Визначення відрядних розцінок та додаткової оплати
На підставі прийнятих у господарстві тарифних ставок і норм продуктивності та відповідно до умов колективного договору може встановлюватися два види розцінок: за одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі (в цьому випадку 60-80% фонду оплати праці доцільно направити для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки оплата праці здійснюється за 1 га.
Наведемо розрахунок погодинної оплати праці працівників НДГ Стрийського коледжу на 2016рік.(механізатори)
1. Кількість робочих годин в 2014р. = 2002 год.
2002 год. : 12 міс. = 166,83 год.
ІІ - розряд господарства
1218,00 : 166,83 год. = 7,301
(оплата за годину)
7,301 х 1,29 = 9,42
І - 9,42 х 1 = 9,42
ІІ - 9,42 х 1,09 = 10,27
ІІІ - 9,42 х 1,20 = 11,30
ІV - 9,42 х 1,35 = 12,72
V - 9,42 х 1,55 = 14,60
VІ - 9,42 х 1,80 = 16,02
Розцінки необхідно розрахувати перед початком масового збирання урожаю, коли є змога з достатньою точністю визначити врожайність, а отже і сезонну норму продуктивності по окремих видах збиральних агрегатів, у тому числі шляхом проведення контрольних обмолотів.
Основою для визначення відрядної розцінки є розмір годинної тарифної ставки. Галузевою угодою міністерства аграрної політики і продовольства України на 2011-2013 р. від 08.02.2011р. передбачено, що окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо складних, важких та відповідальних роботах, на період їх виконання оплата праці може встановлюватися на основі підвищених тарифних ставок із застосуванням вищих між розрядних коефіцієнтів (до 2,7) до тарифної ставки робітника 1 розряду відповідної категорії працівників на умовах колективного договору.
Крім того, на збиранні зернових традиційно застосовується рекомендована підвищена оплата у перші дні масового збирання.
Наприклад, оплату праці трактористів-машиністів, що виконують змінні норми продуктивності на обмолочуванні зернових в перші 10 днів, а на скошуванні зернових культур у валки в перші 7 днів масового збирання рекомендується проводити за розцінками, збільшеними на 60%, іншим працівникам – на 15%.
При невиконанні норм продуктивності в цей період, а також у решту обмежених днів збирання врожаю зернових культур оплату праці рекомендується здійснювати за розцінками, збільшеними на 30%.
Конкретні обмежені календарні строки (в днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні врожаю, визначаються в господарстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.
Підвищені розцінки на збиральних роботах за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства та профспілкового комітету можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.
На роботах по скошуванню зернових культур у валки за умови полеглості хлібостою до 25-30% рекомендується норми продуктивності знижувати, а витрати палива підвищувати до 20%.
При скошуванні зернових культур при русі в одну сторону за умови сильної полеглості хлібостою більше 50% норми продуктивності знижуються, а витрати палива підвищуються до 40%.
На обмолочуванні зернових та зернобобових культур підприємства самостійно визначають норму праці, за яку провадиться нарахування заробітної плати: одиницю продукції у тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі.
Оплату праці трактористів-машиністів, зайнятих на відвезенні соломи, і водіїв на відвезенні зерна від комбайна рекомендується провадити в розмірі 80% від середньої оплати комбайнерів, яких обслуговують зазначені працівники.
Трактористам-машиністам, яким атестаційною комісією підприємства присвоєно І та ІІ класи, відповідно до Галузевої угоди щомісячно при нарахуванні заробітної плати до заробітку на механізованих роботах, які оплачуються по тарифних ставках трактористів-машиністів нараховується надбавка: трактористам-машиністам І класу – 20%, ІІ класу – 10%.
Ефективність роботи на збиранні зернових культур значною мірою залежить від додаткового матеріального стимулювання. Крім зазначеної оплати, підприємства відповідно до умов колективного договору встановлюють інші види додаткової оплати. Зокрема, ефективним видом матеріального стимулювання є встановлення додаткової оплати за перевиконання змінних норм продуктивності або сезонних завдань. Окремі підприємства роботу, яка виконується якісно понад установлену змінну норму, оплачують за подвійними або іншими підвищеними розцінками.
Ефективно зарекомендувала практика стимулювання за виконання сезонного завдання у визначені строки. Приклад такого стимулювання наведено в табл. 2.8. 2.8.
Приклад розрахунок додаткової оплати за виконання сезонного завдання на збиранні зернових
| Виконання сезонно завдання, % | Доплата до загальної заробітної плати, нарахованої на збиранні зернових, % |
| До 110 | |
| До 115 | |
| Понад 120 |
При стимулюванні механізаторів на збиранні врожаю особливу увагу доцільно приділяти зацікавленості працівників у зменшенні втрат і підвищенні якості збирання врожаю. Для цього можна застосовувати додаткові виплати за зниження втрат зерна порівняно з контрольним обмолотом.
Контрольні показники врожайності (на основі актів контрольної і фактичної врожайності) та розміри доплати встановлюють у кожному господарстві
Преміювання може бути включене в розрахунок комплексної розцінки або нараховуватися і виплачуватися за індивідуальні показники роботи кожному працюючому на жнивах.
Сума премії, визначена працівнику за виконання певних показників роботи, максимальними розмірами не обмежується.
Ефективним є застосування прогресивно зростаючих розцінок, коли розцінки за продукцію (намолочену тонну) за рахунок премій зростають пропорційно до збільшення намолоту з 1 гектара порівняно з урожайністю, визначеною контрольним обмолотом.
Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, виходячи з фінансових можливостей, крім зазначеної оплати, можуть застосувати винагороди, стимулюючі виплати, преміювання за окремі показники роботи не передбачені чинним законодавством, Галузевою угодою та цими рекомендаціями.
При оплаті праці на жнивах (незалежно від фінансового стану) відповідно до ст. 106 КЗпП України повинна обов‘язково проводитися підвищена оплата за роботу в надурочний час у розмірі 100% годинної тарифної ставки робітника відповідної кваліфікації (в даному випадку VI розряду).
Розмір оплати праці працівникам ферми НДГ Стрийського коледжу ЛНАУ на 2016 рік наведено в дод.4.
Висновки
Організація праці на підприємствах сільського господарства здійснюється відповідно до Закону України «Про оплату праці». В державних підприємствах організація оплати праці здійснюється Міністерством аграрної політики.
Організація праці — це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.
В роботі розглянуто організацію оплати праці на НДГ Стрийського коледжу, що займається вирощуванням зернових.
Виділено такі напрями поліпшення умов праці на підприємстві
1. удосконалення технологічних процесів ;
2. механізація та автоматизація виробничих процесів;
3. впровадження дистанційного управління виробничими процесами для виведення людини з зони несприятливих умов праці;
4. раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;
5. улаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;
6. виготовлення та установка ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо).
Проаналізувавши систему оплати праці в НДГ Стрийського коледжу можемо зробити наступні висновки:
позитивним є преміювання працівників за перевиконання завдань з виробництва продукції, підвищення урожайності с. г. культур проти рівня досягнутого в попередньому році;
· оцінюючи різні варіанти розрахунків слід зауважити, що за ринкових умов доцільніше використовувати оплату праці від валового доходу, адже така система дозволить певною мірою співвіднести витрати і доходи виробничих підрозділів;
· складовою частиною остаточного розрахунку є участь безпосередніх працівників у прибутку. Суть участі прибутку в тому, що окрема наперед визначена частина чистого прибутку розподіляється між членами трудового колективу залежно від певних показників (підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції тощо.)