Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності,шляхи підвищення ефективності капітальних вкладів

Інвестиція походить від латинського слова»інвест»,що означ.вкладати.Згідно з ЗУ»Про інвест.діяльн.»від 18вересня 1991р.,інвестиції визначаються,як усі види майнових та інтелектуальних цінностей,що вкладаються у обєкти підприємницької та інших видів діяльності в результаті яких формується прибуток або досягається соціальний ефект.

До майнових та інтелектуальних ціностей відносять:

1.Кошти,цільові банківські вклади,паї та інші цінні папери

2.Рухоме та не рухоме майно

3.Майнові права,що випливають із авторського права,досвіду та інших інтелектуальних цінностей.

4.Сукупність технічних,технологічних,комерційних та інших знань,які оформлені у вигляді технічної документації,виробничого досвіду і необхідні для організації виробництва,але не запатентовані.

5.Права користувачів водою,землею,ресурсами,будівлями,спорудами та інші майнові права.

6.інші цінності.

Основними джерелами інвестування в Україні є національний дохід за рахунок якого утворюється фонд нагромадження та фонд споживання,за рахунок яких формуються чисті та валові інвестиції.

Валові інвестиції –це загальний обсяг інвестування,який спрямований на процес відтворення

Чисті інвестиції-формуються за рахунок відновлення та спрямовані на створення нових виробничих фондів.Вони мені валових інвестицій на величину коштів,які направляються з фонду відшкодування у вигляді амортизаційних відрахувань.

Основними функціями інвестицій є:

1.забезпечення приросту функціонуючого капіталу підприємства

2.створення умов для одержання додаткового доходу

3.створення передумов для розширеного споживання у майбутньому через відмову від частини поточного споживання

Чиники,які впливають на обсяги інвестицій:

1.залежність інвест.від величини внутрішнього національного доходу

2.залежність від норми проценту.

3.вплив очікуваної норми чистого прибутку

4.залежність від темпів інфляції-чим вищий темп інфляції тим швидше знецінюється прибуток від інвестицій і менше діють стимулюючі механізми

5.залежність від частки заощадження доходів

6.ставка оподаткування має обернено пропорційну залежність-при збільшенні податків скорочується попит на інвестиції

7.амортизаційна політика-вища ставка амортиз.відрахув.дозволяє інвестору швидше отримати максимальний чистий прибуток.

Інвестиційна діяльність визначається ЗУ «Про інвест.діяльн.»,як сукупність дій громадян,юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій,тобто здійснюється на основі:

1.інвестування здійснюваного громадянами,не державними підприємствами,господарськими асоціаціями,спілками і товариствами,а також громадськими організаціями,релігійними організаціями,іншими юридичними особами,що засновані на колективній власності.

2.державного інвестування,що здійснюється органами влади та управління України,АРК,мвсцевих рад народних депутатів за рахунок коштів бюджету,позабюджетних фондів і позичкових коштів,а також державними підприємствами і установами за рахунок власних та позичених коштів.

3.іноземного інвестування,що здійснюється іноземними громадянами,юридичними особами та державою

4.спільного інвестування,що здійснюється громадянами та юридичними особами України та іноземних держав

На рівень ефективності використання капітальних вкладень, їхню результативність впли­ває велика кількість різноманітних організаційно-економічних чинників. Найбільш істотний вплив на ефективність капітальних вкладень справляють групи чинників, що визначають структуру і тривалість інвестиційно-відтворювальних процесів, ефектоутворюючу спроможність еко­номічних методів управління ними з боку відповідних суб'єктів господарювання.

Високий рівень ефективності виробничих інвестицій значною мірою пояснюється прогресивністю елементно-технологічної та відтворювальної їхньої структури. Що вища за величиною частка витрат на створення чи оновлення активної частини основних фондів підприємств, то більшою є віддача капітальних вкладень. Це зумовлює необхідність ретельного економічного обгрунтування частки капітальних витрат на придбання виробничо-технологічно­го устаткування для кожного проекту (варіанта) інвестування дію­чого або споруджуваного підприємства.

Чи не найбільші можливості підвищення ефективності викори­стання капітальних вкладень зумовлюються організацією сучасної проектно-кошторисної справи і забезпеченням завдяки цьому ви­сокої економічної ефективності проектних рішень. Саме у про­цесі розробки проектів розширення та реконструкції діючих і спо­рудження нових виробничих об'єктів (підприємств) мають бути використані найновітніші досягнення в галузі техніко-технологічних та організаційних рішень, будівельних матеріалів і конструкцій, просторового розміщення будівель (споруд); обґрунтовані і прий­няті для розрахунків зменшені проти минулого періоду та інших аналогічних об'єктів питомі капітальні вкладення; а також реаль­на кошторисна вартість усього обсягу робіт за відповідною фор­мою відтворення основних фондів.

Великим і досі маловикористовуваним резервом підвищення ефективності капітальних вкладень є значне скорочення тривалості всіх стадій інвестиційного циклу — від проектування до освоєння введених в дію виробничих об'єктів та об'єктів соціальної інфра­структури.

Здійснювані з метою збільшення віддачі з кожної грошової оди­ниці капітальних вкладень технічні, технологічні та організаційні заходи не можуть забезпечити досягнення очікуваних результатів, якщо вони не будуть супроводжуватись дійовими економічними методами управління інвестиційними процесами в цілому. Відтак варто наголосити, що: ці методи не застосовуються ізольовано (само­стійно), а мають бути складовою частиною впроваджуваного загаль­ного механізму ринкових відносин між усіма суб'єктами господарю­вання; першочергового вдосконалення потребують методи визначен­ня необхідного обсягу та оцінки економічної доцільності капіталь­них вкладень, прогнозування реальної тривалості інвестиційного процесу для функціонально однакових виробничих об'єктів, систе­ма мотивації інтенсивного інвестування виробництва.