Економічні наслідки від прийняття тієї чи іншої системи.

В 1977 р. фірма Uddeholm AB — основний шведський виробник продукції зі сталі та дерева встановила, що її витрати за попе­редній рік зменшили вартість активів до такої величини, що могло б загрожувати їй банкрутством, коли б надійшла вимога негайно виплатити прострочені позики. Тоді уряд продовжив термін дії кредитної лінії для цієї фірми, а парламент за його поданням прийняв закон, який дозволив врахувати наданий кредит як частину своїх активів. Після цього фірма нормалізувала свою фінансову ситуацію; в 1983 р. цей закон було скасовано.

Загальна економічна ситуація в країні.Деякі особливості в розвитку економіки країни впливають на систему її обліку. Наприклад, високий рівень інфляції може призвести до створення інфляційної бухгалтерської системи, що фактично відбу­лось у деяких країнах Латинської Америки.

Є ще один цікавий приклад Іспанії. В цій країні загальний план ведення бухгалтерії має спеціальне обмеження, яке дає змогу компаніям, що виробляють електроенергію, отримува­ти відстрочку. Інші сектори економіки подібної пільги не ма­ють. Такий підхід зумовлено тим, що в середині 70-х років XX ст. кілька іспанських електроенергетичних компаній взяли по­зику в доларах США, валютний курс відносно песети відразу різко зріс, тому було б нелогічно вимагати обліку та повернення протягом року значних сум.

Податкова політика.В деяких країнах закон вимагає, щоб бухгалтерська звітність була підготовлена відповідно до податкового законодавства. Німеччина, яка є лідером такого

підходу, застосовує принцип обов'язковості. В інших країнах (Норвегія) закон дає змогу вибирати між різними системами бухгалтерського обліку та звітності, при цьому отримання податкових пільг залежить від вибраного методу обліку.

Національні особливості.Кожна країна вважає, що її сис­тема найкраща, а відповідно і стандарти. Незважаючи на тісні зв'язки США та Канади, остання виступає за необхідність мати власний підхід до побудови бухгалтерського обліку та звітності.

Користувачі та їх мета.Щодо Великобританії, то її звіти розраховані на інвесторів, кредиторів, працівників, ділових партнерів та уряд, але обмежені для акціонерів і кредиторів порівняно з іспанською системою, де передбачено складання спеціального звіту окремо для акціонерів і кредиторів та окре­мо для уряду і конкурентів.

Юридична сфера.Американський досвід свідчить, що в суспільстві з високим рівнем правової свідомості бухгалтери й аудитори намагаються мати чіткіші, однозначно витлумачені правила бухгалтерського обліку та звітності. Як приклад краї­ни з гнучкою системою нормативів бухгалтерського обліку можна навести Італію.

Джерела фінансування.Якщо фінансування компанії здій­снюється через фондові біржі, тобто через продаж акцій усім бажаючим, можна очікувати, що якість публікацій її бухгал­терської звітності буде вищою, ніж компаній, де фінансуван­ня надходить за приватними угодами. Так, у Швеції прийшли до висновку, що компанії, чиї акції котируються на світових фондових ринках, детальніше показують свої результати діяль­ності, ніж ті, котрі проходять лише у Стокгольмі. Різні джере­ла фінансування можуть визначати різний ступінь деталізації опублікованої інформації. В Ізраїлі значна частка промисло­вих підприємств повністю або частково належить державі. Для таких компаній вимоги про надання звітності суворіші, ніж для інших компаній.

Мова.Виникають проблеми з перекладами на різні мови, а звідси й помилки, зумовлені національними особливостями та культурою.

Інші країни.Одна держава може дозволити чи не дозволи­ти, щоб інша країна впливала на її систему бухгалтерського обліку та звітності. Наприклад, у Франції "планова" система бухгалтерського обліку була запроваджена німцями в період окупації під час Другої світової війни, але потім французький уряд переконався в її доцільності і не відмовився від неї, вва­жаючи корисною.