Для оцінки облігацій можуть також використовуватись купонна доходність, поточна доходність і кінцева доходність (доходність до погашення).

Купонна доходність (Y_K), яка встановлюється при випуску облігацій, розраховується за формулою:

І – річний купонний дохід

N – номінальна ціна облігації.

Поточна доходність (Y_T) визначається за формулою:

PV- ціна, за якою акція придбана інвестором.

Кінцева доходність (доходність до погашення) (Y_П) визначається наступним чином:

ПРИКЛАД

Облігація зі строком погашення 1 рік розміщується з дисконтом 40%. Облігація Б зі строком погашення 3 роки і купонною ставкою 50% розміщується за номіналом. Облігація В погашається через рік по номіналу і купонній ставці 40% має ринкову ціну має ціну 90%. Купівля якої облігації забезпечить найвищий дохід за рік?

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1) облігація А

2) облігація Б

3) облігація В

Висновок: облігація А забезпечить найвищий рівень доходу за 1 рік.

Акції мають номінальну, балансову, ліквідаційну, ринкову ціну.

Номінальна ціна надрукована на бланку акції або встановлена при її випуску. Вона показує, яка частка в статутному капіталі припадає на одну акцію.

Балансова вартість – вартість чистих активів АТ, що припадають на одну акцію.

Ліквідаційна ціна – вартість майна, що реалізується АТ у фактичних цінах, що припадає на одну акцію.

Ринкова (курсова) ціна – це ціна, за якою акції продаються та купуються на ринку. Відношення ринкової ціни до номіналу, виражене у відсотках, називається курсом акцій.

Розрахувати ринкову ціну акції набагато складніше, ніж облігації. Акції є цінними паперами з плаваючим доходом. Для розрахунку курсів акцій використовують різні моделі, найбільш поширеною серед яких є модель М. Гордона. Ця модель передбачає три варіанти розрахунку поточної ринкової ціни акції:

1. Темп приросту дивідендів (g) дорівнює нулю. Модель нульового зростання. Поточна ринкова ціна акції (Р₀) визначається за формулою:

D₀ - поточний дивіденд;

r – ставка доходу, прийнятна для інвестора.

2. Темп приросту дивідендів постійний. Модель постійного зростання:

D₁ – величина дивіденду у прогнозованому періоді.

3. Темп зростання дивідендів змінюється. Модель змінного зростання:

Головна особливість цього варіанту у находженні періоду часу N, після якого очікується, що дивіденди будуть зростати з постійним темпом g.

Для аналізу ефективності вкладення інвестора у купівлю акцій можуть бути використані наступні види доходності: ставка дивіденду, поточна вартість акції для інвестора, поточна ринкова доходність, кінцева і сукупна доходність.

Ставка дивіденду (d_c) визначається за формулою:

D – велична річного дивіденду;

N – номінальна ціна акції.

Поточна доходність акції для інвестора (рендит) (d_r):

Р_р – ціна придбання акції.

Поточна ринкова доходність (d_p):

Р₀ – поточна ринкова ціна акції.

Кінцева доходність (d_K):

D – величина дивідендів, яка виплачується в середньому за рік (визначається за середньою арифметичною);

n – кількість років, протягом яких інвестор володів акцією;

P_S – ціна продажу акції.

Узагальнюючим показником ефективності інвестування у придбання акції є сукупна доходність (d_t):

Кінцева і сукупна доходність можуть бути розраховані у тому випадку, якщо інвестор продав акції та має намір зробити це за відомою йому ціною.

Привілейовані акції генерують дохід нескінченно довго, тому оцінка привілейованих акцій здійснюється за формулою: