Основні поняття і визначення
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Я. О. Сєріков
ОСНОВИ ОхОРОНи ПРАЦІ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для
студентів електротехнічних спеціальностей вищих закладів освіти
Харків ‑ ХНАМГ – 2007
УДК 658.382
Я. О. Сєріков. Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Харків, ХНАМГ, 2007. ‑ 227с.
Гриф надано Міністерством освіти і науки України, рішення № 14/18.2 - 2643 від 16.12.2004 р.
У посібнику викладено основні законодавчі й нормативні положення, що відносяться до організації та діяльності служби охорони праці на підприємстві, проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначення розміру тарифів при страхуванні працюючих від нещасних випадків та професійних захворювань. Розглянуто основні питання виробничої санітарії, безпеки виробничих процесів, електро- та пожежної безпеки, описані шляхи їх вирішення. Наведена методика розрахунку економічної ефективності заходів з охорони праці. Кожна глава навчального посібника має контрольні запитання для закріплення виучуваного матеріалу.
Рекомендовано для студентів спеціальності 0906 напряму «Електротехніка».
Рис. 20 Табл. 10 Бібліогр. 40 назв.
Рецензенти: А. В. Шапка, завідувач кафедри «Охорона
праці і навколишнього середовища»
Української державної академії
залізничного транспорту, доктор
технічних наук, професор;
В. Д. Ходусов, доктор фізико-
математичних наук, професор
кафедри теоретичної фізики Харківського
національного університету ім. В. Н. Каразіна
ISBN 966-695-076-6 © Сєріков Я.О., ХНАМГ, 2007
ЗМІСТ
| Стор. | ||
| Передмова …………………………………………………. | ||
| Основні поняття і визначення ……………………………. | ||
| РОЗДІЛ 1. | ПРАВОВІ Й ОРГАНІЗАЦІЙНІПИТАННЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ………………………………………… | |
| Глава 1.1. | Законодавча і нормативна база охорони праці в Україні . | |
| 1.1.1. | Основні законодавчі акти з охорони праці ……………… | |
| 1.1.2. | Основні положення законодавства України про працю і охорону праці ……………………………………………... | |
| 1.1.3. | Нормативно-правові акти з охорони праці ……………… | |
| 1.1.4. | Види відповідальності за порушення законодавства з охорони праці ……………………………………………... | |
| Контрольні запитання ……………………………………. | ||
| Глава 1.2. | Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві ……………………………….. | |
| 1.2.1. | Органи державного керування охороною праці ………... | |
| 1.2.2. | Основні функції й завдання керування охороною праці... | |
| 1.2.3. | Організація служби охорони праці на підприємстві …… | |
| 1.2.4. | Розробка і зміст інструкцій з охорони праці на підприємствах …………………………………………….. | |
| Контрольні запитання ……………………………………. | ||
| Глава 1.3. | Навчання з питань охорони праці ……………………….. | |
| 1.3.1. | Нормативні акти про навчання питанням з охорони праці ……………………………………………………….. | |
| 1.3.2. | Навчання і перевірка знань з охорони праці ……………. | |
| 1.3.3. | Види інструктажів з охорони праці ……………………… |
| 1.3.4. | Обов'язки і відповідальність роботодавця щодо дотримання діючих нормативів по навчанню працюючих з охорони праці ……………………………...………………. | |
| Контрольні запитання ……………………………………. | ||
| Глава 1.4. | Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці ……………………………………………………….. | |
| 1.4.1. | Органи державного нагляду й громадськогоконтролю за охороною праці …………………………….. | |
| 1.4.2. | Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за дотриманням законодавства про охорону праці …. | |
| Контрольні запитання …………………………………….. | ||
| Глава 1.5. | Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ……………………. | |
| 1.5.1. | Вимоги законодавства до розслідування та обліку нещасних випадків, професійнихзахворювань і аварій на виробництві ………………………………………………… |
| 1.5.2. | Порядок і терміни розслідування нещасних випадків на виробництві ………………………………………………... | |
| 1.5.3. | Спеціальне розслідування нещасних випадків ………….. | |
| 1.5.4. | Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві ……………………………………………….. | |
| 1.5.5. | Порядок розслідування аварій на виробництві ……….. | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………… | ||
| Глава 1.6. | Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму і професійних захворювань на виробництві ……………… | |
| 1.6.1. | Мета і методи аналізу. Показники частоти і важкості травматизму ……………………………………………...... | |
| Контрольні запитання …………………………………….. | ||
| Глава 1.7. | Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві …………….. | |
| 1.7.1. | Керування страхуванням від нещасних випадків ………. | |
| 1.7.2. | Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків ……………………………………………………. | |
| 1.7.3. | Відшкодування збитку, заподіяного застрахованому ушкодженням його здоров'я ……………………………… | |
| 1.7.4. | Порядок розгляду справ про страхові виплати …………. | |
| 1.7.5. | Порядок і терміни проведення страхових виплат ………. | |
| 1.7.6. | Права й обов'язки застрахованого і роботодавця, як страхувальника ……………………………………………. | |
| 1.7.7. | Фінансування Фонду страхування від нещасних випадків…………………………………………………….. | |
| 1.7.8. | Визначення страхових тарифів …………………………... | |
| 1.7.9. | Визначення страхових тарифів підприємств одного класу професійного ризику на майбутній календарний рік… | |
| Контрольні запитання …………………………………….. | ||
| Глава 1.8. | Атестація робочих місць за умовами праці ……………... | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………. | ||
| РОЗДІЛ 2. | ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ………………………………. | |
| Глава 2.1. | Шкідливі виробничі фактори …………………………….. | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………… | ||
| Глава 2.2. | Мікроклімат робочої зони. Вплив на організм людини. Нормування, нормалізація параметрів мікроклімату робочої зони ……………………………………………….. | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………… | ||
| Глава 2.3. | Виробничі шкідливі речовини ………….……................... | |
| 2.3.1. | Виробничий пил. Класифікація, вплив на організм працюючих. Нормування, захист працюючих від впливу пилу ………………………………………………... | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………… | ||
| 2.3.2. | Виробничі отрути. Класифікація, вплив на організм людини. Захист від шкідливого впливу виробничих отрут на організм людини ………………………………………. | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………… | ||
| Глава 2.4. | Освітлення виробничих приміщень …………………….. | |
| 2.4.1. | Вимоги нормативних документів до систем виробничого освітлення ………..………………………………….. | |
| 2.4.2. | Основні світлотехнічні величини ………………………... | |
| 2.4.3. | Природне освітлення ……………………………………… | |
| 2.4.4. | Штучне освітлення ……………………………………….. | |
| Контрольні запитання й завдання ……………………….. | ||
| Глава 2.5. | Виробничий шум. Параметри, вплив на працюючих. Нормування,заходи і засоби захисту працюючих ……… | |
| 2.5.1. | Класифікація виробничого шуму ………………………... | |
| 2.5.2. | Вплив шуму на організм людини ………………………... | |
| 2.5.3. | Гігієнічне нормування виробничого шуму. Вимірювання та оцінка рівня виробничого шуму …………………….… | |
| 2.5.4. | Заходи і засоби захисту працюючих від шкідливої дії виробничого шуму ………………………………………... | |
| Контрольні запитання і завдання ……………………….. | ||
| Глава 2.6. | Виробнича вібрація. Нормування, вплив на організм людини, заходи й засоби захисту працюючих ………...... | |
| 2.6.1. | Гігієнічне нормування вібрації …………………………... | |
| 2.6.2. | Вимірювання та оцінка рівня вібрації ……………..…...... | |
| 2.6.3. | Заходи й засоби захисту працюючих від дії вібрації …… | |
| Контрольні запитання і завдання ….……………………... | ||
| РОЗДІЛ 3. | БЕЗПЕКА ПРАЦІ …………………………………………. | |
| Глава 3.1. | Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів і устаткування ………………………………………………. | |
| Контрольні запитання і завдання ……………………….... | ||
| Глава 3.2. | Забезпечення безпеки праці при експлуатації посудин і апаратів, що працюють під тиском ………………………. | |
| 3.2.1. | Аварії, вибухи посудин і апаратів, що працюють під тиском. Причини виникнення вибухів …………………… | |
| 3.2.2. | Технічний огляд і випробування посудин і апаратів, що працюють під тиском …………………………………….. | |
| 3.2.3. | Забезпечення безпеки праці при експлуатації посудин, що працюють під тиском …………………………………. | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………... | ||
| Глава 3.3. | Електробезпека ……………………………………………. | |
| 3.3.1. | Особливості дії електричного струму на організм людини ……………………………………………………... | |
| 3.3.2. | Види електричних травм …………………………………. | |
| 3.3.3. | Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом……………………………………... | |
| 3.3.4. | Схеми електричних мереж ……………………………...... | |
| 3.3.5. | Схеми включення людини в електричний ланцюг ……... | |
| 3.3.6. | Методи захисту в електроустановках ……………………. | |
| 3.3.7. | Надання долікарської допомоги при ураженні людини електричним струмом …………………………………...... | |
| Контрольні за питання і завдання ………………………... | ||
| РОЗДІЛ 4. | ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА …………………………..……….. | |
| Глава 4.1. | Основи пожежної безпеки ………………………………... | |
| 4.1.1. | Вибухонебезпечні й пожежонебезпечні зони …………… | |
| 4.1.2. | Організація пожежної охорони …………………………... | |
| 4.1.3. | Протипожежні заходи …………………………………….. | |
| 4.1.4. | Засоби пожежогасіння ……………………………………. | |
| 4.1.5. | Протипожежне водопостачання ………………………….. | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………… | ||
| РОЗДІЛ 5. | ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ..………………................ | |
| Глава 5.1. | Методика розрахунку економічної ефективності заходів з охорони праці ……………………………………………. | |
| Контрольні запитання і завдання ………………………… | ||
| Додатки …………………………………………………….. | ||
| Список літератури ……………………………………….. | ||
| Запитання для самостійної роботи та до контрольних робіт студентів заочної й дистанційної форм навчання… |
ПЕРЕДМОВА
У промислово розвинутих країнах науково-технічна революція привела до інтенсивного зростання обсягів виробництва з одночасним ускладненням технологічних процесів і засобів праці. Таке положення логічно викликало зміну умов праці. Поряд з удосконаленням технологій, автоматизацією процесів, використанням робототехнічних комплексів і застосуванням інших напрямків, що полегшують працю, практично на кожному робочому місці існують негативні фактори, що створюють загрозу для здоров'я, а в деяких випадках і для життя працюючої людини. Причому, розробка сучасних і удосконалювання відомих технологій, створення нових чи удосконалення існуючих антропогенних об’єктів часто викликає виникнення нових або підвищення інтенсивності існуючих негативних виробничих факторів. Ця теза безпосередньо стосується і виробничих умов, що формуються при виконанні робіт в електроустановках.
У зв'язку з цим сучасний підхід до вирішення завдань охорони праці повинен полягати не в апостеріорній констатації фактів негативного впливу умов праці на здоров'я персоналу і ліквідації таких наслідків, а базуватися на розробці відповідних організаційних і технічних рішень з нормалізації умов праці на етапі проектування підприємств, технологічних процесів і конкретних робочих місць.
З огляду на вищесказане, а також беручи до уваги життєвий цикл створення та існування антропогенного об'єкта, представляється можливим виділити й ранжирувати за ступенем значимості й ефективності прийнятих рішень з охорони праці наступні етапи:
1. Проектування.
2. Будівництво.
3. Експлуатація.
4. Утилізація.
Формування виробничих негативних факторів обумовлюється особливостями трудової діяльності людини, порушенням нормальних умов праці, особливостями технологічних процесів, а також порушенням технологічних режимів процесу виробництва. Внаслідок цього в процесі праці на організм працюючих впливають різні виробничі фактори, що негативно позначається на здоров'ї людини. У результаті їхньої дії можуть виникати професійні захворювання або травми.
Професійні захворювання розвиваються з часом і є наслідком досить тривалого впливу на організм працюючих шкідливих умов праці.
У результаті травми здоров'я людини порушується раптово і викликається небезпечними умовами праці.
Очевидно, що своєчасне позитивне вирішення питань з охорони праці безпосередньо позначається на здоров'ї працюючих, але воно має також важливе соціальне й економічне значення. Так, при оцінці ефективності промислового об'єкта одним з показників є витрати робочого часу. Нормалізація умов праці, виключення або зведення до мінімуму рівня професійних захворювань і травматизму дозволяють знизити втрату працездатності й тим самим підвищити продуктивність праці, а також зменшити економічні втрати підприємства, викликані соціальними виплатами на компенсацію втраченого здоров'я працюючих.
Заходами з охорони праці, що реалізують в галузі електротехнічної промисловості, переслідується вирішення наступних основних завдань:
· нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
· навчання персоналу безпечним методам робіт в електроустановках;
· контроль безпеки виконання робіт на електроустановках;
· контроль за дотриманням оптимальних режимів праці й відпочинку працюючих;
· контроль за забезпеченням працюючих засобами індивідуального й колективного захисту відповідно до встановлених нормативів;
· контроль за лікувально-профілактичним і санітарно-побутовим обслуговуванням трудящих.
Оскільки еволюція людини й людського суспільства протікає у науково-технічному напрямку, а також приймаючи до уваги аксіому про потенційну небезпеку об'єктів, створюваних людиною, виходить, що проблема охорони праці буде актуальною не тільки в даний час, але й у майбутньому.
Вважаю своїм приємним обов'язком виразити щиру вдячність ректорові ХНАМГ докт. техн. наук, проф. Л. М. Шутенку, зав. кафедри «Безпека життєдіяльності» проф. Б. М. Коржику і Н. О. Кінжаловій за моральну і практичну допомогу в написанні даного навчального посібника, а також рецензентам – докт. техн. наук, проф., зав. кафедри “Охорона праці і навколишнього середовища” УКРДАЗТ О. В. Шпаці, докт. фіз.-мат. наук, проф. ХНУ ім. В. Н. Каразіна В. Д. Ходусову за увагу, приділену рукопису навчального посібника.
Зауваження та побажання по змісту та структурі посібника прохання надсилати за адресою: м. Харків, вул. Революції, 12, ХНАМГ, кафедра «Безпека життєдіяльності».
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ
Безпечні умови праці (безпека праці) – стан умов праці, при яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує гранично допустимих значень.
Важкість праці – характеристика трудової діяльності людини, що визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відбиває фізіологічні витрати працюючих внаслідок фізичного навантаження.
Виробниче приміщення – обмежений простір у будинках і спорудах, призначений для трудової діяльності людей.
Виробнича санітарія – система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, що запобігають впливу шкідливих виробничих факторів на працюючих.
Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших факторів, що діють на людину під час виконання нею трудових обов'язків.
Гігієна праці – область практичної й наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працюючих, обумовленого умовами праці, і на цій основі обґрунтовує заходи й засоби захисту, спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я працюючих, профілактики несприятливого впливу умов праці.
Гігієнічна характеристика умов праці – визначення та оцінка стану умов праці (робочого місця, виробничого середовища, трудового процесу) щодо відповідності їх державним санітарним нормам, правилам, гігієнічним нормативам.
Горіння – хімічна реакція окислювання, що супроводжується виділенням великої кількості тепла й світінням (полум'ям).
Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони – концентрації, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або при іншій тривалості, але не більше 40 год. на тиждень протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можливо визначити сучасними методами досліджень у процесі праці або у віддалений термін життя сьогоднішніх і наступних поколінь.
Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи(санітарні норми) – обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки і (або) нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища й вимоги щодо забезпечення оптимальних або допустимих умов життєдіяльності людини.
Загоряння – виникнення горіння від джерела запалювання.
Запалення – загоряння, що супроводжується появою полум'я.
Зона дихання – простір у радіусі 50 см від обличчя працівника.
Категорія робіт – розмежування робіт за важкістю праці, напруженістю, ступенем професійної небезпеки.
Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження на центральну нервову систему людини, яке є переважним.
Нещасний випадок на виробництві – раптове погіршення стану здоров'я або настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного впливу небезпечного або шкідливого фактора.
Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого на працівника у певних умовах приведе до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров'я або до смерті.
Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на охорону здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що наносить матеріальний збиток. Горіння, що не заподіяло матеріального збитку, називаютьзагорянням.
Постійне робоче місце – робоче місце, на якому працівник знаходиться половину або більшу частину свого робочого часу (понад дві години безперервно).
Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організму, або дією шкідливого виробничого фактора під час трудової діяльності.
Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі й виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, й фізична особа, що використовує найману працю.
Робоча зона – простір, у якому розташовані робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працюючих.
Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працівника під час виконання ним трудових обов'язків.
Самозаймання – горіння, що виникає при відсутності зовнішнього джерела запалювання.
Спалах – швидке згоряння пальної суміші без утворення підвищеного тиску газів.
Температура запалення – найменша температура пальної речовини, при якій воно виділяє пальні пари і гази з такою швидкістю, що при піднесенні джерела запалювання виникає стійке горіння.
Трудова діяльність – реалізація цільової функції, сформованої потребами суспільства, здійснювана у певній організаційно-правовій формі господарювання.
Тимчасове робоче місце – робоче місце, на якому працівник знаходиться менше половини або меншу частину (менше двох годин безупинно) тривалості щоденної праці.
Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища й трудового процесу, що впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов'язків.
Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого за певних умов може призвести до професійного захворювання, зниження працездатності й негативного впливу на здоров'я нащадків.