Класична школа політичної економії
61. Класична школа політичної економії виникла в кінці ХVII – на початку ХVIIІ ст. у:
а) Англії;
б) Німеччині;
в) Франції;
г) правильні відповіді а) і в).
62. Для класичної школи політичної економії характерний:
а) функціональний, переважно кількісний аналіз та суб’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;
б) переважаючий аналіз взаємозв’язків на мікроекономічному рівні;
в) причинно-наслідковий, якісний аналіз та об’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;
г) всі відповіді правильні.
63. Класична школа характеризується тим, що її представники:
а) стали фундаторами науки про категорії та закони економіки;
б) додержувались принципу економічного лібералізму;
в) здійснили першу спробу створити теорію капіталістичного способу виробництва;
г) всі відповіді правильні.
64. До головних засад класичної школи політичної економії, згідно з визначенням К. Маркса, належать:
а) дослідження переважно сфери матеріального виробництва;
б) визнання дії і прагнення пізнати об’єктивні економічні закони;
в) розгляд проблеми цінності переважно з позицій теорії трудової вартості; всі відповіді правильні.
65. Головними засадами класичної школи політичної економії стали:
а) визнання необхідності державного регулювання економіки;
б) дослідження переважно сфери обігу;
в) визнання дії об’єктивних економічних законів;
г) визнання зовнішньої торгівлі джерелом багатства.
66. Які з наведених характеристик відносяться до класичної школи:
а) економічний лібералізм значною мірою поєднується з ідеями буржуазної демократії;
б) основним об’єктом дослідження є сфера виробництва;
в) провідною є ідея свободи торгівлі;
г) всі відповіді правильні.
67. Що з наступного не є характерним для класичної школи політичної економії:
а) причинно-наслідковий, об’єктивний та якісний аналіз економічних процесів;
б) прагнення пізнати об’єктивні економічні закони;
в) економічний лібералізм;
г) прагнення пояснити всі економічні процеси виключно на основі трудової теорії вартості;
д) немає вірної відповіді
68. Яка з економічних шкіл вперше зробила предметом свого аналізу матеріальне виробництво:
а) меркантилізм;
б) фізіократи;
в) англійська класична школа;
г) монетаризм.
69. В.Петті і П.Буагільбер – основоположники теорії вартості яка визначається :
а) витратами праці (трудова теорія);
б) виробничими витратами (теорія витрат);
в) рідкістю блага (теорія граничної корисності);
г) граничною продуктивністю (теорія спадної віддачі).
70. Засновником класичної школи в Англії став:
а) Ф.Кене; б) А. Сміт; в) П.Буагільбер; г) В.Петті.
71. Хто вперше визначив працю як одне з головних джерел багатства:
а) А. Сміт у „Багатстві народів”;
б) В. Петті у „Трактаті про податки і збори”;
в) Д. Рікардо у „Принципах політичної економії та оподаткування”;
г) Т. Мен у „Багатстві Англії у зовнішній торгівлі”.
72. „Батьком” трудової теорії вартості вважають:
а) В. Петті; б) А. Сміта; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбера.
73. Яке із наступних визначень вартості належить В. Петті:
а) вартість визначається кількістю праці, витраченої на виробництво золота і срібла;
б) вартість блага визначається його корисністю;
в) вартість визначається кількістю суспільно-необхідної праці, витраченої на виробництво товару;
г) вартість товару визначається витратами його виробництва;
д) вартість блага визначається його граничною корисністю.
74. Які чинники із перерахованих В. Петті вважав джерелом вартості товару:
а) праця;
б) земля;
в) капітал;
г) технічний прогрес;
д) вірні відповіді а) і б);
е) вірні відповіді а), б) і в).
75. Хто із згаданих економістів є автором знаменитої „формули” – „Труд - батько і найактивніший чинник багатства, а земля – його мати!”, у якій наголошується на багатофакторній природі вартості життєвих благ і підкреслюється визначальна роль фактора праці:
а) А. Монкретьєн;
б) В. Петті;
в) Ф. Кене;
г) А. Сміт;
д) Ж. Б. Сей
76. В. Петті розглядає заробітну плату як ціну праці, величина якої повинна визначатися:
а) вартістю виробленого продукту;
б) тривалістю робочого дня;
в) кількістю праці, затраченої робітником;
г) мінімумом засобів до існування.
77. В. Петті вважають одним з перших економістів, який ще у XVII столітті зробив спробу створення:
а) моделі макроекономічного кругообігу;
б) системи національного рахівництва;
в) моделі економічного зростання;
г) системи соціального захисту.
78. В. Петті вважається засновником:
а) соціології; б) демографічної статистики;
в) економетрії; г) економіки праці.
79. Диференційна земельна рента за родючістю та місцерозташуванням вперше ґрунтовно досліджується:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбером.
80. Принципи національного рахівництва у спробі обчислити національне багатство Англії були започатковані:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбером.
81. Засновником класичної школи у Франції став:
а) Ф.Кене; б) А. Сміт; в) П.Буагільбер; г) В.Петті.
82. Принципи національного рахівництва у Франції були започатковані:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбером.
83. Єдиним серед представників наукової політичної економії, хто вважав за необхідне скасування грошей, оскільки вони порушують рівновагу товарного обміну і є „всезагальним податком”, був:
а) Ф.Кене; б) А. Сміт; в) П.Буагільбер; г) В.Петті.
84. Яку єдину корисну функцію грошей виділяв П. Буагільбер:
а) міра вартості;
б) засіб обігу;
в) засіб нагромадження;
г) засіб платежу;
д) світові гроші.
85. Яку функцію грошей П. Буагільбер вважав основним злом і причиною народних страждань:
а) міра вартості;
б) засіб обігу;
в) засіб нагромадження;
г) засіб платежу;
д) світові гроші.
86. Представники якої школи вважали, що праця є продуктивною лише в сільському господарстві:
а) фізіократії;
б) меркантилізму;
в) німецької історичної школи;
г) англійської класичної школи.
87. Фізіократи вважали джерелом багатства нації (і давали відповідні рекомендації для економічної політики держави):
а) торгівлю – сприяти розвитку зовнішньої торгівлі, оскільки землеробство і мануфактури неспроможні забезпечити надходження грошей до державної скарбниці;
б) сільське господарство – сприяти розвитку сільського господарства; оскільки промисловці є безплідним класом, який лише здійснює переробку продукції сільського господарства;
в) промисловість – сприяти розвитку мануфактур; торгівля не створює багатства, оскільки обмінюються еквіваленти;
г) всі відповіді правильні.
88. До об’єктів дослідження фізіократів не належить:
а) сільське господарство;
б) промисловість;
в) відтворення і реалізація сукупного суспільного продукту;
г) продуктивна і непродуктивна праця.
89. До представників школи фізіократів належить:
а) А.Р.Тюрго;
б) А.Монкретьєн;
в) Т.Мен;
г) Ж.Б.Кольбер.
90. Перша спроба визначити умови макроекономічної рівноваги і створити модель господарського кругообігу була здійснена:
а) К. Марксом у „Капіталі”;
б) Ф. Кене в „Економічній таблиці”;
в) Дж. М. Кейнсом у „Загальній теорії зайнятості, проценту і грошей”;
г). Т. Меном у „Багатстві Англії у зовнішній торгівлі”.
91. До теоретичних здобутків Ф. Кене належать:
а) вчення про чистий продукт;
б) модель господарського кругообігу;
в) перенесення аналізу зі сфери обміну до сфери виробництва;
г) всі відповіді правильні.
92. Ф.Кене вважав промисловців „безплідним класом”, оскільки:
а) промисловість не створює „чистого продукту”;
б) промисловість лише переробляє продукцію землеробства;
в) промисловці є споживачами продукції, виробленої у сільському господарстві;
г) всі відповіді правильні.
93. „Чистим продуктом” Ф.Кене вважав:
а) доход, одержуваний від землі, що перевищує початкові затрати;
б) мінімальний доход, необхідний для утримання праці землероба в межах даного виду діяльності;
в) дарові природні блага;
г) вартість виробленого продукту за мінусом амортизації.
94. Визначивши поняття „щорічних” і „початкових авансів”, Ф. Кене започаткував поділ капіталу на:
а) основний і оборотний; б) постійний і змінний;
в) реальний і фіктивний; г) промисловий і торговий.
95. Першим автором теорії відтворення і першим, хто поділяв капітал на основний та оборотній, а працю – на продуктивну і непродуктивну, є :
а) В.Петті;
б) Ф. Кєне;
в) А.Сміт;
г) К. Маркс;
д) А.Тюрго.
96. Термін „Laissez faire”:
а) був введений у науковий оборот фізіократами;
б) буквально означає: „дайте нам спокій” і вважається символом вільної конкуренції;
в) застосовується у значенні: найкраще, що може зробити держава для підприємців – не заважати їм;
г) всі відповіді правильні.
97. Яка з наведених праць належить Ф. Кене (1694-1774), де він вперше ставить проблему суспільного відтворення, визначає класову структуру суспільства:
а) „Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776);
б) „Дослідження природи торгівлі в цілому” (1755);
в) „Роздуми про створення і природу багатства” (1766);
г) „Трактат про монету” (1750);
д) „Економічна таблиця” (1758).
98. Термін „підприємець” був вперше введений у науковий оборот попередником фізіократів, англійським економістом:
а) Дж.Лоу; б) Д.Юмом; в) Р.Кантильоном; г) А.Монкретьєном.
а) А.Сміт; б) Д.Рікардо; в) К.Маркс; г) Ф.Кене.
100. Фундаментальними теоретичними засадами економічних поглядів А. Сміта стали:
а) концепція „невидимої руки”;
б) економічний лібералізм;
в) концепція „економічної людини”;
г) всі відповіді правильні.
101. Хто із згаданих економістів є автором відомого виразу „Держава виконує роль нічного сторожа, який покликаний охороняти приватну власність!”, тим самим підкреслюючи обмеженість економічної ролі держави за умов вільної конкуренції:
а) А. Монкретьєн; б) В. Петті; в) Ф. Кене; г) А. Сміт; д) Ж. Б. Сей
102. Центральною у „Багатстві народів” А.Сміта є проблема:
а) природи багатства та його економічного зростання;
б) державного регулювання економіки;
в) загальної економічної рівноваги;
г) народонаселення.
103. А. Сміт визнавав продуктивною:
а) працю у сільському господарстві;
б) працю у сфері послуг;
в) працю у сфері матеріального виробництва;
г) будь-яку працю, що приносить доход.
104. А. Сміт вважав, що поділ праці породжується:
а) природною схильністю людей до обміну;
б) спеціалізацією товаровиробників;
в) схильністю людей до співробітництва;
г) всі відповіді правильні.
105. А. Сміт вважав, що вартість товару визначається:
а) витратами праці та щедрістю землі;
б) витратами праці лише в межах простого товарного виробництва;
в) витратами праці на видобуток золота і срібла;
г) витратами праці незалежно від стадії розвитку економіки.
106. Концепція „невидимої руки” А.Сміта полягає у тому, що:
а) за умов вільної конкуренції ринковий механізм скеровує економічний інтерес кожного індивіда до досягнення суспільних цілей,
б) вільна конкуренція породжує хаос і анархію, тому лише держава здатна скеровувати приватні інтереси індивідів до досягнення суспільних цілей;
в) тільки вплив недержавних структур – монополій чи профспілок – на економіку сприяє суспільному благу;
г) раціональні сподівання ринкових суб’єктів коригують вплив політики держави на економіку і сприяють досягненню суспільних цілей.
107. Поділ праці на продуктивну у сфері матеріального виробництва і непродуктивну у сфері послуг, надалі сприйнятий Марксом і згодом покладений в основу національного рахівництва у СРСР, був започаткований:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) Ф. Кене.
108. Яка з наведених праць належить А. Сміту (1723-1790), де він формулює ідею економічного лібералізму і викладає своє економічне вчення:
А) „Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776);
Б) „Дослідження природи торгівлі в цілому” (1755);
В) „Роздуми про створення і природу багатства” (1766);
Г) „Трактат про монету” (1750);
Д) „Економічна таблиця” (1758).
109. Яке з наведених положень суперечить економічному вченню А.Сміта:
а) ринкові ціни товарів тяжіють до їх „природних” цін (вартості);
б) поділ праці є чинником підвищення її продуктивності;
в) продуктивною є лише праця у сільському господарстві;
г) продуктивною є лише праця у матеріальному виробництві.
110. Яка з наведених функцій не належить до визначених А. Смітом „трьох вельми важливих обов’язків” держави:
а) охорона прав власності;
б) утримання суспільних установ;
в) забезпечення національної безпеки;
г) регулювання цін і зарплати.
111. Для того, щоб підняти державу з найнижчої сходинки варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, необтяжливі податки та терпимість в управлінні, решту зробить природний плин подій” – вважав:
а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) А. Монкретьєн; г) Т. Мен.
112. А.Сміт вважав, що роль держави в економіці повинна бути:
а) всеохоплюючою, держава повинна взяти на себе вирішення основних проблем економіки;
б) не ширше ролі „нічного сторожа”, держава тільки створює інституційні умови для розвитку економіки;
в) помірною, держава не втручається у підприємницьку діяльність, але контролює розподіл суспільного продукту;
г) активною, держава впливає на величину сукупного попиту, а відтак – на рівні виробництва, зайнятості та доходу.
113. Переваги політики свободи торгівлі на основі теорії абсолютних переваг вперше були обґрунтовані:
а) А. Смітом у „Багатстві народів”;
б) Т. Меном у „Роздумах про торгівлю Англії з Ост-Індією”;
в) Д. Рікардо в „Основах політичної економії та оподаткування”;
г) В. Петті у „Політичній арифметиці”.
114. У своїх економічних поглядах Д. Рікардо послідовно дотримується:
а) трудової теорії вартості;
б) теорії факторів виробництва;
в) теорії граничної корисності;
г) кількісної теорії грошей.
115. Головним завданням політичної економії Д. Рікардо вважав:
а) дослідження поведінки економічних суб’єктів;
б) визначення законів, які керують розподілом доходів;
в) аналіз раціонального розподілу обмежених ресурсів;
г) аналіз розвитку продуктивних сил суспільства.
116. Д. Рікардо вважав, що економічний розвиток суспільства у перспективі повинен загальмуватися внаслідок:
а) обмеженості ресурсів; б) дії закону спадної родючості землі;
в) зниження норми прибутку; г) всі відповіді правильні.
117. Теорія ренти Д. Рікардо виходила з того, що вартість сільськогосподарської продукції визначається:
а) витратами праці на відносно гірших ділянках землі, тоді власники середніх і кращих отримують ренту;
б) витратами праці на відносно кращих ділянках землі, тоді власники середніх і гірших отримують ренту;
в) витратами праці на середніх ділянках землі, ренту отримують власники будь-яких ділянок;
г) власники землі не отримують ренти, оскільки весь прибуток привласнюється фермерами, які обробляють землю.
118. Вчення Д. Рікардо сучасники називали „системою розбрату і ворожнечі”, оскільки він встановив, що:
а) між заробітною платою і прибутком існує обернена залежність;
б) найманий робітник створює своєю працею вартість, більшу за його заробітну плату;
в) існує принципова протилежність класових інтересів підприємців і найманих робітників; г) всі відповіді правильні.
119. Переваги політики свободи торгівлі на основі теорії порівняльних переваг вперше були обґрунтовані:
а) А. Смітом у „Багатстві народів”;
б) Т. Меном у „Роздумах про торгівлю Англії з Ост-Індією”;
в) Д. Рікардо у „Принципах політичної економії та оподаткування”;
г) В.Петті у „Політичній арифметиці”.
120. Визначення заробітної плати мінімумом засобів існування робітника та його сім’ї було характерне для:
а) Д. Рікардо; б) В. Петті; в) Т. Мальтуса; г) всі відповіді правильні.
121. Реформування системи грошового обігу на принципах „золотого стандарту” теоретично було обґрунтоване:
а) А. Смітом; б) Д. Рікардо; в) Дж. Лоу; г) В.Петті.
122. Політичну економію часів Д. Рікардо, і Т. Мальтуса вважали „похмурою наукою”, тому що вона прогнозувала неминучість:
а) пролетарських революцій;
б) повалення капіталізму і заміну його соціалізмом і комунізмом;
в) гальмування економічного розвитку;
г) всі відповіді правильні.
123. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажить, у якій із згаданих праць формулюються фундаментальні засади трудової теорії вартості:
а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);
б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);
в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);
г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);
д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).