки курсової роботи повинні випливати з проведеного дослідження і мати зв'язок з його результатами. У висновках підводяться підсумки по всіх висвітлених питаннях, визначаються шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно на підставі практичного досвіду, так і шляхом узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах.

До змісту роботи ставляться такі вимоги:

- системність, послідовність і конкретність викладення матеріалу,

- логіка і науковий стиль викладеного матеріалу,

- завершеність викладення кожної думки.

Матеріали роботи треба викладати відповідно до змісту, стисло, лаконічно, не допускаючи повторень та непотрібних відступів від теми.

Строк подання роботи для перевірки та рецензування визначає науковий керівник згідно з графіком навчального процесу.

3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Згідно з вимогами вищої школи та стандартом "Текстові документи. Загальні вимоги СОУ 207.01:2004" необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул, рисунків та ілюстрацій.

Згідно з цим стандартом текстові документи виконують на аркушах формату А4 (210 мм х 297 мм) машинним способом (за допомогою комп'ютерної техніки). Друкують з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці, за умови рівномірного її заповнення, та висотою літер і цифр не менше ніж 1,8 мм, використовуючи текстовий редактор Word, шрифт Times New Roman розміром 14 pt з полуторним міжрядковим інтервалом. Окремі слова, формули, знаки, які вписують у текст, а також виконані рисунки мають бути чорного кольору.

При виконанні текстових документів на аркушах формату А4 текст треба писати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий, нижній не менше ніж 20 мм, правий - не менше ніж 10 мм.

Абзаци в тексті починаються відступом, рівним 1,25 см., що повинне бути однаковим упродовж усього тексту. У тексті документа необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього документа. У документі мають бути чіткі лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього документа.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням па тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору. Пошкодження аркушів, помилки, сліди неповністю знищеного попереднього тексту (графіки) не допускаються.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви в тексті наводять мовою оригіналу. Дозволяється транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову документа, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Сторінки курсової роботи нумерують, номер розміщують у правому верхньому куті сторінки, колонтітули вверхнії та нижнії 1см.

3.1 Вимоги до оформлення змісту

Структурний елемент Зміст розташовують на першому (заголовному) аркуші. Залежно від обсягу та змісту конкретного документа Зміст може містити такі структурні елементи: вступ, розділи та підрозділи (якщо вони мають заголовки), висновки, список використаної літератури, додатки.

Слово Зміст записують у вигляді заголовка посередині сторінки з великої літери. Назви всіх структурних елементів, включених у зміст, записують з першої великої літери. Зміствключають у загальну кількість сторінок документа.

3.2 Вимоги до оформлення заголовків

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки мають чітко і коротко відображати зміст структурного елемента. Заголовки треба починати з абзацного відступу, з великої літери без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Заголовки розділів допускається записувати великими літерами з абзацного відступу.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути, за машинного способу- два інтервали. Відстань між заголовками розділу і підрозділу - один інтервал. Відстань між основами рядків заголовка приймають такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Структурні елементи Вступ, Висновки, Список використаних джерел не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів; їх записують посередині сторінки з великої літери. Допускається записувати великими літерами.

3.3 Вимоги до оформлення формул та рівнянь

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Пояснення до позначень і числових множників, якщо їх не було ра­ніше в тексті, треба подавати безпосередньо під формулою.

Приклад

Середньомісячна заробітна плата основних робочих (С_з.роб.):

С_з.роб.= ,грн. (1)

де З_п - загальний фонд заробітної плати, грн;

П – премії з фонду матеріального заохочення, (10-15%);

З_т - річний фонд тарифної заробітної плати, грн;

Ч_осп. - спискова чисельність основних робочих, чол.

Пояснення кожного позначення, що міститься в формулі, треба подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено в формулі. Перший рядок пояснення треба починати з абзацу словом дебез двокрапки. Після пояснення позначення через кому пишуть одиницю відповідної фізичної величини.

Формули, крім формул у додатках, треба нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. Номер формули складають з номера розділу і порядкового номера формули в цьому розділі відокремлених крапкою.

Формули в кожному додатку повинні мати окрему нумерацію, складену з літери позначення додатка та порядкового номера формули цього додатка, сполучених крапкою.

Якщо в тексті або додатку тільки одна формула, її нумерують так: (1) або (А.1). У посиланнях на формули в тексті подають їх номери в круглих дужках.

3.4 Вимоги до оформлення переліків

У пунктах або підпунктах можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку.

За наявності в тексті переліків одного рівня підпорядкованості, на який у документі не посилаються, перед кожною його позицією ставлять дефіс.

За наявності в тексті переліків різних рівнів підпорядкованості найвищим рівнем с перелік, який позначають малими літерами української абетки, середній рівень позначають арабськими цифрами, найнижчий - дефісом.

Після цифри або літери, якою позначено певну позицію переліку, ставлять круглу дужку.

Приклад

а)_______________;

б)_______________ :

1)_________ :

-_____________;

-_____________;

2)______________:'

в)________________ .

Якщо в тексті треба посилатися на переліки, використовують рівні переліків, позначені літерами та цифрами.

1.5 Вимоги до побудови таблиць

Таблиці використовують для кращого унаочнення та зручності порівняння показників. Цифрові дані треба оформлювати як таблицю, що звичайно повинна маги форму, наведену на рис. 2.

Таблиця_______

_(номер)

__________________

_{(назва таблиці)}

Заголовок колонок

Головка

Підзаголовок колонок

Рядки

Боковик Колонки

(колонка для заголовків рядків)

Рис. 2

На кожну таблицю має бути посилання в тексті, при посиланні треба писати слово таблиця із зазначенням її номера.

Таблиці, крім таблиць додатків, треба нумерувати в межах розділу арабськими цифрами. У такому разі номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці в цьому розділі, відокремлених крапкою.

Таблиці кожного додатка нумерують окремо. Номери складають з літери - позначення додатка - та порядкового номера таблиці в додатку, відокремлених крапкою.

Якщо в документі одна таблиця, її позначають Таблиця 1 або Таблиця А. 1, якщо вона наведена в додатку А.

Назва таблиці повинна відображати зміст таблиці, бути конкретною і стислою. Якщо з тексту можна зрозуміти зміст таблиці, дозволено не давати їй назву.

Назву таблиці пишуть з першої великої літери і розташовують над таблицею (починаючи над верхнім лівим кутом).

Якщо частину таблиці перенесено на іншу або ту саму сторінку, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її части­нами подають тільки номер таблиці з таким написом (починаючи над верхнім лівим кутом, з першої великої літери):

Продовження таблиці_________ на тій самій сторінці чи на подальших сторінках;

_{(номер таблиці)}

Кінець таблиці________на тій самій сторінці чи на останній сторінці, де розміщено

_{(номер таблиці)}

таблицю (рис. 3).

Заголовки колонок та рядків таблиці треба писати з великої літери, підзаголовки колонок - з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком колонки, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовка чи підзаголовка крапку не ставлять. Переважна форма іменників у заголовках - однина. Заголовки колонок та текст рядків таблиці центрують чи зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці.

Таблиця 3.1

Основні показники діяльності підприємства

Назва показника	Одиниці виміру
Виробіток теплової енергії, всього	Дж
Електроозброєність праці,	кВт/чол. (Епр.)

Продовження таблиці 3.1

Одержано теплової енергії	Дж

Кінець таблиці 3.1

Відсоток втрат теплової енергії (п. 4:п. 1)	%	13,2	13,67	13,75

Рис. 3

Горизонтальні та вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, дозволено не наводити, якщо це не ускладнює користування таблицею. Головку таблиці обов'язково відокремлюють лінією від решти таблиці (рис. 3).

Розділяти заголовки та підзаголовки боковика і колонок діагональними лініями не допускається.

Заголовки колонок записують здебільшого паралельно рядкам таблиць. За потреби можна розташовувати заголовки колонок перпендикулярно до рядків.

Допускається нумерувати колонки таблиці арабськими цифрами:

- якщо в тексті треба посилатися на колонку;

- якщо головка має великі розміри, а таблицю треба переносити на чергову сторінку; у цьому разі головку таблиці на подальших сторінках не наводять.

Таблицю залежно від її розміру подають відразу після тексту, де па неї посилаються, або якнайближче до першого посилання (на черговій сторінці), а за потреби - у додатку. Дозволено розташовувати таблицю вздовж довгого боку аркуша.

Якщо розміри таблиці перевищують розміри аркуша, таблицю можна поділити на частини, які розташовують одну під одною, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і (або) боковик.

Якщо таблицю поділено на частини, можна її головку і (або) боковик на перенесених частинах замінити відповідно номерами колонок і (або) рядків, обов'язково проставивши ці номери у першій частині таблиці.

Таблицю ліворуч, праворуч, згори і знизу здебільшого обмежують лініями. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається, то в першій частині таблиці нижню обмежувальну горизонтальну лінію не наводять. Якщо таблиця переривається праворуч, тобто частина колонок переноситься нижче або на іншу сторінку, у першій частині таблиці праву обмежувальну вертикальну лінію не наводять.

3.6 Вимоги до оформлення посилань

Посилання в тесті на джерела потрібно зазначати порядковим но­мером за переліком посилань та номера сторінки його місцезнаходження, яке виділяється двома квадратними дужками.

Приклад: [15, с. 82]

Тобто 15 — це номер джерела в списку посилань, а 82 це сторінка місцезнаходження даного посилання.

3.7 Вимоги до оформлення рисунків

Усі графічні матеріали (ескізи, діаграми, графіки, схеми, рисунки, креслення, фотознімки тощо) повинні мати однаковий напис Рис. Рисунки треба розміщувати в документі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі рисунки мають бути посилання в тексті.

Рисунки треба нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, крім додатків. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка в цьому розділі, відокремлених крапкою.

Рисунки кожного додатка мають окрему нумерацію, що складається з літери позначення додатка та порядкового номера рисунка в цьому додатку, відокремлених крапкою.

Рисунки можуть мати назву, яка повинна відображати його зміст, бути конкретною і стислою. Назву рисунка пишуть з великої літери і роз­ташовують під ним.

Приклад

Рис. 3.1 - Схема розміщення

3.8 Вимоги до позначень та одиниць вимірювання

Між числовим значенням та позначенням одинці вимірювання має бути проміжок.

Приклади

120 грн; 4 млрд грн; 25 к.; 5 шт.; 10 кг; 5 млн грн; 20 тис. грн; 6г; 50 т; 8 м³.

Множення чисел чи числових величин треба позначати знаком " • ".

Знаки "х", "*" чи будь-який інший знак використовувати не рекомендовано.

Приклад

1,8 • 10 (а не 1,8 х 10 чи 1,8 * 10).

3.9 Вимоги до додатків

Матеріал, що доповнює або унаочнює текст документа, дозволено розміщувати в додатках. Додатки, як правило, виконують на листах формату А4. Наприклад, у додатках можна розміщувати рисунки, таблиці великого формату, розрахунки. Додатки оформлюють як продовження документа.

Додатки не включаються в загальний обсяг курсової роботи. У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання. Після списку літератури на окремому аркуші вказується назва ДОДАТКИ.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток В. Дозволено позначати додатки літерами латинської абетки, за винятком літер І та О. У разі повного використання літер української і (або) латинської абеток дозволено позначати додатки арабськими цифрами. Якщо в документі один додаток, його позначають Додаток А.

Кожен додаток повинен мати назву, яку записують симетрично відносно тексту з першої великої літери окремим рядком. Допускається записувати великими літерами. Кожний додаток треба починати з нової сторінки із зазначенням по центру сторінки слова Додатокіз першої великої літери і його позначення.

Текст кожного додатка можна поділити на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. У додатках розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ри­сунки, таблиці та формули нумерують у межах кожного додатка. Перед номерами ставлять літерне позначення цього додатка.

Сторінки, на яких розміщено додатки, мають наскрізну для усього документа нумерацію. Додатки розташовують у порядку посилання на них у тексті документа.

3.10 Вимоги до списку використаних джерел

Перелік літературних джерел, на які є посилання в тексті, наводять в алфавітному порядку, розміщуючи його у кінці документа та починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Список використаної літератури включають у зміст документа. Приклад представлено у додатку Ж

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Курсові роботи у визначений термін подаються науковому керівнику для рецензування та попереднього оцінювання. Перевірені роботи повертаються студентам з відміткою "До захисту". Роботи із зауваженнями, які не можуть бути допущені до захисту, повертаються студентам для опрацювання.

Курсові роботи підлягають захисту, який проводить комісія. Комісія визначає рівень та якість засвоєння теоретичного і практичного матеріалу. Захист курсової роботи оцінюється за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Оцінка визначається за критеріями, наведеними у таблиці 4.1:

- зміст роботи та його відповідність темі;

- оформлення роботи відповідно до вимог стандартів;

- захист курсової роботи.

Таблиця 4.1

Критерії оцінювання курсової роботи

Пояснювальна записка	Ілюстративна частина	Захист роботи	Сума
до 30	до 40	до 30

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Оцінка "відмінно" виставляється за якісно підготовлену роботу, яка ґрунтовно та повністю розкриває зміст обраної теми за всіма аспектами, передбаченими планом. Студент дає чіткі та вичерпні відповіді на запитання членів комісії при захисті курсової роботи.

Оцінка "добре" - за якісно підготовлену курсову роботу, яка розкриває зміст обраної теми за розділами передбаченими планом. Студент дає переважно правильні відповіді на запитання членів комісії.

Оцінки "задовільно" за виконання основних завдань, передбачених планом курсової роботи. Відповіді студента на запитання членів комісії під час захисту роботи мають поверховий характер.

Оцінка "незадовільно" виставляється у тому випадку, коли студент не виконав поетапного плану курсової роботи або ж курсова робота містить лише частковий розгляд основних питань обраної теми. Відповіді студента на запитання членів комісії неправильні або не розкривають сутності питання.

Оцінка заноситься в відомість та виставляється в залікову книжку студента.

5. Захист курсової роботи

Курсова робота, яка готова до захисту, в призначений термін подається студентомкерівнику на рецензію. Курсову роботу рецензує викладач — керівник курсової роботи. У рецензії відзначаються позитивні сторони і недоліки роботи, допущена чи не допущена вона до захисту. Роботи, які не відповідають установленим вимогам, повертаються на доопрацювання. Робота з незадовільною оцінкою підлягає переробленню протягом встановленого терміну.

Якщо курсова робота виконується повторно, то її новий варіант подається обов'язково із зауваженням керівника. Всі доповнення і зміни до початкового варіанту курсової роботи викладаються на аркушах паперу відповідного формату і розміщуються після додатків із зазначенням параграфу (розділу), якого вони стосуються. Студент, який не подав до визначеного терміну курсову роботу або отримав незадовільну оцінку, до захисту не допускається.

Для проведення захисту курсових робіт створюється комісія. До її складу входять керівник і викладачі коледжу. На засіданні комісії розглядаються курсова робота і рецензія (висновки) керівника.

Процедура захисту курсової роботи складаєтьсяіз доповіді студента , відповідей на зауваження керівника, якщо вони не враховані, на питання членів комісії по темі курсової роботи. Тривалість захисту, як правило, не повинна перевищувати 15-20 хв.

У доповіді на захисті студентам слід обґрунтувати актуальність теми, сформулювати мету та завдання дослідження, дати коротку характеристику об'єкта дослідження, показати результати дослідження, суть запропонованих пропозицій, заходів та їх обґрунтування.

На захисті студент не повинен читати доповідь, а повинен вільно розповідати зміст роботи, користуючись планом. Можна ілюструвати доповідь таблицями, схемами, графіками.

Відповіді на запитання повинні бути лаконічні, чіткі.

Результати захисту обговорюються після його закінчення на закритому засіданні комісії. При оцінюванні курсової роботи беруться до уваги її якість і зміст, глибина дослідження, зміст доповіді, правильність відповідей на запитання комісії, оформлення роботи, проявлена студентом ініціатива.

6. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ