Критерії оцінки інвестиційних проектів у контролінгу
Центральне місце в контролінгу інвестиційних проектів посі- дає вибір критерію оцінки досягнення цілей. Цілі здійснення ін- вестиційних проектів можуть бути як фінансовими, так і нефіна- нсовими. Розглянемо переважно фінансові цілі, як найбільш типові в умовах ринкової економіки. Відомо безліч фінансових критеріїв оцінки інвестиційних проектів, кожен з яких має свої переваги і недоліки.
|
Умовна класифікація критеріїв оцінки інвестиційних проектів зображена на рис. 7.1.| Критерії оцінки інвестиційних проектів (за способом урахування фактора часу) | ||
| Традиційні критерії | ||||
Рис. 7.1. Класифікація критеріїв оцінки інвестиційних проектів
Зрозуміло, що використання різних критеріїв оцінки інвести- ційних проектів приводить до різних результатів. Тому кінцевий вибір критерію (чи критеріїв), які використовуються в контролін- гу інвестиційних проектів, повинен здійснюватися з урахуванням специфіки конкретної ситуації.
Якщо проект зводиться до грошових потоків, його можна оці- нити, порівнявши ряд очікуваних грошових потоків з первісними виплатами, що повинні бути зроблені. Така оцінка може привести до прийняття чи відмови від проекту (якщо розглядається тільки
один проект) або до класифікації проектів (якщо вибирається один з декількох).
Розглянемо проект, використовуючи для цього такий приклад
(рис. 7.2).
Вісь часу
С1=15000 С2=20000 С3=27500 С4=30000 С5=30000
Рис. 7.2. Грошові потоки інвестиційного проекту
Щоб його оцінити, на перший погляд, складається враження, що необхідно підсумовувати всі п’ять потоків готівки і порівню- вати отриманий підсумок — 122 500 гр. од. з початковими витра- тами. У такий спосіб може здатися, що проект, який розглядаєть- ся, збагатить підприємство, тому що принесе більшу суму, ніж та, у що обходиться сам проект. Ясно, що це досить спрощений спосіб міркування, тому що він ігнорує фактор часу, але визначе- ні емпіричні критерії, які застосовуються у практиці, залежать саме від цього типу міркувань. Ми почнемо з обговорення цих позачасових емпіричних критеріїв перш, ніж обговоримо більш розроблені критерії, що враховують за допомогою категорії дис- контування фактор часу.
Приклад. Нехай інвестиційний проект коштує 70 000 гр. од. і по-
винен дати п’ять наступних грошових потоків: 15 000, 20 000, 27 500,
30 000, 30 000 гр. од.
І = 70 000
Отже, під емпіричними позачасовими критеріями ми розуміє-
мо критерії інвестування, що не враховують фактор часу.
Економіст відразу відкидає такі критерії, тому що їх викорис-
тання засноване на ідеї, що заперечується як найвідомішими тео-
ретиками, так і більшістю практиків (особливо в період інфляції,
коли гроші швидко «тануть»), тому що занадто очевидна абсурд-
ність твердження того, що 1 гр. одиниця (для прикладу 1 грн)
сьогодні чи 1 грн через 1, 2, 3,... п років немає ніякої різниці.
Однак, деякі з цих критеріїв, усупереч здоровому глузду, ши-
роко застосовуються практиками, особливо такі, як строк окуп-
ності і середня норма рентабельності.
Отже, розглянемо ці критерії з метою виявлення їхніх переваг
і недоліків, а також визначення сфери застосування кожного кри-
терію.
ТРАДИЦІЙНІ КРИТЕРІЇ
До найчастіше застосовуваних в практичній діяльності під- приємств і організацій критеріїв оцінки інвестиційних проектів, як зазначалося, належать окупність та рентабельність.
Окупність інвестицій (капіталовкладень)— це термін, про- тягом якого будуть повернуті капітальні вкладення у вигляді прибутку.
Якщо щорічний прибуток приблизно однаковий, то окупність витрат можна розрахувати за формулою:
О = К / С, (7.1)
де К — капіталовкладення;
С — середньорічний дохід.
Якщо ж доходи надходять нерівномірно, те окупність можна
знайти, послідовно додаючи доходи кожного періоду доти, поки
отримане значення не зрівняється з початковою сумою капітало-
вкладень:
О = t = К, (7.2)
ΣСі
де Сі — чистий дохід за i-ий рік.
Термін окупності можна також вирахувати як відношення ва-
ртості використаного капіталу до середньої суми повернення ка-
піталу.
Повернення капіталу при цьому являє собою суму очікуваних
щорічних (постійних) прибутків, калькуляційних амортизаційних
відрахувань та середньої різниці між калькуляційними відсотка-
ми і відсотками по залученому капіталу.
Згідно з цим методом більшу перевагу матиме той інвестицій-
ний проект, період повернення капіталу якого не перевищує
встановленого наперед періоду.
Переваги і недоліки критерію окупності систематизовані в
табл. 7.2.
Критерій окупності, крім серйозних переваг, має і серйозні
недоліки, тому в якості єдиного критерію його використовувати
аж ніяк не можна. У багатьох джерелах його використовують в
якості допоміжного критерію поряд з показниками, що характе-
ризують ефективність або ефект проекту.
Іншим традиційним критерієм оцінки інвестиційних проектів
є рентабельність капіталовкладень, який визначають відно-
шенням прибутку, що очікується від реалізації проекту, до суми
капіталовкладень. Даний прибуток виникає як відносна економія витрат. Відповідно до даного критерію більш вигідними вважа- ються ті інвестиції, у яких рентабельність не є нижчою наперед визначеного мінімального рівня. З двох проектів вибирають про- ект з найвищою рентабельністю.
Таблиця 7.2
ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ КРИТЕРІЮ ОКУПНОСТІ [33, С. 103]
| Переваги | Недоліки |
| • Простота розра- хунку | • Прив’язка до облікових даних (як правило, дохід ви- значають не за грошовими потоками, а за даними бух- галтерського обліку) |
| • Простота для ро- зуміння і традиції використання | • Інвестиції здійснюють для отримання вигод, які пе- ревищують витрати. Критерій окупності показує, коли інвестор зможе «повернути своє», і нічого не говорить про те, яку вигоду принесе проект за межами терміну окупності, внаслідок чого інвестиційна пропозиція з меншим терміном окупності може здатися більш кра- щою, ніж варіант, який зможе принести більший сума- рний дохід |
| • Відповідність за- гальноприйнятим методам бухгал- терського обліку і, як наслідок, до- ступність вихідної інформації | • Ризик враховується лише непрямо (різниця між три- валістю життєвого циклу проекту і терміном окупнос- ті — це «запас часу» для того, щоб проект став еконо- мічно вигідним). • Не враховується альтернативна вартість використо- вуваних для проекту ресурсів (грошових, кадрових, інформаційних тощо). • Неадитивність (окупність проекту не дорівнює сумі окупностей його етапів) |
Даний критерій так само, як і попередній, має свої позитиви і негативи. Узагальнимо їх у табл. 7.3.
Отже, традиційні критерії оцінки інвестиційних проектів ма-
ють ряд істотних недоліків, а тому при їх використанні зростає
можливість помилки.
Вищеописані традиційні критерії належать до статичних ме-
тодів (критеріїв). Поряд з ними в зарубіжній економічній літера-
турі виділяють ще такі, як порівняння витрат і результату та
розрахунок вартості машино-години.
При порівняльному розрахунку витратзіставляються щорі-
чні витрати двох чи декількох інвестиційних проектів з метою
вияву проекту з мінімальними витратами. У розрахунках врахо-
вуються усі витрати, які пов’язані з проектом, включаючи каль-
куляційні відсотки і амортизацію. При цьому розглядається один плановий період усього терміну реалізації проекту, — як прави- ло, це один рік.
Таблиця 7.3
ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ КРИТЕРІЮ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ [33, С. 103—104]
| Переваги | Недоліки |
| • Простота розрахунку | • Не враховується вартість грошей в часі |
| • Відповідність загаль- ноприйнятим методам бухгалтерського обліку і, як наслідок, доступ- ність вихідної інформа- ції | • Прив’язка до умовних бухгалтерських величин (прибуток замість грошових доходів) |
| • Простота для розумін- ня і традиційність вико- ристання | • Показник враховує відносні, а не абсолютні ве- личини (рентабельність може виявитися вели- кою, в той час як прибуток — маленьким) • Ризик враховується тільки непрямо (переви- щення розрахункової рентабельності над мініма- льно прийнятною величиною — це «запас», який показує, наскільки ми маємо право помилятися) • Не враховується альтернативна вартість вико- ристаних для проекту ресурсів (грошових, кадро- вих, інформаційних тощо) • Неадитивність (рентабельність проекту не дорі- внює сумі величин рентабельності його етапів) |
При порівнянні результатів декількох проектів рішення при- ймається виходячи з величини прибутку за одиницю часу, що ви- раховується як різниця між виторгом від реалізації проекту та ви- тратами або ж виходячи з величини маржинального прибутку (доходу).
Суть методу розрахунку вартості машино-годинизводиться
до того, що для двох порівняльних інвестиційних проектів зіста-
вляються вартості однієї машино-години. Спершу визначають
вартість інвестиційних проектів — придбання устаткування, вар-
тість земельної ділянки під устаткування, встановлення і підклю-
чення устаткування, навчання персоналу тощо. Враховується
калькуляційний відсоток, термін використання і списання устат-
кування, а також очікуване у майбутньому завантаження. На під-
ставі цих даних розраховують вартість однієї машино-години для
кожного проекту і вибирають проект з найменшою вартістю.
Таким чином, статичні методи оперують середніми значення- ми величин, тобто при цьому не враховуються часові відмінності у виникненні витрат і результатів періоду, що розглядається.
На відміну від цих методів (критеріїв) існують динамічні, які передбачають проведення розрахунків для всього терміну реалі- зації інвестиційного проекту, або, як їх ще називають, критерії з дисконтуванням грошових потоків.